Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

ОПГ по самостійній роботі

.pdf
Скачиваний:
5
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
282.05 Кб
Скачать

Зміст

1 Загальні положення……………………………………….... 4

1.1Передмова……………………………………………… 4

1.2Зміст дисципліни «Охорона праці в галузі»…………. 4

1.3Перелік навчальної літератури……………………….. 5

1.4Перелік знань і вмінь студентів …………………….... 6 2 Організація самостійної роботи студента………………… 7

2.1Загальні поради………………………………………... 7

2.2 Повчання по вивченню 1-ої теми…………………… 7

2.3Повчання по вивченню 2-ої теми……………………. 8

2.4Повчання по вивченню 3-ої теми……………………. 10

2.5Повчання по вивченню 4-ої теми……………………. 12

2.6Повчання по вивченню 5-ої теми……………………. 16

2.7Повчання по вивченню 6-ої теми……………………. 18

2.8Повчання по вивченню 7-ої теми……………………. 20 3 Вимоги до виконання контрольної роботи та варіанти контрольної роботи……………………………………….... 22 4 Організація контролю знань та вмінь студента………….. 24

3

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1Передмова

Охорона праці у галузі – нормативна дисципліна, яка вивчається у вищих закладах освіти з метою формування у майбутніх фахівців необхідних їм знань щодо стану і проблем охорони праці в галузі відповідно до спеціалізації їх підготовки, складових і функціонування системи управління охороною праці та напрямів, методів і засобів забезпечення умов виробничого середовища і безпеки праці згідно з чинними законодавчими та іншими нормативноправовими актами.

Мета вивчення нормативної дисципліни - забезпечити відповідні сучасним вимогам знання студентів про охорону праці, як науково-технічної галузі, що направлена на оптимізацію умов взаємодії людини з виробничою сферою в процесі трудової діяльності, сформувати необхідні в майбутніх практичній діяльності спеціаліста уміння користуватися всіма рівнями захисту працівників, що надає Закон України «Про охорону праці».

З прийняттям Закону України «Про Охорону праці» докорінно змінилися підходи до питань поліпшення стану безпеки, гігієни та виробничого середовища. Передумовою травматизму у більшості випадків є незнання або непорозуміння працюючому законодавчих і нормативних актів про охорону праці. З цієї причини відбувається близько 1/3 аварій і нещасних випадків.

Контроль поточних знань виконується на базі кредитно-модульної системи організації навчання. Після вивчення курсу "Охорона праці в галузі" студенти складають іспит.

1.2 Зміст дисципліни «Охорона праці в галузі»

Курс вивчення нормативної дисципліни «Охорона праці в галузі» складається із 8-ми тем: 7-ім тем –лекційні та 1-а практична тема.

Лекційні теми:

-Тема 1 «Міжнародні норми в галузі охорони праці»;

-Тема 2 «Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі»;

-Тема 3 «Система управління охороною праці на підприємстві»;

-Тема 4 «Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків»;

-Тема 5 «Основні заходи пожежної профілактики»;

-Тема 6 «Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці»;

4

- Тема 7 «Соціальне страхування від нещасного випадку та професійні захворювання на виробництві».

Практична тема - «Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності».

1.3 Перелік навчальної літератури

Основна:

1.Грибан В.Г. Охорона праці: Навчальний посібник. – 2-е вид. – К.: Центр учбової літератури, 2011.-280с.

2.Охорона праці: Навчальний посібник. / За ред. В.Кучерявого. – Львів: Оріяна-Нова, 2007. – 368с.

3.Даус М.Є. Конспект лекцій «Охорона праці в галузі» Вид-во “ТЕС”, Одеса, 2007. – 65с.

4.Бедрій Я.І.Основи охорони праці: Навчальний посібник. – 3-є вид. – Л.: Магнолія плюс, 2004. – 236с.

5.Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. – Львів: Афіша, 2004.-302с.

Додаткова:

6.Конституція України. К.: Основа, 1996.

7.Законодавство України про охорону праці: У 4 т. К.: Основа. 1995.

8.Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону праці" від 21 листопада 2002р. № 229-4 Голос України. - 2002. - 17 грудня; Праця і зарплата. - 2002. - № 48; Людина і праця. - 2003.

9.Закон України "Про охорону праці". - К.: Основа, 1993.

10.Закон України "Про пожежну безпеку" Голос України, 24.01.1994. 11.Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". Постанова Верховної Ради України від

24.02.1994 р.

12.Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. К., 1995.

13.Науково-практичний коментар до Закону України “Про охорону праці” К.: Основа, 1997.

14.http://www.dnop.kiev.ua - Офіційний сайт Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляду).

15.http://www.nau.ua -Інформаційно-пошукова правова система «Нормативні акти України (НАУ)».

5

16.http://www.social.org.ua - Офіційний сайт Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

17.http://www.gazeta.asot.ru - Электронная версия газеты «Безопасность Труда и Жизни».

1.4 Перелік знань і вмінь студентів

Після вивчення дисципліни магістр повинен:

-знати:

-суть поняття, мету, підсистеми та структурну схему побудови системи управління охороною праці на підприємстві (СУОПП);

-обов’язки власника щодо створення і забезпечення функціонування СУОПП;

-роль, права, функціональні обов’язки кожного працівника в системі управління охороною праці (СУОП) підприємства, галузі;

-участь трудового колективу та роль громадських об’єднань в СУОП;.

-фактори, які можуть спричинити професійні захворювання;

-заходи та засоби поліпшення стану виробничого середовища та зниження напруженості трудового процесу;

-основні напрямки попередження виробничого травматизму;

-фактори пожежної небезпеки і причини пожеж на галузевих об’єктах;

-категорії та класи вибухонебезпечності галузевих об’єктів (їх приміщень);

-заходи і засоби системи попередження пожеж та протипожежного захисту;

-вміти:

-проконтролювати дотримання вимог щодо проведення навчання працівників підприємств з питань охорони праці;

-сформулювати вимоги до СУОП щодо конкретного підприємства чи його підрозділу;

-визначити клас умов праці за показниками шкідливості та небезпечності за окремими факторами або при комплексній дії декількох факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу;

-визначити першочергові заходи і засоби поліпшення стану виробничого середовища для умов галузі і розробити технічні рішення щодо поліпшення стану виробничого середовища за окремими факторами для умов галузі;

-розробити пропозиції щодо зниження напруженості праці та важкості робіт за окремими професіями та характером робіт в галузі.

6

2. ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

2.1 Загальні поради

Для вивчення дисципліни «Охорона праці в галузі» відведено 45 годин згідно із робочою навчальною програмою нормативної дисципліни «Охорона праці в галузі для магістрів усіх спеціальностей 6 курсу заочної форми навчання.

На самостійну роботу виділено 39 годин, які відведено:

-на вивчення теоретичного матеріалу курсу;

-на написання домашньої контрольної роботи;

-на підготовку до практичних занять;

-на підготовку до тестової контрольної роботи в аудиторії.

Теоретичну частину курсу, підготовку до практичних занять та підготовку до тестової контрольної роботи студенти здійснюють самостійно за переліком основної навчальної літератури, яка наявна в бібліотеці Одеського державного екологічного університету. Для написання домашньої контрольної роботи достатньо матеріалу, який міститься пунктах 2.2-2.8.

2.2 Повчання по вивченню 1-ої теми

Основні напрямки міжнародного співробітництва України у галузі охорони праці:

-вивчення, узагальнення та впровадження світового досвіду з організації охорони праці, покращення умов та техніки безпеки;

-участь у міжнародних інституціях зі соціально-трудових питань та у роботі їх органів;

-отримання консультацій зарубіжних експертів та технічної допомоги у питаннях вдосконалення законодавчої та нормативної бази охорони праці;

-проведення та участь у міжнародних наукових чи науково-практичних конференціях та семінарах;

-підготовка кадрів з охорони праці за кордоном.

Україна активно співпрацює з Міжнародною Організацією Праці (МОП) – однієї з найдавніших міжурядових організацій, яка була утворена ще у 1919 р. У 1946 р МОП стала першою спеціалізованою установою ООН. Як член МОН (з1954) Україна ратифікувала 5 з 181 конвенцію, прийняту на цей час МОП.

Плідне співробітництво налагоджене між Україною та Європейським союзом в галузі охорони праці. В рамках програми Tacis здійснюється робота над проектом „Сприяння у забезпеченні охорони праці в Україні (з метою підвищення рівня ефективності)”. Основними напрямками цього проекту є:

7

-удосконалення нормативної бази в галузі охорони праці;

-створення інформаційного центру агітації та пропаганди з питань охорони

праці;

-відпрацювання механізму економічних розрахунків на підприємстві, спрямованих на створення безпечних і здорових умов праці працівником.

В межах Угоди про міжнародне співробітництво в галузі охорони праці Україна разом із іншими державами СНД проводить спільну роботу щодо удосконалення Системи стандартів безпеки праці (ССБП).

Література [4, стр.180-182; 5, стр.13-17].

Запитання для самоконтролю:

1. Основні напрямки міжнародного співробітництва України у галузі охорони праці.

2. Основні напрямки проекту „Сприяння у забезпеченні охорони праці в Україні (з метою підвищення рівня ефективності)” в рамках програми Tacis.

3. Основні напрямки співробітництво в галузі охорони праці Україна державами СНД.

2.3 Повчання по вивченню 2-ої теми

Законодавча база охорони праці України налічує ряд законів, основними з яких є Закон України «Про охорону праці», та Кодекс законів про працю (КЗпП). До законодавчої бази також належать Закони України: «Про пожежну безпеку», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», їх доповнюють нормативно-правові акти з охорони праці (НПАОП).

В Україні створені і функціонують державні нормативні акти з охорони праці, які внесені до державного Реєстру. Цей Реєстр виданий Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держнаглядохоронпраці) в 1997 р. і постійно поновлюється. Зміни у Реєстрі державних нормативних актів з охорони праці публікуються в журналі „Охорона праці”.

Державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП) – це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов’язкових для виконання.

Законодавством передбачено, що, залежно від сфери дії, ДНАОП можуть бути міжгалузевими або галузевими.

8

Державний міжгалузевий нормативний акт про охорону праці – це ДНАОП загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації народного господарства України незалежно від їх відомчої (галузевої) приналежності та форм власності.

Державний галузевий нормативний акт про охорону праці – це ДНАОП, дія якого поширюється на підприємстві, установи і організації незалежно від форм власності, що належать до певної галузі.

В галузі охорони праці розроблені і стандарти. Наприклад:

ДСТУ 2293-99 „Охорона праці. Терміни та визначення основних понять.” ДСТУ 2272-93 „Пожежна безпека. Терміни та визначення.” ДСТУ 3038-95 „Гігієна. Терміни та визначення основних понять.” та інші.

Вимоги щодо хорони праці регламентовані також державними стандартами України з питань безпеки праці, будівельними та санітарними нормами та правилами, правилами улаштування електроустановок, нормами технічного проектування та іншими нормативними актами.

Нормативно-правові акти з охорони праці – це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов’язкові для виконання.

Нормативні акти з охорони праці переглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше одного разу на десять років.

У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я мов праці роботодавець зобов’язаний повідомити про це відповідний орган державного нагляду за охороною праці. Він може звернутися до зазначеного органу з клопотанням про встановлення необхідного строку для виконання заходів щодо приведення умов праці на конкретному виробництві чи робочому місці до нормативних вимог.

Нормативно-правові акти з охорони праці є обов’язковими для виконання у виробничих майстернях, лабораторіях, цехах, на дільницях та в місцях трудового і професійного навчання, облаштованих у будь-яких навчальних закладах.

Організація охорони праці на зазначених об’єктах, а також порядок розслідування та обліку нещасних випадків з учнями і студентами під час трудового та професійного навчання у навчальних закладах визначається центральним органом виконавчої влади в галузі освіти та науки за погодженням з відповідним профспілковим органом.

До учнів і студентів, які проходять трудове і професійне навчання (виробничу практику) на підприємствах під керівництвом їх персоналу, застосовується законодавство про охорону праці у такому ж порядку, що й до працівників підприємства.

Література [1, стр.18-20; 2, стр.10-13; 3, стр.6-13; 4, стр.137-146].

Запитання для самоконтролю:

9

1.Які загальні закони України визначають основні положення з охорони

праці?

2.Назвіть види державних нормативних актів про охорону праці (ДНАОП), охарактеризуйте їх.

3.Питання охорони праці в Конституції України.

2.4 Повчання по вивченню 3-ої теми

Система управління охороною праці на підприємстві – це планомірна, цілеспрямована діяльність керівництва і персоналу підприємства (організації, установи) щодо виявлених небезпек і усунення неприпустимого ризику для життя і здоров’я працівників у трудовому процесі.

Ризик – поєднання ймовірності завдання шкоди та її важкості. Неприпустимий ризик ≥5,001·10-4.

Створюється СУОПП послідовним визначенням працеохоронної політики, зобов’язань керівництва, мети роботи об’єкта та органів управління, виявленням недопустимих ризиків, завдань і заходів з охорони праці, функцій і методів управління, побудови організаційної структури управління, створенням системи мотивації, контролю обліку, аналізу, оцінки ризику, аудиту і моніторингу діяльності, технології управління, комп’ютеризації і комунікації системи складання організаційно-методичної документації, впровадженням і забезпеченням функціонування системи і контролю ефективності СУОПП, подальшим удосконаленням СУОПП.

Основні цілі та завдання управління охороною праці:

-запобігання виробничим травмам, професійним захворюванням, аваріям і пожежам, усунення неприпустимих ризиків;

-дотримання вимог законодавства і нормативно-правових актів з охорони праці, колективних договорів;

-забезпечення ставлення всіх працівників підприємства до безпеки праці як до головних обов’язків;

-забезпечення участі працівників підприємства у плануванні, організації мотивації, контролі й оцінки ефективності заходів з охорони праці;

-розроблення обов’язків, прав і відповідальності за стан охорони праці між усіма керівниками і працівниками підприємства;

-забезпечення компетентності посадових осіб, спеціалістів та всіх працівників при виконанні їхніх обов’язків і відповідальності, розумінні своїх прав і обов’язків;

-розподілення необхідних фінансових, матеріальних, людських та інших ресурсів при забезпеченні функціонування СУОПП;

-забезпечення працівниками соціальних гарантій у галузі охорони праці у колективному договорі (угоді, трудовому договорі);

10

-постійне підвищення ефективності функціонування СУОПП.

Реалізація завдань охорони праці на підприємстві та в кожному структурному підрозділі здійснюється їх керівниками шляхом послідовного виконання основних системоутворювальних функцій управління:

-прогнозування і планування (цілеспрямованість планування заходів з охорони праці на попередження травматизму та профзахворювань; наявність документа про працеохоронну політику і зобов’язань керівництва);

-організації (встановлення обов’язків, прав і відповідальності посадових осіб за функціонування СУОП на підприємстві (у підрозділі);наявність інструкцій з охорони праці за професіями і видами робіт);

-мотивації (створення системи заохочення керівників і працівників щодо виконання завдань охорони праці, правил, норм, інструкцій);

-контролю, обліку, аналізу (встановлення відповідності умов і охорони праці нормативно-правовим актам, ефективність функціонування

СУОПП; розрахунок ризиків).

Уповноваження СУОПП на підприємстві координує служба охорони праці, завдання та функції якої викладено в Типовому положенні про службу охорони праці, яке затверджено наказом №73 Комітету Держнаглядохоронпраці від 3 серпня 1993р. (ДНАОП 0.00-4.24-03).

Фінансування робіт з охорони праці забезпечується а державному, галузевому і регіональному рівнях коштом:

-Фонду соціального страхування від нещасних випадків, виділених на профілактику виробничого травматизму і профзахворювань;

-Державного і місцевих бюджетів – для часткового фінансування (разом із коштами Фонду соціального страхування від нещасних випадків) національної, галузевих і регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища або інших цільових програм з охорони праці, а також заходів з охорони праці, передбачених програмами соціально-економічного і культурного розвитку України та її адміністративно-територіальних одиниць; при цьому кошти на охорону праці в державному і місцевих бюджетах виділяються окремими рядками;

-Інших джерел фінансування, не заборонених законодавством. Організаційна структура СУОПП формується на базі існуючої на

підприємстві структури. Управління охороною праці на підприємстві здійснює роботодавець. Служба охорони праці здійснює організаційно-методичну роботу з управління охороною праці на підприємстві та підпорядковується безпосередньо роботодавцю ( керівнику підприємства).

Функція організації роботи передбачає встановлення обов’язків, прав і відповідальності роботодавця лінійних керівників, функціональних служб і всіх працюючих за виконання вимог з охорони праці.

11

Одним із основних завдань керівників і спеціалістів є створення здорових і безпечних умов праці. Обов’язки, що стосуються охорони праці, мають бути внесені у посадову інструкцію.

Працівники, винні у порушенні законодавства та інших нормативних актів з охорони праці, невиконанні зобов’язань колективних договорів, посадових обов’язків, розпорядження органів державного нагляду за охороною праці та представників професійних спілок, притягуються до матеріальної, дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

Дисциплінарна відповідальність полягає у накладанні дисциплінарних стягнень, передбачених ст.147 КЗпП, таких як догана і звільнення з роботи. Право накладати дисциплінарні стягнення на працівників має орган, який користується правом прийняття на роботу цього працівника. За кожне порушення може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення.

Адміністративна відповідальність накладається на посадових осіб, винних у порушенні законодавства про охорону праці. Право накладати адміністративні стягнення мають службовці Держгірпромнагляду. Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, порушення вимог законодавства про працю тягне за собою накладання штрафу.

Матеріальна відповідальність включає відповідальність як працівника, так і власника підприємства. Законодавством передбачено різні види матеріальної відповідальності. Якщо в діях працівника є ознаки кримінального злочину, то на нього покладається повна матеріальна відповідальність, а при відсутності таких ознак – обмежена відповідальність в межах його середнього місячного заробітку.

Кримінальна відповідальність настає, якщо порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про охорону праці створило небезпеку для життя або здоров’я громадян. Суб’єктом кримінальної відповідальності може бути будь-яка службова особа підприємства. Кримінальна відповідальність визначається у судовому порядку.

Література [1, стр.42-50; 2, стр.29-37; 3, стр.23-33].

Запитання для самоконтролю:

1.Назвіть основні завдання управління охороною праці на підприємстві.

2.Фінансування охорони праці на підприємстві.

3.Основні функції служби з охорони праці на підприємстві.

2.5 Повчання по вивченню 4-ої теми

Травматизм – це сукупність травм у певних груп населення за первинний період часу. У ХХ-му столітті травматизм зайняв третє місце після пухлинних і серцево-судинних захворювань.

12