- •Білоцерківська виправна колонія (№ 35) затверджую
- •План-конспект
- •З службової підготовки
- •Передмова
- •Рада Європи
- •Загальна декларація прав людини
- •Мінімальні стандартні правила поводження з в'язнями
- •Мінімальні стандартні правила поводження з в'язнями
- •Європейська конвенція з прав людини
- •Розділ I
- •Рада європи комітет міністрів рекомендація № r (2006)2
- •Європейські пенітенціарні правила
- •Європейські пенітенціарні правила
- •Частина I
- •Частина II
- •Частина III
- •Частина IV
- •Частина V
- •Частина VI
- •Частина VII
- •Частина VIII
Білоцерківська виправна колонія (№ 35) затверджую
Начальник Білоцерківської виправної колонії (№ 35)
підполковник вн.служби.
А.М.Коменотрус
„____”____________ 2012 р.
План-конспект
проведення додаткового заняття
з особовим складом
Білоцерківської виправної колонії (№35).
З службової підготовки
ТЕМА: „ Правові акти з питань дотримання прав людини та поводження із
засудженими”
МЕТА: Довести до особового складу міжнародні стандарти поводження із
засудженими.
ЧАС: 45 хв.
МЕТОД: лекція.
МІСЦЕ: актовий зал .
Учбові питання:
1. Документи ООН
2. Документи Ради Європи
.ХІД ЗАНЯТТЯ
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА – 5 хв.
Перевіряю наявність особового складу установи, форму одягу.
Оголошую тему, мету та учбові питання.
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА – 35 хв.
Передмова
Міжнародні стандарти поводження із засудженими — це прийняті на міжнародному рівні норми, принципи і рекомендації в галузі виконання покарань і діяльності органів і установ виконання покарань. Ці стандарти були узгоджені міжнародною спільнотою і в їх підґрунті насамперед лежить Загальна декларація прав людини.
Ратифікація Україною ряду міжнародних документів надала можливість імплементувати міжнародні стандарти поводження із засудженими у національне законодавство і, зокрема, у кримінально-виконавче законодавство.
Процес входження до Ради Європи для молодої Української держави міг реально розпочатися лише після 1 грудня 1991 року. Ще с самого початку свого самостійного існування вона намагалася самостійно формувати свій зовнішньополітичний курс. Лише підписавши Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва у Європі (лютий 1992 року), Паризьку хартію для нової Європи (червень 1992 року) і Декларацією Гельсінської зустрічі на вищому рівні "Виклик часові перемін" (липень 1992 року), Україна стала 52 повноправним членом Гельсінської родини, підтвердивши цим самим намір брати участь у загальноєвропейських інтегруючих процесах. Вже з перших років свого незалежного існування наша держава зробила рішучі кроки на зближення з європейською сім'єю.
Набуття Україною членства в Раді Європи
Україна подала заявку на членство в Раді Європи 14 липня 1992 року та стала стороною декількох європейських конвенцій.
Активне наближення України до Європейського Союзу розпочалося з моменту підписання у 1994 році Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами - членами (набула чинності 1 березня 1998 року).
26 вересня 1995 р. Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила позитивний висновок щодо заявки України на вступ до Ради Європи (висновок № 190) (1995). Комітет міністрів Ради Європи ухвалив резолюцію про запрошення України стати членом організації.
15 вересня 1995 р. у Києві відкрито Центр інформації та документації Ради Європи, на базі якого у 2001 р. створено Бюро інформації Ради Європи в Україні.
Україна стала 37 членом Ради Європи 9 листопада 1995 року.
Один з найбільших успіхів Ради це Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка слугує основою для Європейського суду з прав людини.