Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
KPIZ_Mikroekonomika_I_semestr_1 (1).doc
Скачиваний:
89
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
610.82 Кб
Скачать

1. Альтерглобальні сценарії світового розвитку.

2. Антиглобалістські рухи. ідеологія і програми.

3. Антиглобалістські рухи. Мотивація і результати.

4. Бідність і поляризація в глобальних умовах розвитку.

5. Біполярний сценарій глобального розвитку і основні напрями його реалізації.

6.Варіанти позиціонування України на пострадянському просторі і проблеми реінтеграції в глобальних умовах.

7.Взаємодія країн «Центру» та країн «Периферії» в умовах глобалізації.

8.Вплив глобалізації на країни – лідери світової економіки.

9.Вплив глобалізації на країни, що розвиваються.

10.Вплив сучасної світової фінансової кризи на економіку України.

11. Геоекономічні реалії і інтеграційні стратегії України.

12.Геополітичний формат глобальної конкуренції.

13.Глобалізаційні та інтеграційні процеси в сучасній в економічній системі.

14.Глобалізація в науково-технологічній сфері. Становлення “нової економіки”.

15.Глобалістика як нова самостійна наука, етапи її становлення.

16.Глобальна економічна безпека та шляхи її забезпечення.

17.Глобальні виміри демографічної проблеми.

18.Глобальні виміри екологічної проблеми.

19. Глобальні виміри продовольчої проблеми.

20. Глобальні війни. Типізація і сучасний інструментарій.

21. Глобальні кризи. Передумови виникнення і характер протікання.

22. Дезінтеграція та реінтеграція в глобальній економіці.

23. Державний суверенітет і проблема відкритості економіки.

24. Державно-корпоративний глобалізм і проблема силової глобалізації.

25. Динамізм, напрямки і результати взаємодії «Україна-США» в умовах глобальних економічних трансформаціях.

26. Динамізм, напрямки і результати взаємодії «Україна-ЄС» в умовах глобальних економічних трансформаціях.

27. Динамізм, напрямки і результати взаємодії «Україна-Російська Федерація» в умовах глобальних економічних трансформаціях.

28. Економічні кризи в умовах глобалізації.

29. Євразійський інтеграційний вектор України, характеристика і сценарії розвитку.

30.Євроатлантична інтеграційна стратегія України і проблеми її реалізації.

31.Загальні підходи до виокремлення стадій глобального розвитку.

32.Індустріально розвинуті країни в умовах глобалізації.

33.Інноваційна складова конкурентоспроможності національних економік на сучасному етапі глобального розвитку.

34.Інноваційно-інтелектуальна стратегія розвитку України в умовах глобалізації

35.Інституційне оформлення унітарного сценарію глобального розвитку

36.Ключові чинники глобальних трансформацій.

37.Консолідаційні корпоративні стратегії в глобальних економічних умовах.

38.Країни, що розвиваються в умовах глобалізації. Потенціал і характер формування конкурентних переваг.

39. Масштаби і динамізм розвитку процесів торгівельної глобалізації.

40.Міжнародні організації та їх роль в становленні глобального світового порядку.

41.Наслідки і результати співробітництва України з організаціями глобального профілю діяльності.

42.Наслідки розширення ЄС і проблеми геоекономічного статусу України.

43.Національні фірми в транснаціональних корпоративних системах в умовах гобалізації.

44.Негативні прояви суч. стану глоб. розвитку.

45.Нерівномірність еко та соц розвитку країн в умовах глобалізації.

46.Нова економіка» як форма реалізації нац конкур переваг.

47.Об’єкти і суб’єкти глобальної системи економічного регулювання.

48.ООН і нові пріоритети світового розвитку. Проблема трансформації і механізму функціонування.

49.Основні суперечності глобальних трансформацій.

50.Основні школи сучасної глобалістики.

51.Парадокси фінансової глобалізації.

52.Перспективи фінансової діяльності ТНК у контексті сучасних тенденцій глобалізації.

53.Перспективні сценарії глобального розвитку.

54.Політико – правовий вимір глобалізації.

55.Потенціал формування транснаціонального характеру економіки України.

56.Принципові підходи до визначення глобалізації.

57.Природа і типізація глобальних економічних парадоксів.

58.Проблема визначення часових меж глобалізації.

59.Проблема державної економічної і політичної безпеки в умовах глобалізації.

60.Проблема ефективності регіональних економічних блоків.

61.Проблема конкурентоспроможності України в глобальній економіці.

62.Проблема національної конкурентоспроможності в умовах глобалізації.

63.Проблема прогнозування і управління глобальними кризами на міждержавному рівні.

64.Проблема формування глобального інформаційного суспільства.

65.Проблеми і перспективи співробітництва з СОТ в контексті забезпечення глобальної конкурентоспроможності України.

66.Регіоналізація як сценарій глобальних трансформаці

67.Роль і функції держави в умовах глобальних трансформацій.

68.Система критики глобальних процесів.

69.Соціо – культурний вимір глобалізації.

70.Соціокультурні і політичні аспекти глобалізації.

71.Становлення глобальних регуляторних інститутів. Майбутнє міжурядових організацій.

72.Статус і характер діяльності неурядових організацій в глобальних умовах.

73.Створення українських фінансово – промислових груп та конгломератів як альтернатива експансії ТНК.

74.Стратегії та перспективи консолідації корпоративних структур.

75.Субрегіональний вектор інтеграційної політики україни в глобальних умовах.

76.Сучасна глобальна фінансова криза: причини та прояви.

77.Сучасна система регулювання глобальних процесів та об’єктивна необхідність її вдосконалення.

78. Сучасні міжнародні інтеграційні пріоритети для України.

79.Тенденції постіндустріалізму і новітня поляризація світу.

80.ТНК як рушійні сили глобальних економічних трансформацій.

81.Транснаціоналізація як основний фактор формування глобальної економіки.

82. Трансформація функцій держави в умовах глобалізації

83. Україна на геополітичній карті світу. Проблема збереження суверенного статусу в умовах глобалізації

84.Фактори економічного розвитку країн – лідерів світового господарства в глобальних умовах.

85.Фактори економічного розвитку країн, що розвиваються, в умовах глобалізації.

86.Феномен “країни-системи” в глобальній економіці.

87.Феномен глобальних корпорацій.

88.Характеристика глобального етапу розвитку економічної системи світу.

89. Характеристика ключових глобальних проблем економічного розвитку

90. Цивілізаційні виміри глобального економічного розвитку

91. Цивілізаційні виміри стратегій глобалізму.

1. Альтерглобальні сценарії світового розвитку.

Альтерглобалізм — соціальний рух, політика якого близька до класичного антиглобалізму, але який підтримує деякі аспекти глобалізації, перш за все міжнародну інтеграцію, наполягаючи, що значення демократії, економічного правосуддя, екологічного захисту і прав людини повинні стояти попереду економічних турбот.

«Альтерглобалізм» позначає або окремий соціальний рух, або є загальним терміном, який включає багато різних соціальних рухів. Так, наприклад, People’s Global Action, одне з альтерглобалістських угруповань, є децентралізованим об’єднанням різних організацій та осіб.

Важливо наголосити, що альтерглобалізм не протистоїть глобалізації в цілому, а натомість пропонує інші, більш людяні проекти глобалізації.

Протест альтерглобалістів направлений проти корпорацій і держав (але не народів), оскільки вони зв’язані між собою.

Принциповими особливостями руху є:

- Неієрархічні принципи взаємодії між собою, антипартійність, антибюрократизм, антиавторитаризм.

- Заперечення ідеологічної монополії, свобода дискусії, підкреслена антиортодоксальність.

- Орієнтація на позапарламентські методи боротьби, опора на альтернативні державі структури суспільства (соціальні форуми, автономні культурні центри, мережі взаємодопомоги, земляцтва, сквоти тощо).

- Акцент на розвитку «іншої культури», нових – гуманістичних, неконкурентних взаємостосунків людини з людиною, осіб з групою, людей з природою.

Альтерглобалістський рух віддає перевагу карнавальним формам політичних акцій. Їх форуми проходять в обстановці випадкової і щасливої зустрічі, свята, що розхитує прийняті соціальні і політичні форми.

Форуми і інші заходи альтерглобалістів стають все більш частими і масовими. Організовуючи свої заходи з глобальним розмахом, альтерглобалісти сприяють швидкій інтернаціоналізації руху.

Зрештою, «альтерглобалісти» пропонують позбутися національного шовінізму та релігійного фундаменталізму, аби вберегти світ від насильства. Для того, щоб продовжувалась «глобалізація з низів».

Отже метою альтерглобалізму є – презентація і втілення нових принципів функціонування світової системи, які грунтуються на на засадах соціального партнерства, соц захисту та на інституті соціальної держави і реальних демократичних цінностях.

2. Антиглобалістські рухи. Ідеологія і програми.

Антиглобальний рух є загальною назвою суспільних організацій, рухів і ініціативних груп, які знаходяться у непримиренному конфлікті з наслідками глобальних трансформацій. Сама назва «антиглобальний рух» не є загальновизнаною. Часто також використовують назви — «альтерглобальний рух» (рух за альтернативну глобалізацію), «рух за глобальну справедливість», «рух рухів» тощо.

Основні діючі суб’єкти антиглобалістського руху – це громадські, неурядові або політичні групи та асоціації. Вони можуть носити місцевий, регіональний, національний або міжнародний характер, займатися конкретною вузькою проблематикою або претендувати на рішення проблем в масштабі всього суспільства. Спектр цих організацій достатньо широкий.

Своїм завданням учасники руху антиглобалістів вбачають фор­мування суспільної думки, яка б не тільки позитивно сприйняла їх ідеологію, а й стала фундаментом подальшого просування інтересів антиглобалістів на глобальний рівень.

Загальними цілями антиглобалізму є висунення альтернативної концепції побудови світової системи, майбутні учасники якої не претендують на монополізацію прав глобального управління, а керуються у власних діях існуючою в суспільстві громадською думкою.

Основними видами діяльності антиглобального руху є зустрічі, демонстрації проти проведення офіційних саммітів міжнародних інститутів. Учасники руху проводять власні «соціальні форуми», де аналізується процес глобалізації, обговорюються способи опору та альтернативні пропозиції. В цілому, етапність дій антиглобалістів може реалізовуватися:

1) у короткостроковій перспективі — шляхом зриву конференцій, зустрічей, заходів наднаціональних організацій та концернів поряд з цілеспрямованим завданням збитків окремим кор­пораціям, підприємствам через бойкот, пошкодження майна, хакерських атак на системи управління;

2) у середньостроковій перспективі — анулюванням або реор­ганізацією та демократизацією конференцій існуючих наднаціональних організацій, та таких, як СОТ, ВМФ, Світовий банк;

3) у довгостроковій перспективі — розробкою альтернативних варіантів прийняття рішень, усунення соціальних, економічних, екологічних розбіжностей між державами.

Програма антиглобалістів передбачає розвиток двох взаємопов’язаних напрямів — трансформістського (зміцнення системи самоуправління) і руйнівного (протидія укріпленню влади кор­поративного капіталізму). При цьому зазвичай пріоритетним

визнається перший напрям.

Трансформістський напрям антиглобального руху очолюється АТАКК, завданням якої є обмеження впливу фінансового капіталу і тим самим оздоровлення сучасної капіталістичної системи.

Широку популярність серед представників руйнівного крила набула книга шотландського соціолога Джона Холлоуея «Змінити світ, не беручи влади» (2002 р.), центральна ідея якої полягає у створенні соціальних просторів, автономних відносно держави і капіталу.

3. Антиглобалістські рухи. Мотивація і результати.

Антиглобальний рух є загальною назвою суспільних організацій, рухів і ініціативних груп, які знаходяться у непримиренному конфлікті з наслідками глобальних трансформацій. Сама назва «антиглобальний рух» не є загальновизнаною. Часто також використовують назви — «альтерглобальний рух» (рух за альтернативну глобалізацію), «рух за глобальну справедливість», «рух рухів» тощо.

Основні діючі суб’єкти антиглобалістського руху – це громадські, неурядові або політичні групи та асоціації. Вони можуть носити місцевий, регіональний, національний або міжнародний характер, займатися конкретною вузькою проблематикою або претендувати на рішення проблем в масштабі всього суспільства.

Своїм завданням учасники руху антиглобалістів вбачають фор­мування суспільної думки, яка б не тільки позитивно сприйняла їх ідеологію, а й стала фундаментом подальшого просування інтересів антиглобалістів на глобальний рівень.

Загальними цілями антиглобалізму є висунення альтернативної концепції побудови світової системи, майбутні учасники якої не претендують на монополізацію прав глобального управління, а керуються у власних діях існуючою в суспільстві громадською думкою.

Програма антиглобалістів передбачає розвиток двох взаємопов’язаних напрямів – трансформістського (зміцнення системи самоуправління) і руйнівного (протидія укріпленню влади кор­поративного капіталізму).

Діяльність ВСФ та АТТАК, трансформація їх у міжнародні політичні організації являє собою якісно новий етап політико-ідеологічних процесів всередині антиглобального руху. Квінт-есенцією цих процесів є ідейно-політична боротьба, яку найбільш помірне соціал-глобалістське крило веде з радикальними течіями в надрах руху.

У цілому ж формальна і сутнісна сторони діяльності антиглобалістів свідчать про те, що:

–антиглобальний рух як суттєвий політичний феномен буде існувати до тих пір, аж поки повноцінні політичні партії і профспілкові організації не вийдуть із стану кризи і не завершать період власної реорганізації;

–антиглобальний рух спромігся істотно підірвати авторитет традиційних суспільних організацій (партій і профспілок), тим самим значною мірою послабивши останні;

–антиглобалісти не мають чіткого уявлення про цілі і завдання власного руху;

–антиглобалісти в організаційному плані опинилися у залежності від власного головного організатора — Інтернету, який є підконтрольним глобальному капіталізму.

Таким чином, за багатоплановістю проявів протесту, за політичною «всеядністю антиглобалізму» приховується найголовніша його проблема — відсутність ясно зрозумілої кінцевої мети боротьби. Адже у виступах антиглобалістів очевидним є тільки те, проти чого (чи кого) є спрямованим їхній протест. У кожної групи антиглобалістів є власний об’єкт боротьби. Діапазон цих об’єктів настільки широкий, що охоплює майже всі (а може і всі) аспекти сучасного життя.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]