Білоцерківська виправна колонія (№ 35) затверджую

Начальник Білоцерківської виправної колонії (№ 35)

підполковник вн.служби.

А.М.Коменотрус

„____”____________ 2012 р.

План-конспект

проведення додаткового заняття

з особовим складом

Білоцерківської виправної колонії (№35).

З службової підготовки

ТЕМА: „ Правові акти з питань дотримання прав людини та поводження із

засудженими”

МЕТА: Довести до особового складу міжнародні стандарти поводження із

засудженими.

ЧАС: 45 хв.

МЕТОД: лекція.

МІСЦЕ: актовий зал .

Учбові питання:

1. Документи ООН

2. Документи Ради Європи

.ХІД ЗАНЯТТЯ

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА – 5 хв.

Перевіряю наявність особового складу установи, форму одягу.

Оголошую тему, мету та учбові питання.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА – 35 хв.

Передмова

Міжнародні стандарти поводження із засудженими — це прийняті на міжнародному рівні норми, принципи і рекомендації в галузі виконання покарань і діяльності органів і установ виконання покарань. Ці стандарти були узгоджені міжнародною спільнотою і в їх підґрунті насамперед лежить Загальна декларація прав людини.

Ратифікація Україною ряду міжнародних документів надала можливість імплементувати міжнародні стандарти поводження із засудженими у національне законодавство і, зокрема, у кримінально-виконавче законодавство.

Процес входження до Ради Європи для молодої Української держави міг реально розпочатися лише після 1 грудня 1991 року. Ще с самого початку свого самостійного існування вона намагалася самостійно формувати свій зовнішньополітичний курс. Лише підписавши Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва у Європі (лютий 1992 року), Паризьку хартію для нової Європи (червень 1992 року) і Декларацією Гельсінської зустрічі на вищому рівні "Виклик часові перемін" (липень 1992 року), Україна стала 52 повноправним членом Гельсінської родини, підтвердивши цим самим намір брати участь у загальноєвропейських інтегруючих процесах. Вже з перших років свого незалежного існування наша держава зробила рішучі кроки на зближення з європейською сім'єю.

Набуття Україною членства в Раді Європи

Україна подала заявку на членство в Раді Європи 14 липня 1992 року та стала стороною декількох європейських конвенцій.

Активне наближення України до Європейського Союзу розпочалося з моменту підписання у 1994 році Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами - членами (набула чинності 1 березня 1998 року).

26 вересня 1995 р. Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила позитивний висновок щодо заявки України на вступ до Ради Європи (висновок № 190) (1995). Комітет міністрів Ради Європи ухвалив резолюцію про запрошення України стати членом організації.

15 вересня 1995 р. у Києві відкрито Центр інформації та документації Ради Європи, на базі якого у 2001 р. створено Бюро інформації Ради Європи в Україні.

Україна стала 37 членом Ради Європи 9 листопада 1995 року.

Один з найбільших успіхів Ради це Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка слугує основою для Європейського суду з прав людини.