Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Методичка на 2-й курс

.pdf
Скачиваний:
21
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
1.09 Mб
Скачать

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЗАОЧНОГО ТА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

для студентів 2-К курсу (за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб,

термін навчання – 4 роки 6 місяців)

Київ - 2012

ББКХ Н156

Матеріали підготували:

Конституційне право України

-

к.ю.н.,

доцент Демиденко В.О.

Історія вчень про державу та

-

к.ю.н.,

доцент Горова О.Б.

право

 

 

 

Адміністративне право

-

к.ю.н.,

доцент Пастух І.Д.,

 

 

к.ю.н.,

доцент Іщенко Ю.В.

Філософія

-

д.ю.н.,

доцент Вовк В.М.

Історія української культури

-

к.ю.н.,

доцент Шкуратенко О.В.

Екологія

-

к.сільськогоспод.н. Положай В.В.

Політологія

-

к.і.н.,

доцент Буймістр А.І.

Цивільне право (ч.1)

-

професор Заіка Ю.О.

Державне право зарубіжних

-

ст. викладач Редькін В.В.

країн

 

 

 

Адміністративне право (ч. 2)

-

к.ю.н.,

доцент Пастух І.Д.,

 

 

к.ю.н.,

доцент Іщенко Ю.В.

Митне право

-

к.ю.н.,

доцент Пастух І.Д.,

 

 

к.ю.н.,

доцент Дорогих В.М.

Релігієзнавство

-

к.ю.н. Павлишин О.В.,

 

 

к.філософ.н. Кондратьєв І.М.

Основи економічних теорій

-

к.ю.н.

Павлов Д.Д.

Державне будівництво та

-

к.ю.н.,

доцент Демиденко В.О.

самоврядування в Україні

 

 

 

За редакцією доктора юридичних наук, професора Федоренка В.Л.

Н156 Навчально-методичні матеріали для студентів 2-К курсу / [уклад.:

Демиденко В.О., Горова О.Б., Пастух І.Д., Іщенко Ю.В. та ін.]; за редакцією доктора юридичних наук, професора Федоренка В.Л. – К. : Національна академія внутрішніх справ, 2012. – 176 с.

ББКХ

Національна академія

внутрішніх справ, 2012

2

ВИТЯГ з навчального плану для студентів

2-К курсу (термін навчання - 4 роки 6 місяців)

 

 

Передбачено годин

 

Форма

 

 

 

Прак-

Письмові

Назва дисципліни

 

Семі-

контро-

з/п

Лекції

тичні

роботи

 

нари

лю

 

 

 

заняття

 

 

 

 

 

 

 

1.

Конституційне право України

12

14

екзамен

2.

Історія вчень про державу та

6

6

залік

право

 

 

 

 

 

 

3.

Адміністративне право (ч.1)

8

6

залік

4.

Філософія

8

14

екзамен

5.

Історія української культури

6

8

екзамен

6.

Екологія

6

6

залік

7.

Політологія

8

10

4

екзамен

8.

Цивільне право (ч.1)

10

6

залік

9.

Державне право зарубіжних

6

6

залік

країн

 

 

 

 

 

 

10.

Адміністративне право (ч.2)

8

12

 

курсова

екзамен

11.

Митне право

6

4

2

залік

12.

Релігієзнавство

6

6

залік

13.

Основи економічних теорій

10

14

екзамен

14.

Державне будівництво та

6

6

залік

самоврядування в Україні

3

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

Навчальна дисципліна "Конституційне право України" займає самостійне, провідне місце в системі юридичних дисциплін. Конституційне право України закріплює відправні принципи, що лежать в основі інших галузей права. Предметом конституційного права як навчальної дисципліни є конституційне право як галузь права і конституційне право як наука. Конституційне право як галузь права – це система правових норм, що регулюють, охороняють суспільні відносини, повʼязані зі здійсненням, обмеженням, розподілом державної влади в Україні, захистом прав і свобод людини і громадянина, формуванням, системою і функціонуванням органів державної влади і місцевого самоврядування, взаємовідносинами людини, суспільства і держави. Конституційне право як наука – це система теоретичних знань, понять і категорій, одна з галузей правової науки, що досліджує конституційно-правові норми, практику їх реалізації та конституційно-правові відносини.

Метою вивчення дисципліни є формування у студентів системи знань про галузь та науку "Конституційне право України", їх складові елементи та взаємозвʼязок між ними. Завдання студентів полягає у вивченні сутності і форм здійснення державної влади, організації і діяльності органів публічної влади в Україні, основ конституційного ладу України, взаємин держави і суспільства, ролі і значення Конституції України, конституційних інститутів прав і свобод людини й громадянина, президентської, парламентської, виконавчої і судової влади, місцевого самоврядування тощо.

Основою для вивчення навчальної дисципліни є Конституція України; закони України; інші акти, нормативного характеру, що містять конституційно-правові норми і приймаються Верховною Радою України або шляхом всеукраїнського референдуму; нормативні акти Президента України, що містять конституційно-правові норми; нормативні акти Кабінету Міністрів України, що містять конституційно-правові норми; рішення Конституційного Суду України, в яких дається офіційне тлумачення Конституції та законів України; міжнародні договори, згоду на обовʼязковість яких надано Верховною Радою України; акти органів місцевого самоврядування тощо. Студентам рекомендується також відповідна навчальна література.

У результаті вивчення дисципліни "Конституційне право України" студенти повинні:

знати

поняття, предмет, методи конституційного права України, його місце в системі національного права України, взаємозвʼязок з іншими галузями права;

поняття, предмет, функції та види конституції, її юридичні властивості;

поняття та засади конституційного ладу України;

поняття правового статусу людини і громадянина та його елементи;

систему та конституційно-правовий статус органів публічної влади;

4

поняття та конституційні засади адміністративно-територіального устрою України;

поняття, ознаки та систему місцевого самоврядування в Україні тощо.

уміти

аналізувати юридичні наукові та навчальні джерела вітчизняних та зарубіжних вчених;

працювати із національними та закордонними чинними та не чинними нормативно-правовими актами;

виказувати обґрунтовану власну думку з питань, що вивчаються.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ Безпосередня демократія – сукупність форм організації державної та

муніципальної влади, за якої основні рішення про суспільне життя приймаються безпосередньо всіма громадянами на референдумах, виборах, зборах, обговореннях тощо.

Верховенство права – найважливіший принцип правової держави, який означає панування права в усіх сферах суспільних відносин, підпорядкування всіх громадян і держави правовим законам.

Вибори – це спосіб формування державного органу, органу місцевого самоврядування або наділення повноваженнями посадової особи шляхом голосування уповноважених осіб і визначення результатів такого голосування встановленою більшістю голосів цих осіб. За допомогою виборів народ визначає своїх представників і наділяє їх мандатом на здійснення його суверенних прав.

Громадянство України – це стійкий, необмежений в просторі правовий звʼязок фізичної особи з Українською державою, заснований на юридичному визнанні державою цієї особи громадянином України, внаслідок чого особа і держава набувають взаємних прав і обовʼязків в обсязі, передбаченому Конституцією і законами України.

Демократична держава – суверенна, політико-територіальна організація влади, що заснована на визнанні таких основ конституційного устрою як народовладдя і політичний плюралізм, свобода і рівність громадян, невідʼємність прав і свобод людини тощо.

Державний устрій – це політико-територіальна організація держави, яка характеризується статусом її територіальних одиниць, формою їх правових відносин між собою та з державою в цілому.

Імунітет (від лат. immunitas – звільнення, свобода) – звільнення субʼєкта права від дії загальних правових норм. Розрізняють, зокрема, імунітет парламентський, імунітет президентський, імунітет суддівський тощо.

Конституція – Основний Закон держави, що приймається в особливому порядку, має найвищу юридичну силу та регулює найважливіші суспільні відносини, що визначають принципи організації публічної влади, засади конституційного ладу, гарантії прав і свобод людини і громадянина, систему,

5

порядок організації і компетенцію органів державної влади, територіальний устрій держави, державні символи тощо.

Місцеве самоврядування в Україні – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного обʼєднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Орган держави – організований певним чином колектив громадян або громадянин, які здійснюють завдання та функції держави.

Представницька демократія – сукупність форм організації державної влади, за якої певні рішення приймаються уповноваженими народом шляхом виборів представниками.

Республіка (лат. respublica від res – справа, publicus – суспільний,

всенародний) – форма правління, за якої всі вищі органи державної влади або обираються громадянами на певний строк, або формуються представницькими установами.

Референдум – (віл лат. referendum – те, що повинно бути зʼясованим) найважливіший інститут безпосередньої демократії, що являє собою голосування громадян з якогось питання державного або ж суспільного життя.

Соціальна держава – характеристика (теорія), що відноситься до конституційно-правового статусу держави і передбачає конституційне гарантування економічних і соціальних прав і свобод людини та громадянина і відповідні обовʼязки держави. Ця категорія означає, що держава служить суспільству і намагається виключити або ж звести до мінімуму соціальну нерівність.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

 

Кількість годин

Назви тем

 

Семі-

Прак-

з/п

Лекції

тичні

 

нари

 

 

 

заняття

 

 

 

 

1

2

3

4

5

 

Конституційне право України –

 

 

 

1.

провідна галузь національного

2

2

права України. Конституція

 

 

 

 

 

України та її розвиток

 

 

 

2.

Конституційний лад і його

2

2

закріплення в Конституції України

 

 

 

 

 

Основи правового статусу людини і

 

 

 

3.

громадянина. Громадянство

2

2

України. Правовий статус іноземців

 

 

 

 

 

та осіб без громадянства

 

 

 

6

1

 

2

3

4

5

4.

 

Народне волевиявлення

2

2

5.

 

Конституційно-правовий статус

2

2

 

Верховної Ради України

 

 

 

 

 

6.

 

Президент України

2

2

7.

 

Кабінет Міністрів України, інші

2

 

органи виконавчої влади

 

 

 

 

 

Всього

 

12

14

Форма підсумкового контролю – екзамен.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

1.Конституція України: Прийнята на пʼятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К.: Юрінком, 1996. – 80 с.

2.Закон України "Про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 1 лютого 2011 року № 2952-VI // Голос України. – 2011. – 4 лютого.

3.Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" від 8 липня 2011 року № 3671-VI // Офіційний вісник України. – 2011. – № 59. – Ст. 2347.

4.Закон України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 10 липня 2010 року № 2487-VI (зі змінами, внесеними згідно із законами

 

України від 30 серпня 2010 року № 2491-VI, від 2 грудня 2010 року

 

№ 2756-VI) // Офіційний вісник України. – 2010. – № 55/1.

 

 

5.

Закон

України

"Про

вибори народних

депутатів

України"

від

 

17 листопада 2011 року № 4061-VI // Офіційний вісник України. – 2011. –

 

№ 97. – Ст. 3526.

 

 

 

 

6.

Закон

України

"Про

вибори Президента України" в

редакції

від

 

18 березня 2004 року № 1630-IV (зі змінами і доповненнями, внесеними

 

законами України від 14 квітня 2009 року № 1254-VI,

від 21 серпня

 

2009

року № 1616-VI,

щодо визнання неконституційними окремих

 

положень див. рішення Конституційного Суду України від 12 травня

 

2009 року № 10-рп/2009, від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009, зі

 

змінами, внесеними згідно із Законом України від 3 лютого 2010 року

 

№ 1849-VI) // Офіційний Вісник України. – 2004. – № 14. – Ст. 959.

 

7.

Закон

України

"Про громадянство України"

від 18 січня 2001

року

№ 2235-III (із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 5 квітня 2005 року № 2508-IV, від 16 червня 2005 року № 2663-IV, від 11 травня 2007 року № 1014-V, від липня 2011 року № 3575-VI) // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13. – Ст. 65.

7

8.Закон України "Про імміграцію" від 7 червня 2001 року № 2491-III (із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 23 червня 2005 року № 2707-IV, від 19 березня 2009 року № 1182-VI) // Офіційний вісник України. – 2001. – № 27. – С. 1198.

9.Закон України "Про Кабінет Міністрів України" від 7 жовтня 2010 року № 2591-VI (зі змінами, внесеними законами України від 2 грудня 2010 року № 2756-VI, від 17 березня 2011 року № 3165-VI, від 7 липня 2011 року № 3610-VI) // Офіційний вісник України. – 2010. – № 79. – Ст. 2792.

10.Закон України "Про комітети Верховної Ради України" в редакції від 22 грудня 2005 року № 3277-IV (зі змінами, внесеними згідно із законами

України від 23 жовтня 2009 року № 1692-VI, від 8 липня 2010 року № 2457-VI) // Офіційний вісник України. – 2006. – № 3. – Ст. 82.

11. Закон України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 року № 586-XIV (зі змінами і доповненнями, внесеними законами України від 17 травня 2001 року № 2419-III, від 29 травня 2001 року

2470-III, від 6 березня 2003 року № 594-IV, від 10 липня 2003 року

1096-IV, від 2 жовтня 2003 року № 1213-IV, від 11 грудня 2003 року

1377-IV, від 3 лютого 2004 року № 1412-IV, від 3 лютого 2004 року

1419-IV, від 4 березня 2004 року № 1577-IV, від 23 грудня 2004 року

2285-IV, від 25 березня 2005 року № 2505-IV, від 1 грудня 2005 року

3167-IV, від 20 грудня 2005 року № 3235-IV, від 21 грудня 2006 року

514-V, від 22 лютого 2007 року № 698-V, від 16 травня 2007 року

1026-V, від 3 червня 2008 року № 309-VI, від 15 січня 2009 року

882-VI, від 17 листопада 2009 року № 1725-VI, від 21 січня 2010 року

1825-VI, від 1 липня 2010 року № 2388-VI, від 7 жовтня 2010 року

2592-VI, від 21 квітня 2011 року № 3272-VI) // Офіційний вісник України. – 1999. – № 18. – Ст. 774.

12.Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 4 лютого 1994 року № 3929-XII (зі змінами і доповненнями,

внесеними законами

України від 8 червня 2000 року № 1807-III, від

18

січня 2001 року № 2247-III, від 26 вересня 2002

року № 177-IV, від

6

лютого 2003

року

№ 506-IV, від 3 квітня 2003

року № 662-IV, від

18

листопада

2003

року № 1277-IV, Кодексом

адміністративного

судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV, Законом України

від 11 травня 2007 року № 1014-V, від 16 квітня 2009

року № 1276-VI, від

4 листопада 2010 року № 2677-VI, від 5 квітня 2011 року № 3186-VI) // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 23. – Ст. 161.

13.Закон України "Про Регламент Верховної Ради України" від 10 лютого 2010 року № 1861-VI (зі змінами, внесеними згідно із законами України від 9 березня 2010 року № 1952-VI, від 27 квітня 2010 року № 2157-VI, від 8 жовтня 2010 року № 2600-VI, від 18 листопада 2010 року

8

2704-VI, від 7 липня 2011 року № 3614-VI) // Офіційний вісник України. – № 12. – Ст. 565.

14.Закон України "Про статус народного депутата України" від 17 листопада 1992 року № 2790-XII (зі змінами і доповненнями, внесеними законами України від 26 липня 1994 року № 123/94-ВР, від 23 вересня 1994 року

181/94-ВР, від 7 липня 1995 року № 276/95-ВР, від 5 жовтня 1995 року

№ 358/95-ВР, від 18 червня 1997 року № 369/97-ВР, від 25 вересня 1997 року № 548/97-ВР, від 15 січня 1998 року № 24/98-ВР, від 11 грудня 1998 року № 312-XIV, від 5 жовтня 2000 року № 2015-III, від 22 березня

2001

року № 2328-III, від 4 липня 2002 року № 56-IV, від 12 вересня

2002 року № 144-IV, від 19 лютого 2004 року № 1520-IV, від 22 жовтня

2004 року № 2131-IV, від 18 листопада 2004 року № 2210-IV, від 8 липня

2005 року № 2784-IV, від 20 грудня 2005 року № 3235-IV, від 19 грудня

2006

року № 489-V, Рішенням Конституційного Суду

України від

25 червня 2008 року № 12-рп/2008, законами України

від 15 січня

2009

року № 895-VI, від 16 квітня 2009 року № 1276-VI, від 7 липня

2010

року № 2453-VI, від 2 грудня 2010 року № 2756-VI) // Відомості

Верховної Ради України. – 1993. – № 3. – Ст. 17.

15.Закон України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" від 23 грудня 1997 року № 776/97-ВР (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 15 квітня 2008 року № 274-VI) // Офіційний вісник України. – 1998. – № 1. – Ст. 5.

16.Закон України "Про центральні органи виконавчої влади" від 17 березня 2011 року № 3166-VI // Офіційний вісник України. – 2011. – № 27. – Ст. 1123.

17.Закон України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" від 3 липня 1991 року № 1286-XII (зі змінами і доповненнями, внесеними законами

України від 19 червня 1992 року № 2481-XII, від 11 липня 2001 року

2628-III, від 8 липня 2010 року № 2457-VI) // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 33. – Ст. 443.

18.Закон України "Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим" від 2 березня 2000 року № 1524-III // Офіційний вісник України. – 2000. – № 14. – Ст. 552.

19.Постанова Верховної Ради України "Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України шостого скликання" від 4 грудня 2007 року № 4-VI (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Верховної Ради України від 13 грудня 2007 року № 6-VI, від 13 квітня 2010 року № 2117-VI, від 3 березня 2011року № 3085-VI, від 19 травня 2011 року № 3401-VI) // Офіційний вісник України. – 2007. –

93. – Ст. 3398.

20.Постанова Верховної Ради України "Про структуру апарату Верховної Ради України" від 20 квітня 2000 року № 1678-III (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Верховної Ради України від

9

4 липня 2002 року № 30-IV, від 1 липня 2004 року № 1944-IV) // Офіційний вісник України. – 2000. – № 17. – Ст. 698.

21.Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України" від 18 липня 2007 року № 950 (в редакції

Постанови Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2011 року

№ 1156) // Офіційний вісник України. – 2011. – № 88. – Ст. 3199.

22.Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні" від 17 липня 2003 року № 1110 (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2003 року № 1402, від 14 січня 2004 року № 6, від 24 вересня 2005 року № 945) // Офіційний вісник України. – 2003. – № 30. – Ст. 1549.

23.Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типового регламенту центрального органу виконавчої влади" від 19 вересня 2007 року № 1143 (зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету

Міністрів України від 23 травня 2009 року № 531, від 3

листопада

2010 року № 996) // Офіційний вісник України. – 2007. – № 71.

– Ст. 2681.

24.Указ Президента України "Деякі питання Адміністрації Президента України" від 5 квітня 2011 року № 352/2011 (із змінами і доповненнями,

внесеними указами Президента України від 30 червня 2011 року

722/2011, від 8 липня 2011 року № 739/2011, від 11 серпня 2011 року

811/2011) // Офіційний вісник України. – 2011. – № 27. – Ст. 1124.

25.Указ Президента України "Питання Апарату Ради національної безпеки і оборони України" від 14 жовтня 2005 року № 1446/2005 (із змінами і

доповненнями, внесеними указами Президента України від 13 січня 2006 року № 2/2006, від 17 липня 2006 року № 614/2006, від 11 вересня

2006

року № 750/2006,

від

18

жовтня

2006

року № 888/2006,

від

29 листопада

2006

року № 1008/2006,

від

28 грудня

2006

року

№ 1153/2006,

від 28

грудня

2006 року

№ 1156/2006, від

15 квітня

2008

року № 354/2008,

від

10

червня

2008

року № 530/2008,

від

4 листопада 2008 року № 997/2008, від 4 лютого 2009 року № 69/2009, від 17 березня 2009 року № 162/2009, від 5 квітня 2011 року № 353/2011) // Офіційний вісник України. – 2005. – № 42. – Ст. 2651.

26.Указ Президента України "Про першочергові заходи із забезпечення діяльності Президента України" від 25 лютого 2010 року № 265/2010 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 16. – Ст. 729.

27.Указ Президента України "Про Положення про Адміністрацію Президента України" від 2 квітня 2010 року № 504/2010 (із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 13 серпня 2010 року № 815/2010, від 5 червня 2011 року № 352/2011, від 5 травня 2011 року № 548/2011, від 30 червня 2011 року № 722/2011, від 8 липня

10