Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2.docx
Скачиваний:
25
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
70.23 Кб
Скачать

Міністерство освіти та науки України

Тернопільський національний економічний університет

Навчально-науковий інститут міжнародних економічних відносин

ім. Б. Д. Гаврилишина

Кафедра міжнародної економіки

Комплексне практичне індивідуальне завдання

з дисципліни «Асиметрія економічних інтересів»

на тему:

«Економічний стан Австрії та України»

Виконав:

ст..гр.МЕЄЕ-41

Бєлозьоров Олександр

Перевірила:

викл. Карась О. С

Тернопіль – 2015

Зміст

  1. Аналіз економічного стану України.

  2. Аналіз економічного стану Австрії.

Висновок

Список використаних джерел

  1. Аналіз економічного стану України.

На сьогодні існує великий макроекономічний дисбаланс через систематичне завищення макропоказників. За нашими даними, фіскальний розрив держбюджету-2014 становить близько 290 млрд. гривень.

За останні роки економіка України фактично доведена до дефолту. При нульовому зростанні реального ВВП та інфляції державні фінанси опинилися у критичному стані:

· так, з 2011 року фактично в 3 рази збільшився дефіцит бюджету (у 2013 році дефіцит бюджету становив 64,7 млрд. грн.);

· державний борг становить 480,2 млрд. грн., а це 40,2% від ВВП при критично допустимих 60%;

· на початок цього року державна казна була спустошена, на рахунку казначейства знаходилася рекордно мінімальна сума 1,7 млрд. грн. з несплаченими рахунками на суму майже 70 млрд. грн., а в деякі дні нижче критичної позначки (залишки складали декілька мільйонів, і це державна скарбниця!);

· переплата податків у 2013 році склала рекордну цифру 27 млрд. грн. (станом на 01.03.14), а сума невідшкодованого ПДВ економіці становить близько 30 млрд. грн. ПДВ;

· підвищення заробітної плати та соціальних виплат були повністю незабезпечені реальними бюджетними ресурсами;

· постійно зростала чисельність державних службовців та, відповідно, й видатки на їх утримання. Особливої уваги заслуговують органи Генеральної прокуратури, чисельність яких, починаючи з 2011 року, зросла майже на 6 тис. осіб;

· також існує низка системних проблем у двох найпотужніших за фінансовою складовою сферах, це «Освіта» та «Охорона здоров’я». Ці проблеми, в першу чергу, пов’язані з неефективним використанням наданого ресурсу.

У 2013 р. зведені державні видатки є надмірно високими та становлять: на освіту - 7,3% ВВП, на охорону здоров’я - 4,2% ВВП.

· пільги та субвенції нарощувалися за рахунок розширення категорій пільговиків (так, наприклад, у 2010 році Законом України «Про держбюджет» було розширено категорії пільговиків, зокрема багатодітним сім’ям);

· починаючи з 2009 року Пенсійний фонд України є дефіцитним та покривається за рахунок коштів держбюджету, що негативно впливає на економіку країни, оскільки відволікає значні бюджетні ресурси від розвитку економіки;

· протягом останніх років на фоні стрімкого зростання дефіциту НАК «Нафтогаз України» штучно стримувалися ціни на природний газ для потреб населення;

· золотовалютні резерви нашої країни тільки за останні 2 роки зменшилися більше ніж у 2 рази (з 31,8 млрд. дол. США на кінець 2011 року до 15,5 млрд. дол. США на кінець лютого 2014 року).

Кожний день зволікання поглиблює зазначені проблеми, тому Урядом були здійснені певні кроки, що являються водночас екстреною допомогою та фундаментом для української економіки.

Промисловість України

Промисловий комплекс України має потужну матеріально-технічну базу. Вартість основних засобів становить 944 767 млн ₴ (на 2011 р.), це майже в 2,3 рази більше, ніж вартість основних засобів у 2005 р. У комплексі працює понад 3,6 млн працівників, які разом принесли прибуток промисловості у розмірі 73 700,9 млн ₴ (2011 р.), що в 3,5 разів більше, ніж у 2005 р.

У промисловості працює близько 18% зайнятого населення України (2008 р.) і створюється бл. 26% ВВП (2012 р.) В структурі промисловості найвищу питому вагу займають чорна металургія, машинобудування, електроенергетика, хімічна та харчова промисловості.

Станом на 2011 рік, 66,3% обсягу промислової продукції припадало на продукцію переробної промисловості, 22,7% — на продукцію електроенергетики і 11% — на продукцію добувної промисловості.

У промисловості домінують третій і четвертий технологічні уклади. Їх частка у промисловому виробництві становить 95 %. Основою цих укладів є металургійна, хімічна, легка промисловість, паливно-енергетичний комплекс, більшість галузей машинобудування. Частка п'ятого і шостого технологічних укладів не перевищує 5 %. Основою цих укладів є електронна промисловість, обчислювальна, волоконно-оптична техніка, програмне забезпечення, телекомунікації, роботобудування, інформаційні послуги, біотехнології.

Обсяги реалізованої промислової продукції (товарів, послуг) за видами економічної діяльності у 2010-2013 роках

 

2010

2011

2012

2013

 

млн.грн.

у % до підсумку

млн.грн.

у % до підсумку

млн.грн.

у % до підсумку

млн.грн.

у % до підсумку

Промисловість

1065851

100

1331888

100

1400680

100

1354130

 

Добувна промисловість і розроблення кар'єрів

106055,1

10

146085,7

11

146588,5

10,5

154615,9

100

Переробна промисловість

716400,6

67,2

868392,4

65,2

889496,6

63,5

836571,7

11,4

Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря

221808,4

20,8

295164,8

22,1

344067,1

24,5

342352,8

2,3

Водопостачання; каналізація, поводження з відходами

21586,4

2

22244,7

1,7

20528

1,5

20589,7

25,3

Аналіз зовнішньої торгівлі України.

Міжнародна торгівля — це обмін товарами і послугами між державно-національними господарствами. Вона зародилася в далекій давнині, але лити до XIX в. вона приймає форму світового ринку, оскільки в неї виявляються утягненими в основному всі розвиті країни.

Світова торгівля в сучасних умовах виступає як результат глибокого міжнародного поділу праці, спеціалізації різних країн на виробництві окремих видів товарів відповідно до рівня техніко-економічного розвитку кожної країни і її природно-географічними умовами.

Експорт (вивіз) товарів означає, що їхня реалізація відбувається на зовнішньому ринку. Економічна ефективність експорту визначається тим, що дана країна вивозить ту продукцію, витрати виробництва якої нижче світових. Розмір виграшу при цьому залежить від співвідношення національних і світових цін даного товару, від продуктивності праці в країнах, що беруть участь у міжнародному обороті даного товару в цілому.

При імпорті (увозі) товарів країна здобуває товари, виробництво яких у даний час економічно невигідно, тобто купуються вироби з меншими витратами, чим затрачається на виробництво даної продукції усередині країни. При підрахунку ефективності зовнішньої торгівлі підраховується той економічний виграш, що одержує дана країна через швидке задоволення своїх потреб у визначених товарах за рахунок імпорту і вивільнення ресурсів, затрачуваних на виробництво подібних товарів у країні.

Загальна сума експорту й імпорту складає зовнішньоторговельний товарообіг із закордонними країнами.

Таблиця 1. Експорт-імпорт послуг за країнами світу (тис. дол. США)

Експорт

Імпорт

Рік

2010

2011

2012

2013

2010

2011

2012

2013

Всього

11759405,7

13792217,6

13599128

14836264,2

5447694,3

6235194,6

6736071,5

7608976,2

Країни СНД

5609587

6243021,2

6029030,3

6050703

939834,3

1173318,2

1251205,5

1490415,3

Азербайджан

25328,5

29451,4

39901,7

34761,6

13128

14829,4

17952,1

11677,8

Білорусь

131837,7

155434,9

120421,8

124218

63268,5

80772,4

81623,1

100802,2

Вiрменiя

12804,3

13662,5

15638,3

16648

6629,1

8707,7

8075,4

7084,6

Казахстан

83656,1

161541,7

187127

142088

22061,7

43816,8

42870,5

30296,9

Киргизстан

3196,7

3764,8

4205,8

11686,3

1295

1098,3

2375,6

1996,7

Молдова, Республіка

67099,4

66317

74451,2

73737,7

29144

33964,6

36766,4

42843,6

Росiйська Федерацiя

5157055,7

5634624,9

5376528,4

5475651,3

793484

955556,4

995940,1

1254757,3

Таджикистан

3506,3

5918,5

8251,7

3857,9

424,8

450,2

3462,6

1247,1

Туркменiстан

111523,9

153545,4

173579

146520,1

7227,1

27433,3

53543,5

34500,5

Узбекистан

13578,6

18760,2

28925,4

21534,2

3172,2

6689,1

8596,3

5208,6

Iншi країни свiту

6149818,7

7549196,4

7570097,7

8785561,2

4507860

5061876,4

5484866

6118560,9

Згідно з таблицею 1, Україна веде активну зовнішньоторговельну політику з країнами СНД, а саме з Росією. Обсяги експорту переважно зростають, що свідчить про збільшення обсягів експорту з країнами СНД. З 2010 по 2013 роки обсяг імпорту зріс на 20,7%, що свідчить про збільшення обсягів експорту товарів і послуг. Щодо імпорту, з 2010 по 2013 роки обсяги імпорту зросли на 28,4%. Тобто, темпи зростання імпорту перевищує темпи зростання експорту, що мають негативний вплив для економіки України. Найбільше зростання обсягів імпорту можна віднести до торгівлі з Російською Федерацією, а саме 23% з 2010 по 2013 роки,що свідчить про те, що незважаючи на гострі політичні відносини з Росією, Україна збільшує обсяги торгівлі з нею. Крім Росії, зростання імпорту з інших країн світу становить 26,3%.

Таблиця 2. Сальдо торгівельного балансу (тис. дол. США)

Сальдо торгівельного балансу

Рік

2010

2011

2012

2013

Всього

6311711,4

7557023

6863056,5

7227288

Країни СНД

4669752,7

5069703

4777824,8

4560287,7

Азербайджан

12200,5

14622

21949,6

23083,8

Білорусь

68569,2

74662,5

38798,7

23415,8

Вiрменiя

6175,2

4954,8

7562,9

9563,4

Казахстан

61594,4

117724,9

144256,5

111791,1

Киргизстан

1901,7

2666,5

1830,2

9689,6

Молдова, Республіка

37955,4

32352,4

37684,8

30894,1

Росiйська Федерацiя

4363571,7

4679068,5

4380588,3

4220894

Таджикистан

3081,5

5468,3

4789,1

2610,8

Туркменiстан

104296,8

126112,1

120035,5

112019,6

Узбекистан

10406,4

12071,1

20329,1

16325,6

Iншi країни свiту

1641958,7

2487320

2085231,7

2667000,3

Згідно з таблицею 2, сальдо торгівельного хоч і падає з кожним роком, не є від’ємним, що свідчить про те, що обсяги експорту послуг перевищують імпорт (Україна більше продає, ніж купує).

Таблиця 3. Структура експорту-імпорту за видами послуг за 2013 рік (тис. дол. США)

Назва послуги згідно КЗЕП

Експорт

% від заг. Експорту

Імпорт

% від загального імпорту

Всього

14836264

100

7608976

100

Послуги з переробки матеріальних ресурсів

1722083,1

11,61

11627,5

0,15

Послуги з ремонту та технічного обслуговування, що не віднесені до інших категорій

373808,2

2,52

124842,7

1,64

Транспортні послуги

8305848,5

55,98

1716437,5

22,56

Послуги, пов’язані з подорожами

538535,8

3,63

695532,6

9,14

Послуги з будівництва

236399,5

1,59

264471,2

3,48

Послуги зі страхування

87744,2

0,59

167592,9

2,20

Послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю

349053,5

2,35

1011133,2

13,29

Роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності

97668

0,66

854214

11,23

Послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги

1493661,9

10,07

698384,8

9,18

Ділові послуги

1574471,7

10,61

1436670,5

18,88

Послуги приватним особам, культурні та рекреаційні послуги

38415,3

0,26

34225

0,45

Державні та урядові послуги

18574,7

0,13

593844,4

7,80

Найбільшу частку експорту складають транспортні послуги – 55.98%, до них входять послуги, пов'язані з перевезенням готової продукції, сировини та напівфабрикатів із місць виробництва до пунктів споживання або подальшого перероблення. Надають їх як безпосередні виробники продукції, так і спеціалізовані фірми.