Навіщо людині мова?

Найголовніша функція мови - комунікативна. Мова служить, перш за все, засобом людського спілкування. Ми живемо в суспільстві і спілкуємося в певному соціумі в певному просторі в певний час. Таким чином, мова є основним засобом спілкування.      Комунікація - значить спілкування, обмін інформацією. Іншими словами, мова виникла й існує, перш за все, для того, щоб люди могли спілкуватися.Інформація - це відомості, доступні для розуміння і важливі для поведінки того, кому вони адресовані.    (Комунікація - від лат. Communico - пов'язую, спілкуюся) Пізнавальна функція мови    За допомогою мови відбувається в значній мірі пізнання, вивчення навколишнього світу. Вчені визнають факт складного взаємозв'язку між мовою і мисленням.    У загальному вигляді відносини між мовою і мисленням проявляються в наступному. Можливість співвіднесення мовних одиниць з явищами дійсності заснована на мисленні, на здатності людського мозку до відбиття дійсності.Без такої співвіднесеності неможливо було б спілкування між людьми. Мова виступає сполучною ланкою між поколіннями, служить "сховищем" і засобом передачі позамовником колективного досвіду.

Здавна людство прагнуло зберегти пам'ять про людей і події, однак ні спеціально побудовані гробниці, ні предмети древніх цивілізацій, знайдені археологами, не несуть стільки інформації, скільки укладено в слові, що дійшов до нас з глибини століть. Сам мова є безцінним зберігачем інформації про історію народу, його культуру. Вчені-лінгвісти виділяють так звану етнічну функцію мови: мова для етносу (народу) є об'єднуючим фактором, знаком національно-культурної ідентичності. Експресивна функція мови - функція передачі почуттів і емоцій пише. Експресивність (експресія) - виразність, сила прояву почуттів, переживань, емоцій.

Подивіться навколо, і ви побачите багато дивних речей, створених розумом і руками людини: радіо, телефон, кораблі, літаки, ракети ... Але найдивніше і мудре, що створило людство,-це мова.        У всіх мов є одне головне завдання - допомагати людям розуміти один одного при спілкуванні, при загальній роботі. Без мови неможливі життя людини, людей, суспільства, розвиток науки, техніки, мистецтва.        У тексті ... ми дізнаємося, що думав і відчував (назви ім'я героя чи автора тексту). Подивимося пропозиції № ...       Всякий текст несе в собі якусь інформацію. Читаючи ...., Я дізнався про те, ..., ніби сам побував там. 

Таким чином, у наявності інформативна функція мови.        Автор пише про те, що його хвилює схвильовано, з особистою зацікавленістю. Це рефлексивна функція, адже мова для людини - це і засіб розмови з самим собою, інструмент рефлексії       Мова необхідно вивчати, тому що він найважливіший засіб спілкування у всіх сферах життя і діяльності людини з дитинства і до глибокої старості, це засіб навчання основам всіх наук, мові належить роль головного зберігача знань про людей, про світ.

Чи могло б розвиватися і розвиватися суспільство, якщо б не було мови?

Мова — явище суспільне. Вона виникла в суспільстві, обслуговує суспільство, є однією з найважливіших ознак суспільства і поза суспільством існувати не може.

Розвиток і функціонування мови значною мірою зу­мовлені станом суспільства. Так, зокрема, в мові відобра­жається соціальна диференціація суспільства (класова, про­фесійна, статева). На стан мови впливають демографічні процеси (зміни в чисельності населення, у співвідношенні жителів міста й села, міграційні процеси тощо), рівень загальної освіти народу, розвиток науки, створення дер­жавності тощо. Суспільство також може свідомо вплива­ти на розвиток мови. Свідомий уплив суспільства на мову (цілеспрямовані урядові заходи) називають мовною полі­тикою. Від цієї політики залежить мовна ситуація в бага­томовному суспільстві: уряд може стимулювати розвиток багатомовності в державі, стримувати і звужувати функціонування мов недержавних націй, нерідко доводячи їх до повного вимирання, як це мало місце в Німеччині, СРСР, США. Так, зокрема, внаслідок онімечення у першій поло­вині XVIII ст. зникла полабська мова. З тих же причин і приблизно в той самий період вимерла прусська мова. Та­ка сама доля спіткала лужицьку мову, якою нині лише у двох округах Німеччини (Дрезденському і Котбуському) розмовляють 100 тис. осіб. Внаслідок зросійщення за ро­ки панування тоталітарного комуністичного режиму в СРСР зникло понад 90 мов; деякі й нині перебувають на стадії вимирання. Так, скажімо, водською мовою фінської групи в 1979 р. розмовляло лише декілька десятків людей старшого покоління в селах Лужиці, Піски, Кракольє і Межники Ленінградської області. Іжорською мовою фін­ської групи в 1979 р. розмовляли 244 особи старшого по­коління (Кингисеппський і Ломоносовський райони Ленін­градської області), хоч ця мова раніше мала писемність, її викладали в школах. Вепською мовою нині розмовляють З тис. осіб (Карелія, Ленінградська і Вологодська області), писемності не має, функції її обмежені побутовим спілку­ванням, а отже, і перспективи її неоптимістичні. У США зникло чимало індіанських мов.

Отже, мова і суспільство перебувають у тісному взає­мозв'язку. Немає жодної суспільної сфери, куди б не про­никала мова. Вплив суспільства на мову і мови на сус­пільство вивчає спеціальна лінгвістична дисципліна — со­ціолінгвістика.