Роздiл 3

3.1 Агровиробничі угрупування грунтів, якісна оцінка, заходи по їх охороні та раціональному використанню й підвищенню родючості

Таблиця 8. Загальна характеристика господарства

Сівозміна	Урожайність культури, ц/га	Земельні ресурси господарства			Грунти господарства
		угіддя	Площа, га	назва		Площа, га
1. Чорний пар	-	Загальна	3787	Чорнозем звичайний на лесi		709,1
2. Озима пшениця	44,8	Сільськогосподарська	3656	Чорнозем звичайний легкозмитий на лесі		610,6
3. Цукровi буряки	412,6	Рілля	3283	Чорнозем звичайний середньозмитий на лесі		1017,7
4. Кукурудза на зерно	62,5	Багаторічні насадження	98	Чорнозем звичайний сильнозмитий на лесі		82
5. Кукурудза на силос	206,9	Сінокоси	373	Чорнозем звичайний намитий на лесі		49,2
6. Озима пшениця	44,8	ліс	_	Чорнозем пiвденний на лесi		814,2
7. Картопля, капуста	165,8	ставки, водоймища	22
8. Ячмiнь ярий	36,2	луки, пасовища	_
9. Соя	23,5	господарські будівлі	_
10. Соняшник	23,6	дороги	_
		інші землі	_

3.1 Баланс гумусу на полях сівозмін господарства, норми внесення органічних добрив на полях сівозмін

Баланс гумусу розраховують за умов окремої сівозміни, користуючись формулою:

Б_с = (∑П_к + ∑П_г): t_p – ∑P: t_p, (1)

де Б_с – середньорічний баланс гумусу в грунті на одному гектарі за ротацію сівозміни, т/га;

∑П_к – сума новоутвореного гумусу під культурами за ротацію сівозміни за рахунок рослинних решток, т/га;

∑П_г – збільшення вмісту гумусу в грунті за ротацію сівозміни за рахунок органічних добрив (гною), т/га;

∑P – сумарна кількість гумусу, який мінералізується під культурами за ротацію сівозміни, т/га;

t_p - тривалість ротації, років.

При розрахунку кількості новоутворень гумусу з рослинних решток культур (П_к) користуються коефіцієнтами гуміфікації, що показують долю сухої речовини решток, що перетворюються у гумус.

Але спочатку необхідно визначити масу рослинних решток, що їх залишає після себе культура. Це роблять за допомогою рівняння регресії на основі врожаю основної продукції за формулою:

П_{1, 2…n} = (х+х₁) ∙ К_г (2)

х – рівняння регресії для визначення маси поверхневих рослинних решток;

х₁ – рівняння регресії для визначення маси кореневих рослинних решток;

К_г – коефіцієнт гуміфікації рослинних залишків і гною в грунті[1].

П₁ – це чорний пар, для нього розрахунки не проводять.

Для озимої пшеницi: К_г=0,20; у=44,8 ц/га

х=0,23∙44,8+13,5=23,8

х₁=0,71∙44,8+10,0=41,8

П₂=(23,8+41,8)∙0,20=13,1;

Для цукрових бурякiв: К_г=0,10; у=412 ц/га

х=0,005∙412+2,8=4,9;

х₁=0,06∙412+5,7=30,4;

П₃=(4,9 + 30,4) ∙ 0,10=3,5;

Для кукурудзи на зерно: К_г=0,20; у=62,5 ц/га

х=0,20∙62,5+1,6=14,1;

х₁=0,83∙62,5+7,2=59;

П₄=(14,1+59)∙0,20=14,6;

Для кукурудзи на силос: К_г=0,17; у=206,9 ц/га

х=0,006∙206,9+5,7=6,9;

х₁=0,10∙206,9+13,5=34,2

П₅=(6,9+34,2)∙0,17=7

Для озимої пшеницi: К_г=0,20; у=44,8 ц/га;

х=0,23∙44,8+13,5=23,8

х₁=0,71∙44,8+10,0=41,8

П₆=(23,8+41,8)∙0,20=13,1

Для картоплi, капусти: К_г=0,13; у=165,8 ц/га;

х=0,068∙165,8+0,5=11,8;

х₁=0,07∙165,8+8,9=20,5

П₇=(11,8+20,5)∙0,13=4,2

Для ярого ячменю: К_г=0,22; у=36,2 ц/га;

х=0,29∙36,2+6,8=17,3

х₁=0,54∙36,2+9,3=28,8

П₈=(17,3+28,8)∙0,22=10,2

Для сої : К_г=0,23; у=23,5 ц/га;

х=0,12∙23,5+4,5=7,32

х₁=0,36∙23,5+8,9=17,36

П₉=(7,32+17,36)∙0,23=5,7

Для соняшника: К_г=0,14; у=23,6 ц/га;

х=0,41∙23,6+3,2=12,9

х₁=1,16∙23,6+4,9=32,3

П₁₀=(12,9+32,3)∙0,14=6,3

Загальну кількість новоутвореного гумусу з рослинних решток за рахунок гуміфікації поверхневих та кореневих решток визначають додаванням відповідних показників за ротацію сівозміни:

∑П_к = П₁+П₂+…+П_n,

∑П_к = 13,1+3,5+14,6+7+13,1+4,2+10,2+5,7+6,3=77,7

Розрахунок накопичення гумусу за ротацію сівозміни за рахунок застосування органічних добрив проводять за формулою:

П_г = Н ∙ 0,25 ∙ К,

де П_г – накопичення гумусу в грунті за ротацію за рахунок внесення гною, т/га;

Н – кількість гною, внесеного за ротацію, т/га;

0,25 – коефіцієнт перерахунку гною на суху речовину;

К – коефіцієнт гуміфікації гною (0,23).

Кінцевий вид формули:

П_г = Н∙ 0,25 ∙ 0,23 = 0,058 ∙ Н

В даному господарстві гній буде вноситися на три поля: під чорний пар, кукурудзу на силос i пiд картоплю з капустою.

Для чорного пару: П_г1 = 0,058 ∙ 26 = 1,5 т/га

Для кукурудзи: П_г2 = 0,058 ∙ 16 = 0,92 т/га

Для картоплi та капусти: П_г3 = 0,058 ∙ 19 = 1 т/га

∑П_г = 1,5+0,92+1 = 3,42 т/га

Формула для розрахунку витрат гумусу на мінералізацію (Р) з шару грунту, що містить коріння, за ротацію сівозміни має вигляд:

∑Р = Р₁+Р₂+…+Р_n

∑Р = 2+1,24+1,60+1,56+1,47+1,35+1,61+1,23+1,50+1,39= 14,95

Тривалість ротації (t_p) становить 10 років.

Підставимо всі дані у формулу (1) і розрахуємо баланс гумусу:

Б_с = (∑П_к + ∑П_г): t_p – ∑P: t_p,

Б_с= (77,7+ 3,42): 10 – 14,95: 10 = 6,6 т/га

Таблиця 9. Баланс гумусу в грунтах сівозміни ТОВ «Агро» Новоукраїнського району Кіровоградської області.

№ поля	Культура сівозміни	Площа під культурою, га	Урожайність, ц/га (у)	Кількість рослинних залишків,т/га				Коефіцієнт гуміфікації рослинних залишків (Кг)		Кількість внесених органічних добрив, т/га (Н)		Утворилося гумусу за рахунок, т/га			Кількість мінералізованого гум гум, т/га (Р)		Баланс гумусу, + т/га (Бг)
				поверхневі (х)	кореневі (х1)	всього	Рослинних залишків (Пк)					Органічних залишків (Пг)
1	2	3	4	5	6	7	8		9		10		11	12		13
1	Чорний пар	215	-	-	-	-	-		26		-		1,5	2,00
2	Озима пшениця	645	44,8	23,8	41,8	65,6	0,20		-		13,1		-	1,24
3	Цукровi буряки	263	412,6	4,9	30,4	35,3	0,10		-		3,5		-	1,6
4	Кукурудза на зерно	323	62,5	14,1	59	73,1	0,20		-		14,6		-	1,56
5	Кукурудза на силос		206,9	6,9	34,2	41,1	0,17		19		7		1,0	1,47
6	Озима пшениця	645	44,8	23,8	41,8	65,6	0,20		-		13,1		-	1,35
7	Картопля, капуста		165,8	11,8	20,5	32,3	0,13		16		4,2		0,92	1,61
8	Ярий ячмiнь	284	36,2	17,3	28,8	46,1	0,22		-		10,2		-	1,23
9	Соя	486	23,5	7,32	17,36	24,68	0,23		-		5,7		-	1,50
10	Соняшник	584	23,6	12,9	32,3	45,2	0,14		-		6,3		-	1,39
									∑Н=61		∑Пк=77,7		∑Пг=3,42	∑Р= 14,95		Бс= 6,6

Визначення мінімальної норми гною на 1 га сівозмінної площі, що забезпечує бездефіцитний вміст гумусу, проводиться за формулою:

Н_гн.= Н + Б_с ∙ 0,058,

де Н_гн. – мінімальна норма гною, що забезпечує бездефіцитний баланс гумусу, т/га;

Н – норма гною, що застосовується в сівозміні, т/га (∑Н під культурами сівозміни поділена на кількість полів у ротації);

Б_с – баланс гумусу на 1 га сівозмінної площі, т/га;

0,058 – кількість гумусу, що утворилася з 1 т гною, т.

Н = ∑Н: t_p,

Н= (26+16+19) : 10=6,1 т/га

Н_г= 6,1+6,6∙0,058 = 6,5 т/га

Для підтримання бездефіцитного балансу гумусу (для підтримання рівня родючості)на незрошуваних грунтах Степу (в зоні Степу розташована бiльша частина даного господарства) рекомендована науковцями норма гною повинна становити 6-8 т/га. В нашому господарстві гною 6,5 т/га, а це є нормою для даної зони.

Для визначення дефіциту балансу гумусу (Дб) необхідно визначити різницю між Н_г та Н:

Д_б = Н_г - Н,

Д_б = 6,5 - 6,1=0,4 т/га

Дефiцит балансу гумусу становить 0,4 т/га. Для того, щоб пiдвищити баланс гумусу в грунтi необхiдно вности гнiй тваринного походження, компост, органiчнi добрива, заорювати рослиннi рештки у грунт. Гарним природним добривом є сапропель, який отримують пiд час осушування водоймищ.