Взаємозв’язок маркетингу та логістики і електронна торгівля

3.1. Ланцюг створення доданої цінності.

Всі компанії намагаються функціонувати у рамках створення доданої цінності. Деякі моделі, які характеризують створення цієї цінності виділяють сукупність технічних і економічних елементів. Додана цінність, яку створює компанія вимірюється у кількості тих покупців, які готові заплатити за товари і надані послуги. Кожна компанія вважається прибутковою, коли додана цінність, створена компанією, перевищує витрати на організацію створення доданої цінності.

Якщо компанія планує зберігати свою конкурентноздатну позицію, витрати на створення доданої цінності не повинні перевищувати витрат на забезпечення здорової конкуренції. З іншого боку, різноманітність продукції і сегментація ринку також створюють додану цінність продукту.

М. Портер вирізняє дев’ять категорій процесу створення доданої цінності. Серед них він вирізняє основні і другорядні процеси.

Основні процеси мають прямий зв'язок з виробництвом товару чи послуг. Вони включають такі елементи ланцюга:

• Закупівельна логістика

• Виробнича логістика

• Логістика постачання

• Маркетинг і продажа

• Надання сервісу

Другорядні процеси включають в себе інфраструктуру компанії:

• Інфраструктура самої компанії

• Відділ найму персоналу

• Розвиток технологій

• Планування закупівель

Говорячи про інфраструктуру у компанії, Портер має на увазі усі відділи причетні до закупівлі та переробки сировини, створення самого продукту та збуту товарів чи послуг на зовнішній ринок. Графік 3.1 ілюструє логістичні ланцюги на яких створюється додана цінність. З цього графіка видно, що закупівельна логістика, логістика постачання та після продажний сервіс є основними складовими основного процесу створення доданої цінності.

Логістичний ланцюг, який здатен створювати додану цінність, представляє собою систему взаємозалежних процесів, які пов’язані між собою. Зв'язок, який існує між усіма складовими логістичного ланцюга є надзвичайно важливим, оскільки правильно влаштований виробничий і постачальницький цикли здатні значно знизити запаси продукції і впливати на рівень надання сервісу.

Ланцюг створення доданої цінності, згідно з М. Портером, це велика складова цілої системи, яка створює додану цінність. Ціла система створення доданої цінності включає в себе: додану цінність, яка створюється на рівні постачання і розповсюдження, на рівні самого підприємства і на споживчому рівні. Такі зв’язки між окремими складовими ланцюга створюють залежність між постачальниками, дистриб’юторами та покупцями.

Післяпродажний сервіс.

Сервіс є одним з найважливіших аспектів схожості логістики та маркетингу. Прикладом такого сервісу є те, що 95% доставок відбувається протягом 48 годин. З цієї причини, надійні угоди повинні бути укладені між відділами маркетингу і продажу з питань поставки, часу за який цю доставку буде виконано і якості продукції.

3.2 Маркетинг

Термін «маркетинг» широко вживається у різних концепціях. Мак Карсі (1989) пропонує визначення, в якому маркетинг представлений як сукупність процесів, які відносяться до пороку товарів чи послуг. Ці процеси спрямовані на задоволення потреб покупців і постачальників.

Згідно маркетингової концепції, можна виділити три підсистеми:

1. Орієнтир на покупця. Мета компанії, у цьому випадку, задовольнити потребу покупця. Товари і послуги є основним засобом задоволення потреб. Тому, кожен маркетинговий процес завжди повинен розпочинатись із визначення списку бажань і потреб споживача.

2. Орієнтир на отримання прибутку. Задовольняючи потребу покупця, слід пам’ятати про витрати. Адже, не стільки тяжко забезпечити продажу товарів, скільки проблематичним є забезпечення прибуткових продаж.

3. Координація процесів. З метою успішного функціонування, кожне підприємство повинне підтримувати зв’язки між різними функціонуючими процесами. Саме тому маркетингова діяльність повинна бути скоординована з процесами виробництва, управління та транспортування.

Такий поділ ще раз вказує на те, що маркетинг не можна розглядати окремо від логістики.