Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Тернопільський національний економічний університет

Факультет комп’ютерних інформаційних технологій

Методичні вказівки до виконання комплексного практичного індивідуального завдання

Тернопіль-2011

Методичні вказівки до виконання комплексного практичного індивідуального завдання

Укладачі:

Дивак М. П., Шпінталь М.Я., Козак О.Л., Пукас А.В.

Відповідальний за випуск Дивак М.П., д.т.н., професор, завідувач кафедри КН

ЗМІСТ

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ 4

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ 4

ГРАФІК ВИКОНАННЯ 6

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ 16

ПРИКЛАД ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ 19

Структура залікового кредиту

Комплексне практичне індивідуальне завдання (КПІЗ) з дисципліни "Основи програмної інженерії" виконується самостійно кожним студентом. КПІЗ охоплює усі основні теми дисципліни "Основи програмної інженерії". Метою виконання КПІЗ є оволодіння навичками застосування теоретичних знань. КПІЗ оформлюється у відповідності з встановленими вимогами. Виконання КПІЗ є одним із обов'язкових складових модулів залікового кредиту з дисципліни «Основи програмної інженерії».

КПІЗ з дисципліни «Основи програмної інженерії» повинно містити такі розділи:

1. Опис проблеми.

2. Аналіз вимог до ПЗ

3. Проектування та моделювання ПЗ

4. Кодування

5. Тестування програмного продукту

6. Формування супровідної документації

Завдання до КПІЗ:

1. Користуючись шаблонами сформувати функціональні, та нефункціональні вимоги а також вимоги предметної області.

2. Створити модель вимог

3. Створити модель проекту

4. Створити та відтестувати програмний код

5. Створити презентацію для захисту індивідуального завдання

Критерії оцінювання

Підсумковий бал за виконання КПІЗ (за 100-бальної шкалою) з дисципліни "Основи програмної інженерії" визначається як середньозважена величина, в залежності від питомої ваги кожної складової КПІЗ:

Таблиця 1

№	Складові КПІЗ	Питома вага (%)
1.	Оформлення проекту (відповідність до вимог оформлення)	20%
2.	Змістова частина виконання проекту	40%
3.	Представлення (презентація) практичного індивідуального завдання	40%

1. Оформлення КПІЗ відповідно до вимог методичних вказівок.

2. Змістова частина оцінюється на основі аналізу висвітленності задачі, та наповненості.

3. Представлення КПІЗ повинно тривати приблизно 5 хв., висвітлена основна суть розділів. Оцінюється висвітленість завдання та відповіді на питання.

Таблиця 2

Критерії оцінювання

Рівень, шкала ECTS, бали	Теоретична підготовка	Практичні уміння і навички
Високий, А, 90 – 100, Відмінно	Студент має глибокі, міцні і систематичні знання зі всіх положень теорії, може не тільки вільно сформулювати, але й самостійно пояснити закони, принципи та суть технологій, використовує здобуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях, здатний вирішувати проблемні неформалізовані завдання. Відповідь студента відрізняється точністю формулювань, логікою, достатнім рівнем узагальненості знань.	Студент самостійно розв’язує типові задачі різними способа­ми, стандартні, комбіновані й нестандартні неформалізовані задачі, здатний проаналізувати й узагальнити отриманий ре­зультат. При виконанні практичних i лабораторних робіт студент дотримується ycix вимог, передбачених програмою курсу. Крім того, його дії відрізняються раціональністю, вмінням оцінювати помилки й аналізувати результати.
Вище середнього, середній В, С, 75 – 89; дуже добре, добре	Студент знає i може самостійно сформулювати основні принципи технології, що вивчаються, пов'язати їх з реальною ситуацією, може привести як словесне, так і формальне представлення основних положень теорії, навести приклади застосування в практичній діяльності, але не завжди може самостійно обґрунтувати їх. Студент може самостійно застосовувати знання в стандартних ситуаціях, його відповідь логічна, але розуміння не є узагальненим.	Студент самостійно розв’язує типові (або за визначеним алгоритмом) вправи і задачі, володіє базовими навичками з виконання необхідних методів та алгоритмів, може самостійно сформулювати типову задачу за її словесним описом, скласти розрахункову схему та обрати раціональний метод розв’язання, але не завжди здатний провести аналіз і узагальнення результату. При виконанні практичних або лабораторних робіт студент може самостійно підготувати робоче місце, виконати роботу в повному обсязі й зробити правильні висновки.
Достатній, D, Е, 61 – 74, задовільно, достатньо	Студент відтворює основні поняття і визначення курсу, але досить поверхово, не виділяючи взаємозв’язок між ними, може сформулювати з допомогою викладача основні положення, що стосуються теорії (методи, алгоритми, принципи), може записати окремі теоретичні формулювання змісту курсу; допускає помилки, які повною мірою самостійно виправити не може.	Студент може розв’язати найпростіші типові задачі за зразком, виявляє здатність виконувати основні елементарні операції та перетворення, а також окремі алгоритмічні дії, але не спроможний самостійно сформулювати задачу за словесним описом і визначити метод її розв’язання. При виконанні практичних або лабораторних робіт студент виконує роботу за зразком (інструкцією), але з помилками; робить висновки, але не розуміє достатньою мірою мету роботи.
Початковий, Fx. F 1 – 60, незадовільно	Відповідь студента при відтворенні навчального матеріалу елементарна, фрагментарна, зумовлена нечіткими уявленнями про матеріал курсу. У відповіді цілком відсутня самостійність. Студент знайомий лише з деякими основними поняттями та визначеннями курсу, з допомогою викладача може сформулювати лише деякі основні принципи технологій, що вивчаються.	Студент не може розв’язати найпростіші типові задачі за зразком, не здатен виконувати основні елементарні операції та перетворення, а також окремі алгоритмічні дії. При виконанні практичних (лабораторних) робіт студент вміє користуватися окремими прикладами, але не може самостійно виконати роботу і зробити висновки.