Міністерство освіти і науки, молоді

ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Тернопільський національний економічний університет

Кафедра психологічних і педагогічних дисциплін

Секція безпека життєдіяльності людини

Кафедра безпеки

життєдіяльності людини

Текстові матеріали

лекцій і практичних занять

дисципліни

“БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

для студентів економічних спеціальностей

усіх форм навчання

(навчально-методичний посібник)

“Затверджено”

кафедри

(протокол № 12 від 26.05.2008 р.)

Тернопіль 2012

Укладачі: О.Й. Бакалюк, С.В. Лукащук-Федик, Я.Г. Русенко,

Н.М. Олійник З.І. Луй, Л.Й., Цетнар Л.Й.

Відповідальний за випуск: зав. секції БЖДЛ кафедри психологічних та педагогічних дисциплін д. м .н., професор О.Й. Бакалюк.

І. ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ ДО ЛЕКЦІЙ

Лекція 1

“Правові, нормативно-технічні, організаційні основи забезпечення безпеки життєдіяльності. Середовище життєдіяльності людини”.

Основні питання для висвітлення на лекції:

1.Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності.

2. Правові основи безпеки життєдіяльності.

3. Середовище проживання людини:

3.1. Поняття про навколишнє середовище (атмосфера, гідросфера, літосфера).

3.2. Екологічні проблеми біосфери.

4. Основні визначення здоров’я і вплив на нього навколишнього середовища.

5. Особливості формування здоров’я молоді в Україні перехідного періоду.

1. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності. Вивчення дисципліни “Безпека життєдіяльності” розпочинається з назви, яку складають два слова “безпека” і “життєдіяльність”.

Незважаючи на те, що поняття життєдіяльності існувало від початку існування людства, але сам термін “життєдіяльність” є порівняно новим. Сучасний термін з’явився з появою космонавтики і все ширше використовується в усіх сферах нашого життя: ми говоримо про життєдіяльність села, міста, району, життєдіяльність мікроорганізмів, хоча з наукової точки зору це не зовсім правильно.

“Життєдіяльність” складається з двох слів – “життя” і “діяльність”, розглянемо кожне з них.

Життя – це одна з форм існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість пристосування до середовища та наявність обміну речовин і реакції на подразнення. Життя є вищою формою існування матерії порівняно з іншими – фізичною, хімічною, енергетичною формами. Невід’ємною властивістю усього живого є активність. Тобто термін “життя” певною мірою передбачає активну діяльність.

Діяльність – є специфічною людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні в інтересах людини навколишнього середовища. Людська активність має особливість, яка відрізняє її від активності решти живих істот та організмів. Ця особливість полягає у тому, що людина не лише пристосовується до навколишнього середовища, але й трансформує його для задоволення власних потреб, активно взаємодіє з ним, завдяки чому і досягає поставленої мети, що виникла в наслідок прояву у неї певної потреби.

Як елемент природи і ланка в глобальній економічній системі людина відчуває на собі вплив законів природного світу. Водночас завдяки своїй діяльності, яка поєднує її біологічну, соціальну та духовно-культурну сутності, людина сама впливає на природу, змінюючи її відповідно до законів суспільного розвитку для задоволення своїх матеріальних і духовних потреб.

Отже, під життєдіяльністю розуміється властивість людини не просто діяти в життєвому середовищі, яке її оточує, а процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства загалом в єдності їхніх життєвих потреб і можливостей.

Розглянемо визначення “безпека”. Дуже часто можна зустріти визначення безпеки як “такий стан будь-якого об’єкта, за якого йому не загрожує небезпека”. Проте подібне визначення не є вірним, оскільки таке розуміння безпеки лише вказує на відсутність джерела небезпеки, тобто воно може характеризувати якусь ідеальну ситуацію, в якій безпека виступає як бажана, але недосяжна мета.

В спеціальній літературі зустрічаються такі визначення:

- небезпека – це негативна властивість живої та неживої матерії, що здатна спричиняти шкоду самій матерії: людям, природному середовищу, матеріальним цінностям.

- небезпека – це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення і / або ушкодження.

Але найбільш вірним визначенням безпеки є: безпека – збалансований, за експертною оцінкою, стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо.

Безпека людини – це поняття, що відображає саму суть людського життя, її ментальні, соціальні і духовні надбання. Безпека людини – невід’ємна складова характеристика стратегічного напряму людства, визначений ООН як “сталий людський розвиток”, такий розвиток, який веде не тільки до економічного, а й до соціального, культурного, духовного зростання, що сприяє гуманізації менталітету громадян і збагаченню позитивного людського досвіду.

Отже, безпека життєдіяльності (БЖД) – це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків впливу на організм людини, основ захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів і заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуту та виробництва, так і в умовах надзвичайних ситуацій.