- •МІнісерство освіти та науки України
- •Тема 1. Політична система суспільства
- •Сутність і структура політичної системи
- •Функції і типологія політичних систем
- •1.3. Політична система України
- •Висновки
- •Політична система суспільства
- •Класифікація політичних систем
- •Зміни до Конституції України 2004 р.
- •Універсал національної єдності
- •Плану дій для забезпечення національної єдності:
- •Тема 2. Держава у політичної системі суспільства
- •. Сутність, форми, структура та функції держави
- •Головні риси правової та соціальної держави
- •Висновки
- •Основні форми держав
- •Конституція України
- •Характерні риси республіканської форми правління
- •Основні риси правової держави
- •Тема 3. Громадянське суспільство
- •3.2. Ознаки та умови функціонування громадянського суспільства
- •Взаємодія громадянського суспільства і держави
- •Висновки
- •Тема 4. Політичні режими
- •Сутність та типи політичних режимів
- •Ознаки демократичного політичного режиму
- •4.3. Політичний режим сучасної України.
- •Висновки
- •Політичні режими
- •Тема 5. Політичні партії, громадські організації та партійні системи
- •5.1. Політичні партії та партійні системи
- •1). За наявністю у політичних партіях достатньо чіткої ідеології:
- •2). За ставленням до домінуючого у сучасному світі типу приватновласницьких суспільно-економічних відносин (тобто за ступенем сприйняття або неприйняття цього типу в цілому):
- •3). Якщо керуватися класовим підходом до оцінки соціальної спрямованості партійних програм, то політичні партії можна класифікувати на:
- •4). Залежно від специфіки офіційної та фактичної соціально-політичної ідеології:
- •5). За ставленням до релігії та свободи совісті:
- •6). За цивілізаційними ознаками:
- •7). За особливостями тлумачення оптимальних форм державного будівництва та інституційно-правового закріплення міжнародних інтеграційних процесів розрізняються партії, що виступають:
- •4. За обмеженнями національно-етнічного характеру на членство в партії або за фактичною перевагою серед членів партії представників певних етнічних груп населення виділяються партії, що представляють:
- •5. За територіальними межами фактичної діяльності політичні партії можна Темаяти на:
- •1. За своєю природою:
- •Взагалі ж у становищі українських партій чимало спільного:
- •5.2. Громадсько - політичні організації та рухи
- •Соціально-політичний устрій та політичне призначення, функції партії
- •Ознаки політичної партії
МІнісерство освіти та науки України
ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ будівництва та архітектури
Кафедра філософії, політології, психології та права
В.В. Сазонов, А.В. Крижантовський, С.В. Кучанська
ПОЛІТОЛОГІЯ
Частина 2
(Політична система суспільства )
Курс лекцій
для студентів всіх форм навчання
Одеса – 2007 р.
Вступ
Процес переходу України до демократичних форм державного будівництва ставить перед її народом завдання оволодіння основами сучасної політичної науки, нормами цивілізованої взаємодії громадян у єдиній державі та в міжнародних відношеннях. Історії розвитку цивілізацій свідчать, що без глибоких змін у політичної свідомості громадян неможливі прогресивні суспільні перетворення.
З 1989 року політологія введена у якості навчальної дисципліни у програмі вищих навчальних закладів України. Кредитно-модульний курс лекцій з «Політології» складений в умовах методологічного плюралізму, світоглядного суверенітету особи, прагнення до творчого пізнання різноманітних процесів розвитку суспільства, порівняльного аналізу різних підходів до понять та практики політичного життя.
Викладення матеріалу відповідає програмі з політології та вимог Міністерства освіти та науки в напрямі Болонського процесу.
Досвід формування державності України показує, що низький рівень політичної освіти та політичної соціалізації значної частини громадян є проблемою на шляху руху до демократично-правового суспільства.
Мета курсу лекцій “Політологія” – допомога студентам всіх форм навчання ознайомитись з основами сучасної політичної науки, формувати у них політичну культуру.
Тема 1. Політична система суспільства
Сутність і структура політичної системи.
Функції і типологія політичних систем.
Політична система України.
Вступ
Політична система є центральною проблемою політології. Вона дає загальне цілісне уявлення про організацію та функціонування політичного життя суспільства, його структуру тощо. Суспільна влада функціонує, утворюючи складну мережу взаємозв'язків і взаємозалежностей, основою пізнання яких є вивчення політичної системи. Ще Г. В.-Ф. Гегель відзначав, що "справжньою формою, в якій існує істина, може бути лише наукова система її".
Політична система може виступати в різних видах:
з одного боку, вона є об'єктивно існуючою системою, що розвивається у політичному просторі й часі, у певному суспільному середовищі і є підсистемою суспільства як цілого:
з іншого боку, вона може виступати і як теоретична модель, що є адекватним відображенням об'єктивно існуючої системи в мисленні.
Ефективність функціонування політичної системи суспільства значною мірою залежить від рівня теоретичного пізнання її, а змістовність концепції політичної системи визначається зрілістю політичного життя, послідовністю використання у науковому пізнанні системного методу.
Пізнати політичну систему означає розкрити її сутність і якісну і специфіку, структуру і функції, зв’язки із зовнішнім середовищем, історію виникнення, розвитку й занепаду, а також вивчити інтегративні, системні фактори, що забезпечують її цілісність, стабільне функціонування і саморозвиток.
Отже, аналізуючи політичні системи слід застосовувати такі аспекти системного підходу, як компонентний, структурний, функціональний, інтегральний, комунікаційний.
Система — це впорядкована сукупність взаємодіючих компонентів, яка виникає і функціонує для досягнення певної мети і володіє інтегративними якостями, що не властиві окремим компонентам, які її утворюють.
Однією з найскладніших систем (або полісистемним комплексом) є суспільство. Як система воно функціонує і розвивається на основі саморегулювання (а не внаслідок діяльності якоїсь сили, що стоїть над або поза суспільством).
Тому суспільство повинно мати спеціальну підсистему, призначену для саморегулювання. Нею якраз і є політична система, що перебуває у складних структурно-функціональних взаємозв'язках з іншими підсистемами: економічною, соціальною, духовною.
На іншому рівні аналізу кожна з цих сфер виступає цілісною системою і до неї можна застосовувати системний метод.
Великий внесок в його опрацювання зробили американські вчені: основоположник структурно-функціонального аналізу в соціології Т. Парсонс та його послідовники в політології Д. Істон, Г. Алмонд, У. Мітчелл, К. Дейч та ін. Побудову першої теоретичної моделі політичної системи» пов'язують з ім'ям Д. Істона та його працею "Політична система" (1953).
Актуальність проблеми обумовлена наступними факторами:
предметом політичної науки;
практичними завданнями реформування всіх складових політичної системи;
необхідністю залучення до процесу демократичних перетворень в суспільстві громадян з високим рівнем свідомості, політичної культури та активної участі у політичному житті суспільства.