Міністерство освіти і науки України

Чортківський гуманітарно-педагогічний коледж

імені Олександра Барвінського

Предметно-циклова комісія

викладачів суспільних дисциплін

ОРІЄНТОВНІ ВІДПОВІДІ

НА ЗАПИТАННЯ

ДО СЕМЕСТРОВОГО ЕКЗАМЕНУ

З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ІІІ курс

2014

1. Українські землі в первісну епоху.

 Історія України бере свій початок з появи перших людей на її  території. Людство в своєму розвитку пройшло кілька великих періодів, які дістали в історичній науці назву суспільно-економічних формацій. Першою суспільно-економічною формацією була первіснообщинна. . Первіснообщинну формацію розділяють на дві стадії: стадію привласнюючого і відтворюючого господарства. Основними етапами формування первісного суспільства були: первісне людське стадо – рід – плем’я. Палеоліт хронологічно охоплює період від 1 млн. до 10 тис. років до н.е. і, в свою чергу, поділяється на три епохи:

1) Ранній або давній палеоліт (ашельська епоха) (закінчується близько 150 тисяч років тому).  Саме в цю епоху близько 1 млн. років до н.е. на території України з’явилась прадавня людина, названа в науці пітекантроп (архантроп)..Найдавніші людські істоти жили стадами, займались збиральництвом плодів та їстівних коренів, полюванням на тварин, нерідко досить великих (мамонтів, печерних ведмедів Основним з них було ручне рубилодовгастої і плескатої форми, загострене з країв і на кінці.

Під кінець раннього палеоліту настає значне похолодання, насувається льодовик. Нові природні умови змусили людей активніше боротися за існування: вони навчилися добувати вогонь, почали виготовляти одяг зі шкір тварин та будувати житла.

2) Середній палеоліт або мустьєрська епоха (150-35 тис. років тому). Стоянки мустьєрської епохи (всього відомо понад 200) знайдені в різних регіонах України: в Криму, на території Закарпаття, в Середньому Подністров’ї, на Волині та ін.

3)              Пізній або верхній  палеоліт (35-11 тисяч років тому) характеризується появою людини сучасного фізичного типу, т. з. кроманьйонця (назва походить від місцевості у Франції, де було вперше знайдено рештки людини виду Homo sapiens – людина розумна).

Родинні зв’язки велися по материнській лінії. Жінка виступала також в ролі охоронниці сімейного вогнища, відала харчовими запасами. Це й зумовило виникнення матріархату. 

Мезоліт (середній кам’яний вік) – 10-7 тис. років до н.е.

Початок мезоліту збігається із закінченням льодовикового періоду: встановлюється клімат близький до сучасного, холоднолюбиві тварини відступають на північ, лісовим покривом вкривається колишня тундра, у широколистяних лісах формується сучасна фауна.

Зникнення великих стадних тварин, які були головними об’єктами полювання, вимагало вироблення нових мисливських прийомів та нової зброї. Людині вдалося приручити собаку, який став вірним другом мисливця. Видатним досягненням людського розуму було винайдення лука зі стрілами, за допомогою яких мисливці вражали здобич на великій відстані. Для стріл потрібні були наконечники, які повинні були бути невеликими, легкими, але міцними. Люди починають вживати рослинну їжу (про це свідчать знахідки кам’яних терток). Великого значення набуло рибальство.

Неоліт (новий кам’яний вік) – 7-4 тис. років до н.е. В цей період в житті стародавнього населення України відбулися важливі зміни, які англійський археолог Г.Чайлд назвав „неолітичною революцією”. ЇЇ характерними рисами були:

1)               Перехід від присвоюючого господарства (збиральництво, рибальство) до відтворюючого (землеробство, скотарство). Відбитки зерен пшениці, ячменю, проса на кераміці неолітичних часів знайдені в різних регіонах України.

Енеоліт (мідний вік) в межах України охоплює 4 -3 тис. років до н.е. Приблизно в кінці V – на початку IV тисячоліття до н.е. почалось використання металів для виготовлення різних виробів. Мідь –найдоступніший метал, що найлегше піддавався обробці. Спочатку використовували самородну мідь, а знаряддя з неї виковували. Пізніше освоюються плавильна та ливарна техніка. Виникли перші рудні копальні   (с. Клинове Артемівського району в Донбасі). Проте мідь - надто м’який метал, тому широко продовжували застосовуватись знаряддя праці з кременю та кості. Саме тому цю добу ще називають міднокам’яним віком.

Основними заняттями тогочасного населення стають землеробство і скотарство. Намітився перехід від мотичного до орного землеробства з використанням тяглової сили бика. Було винайдено колесо, а відтак з’являється колісний транспорт.

Зросла роль чоловіка в суспільстві. Господарською основою його стає патріархальна сім’я, що свідчило про початок переходу від матріархату допатріархату.

Найяскравішою археологічною культурою епохи енеоліту була  Трипільська культура. Існувала в кінці V-ІІІ тис. до н.е. Перше поселення цієї культури відкрито в 1893 p. Вікентієм Хвойкою біля села Трипілля на Київщині. Трипільці населяли регіони сучасної України, Молдови та Румунії. Лише на території України виявлено понад одну тисячу поселень трипільської культури. Ранні поселення нараховували по декілька десятків жител і господарських споруд, які розміщувались рядами (колами) на зручнихя,для оборони місцях. Житла були як напівземлянковими, так і наземними, як правило прямокутними, споруджувались з глини на каркасі з дерева.

Доба бронзи – останній великий період первіснообщинної формації  (охоплює ІІ – початок І тис. до н.е.). В цей час з’являється перший штучний метал – бронза (сплав міді і олова), який має великі переваги над міддю: більшу твердість і нижчу температуру плавлення. Тому виплавляти бронзу можна було в примітивних печах і на відкритих вогнищах. З’являються окремі майстри-ливарники і бронзоливарні майстерні.  Важливе значення мали також бронзоливарні центри у Карпатах і Причорномор’ї.