Міністерство освіти і науки україни
оДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра українознавства
Експлуатація суднових енергетичних установок
Російсько-український
словник
Спеціальності 7.100302 “Експлуатація суднових енергетичних установок”; 8.090509 “Суднові енергетичні установки і обладнання”
Одеса – 2010
Міністерство освіти і науки україни
оДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра українознавства
Експлуатація суднових енергетичних установок
Російсько-український
словник
Спеціальності: 7.100302 “Експлуатація суднових енергетичних установок” 8.090509 “Суднові енергетичні установки і обладнання”
Одеса – 2010
Словник підготувала Мирошниченко Марія Іванівна – викладач кафедри українознавства Одеського національного морського університету відповідно до програми з дисципліни “Українська мова професійного спрямування”.
Словник схвалено кафедрою українознавства ОНМУ 31 травня 2010 р. (протокол № 11).
Рецензент: кандидат філологічних наук, доцент Євтушина Т. О. (ПДПУ ім. К.Д. Ушинського)
Пояснювальна записка
Словник укладено відповідно до робочої програми з дисципліни “Українська мова професійного спрямування” для студентів спеціальності 7.100302 “Експлуатація суднових енергетичних установок” і 8.090509 “Суднові енергетичні установки і обладнання”.
Словник може бути використаний викладачами й студентами на практичних заняттях, студентами під час самостійної роботи із перекладу технічних текстів за спеціальністю, а також студентами-дипломниками та аспірантами.
Необхідність створення словника зумовлена відсутністю достатньої кількості спеціалізованих російсько-українських технічних словників. Потреба в такому словнику назріла вже давно й особливо гостро відчувається тепер, коли терміносистема української мови досить швидко поповнюється лексичними одиницями, що позначають нові явища та здобутки світової науки й техніки.
Словник орієнтований на нормативну наукову термінологію. Укладач словника намагався уникнути використання в словнику псевдоукраїнських слів, отриманих шляхом калькування, транслітерування, “гібридизації”, а також русифікації наукової технічної термінології, при цьому в словнику відсутні новоутворення, ще недостатньо апробовані фахівцями. Особлива увага була приділена перекладу дієприкметникових форм.
Мета створення словника – допомогти студентам і викладачам у роботі над перекладами технічних текстів, виховати професійно підготованих студентів, розширити їх світогляд, навчити порівнювати українську мову з російською для запобігання помилкам на письмі та у мовленні й уникнення суржикових слів, сприяти розвитку української літературної мови, нормалізації та впорядкуванню національної термінології.
Структура словника:
Реєстр словника складають 1284 російських та іншомовних терміни і словосполучення, подані у вихідній формі (називний відмінок однини або множини) із зазначенням наголосу. У деяких випадках наводяться граматична та стилістична характеристики.
Для всіх іменників наводиться форма родового відмінка однини (множини). Форма родового відмінка наводиться повністю для слів, написаних через дефіс, дуже коротких слів, або у випадках, коли скорочено дати уяву про відмінок неможливо.
Вихідною формою прикметника та дієприкметника є форма називного відмінка однини чоловічого роду, а для дієслова – інфінітив.
Словник побудований за російським алфавітом за гніздово-безгніздовою системою.
Омоніми подаються в реєстрі окремо з цифровими індексами вгорі праворуч, відрізняються ремарками.
У словнику використовуються галузеві, граматичні та семантичні ремарки, записані курсивом.
А
агресси́вность коррозиóнная – агреси́вність (-ості) корозíйна.
азот – азóт, -у.
акти́вность коррозиóнная – акти́вність (-ості) корозíйна;
акти́вность повéрхностная – акти́вність (-ості) корозíйна;
акти́вность повы́шенная – акти́вність (-ості) підви́щена.
альдеги́д – альдегíд, -у.
алюмини́й – алюмíній, -ю.
амплитýда кáчки – амплітýда (-и) хитави́ці.
аппарáт – 1. (прилад) апарáт, -а;
2. (матем.) апарáт, - у;
аппарáт гáзовой турби́ны рабóчий – апарáт гáзової турбíни робóчий.
аппаратýра тóпливная – апаратýра пáливна;
аппаратýра топливовпры́скивающая – апаратýра паливовпóрскувальна.
аромáтик – аромáтик, -а.
ассоциáт – асоціáт, -у.
асфальтéн – асфальтéн, -у.
атмосфéрное давлéние – атмосфéрний тиск (-у)
Б
барьéр – бар’є́р, -а.
борьбá с коррóзией – боротьбá з корóзією;
борьбá с нагáрами – боротьбá з нагáрами.
брайтстóк – брайтстóк, -а.
бункерóвка – бункерувáння.
быстрохóдный – швидкохíдний;
(про човен, судно тощо – ще) швидкоплáвний
В
введéние – ввéдення, впровáдження;
введéние в мáсло присáдок – ввéдення в масти́ло присáдок;
введéние воды́ – ввéдення води́.
веществó – речовинá, -и́;
веществá повéрхностно-акти́вные – речови́ни поверхнéво-акти́вні.
взвесь простáя – суспéнзія (-ії) простá.
вискози́метр – віскози́метр, -а.
влáга на стéнках – волóга (-и) на стíнках.
вмя́тина – вм’я́тина, -и.
внахлё́ст – внáпуск, внáпусток.
во избежáние закли́нивания – для запобігáння закли́нюванню.
водá забóртная – водá забóртна;
водá коррозиóнно-акти́вная – водá корозíйно-акти́вна;
водá, попадáющая в тóпливо – водá, якá потрапля́є в пáливо;
водá прéсная – водá прíсна;
водá, содержáщаяся в тóпливе – водá, що мíститься в пáливі.
возмóжность применéния тóплив – можли́вість (-ості) застосувáння пáлив.
воспламеня́емость тóплив – займи́стість (-ості) пáлив.
вприты́к – впритýл, щíльно.
враздрáй – врóзбіг.
врéмя определéнное – чáс (-у) ви́значений;
врéмя отстáивания – чáс (-у) відстóювання.
встык – встик.
втýлка – втýлка, -и;
втýлка цили́ндра – втýлка цилíндра.
выведéние дви́гателя из дéйствия – ви́ведення двигунá з дíї.
вы́вод из систéмы вóздуха – ви́ведення із систéми повíтря.
вы́емка – 1. (заглиблення, інструмент) ви́їмка, -и;
2. (дія) виймáння.
вызывáть изнóс – спричиня́ти спрацювáння.
выкипáть – википáти.
выпадáть в осáдок – випадáти в óсад.
выпрями́тельный – випрямни́й, випрямля́льний;
(для вирíвнювання) вирíвнювальний.
вы́пуклый – опýклий.
высокоскоростнóй – високошви́дкісний.
высотá бóрта сýдна – висотá бóрту суднá.
выходи́ть за предéлы зазóра – вихóдити за мéжі зазóру.
вя́зкостный – в’я́зкісний.
вя́зкость – в’я́зкість, -ості;
вя́зкость высóкая – в’я́зкість висóка;
вя́зкость зáданная – в’я́зкість зáдана;
вя́зкость мáсла – в’я́зкість масти́ла;
вя́зкость тóплива – в’я́зкість пáлива.
Г
газ выпускнóй – гáз (-у) випускни́й.
гидропривóд – гідропри́від, -оду.
глóбула воды́ – глóбула води́.
глубинá – глибинá, -и́.
голóвка пóршней – голóвка пóршнів.
горéлка – пальни́к, -кá.
горю́чее – пальнé, -óго.
горю́че-смáзочные материáлы – пáливно-масти́льні матеріáли.
грáнула – грáнула, -и.
гребнóй вал – гребни́й вал, -а.
гребнóй винт – гребни́й гвинт, -á.
груз – вантáж (-ý), вагá (-и́).
грузовмести́мость – вантажомíсткість, -ості.
грузопассажи́рский – вантажопасажи́рський.
грузоподъёмность – вантажопідйóмність (-ості), вантáжність (-ості).
грузоподъёмный – вантажопідйóмний, вантажопідіймáльний,
вантажопіднімáльний.
грýзчик – вантáжник, -а.
грýппы фи́льтров – грýпи фíльтрів.
Д
давлéние – ти́ск, -у;
давлéние атмосфéрное – ти́ск атмосфéрний.
дáтчик – дáтчик, -а.
дви́гатель – двигýн, -нá;
дви́гатель глáвный – двигýн головни́й;
дви́гатель двухтáктный – двигýн двотáктний;
дви́гатель трóнковый – двигýн трóнковий.
движéние – рýх, -у;
движéние сýдна – рýх суднá.
дви́житель – рушíй, -шія́.
движóк – 1.(частина механізму) повзýн (-нá), повзунóк (-нкá);
2. (невеликий двигун) двигунéць, -нця́.
ДВС (дви́гатель внýтреннего сгорáния) – ДВЗ (двигýн внýтрішнього
згоря́ння).
дéйствие кислóт – дíя (вплив) кислóт;
дéйствие температýры – дíя (вплив) температýри.
детáли аппаратýры – детáлі апаратýри.
детáль – детáль, -і.
ди́зель – ди́зель,- я;
ди́зель-генерáтор – ди́зель-генерáтор, ди́зель-генерáтора;
ди́зель малооборóтный – ди́зель малообертóвий;
ди́зель среднеоборóтный – ди́зель середньообертóвий.
дисперги́рование – диспергувáння.
диспéрсность высóкая – диспéрсність (-ості) висóка.
диффунди́ровать в вóздух – дифундувáти в повíтря.
дни́ще тáнка – дни́ще (-а) тáнка.
дно – днó, -á;
дно танка – дно тáнка;
дно цистерны – дно цистéрни.
док – дóк, -а.
доковáние – докувáння.
домкрáт – домкрáт, -а.
дóнный – дóнний.
достижéние вя́зкости – дося́гнення в’я́зкості.
дрейф – дрéйф, -у.
Е, Ё
éдкий натр – їдки́й нáтр (-у).
éмкостный – є́мнісний.
éмкость – 1. (місткість) мíсткість (-кості), є́мність (-ності);
2. (електрична) є́мність, -ності.
естéственный – прирóдний, натурáльний.
Ж
желéзо – залíзо, -а.
жё́сткость – жóрсткість (-кості), твéрдість (-тості), цýпкість (-кості).
жесть – бля́ха (-и), жéрсть (-і).
жестянóй – бляшáний, жерстяни́й.
жи́дкая стáль – рідкá сталь.
жи́дкостный – ріди́нний.
жи́дкость – 1. (речовина) рідинá, -и́;
2. (властивість) рíдкість, -ості.
З
забивáть фи́льтры – забивáти фíльтри.
забрáсывать – закидáти;
забрáсывать мáсло – закидáти масти́ло.
зави́нчивание – загви́нчування, закрýчування.
зави́симый – залéжний.
зави́сящий – залéжний.
завóд нефтеперерабáтывающий – завóд (-у) нафтоперерóбний.
загромождéние – завáлювання, захарáщування.
загружáть, загрузи́ть – завантáжувати, завантáжити.
загрýженность – завантáженість, -ості.
загрýженный – завантáжений.
загрýзка – завантáження.
загрязнéния, пропускáемые фи́льтром – забрýднення, які пропускáються
фíльтром;
загрязнéния случáйные крýпные – забрýднення випадкóві вели́кі.
загусти́тель – загýсник, -а.
задáчи систéмы – завдáння систéми.
задви́жка – зáсувка (-и), зáсув (-а).
задвижнóй – засувни́й.
задéлка – (забивання) забивáння, забиття́;
(закладання) закладáння, заклáдення;
(зарівнювання) зарíвнювання, зарівня́ння;
(замазування) замáзування, замáзання;
(замуровування) замурóвування.
задéржка самовоспламенéния – затри́мка самозаймáння.
зади́р (пошкодження поверхні) – зáди́рка, -и;
зади́р зéркала цили́ндра – зáди́рка дзéркала цилíндра.
задрáивающий – задрáювальний.
зажи́м – 1. (пристрій) затискáч, -чá;
2.(дія) зати́снення, зати́скування, затискáння;
3. (результат) зáтиск, -у.
зажимнóй (здатність, властивість) - затискóвий, затискни́й.
зажи́мный (призначення) – затискáльний.
зазóр – (просвіт) прозíр (-óру), зазóр (-у);
(проміжок у просторі) промíжок (-жку);
(пробіл) прогáлина (-и);
(щілина) щіли́на (-и);
(паз, тріщина) шпáра (-и);
зазóр кольцевóй – зазóр кільцéвий.
закладнóй – закладни́й.
закладны́е болты́ – закладнí болти́ (прогóничі).
заклёпка – 1. (дія) заклéпування;
2. (предмет) зáклепка (-и), ню́та (-и).
закли́нивание колéц – закли́нювання кілéць;
закли́нивание пóршня – закли́нювання пóршня;
закли́нивание элемéнтов – закли́нювання елемéнтів.
закоксóвывание интенси́вное – закоксóвування інтенси́вне.
закры́тие – закриття́.
зали́в – затóка, -и.
зали́вка – зали́в, (-у), заливáння.
замóк – замóк, -мкá.
занимáть врéмя – займáти час.
зáпад – зáхід, -оду.
заподлицó с – урíвень із.
заполни́тель – запóвнювач, -а.
запóрный – запірни́й.
заря́д – заря́д, -у.
засáсывание – засмóктування.
заслóнка – зáслінка (-и), зáтулка (-и).
застывáние – застигáння, холóнення.
затоплéние – затóплення, затóплювання.
затóпленный – затóплений.
затопля́емость – затóплюваність (-ності).
затопля́емый – затóплюваний.
затрудня́ть удалéние – усклáднювати ви́далення (ви́лучення).
затя́г – зáтяг, -у.
захвáт – 1. (дія )захóплення, забирáння, зачéплення, затягáння;
2. (пристрій) захóплювач (-а), затискáч (-чá).
зацеплéние – 1. (дія) зачéплення, зачíплювання;
2. (деталь, пристрій) зáчіпка (-и), зáчіп (-чепа).
защищáть от коррóзии – захищáти від корóзії.
зéркало цили́ндра – дзéркало цилíндра.
змееви́к паровóй обогревáтельный – змійови́к (-á) парови́й обігрівáльний.
значéние пáспортное – знáчення пáспортне.
золá – пóпіл, пóпелу;
золá, образýющаяся в цили́ндрах – пóпіл, що утвóрюється в цилíндрах;
золá тóплива – пóпіл пáлива.
зóльность – пóпільність, -ості.
зýбья – зубцí, -цíв.
И
иглá – гóлка, -и.
избежáть опáсных явлéний – уни́кнути небезпéчних я́вищ.
избы́ток мáсла – надли́шок (-шку) масти́ла.
изготовлéние мáсел – ви́готовлення масти́л.
излóм – 1. злáм, -у;
2. (ріки) злáм, -у;
3. (стрімкий поворот) залóм, -у;
4. (коліно) колíно, -а.
изменéние – змíна, -и;
изменéние состáва и свóйств мáсла – змíна склáду і власти́востей масти́ла;
изменéние фóрмы цили́ндра – змíна фóрми цилíндра.
изнáшивание повы́шенное – спрацювáння підви́щене.
изнóс – знóс (-у), знóшування;
(інструменту, деталей машин тощо) спрацювáння;
изнóс абрази́вный – спрацювáння абрази́вне;
изнóс аппаратýры – спрацювáння апаратýри;
изнóс детáлей – спрацювáння детáлей;
изнóс катастрофи́ческий – спрацювáння катастрофíчне;
изнóс поршневы́х колéц – спрацювáння поршнéвих кілéць;
изнóс пóршней – спрацювáння пóршнів;
изнóс цили́ндров – спрацювáння цилíндрів.
изнóшенный ýзел – спрацьóваний вýзол (-злá).
изóгнутый – зíгнений, зíгнутий, ви́гнутий.
и́ндекс ди́зельный – íндекс (-у) ди́зельний.
индикáтор – 1. (прилад, покажчик) індикáтор, -а;
2. (речовина) індикáтор, -у.
индýкция – індýкція, -ії.
исключéние испóльзования – запобігáння викори́станню.
испарéние кáпель – випарóвування крáпель.
испаря́емость мáсла – випарóвуваність (-ості) і ви́парність (-ості) масти́ла.
испаря́ться – випарóвуватись.
испóльзование тóплив – використáння пáлив.
испóльзовать в кáчестве индикáтора – використóвувати як індикáтор.
исправля́ть, испрáвить – 1. (лагодити) лáгодити, полáгодити,
ладнáти, поладнáти;
2. (усувати помилки, недоробки тощо)
виправля́ти, ви́правити.
испрáвность – спрáвність, -ості.
испрáвный – спрáвний.
испытáние – ви́пробування, випрóбування, випробóвування.
исслéдование – дослíдження.
истирáние – стирáння, стертя́.
К
кавитáция гребны́х винтóв – кавітáція гребни́х гвинтíв.
кáдмий – кáдмій, -ю.
калёная сталь – гартóвана стáль (-і).
кáльций – кáльцій, -ю.
кáмера – кáмера, -и;
камера сгорания – кáмера згоря́ння.
канáвка пóршня – канáвка пóршня.
кáпли воды́ мéлкие – крáплі води́ дрібнí.
карбéн – карбéн, -у.
карбóид – карбóїд, -у.
кáртер – кáртер, -а.
касáтельная – доти́чна.
катализáтор – каталізáтор, -а.
качáющийся – 1. фіз. хитки́й;
2. техн. хитни́й.
кáчество – я́кість, -ості;
кáчество мáсла – я́кість масти́ла;
кáчество тóплива – я́кість пáлива.
кáчка – 1. (корабля) хитави́ця, -і;
(дія - ще) качáння, хитáння;
2. (насосом) качáння.
кероси́н – гáс, -у.
кислорóд – ки́сень, -сню.
кислотá – кислотá, -и;
кислотá карбóновая – кислотá карбóнова;
кислотá минерáльная – кислотá мінерáльна;
кислотá оксикарбóновая – кислотá оксикарбóнова;
кислотá неоргани́ческая – кислотá неорганíчна;
кислотá органи́ческая – кислотá органíчна.
клáпан – клáпан, -а;
клáпан выпускнóй – клáпан випускни́й;
клáпан ди́зеля – клáпан ди́зеля.
класс вя́зкости – клас (-у) в’я́зкості.
клеймéние, клеймлéние – таврувáння.
клёпаный – клéпаний.
клёпка – 1. (дія) клепáння;
2. (бондáрна) клéпка;
3. (знаряддя для клепання) клепáч, -á.
коагуля́ция – коагуля́ція, –ії.
колéнчатый вал – колíнчастий (колíнчатий) вал (-а).
коли́чество – кíлькість, –ості;
коли́чество нагáра – кíлькість нагáру;
коли́чество необходи́мое – кíлькість необхíдна.
колóнна дистилляциóнная – колóна дистиляцíйна.
кóльца пригорéвшие – кíльця, що пригорíли.
кольцó поршневóе – кільцé поршнéве.
компонéнт – компонéнт, –а;
компонéнт акти́вный – компонéнт акти́вний;
компонéнт мáсла – компонéнт масти́ла.
компонéнты нейтрáльные – компонéнти нейтрáльні.
компрéссия ди́зеля – компрéсія (-ії) ди́зеля.
конденсáт – конденсáт, -у.
конденсáция влáги – конденсáція (-ії) волóги.
констрýкция ди́зеля – констрýкція (-ії) ди́зеля.
констрýкция поршневы́х колéц – констрýкція поршнéвих кілéць.
контáкт - 1. (пристрій) контáкт, -а;
2. (зв’язóк, стан) контáкт, -у;
контáкт металли́ческий – контáкт металéвий;
контáкт непосрéдственный – контáкт безпосерéдній.
контрóль – контрóль, -ю;
контрóль за вя́зкостью – контрóль за в’я́зкістю.
кóнтур зáмкнутый – кóнтур (-у) зáмкнений.
конфигурáция тáнка – конфігурáція (-ії) тáнка.
концентрáция – концентрáція, -ії.
кóпоть – кíпоть (-птю), кíптява (-и).
корóбление – жолóблення.
кóрпус сýдна – кóрпус (-у) суднá.
коррозиóнный – корозíйний.
коррóзия – корóзія, -ії;
коррóзия, вызывáемая продýктами сгорáния – корóзія, якá спричиня́ється
продýктами згоря́ння;
коррóзия высокотемператýрная – корóзія високотемператýрна;
коррóзия интенси́вная – корóзія інтенси́вна;
коррóзия метáлла – корóзія метáлу;
коррóзия низкотемператýрная – корóзія низькотемператýрна;
коррóзия серни́стая – корóзія сірчи́ста.
котéл – котéл, -á; казáн, -á.
коэффициéнт очи́стки – коефіціє́нт (а) очи́щення.
кран спýска отстóя – кран (-а) спýску відстóю (осáду).
крейцкóпф – крейцкóпф, -а.
крéкинг-мазýт – крéкінг-мазýт, крéкінг-мазýту.
крепёж – 1. (дія) крíплення;
2. (кріпильні деталі) кріпи́льні детáлі.
креплéние – крíплення.
кристáллы парафи́на – кристáли парафíну.
круговáя обвáрка – круговé (коловé) обвáрення.
крупногабари́тный – великогабари́тний.
крупнотоннáжный – великотоннáжний.
Л
лак – лак, -у.
лакообразовáние – лакоутвóрення.
леги́рованный – легóваний.
леги́ровать маслá присáдками – легувáти масти́ла присáдками.
леги́рующий – легувáльний.
ли́пкость – ли́пкість, -ості.
ловýшка для конденсáта – пáстка (-и) для конденсáту.
М
магистрáль тóпливная – магістрáль (-і) пáливна.
мазýт – мазýт, -у;
мазýт котéльный – мазýт котéльний (котлóви́й, казанóвий);
мазýт класси́ческий – мазýт класи́чний;
мазýты сли́тые – мазýти зли́ті.
манéвр – манéвр, -у.
маслá высококáчественные – масти́ла високоя́кісні;
маслá минерáльные – масти́ла мінерáльні;
мáсло испаря́ющееся – масти́ло, що випарóвується;
мáсло подавáемое – масти́ло, що подає́ться;
мáсло, подведéнное в цили́ндр – масти́ло, підвéдене в цилíндр;
мáсло смáзочное – масти́ло, -а.
масляни́стость – масти́льність, -ості.
мáсса молекуля́рная высóкая – мáса молекуля́рна висóка;
мáсса основнáя – мáса основнá;
мáсса тóплива – мáса пáлива.
материáл смáзочный – матеріáл (-у) масти́льний.
мéлочь катализáторная – дрібня́к (-ý) каталізáторний.
мери́тельный инструмéнт – міри́льний інструмéнт (-а).
метáлл защищáемый – метáл (-у) захи́щуваний.
мéтод – мéтод, -у;
мéтод доступный – мéтод достýпний;
мéтод надéжный – мéтод надíйний;
мéтод оцéнки – мéтод оцíнки.
механи́зм судовóй – механíзм (-у) суднови́й.
мицéлла – міцéла, -и.
мнóжество тóплив – вели́ка кíлькість (бéзліч) пáлив.
молéкула – молéкула, -и;
молéкулы асфальтéнов – молéкули асфальтéнів.
момéнт начáла подáчи – момéнт почáтку подавáння;
момéнт переключéния – момéнт перемикáння (перехóду.
морехóдность – мореплáвність, -ності.
морехóдный – мореплáвний.
мóщность – потýжність, -ності;
мóщность дви́гателя – потýжність двигунá;
мóщность ди́зеля – потýжність ди́зеля.
Н
нагáр – нагáр, -у;
нагáр моноли́тный – нагáр монолíтний;
нагáр образýющийся – нагáр, що утвóрюється;
нагáр пласти́чный – нагáр пласти́чний;
нагар рыхлый – нагáр розси́пчастий (крихки́й).
нагарообразовáние – нагароутвóрення.
нагревáние – нагрівáння.
нагрéв тóплива – нагрівáння пáлива.
нагружéние дви́гателя – навантáження двигунá.
нагрýзка двигателя – навантáження двигунá;
нагрýзка механи́ческая – навантáження механíчне;
нагрýзка тепловáя – навантáження тепловé.
надéлка – 1. (дія) прирóблення, прирóблювання, приробля́ння;
2. (те, що прироблене) прирóбка, -и.
нáкипь – нáкип, -у.
наклóнная – похи́ла, -ої.
нали́чие – ная́вність, -ості;
нали́чие воды́ в тóпливе – ная́вність води́ в пáливі;
нали́чие в тóпливах асфальтéнов – ная́вність у пáливах асфальтéнів;
нали́чие нагрýзок – ная́вність навантáжень;
нали́чие сопряженó – ная́вність пов’я́зана.
наплáвка жаростóйкая – наплáвка (-и) жаростійкá.
наполни́тель – напóвнювач, -а.
напóр – напíр (-óру), нáтиск (-у).
напóрный – напíрни́й.
направля́ющий – спрямóвувальний, скерóвувальний, напрямни́й.
направля́ющая – напрямнá, -óї.
напряжéние – 1. (дія) напрýження;
2. (стан) напрýга, –и;
напряжéние механи́ческое – напрýга механíчна;
напряжéние тепловóе – напрýга тепловá.
нарéзка – 1. (дія) нарíзування;
2. (гвинтовий наріз) рíзь (-і), нáрізь (-і), нарíзка (-и);
3. (інструмент) нáрізка, -и.
нарезнóй – нарізни́й.
нарушéние стаби́льности – порýшення стабíльності.
нарýшить рабóту – порýшити робóту.
насóс – пóмпа (-и), насóс (-а);
насóс тóпливный – насóс пáливний;
насóс топливоперекáчивающий – насóс паливоперекáчувальний;
насóс центробéжный – насóс відцентрóвий;
насос центростреми́тельный – насóс доцентрóвий;
насóс циркуляциóнный – насóс циркуляцíйний.
нати́р – нати́р, -у.
начáло – почáток, -тку;
начáло повышéния давлéния – почáток підви́щення ти́ску;
начáло подáчи тóплива – почáток подавáння пáлива;
начáло сгорáния – почáток згоря́ння.
непровáры – непровáри, -ів.
непроницáемость – 1. непрони́кність (-ності), непрони́кливість (-ості);
2. (для зору) непрозíрність (-ості), непрозóрість (-ості).
непроницáемый – 1. непроникни́й, непрони́кливий;
2. (для зору) непрозíрний, непрозóрий.
нефтепродýкт – нафтопродýкт, -у;
нефтепродýкты дистилля́тные обрабóтанные – нафтопродýкти дистиля́тні
обрóблені.
носи́тели масляни́стости – носії́ масти́льності.
О
обводнéние тóплива – обвóднення пáлива.
обезжи́ривание – знежи́рювання.
обеспéчение режи́мов смáзывания – забезпéчення режи́мів змáщування.
обеспéчивать дви́гатели тóпливом – забезпéчувати двигуни́ пáливом.
обеспéчить размéр – забезпéчити рóзмір.
óбжиг – ви́пал (-у), ви́палення, випáлювання.
обладáть вя́зкостью – бýти надíленим в’я́зкістю;
обладáть испаря́емостью – мáти випарóвуваність;
обладáть свóйствами – мáти власти́вості;
обладáть спосóбностью – бýти спромóжним.
оболóчка – оболóнка, -и;
оболóчка образýющаяся – оболóнка утвóрювана;
оболóчка сольвáтная – оболóнка сольвáтна.
обрабóтка тóплива – обрóбка (-и) пáлива.
образовáние нагáров – утвóрення нагáрів;
образовáние осáдков – утвóрення óсадів;
образовáние плáмени – утвóрення пóлум’я;
образовáние фáкела – утвóрення фáкела;
образовáние эмýльсии – утвóрення емýльсії.
обсервáция – обсервáція, -ії.
обслýживание техни́ческое – обслугóвування технíчне.
обши́вка – 1. (дія) обшиття́, обшивáння;
(навколо - ще) ушивáння;
2. (те, чим обшивають, обшите будь-що) обши́вка (-и);
(кайма) облямíвка (-и);
обши́вка сýдна – обши́вка суднá.
объединéние мицéлл – об’є́днання міцéл.
ограни́чивать содержáние при́месей – обмéжувати вміст дóмішок.
окислéние мáсла глубóкое – оки́слення масти́ла глибóке.
окисля́ть метáлл – оки́слювати метáл.
óкна продýвочно-выпускны́е – вíкна продувáльно-випускнí.
околошóвный – пришóвний.
оконéчности – кінцí, кінцéві части́ни.
оконéчный – кінцéвий.
окрáска – 1. (дія) пофарбувáння, фарбувáння;
(у якийсь колір) забáрвлення, забáрвлювання;
2. (колір) забáрвлення, кóлір (-льору).
окрýжность – 1. (коло) кóло;
2. (лінія виміру колоподібних поверхонь) óбвíд (-вóду).
оксикислотá – оксикислотá, -и́.
оли́фа – олíфа, -и.
омыля́емые – оми́лювані.
опáлубка – 1. (дія) опáлублення;
2. (форма) опáлубка, -и.
опáсность коррозиóнная – небезпéка корозíйна.
óптимум вя́зкости тóплив – óптимум в’я́зкості пáлив.
осадкообразовáние – осадоутвóрення.
осáдок – óсад, -у.
оснóва мáсляная – оснóва мáсляна.
останáвливать насóс – зупиня́ти насóс.
останóвка дви́гателя кратковрéменная – зупи́нка двигунá короткочáсна.
остáток мáсла – зáлишок масти́ла.
остывáние тóплива – охолóнення пáлива.
осушéние – осýшення, осýшування.
осуществлéние трéния – здíйснення тертя́.
отвéрстие – óтвір, -ору;
отвéрстие сопловóе – óтвір соплови́й;
отвéрстие маслоподводя́щее – óтвір мастилопідвідни́й.
отвóд теплоты́ – відвéдення теплоти́.
отделéние воды́ от тóплива – відокрéмлення води́ від пáлива.
отделéние загрязня́ющих при́месей – відокрéмлення забрýднювальних
дóмішок.
отделя́ть вóду – відокрéмлювати вóду.
отделя́ться свобóдно – відокрéмлюватися вíльно.
отклáдываться на стéнках – відкладáтися на стíнках.
отложéния – відклáдення, -ень;
отложéния лáковые – відклáдення лáкові;
отложéния твéрдые – відклáдення твердí.
отношéние мáссы – віднóшення мáси;
отношéние С/Н – віднóшення С/Н.
отсéв – відсíв (-у); відсíювання.
отслáиваться – відшарóвуватися.
отстáивание тóплива – відстóювання пáлива.
отстáивать вóду – відстóювати вóду.
отстóй – (дія та стан) відстíй (-óю), відстóювання.
охлади́тель – охолодни́к (-á); охолóджувач, -а.
охлаждéние интенси́вное – охолóдження інтенси́вне;
охлаждéние повéрхностей – охолóдження повéрхонь;
охлаждéние тóплива – охолóдження пáлива.
очи́стка тóплива грýбая – очи́щення пáлива грýбе;
очи́стка тóплива тóнкая – очи́щення пáлива тонкé;
очи́стка тóплив предвари́тельная – очи́щення пáлив поперéднє;
очи́стка эффекти́вная – очи́щення ефекти́вне.
очистнóй, очи́стный – очисни́й.
П
пáйка – пая́ння.
пар – пáра, -и;
пар острый – пáра гóстра.
пáра плýнжерная – пáра плýнжерна;
пáра прецизиóнная – пáра прецизíйна.
парафи́н твéрдый – парафíн (-у) тверди́й.
пары́ мáсла – випарóвування масти́ла.
пáспорт на тóпливо – пáспорт (-а) на пáливо.
первоначáльное значéние мáссы – початкóве знáчення мáси.
перевóзки вóдные – перевéзення вóдні.
перегорóдка фильтрýющая – перегорóдка (-и) фільтрацíйна.
перекáчивание – перекáчування;
перекáчивание мáсла – перекáчування масти́ла.
переключéние дви́гателя – перемикáння двигунá;
переключéние предвари́тельное – перемикáння поперéднє.
переключи́ть клáпан – перемкнýти клáпан.
перекры́ть пар – перекри́ти пáру.
переполнéние цистéрны – перепóвнення цистéрни.
перерабóтка – перерóбка, -и;
перерабóтка нéфти втори́чная – перерóбка нáфти втори́нна.
перехóд обрáтный – перехíд (-óду) зворóтній.
пери́од задéржки самовоспламенéния – перíод (-у) затри́мки самозаймáння;
пери́од индýкции – перíод (-у) індýкції.
пиросульфáт – піросульфáт, -у.
плáмя холóдное – пóлум’я холóдне.
пласти́чность – пласти́чність, -ості.
плёнка – плíвка, -и;
плёнка адсорбциóнная – плíвка адсорбцíйна;
плёнка водоупóрная – плíвка водотривкá;
плёнка мáсляная прóчная – плíвка мáсляна міцнá;
плёнка лáковая – плíвка лáкова;
плёнка хими́ческая – плíвка хімíчна.
плóскость размещéния – площинá розмíщення.
плóтность – 1. (тісне прилягання) щíльність, -ості;
2. (властивість речовини) густинá, -и́;
(густота) гýстість, -ості;
(тканини, паперу) цýпкість, -ості;
плóтность невеликá – густинá невели́ка;
плóтность смáзочной систéмы – густинá масти́льної систéми;
плóтность соразмéрная – густинá співрóзмірна;
плóтность тóплива – густинá пáлива;
плóтность части́ц – щíльність частóк.
повéрхности трýщиеся – повéрхні тертьовí.
повéрхностно-акти́вный – поверхнéво-акти́вний.
повéрхность – повéрхня, -і, ор. -ею, р. мн. –хонь;
повéрхность боковáя – повéрхня бічнá;
повéрхность горя́чая – повéрхня гаря́ча;
повéрхность металли́ческая – повéрхня металéва;
повéрхность незащищéнная – повéрхня незахи́щена;
повéрхность рабóчая – повéрхня робóча;
повéрхность тóпливной систéмы – повéрхня пáливної систéми;
повéрхность торцевáя – повéрхня торцéва;
повéрхность трéния – повéрхня тертя́;
повéрхность цили́ндра – повéрхня цилíндра.
повреждéние при́вода – пошкóдження при́воду.
повышéние дáвления в цили́ндре бы́строе – підви́щення ти́ску в цилíндрі
швидкé;
повышéние температýры – підви́щення тмператýри.
погрéшность – пóхибка, -и;
погрéшность извéстная – пóхибка відóма.
подáча мáсла – подавáння масти́ла;
подáча тóплива в цили́ндр – подавáння пáлива в цилíндр.
подведéние мáсла – підвéдення масти́ла.
подви́жность – 1. (здатність рухатися) рухли́вість, -ості;
2. (перебування в русі) рухóмість, -ості.
подготóвка к сгорáнию – підготóвка до згоря́ння;
подготóвка смéси к воспламенéнию – підготóвка сýміші до запáлення;
подготóвка хими́ческая – підготóвка хімíчна.
поддержáние слóя мáсла – підтри́мання шáру масти́ла.
подогрéв – підігрíв (-у), підігрівáння;
подогрéв паровóй – підігрівáння паровé.
подогревáтель – підігрівни́к, -á;
подогревáтель электри́ческий – підігрівни́к електри́чний.
подогревáть тóпливо – підігрівáти пáливо.
подрéз – підрíз (-у), підрíзування.
подтя́гивание – підтягáння, підтя́гування.
подши́пник – підши́пник, -а
подши́пник качéния – підши́пник кóчення.
пожаронеопáсный – пожежобезпéчний.
пожароопáсный – пожежонебезпéчний.
пóиск мéтода оцéнки – пóшук (-у) мéтоду оцíнки.
показáтель – покáзник, -а.
покры́тие лáковое – покриття́ лáкове.
положéние – 1. (розташування) полóження, розмíщення;
2. (стан) стáн, -ну.
полóмка – полóм (-у), полóмка (-и);
полóмка колéц – полóм (полóмка) кілéць.
полосá – 1. (видовжена частина чого-небудь) смýга, -и;
2. (металу) штáба, -и;
(тонка і вузька) стрíчка, -и.
пóлость – порожни́на, -и;
пóлость подпóршневáя – порожни́на підпоршнéва.
поля́рность – поля́рність, -ості.
попадáние загрязнéний – потрапля́ння забрýднень;
попадáние пы́ли в дви́гатель – потрапля́ння пи́лу у двигýн.
поперéчный – поперéчний.
пóршень – пóршень, -шня;
пóршень скользя́щий – пóршень ковзни́й.
постоя́нство давлéния – постíйність (-ості) ти́ску;
постоя́нство производи́тельности – постíйність (-ості) продукти́вності.
потéри мáсла – втрáти (ви́трати) масти́ла;
потéри на техобслýживание – втрáти (ви́трати) на техобслугóвування.
потéря пласти́чности – втрáта пласти́чності;
потéря упрýгости – втрáта прýжності;
потéря фрáкций – втрáта фрáкцій.
потеря́ть подви́жность – втрáтити рухли́вість (рухóмість).
потóк продýктов сгорáния – потíк (-óку) продýктів згоря́ння;
потóк тепловóй – потíк (-óку) теплови́й.
потреблéние тóплива – споживáння пáлива.
превышáть предéлы зазóра – переви́щувати мéжі зазóру.
предотвращáть контáкт – уникáти (запобігáти) контáкту;
предотвращáть слипáние мицéлл – запобігáти злипáнню міцéл.
предохранéние систéмы от попадáния загрязнéний – запобігáння
потрапля́нню забрýднень до систéми.
представля́ть собóй – явля́ти собóю.
предупреждáть изнáшивание повéрхностей – запобігáти спрацювáнню
повéрхонь.
препя́тствовать попадáнию мáсла – запобігáти потрапля́нню масти́ла.
при́вóд – при́від, -оду;
привод дистанционный – при́від дистанцíйний;
привод ТНВД – при́від ПНВД.
приводи́ть в движéние – надавáти (надáти) рýху.
при́гнанный – при́гнаний, припасóваний.
пригóнка – припасувáння, приганя́ння, припасóвування.
пригорáние колéц – пригорáння кілéць.
приготовлéние эмýльсии – приготувáння емýльсії.
прилегáние – прилягáння.
применéние бумáжных элемéнтов – застосувáння паперóвих елемéнтів;
применéние мáсел – застосувáння масти́л;
применéние тóплив – застосувáння пáлив.
при́меси загрязня́ющие – дóмішки забрýднювальні;
при́меси механи́ческие – дóмішки механíчні;
при́меси, остáвшиеся в продýкте – дóмішки, якí залиши́лись у продýкті;
при́меси удалéнные – дóмішки ви́далені (ви́лучені).
принимáть учáстие – брáти ýчасть.
при́нцип дéйствия фи́льтров – при́нцип дíї фíльтрів.
присáдка – присáдка, -и;
присáдки, снижáющие – присáдки, що знижують.
приспособля́емость к изменéнию фóрмы – пристосóвуваність (-ості) до
змíни фóрми.
присýтствие пы́ли в тóпливах – ная́вність (-ості) пи́лу в пáливах.
пробóина – пробóїна (-и); пробíй (-óю).
проворáчивание – прокрýчування.
прогорáние клáпанов – прогорáння клáпанів.
продолжи́тельность пери́ода сгорáния – тривáлість (-ості) перíоду згорáння
продóльный – поздóвжній, подóвжній.
продýкт – продýкт, -у;
продýкт, прошéдший фильтрáцию – продýкт, що пройшóв фільтрáцію;
продýкты газообрáзные – продýкти газоподíбні;
продýкты загрязнéния – продýкти забрýднення;
продýкты испарéния – продýкти випарóвування;
продýкты коррозиóнно-акти́вные – продýкти корозíйно-акти́вні;
продýкты окислéния клéйкие – продýкти оки́слення клейкí;
продýкты плóтные – продýкти щíльні;
продýкты поля́рно-акти́вные – продýкти поля́рно-акти́вні;
продýкты сгорáния агресси́вные – продýкти згоря́ння агреси́вні;
продýкты сгорáния горя́чие – продýкти згоря́ння гаря́чі;
продýкты сгорáния тóплива – продýкти згоря́ння пáлива;
продýкты старéния – продýкти старíння.
проём – прóріз, -у; (отвір - ще) óтвір, -ору.
прожóг – (дефект зварювання) пропáл, -у.
производи́тельность – продукти́вність, -ості.
прокáчивать тóпливо по систéме – прокáчувати пáливо систéмою.
промежýток – промíжок, -жку;
промежýток врéмени отсчи́тываемый – промíжок чáсу відрахóвуваний.
промежýточный – промíжний.
промывáние повéрхностей – промивáння повéрхонь.
промы́вка систéмы – промивáння систéми.
проникновéние – прони́кнення;
проникновéние вглýбь заря́да – прони́кнення вгли́б заря́ду;
проникновéние мáсла – прони́кнення масти́ла.
проницáемый – проникни́й.
пропи́тывание – просóчування, наси́чування.
пропускáние чéрез перегорóку – пропускáння крізь перегорóдку.
прóрезь – прóріз, -у.
проржáвленный – проіржáвілий, проржавíлий, проіржáвлений,
проржáвлений.
проры́в гáзов – прори́в (-у) гáзів.
прослóйка – 1. прóшарок, -рку;
2. (дія) прошарувáння, прошарóвування.
протекáние реáкций – прохóдження реáкцій.
протéчка – протікáння.
противостоя́ть образовáнию осáдков – протистоя́ти утвóренню óсадів;
противостоя́ть окислéнию – протистоя́ти оки́сленню.
процéсс – процéс, -у;
процéсс бункерóвки – процéс бункерувáння;
процéсс коррóзии – процéс корóзії;
процéсс образовáния смéси – процéс утвóрення сýміші;
процéсс, окáзывающий влия́ние – процéс, що впливáє;
процéсс окисли́тельный – процéс окисни́й;
процéсс подготóвки тóплива – процéс підготóвки пáлива;
процéсс окислéния – процéс оки́слення;
процéсс рабóты – процéс робóти;
процéсс хими́ческий – процéс хімíчний;
процéсс хранéния – процéс зберігáння;
процéсс эксплуатáции – процéс експлуатáції.
прóчность – мíцність (-ості), три́вкість (-ості).
прóчный – міцни́й, тривки́й.
пурификáция – пурифікáція, -ії.
пуск дви́гателя – (за)пýск (-у) двигунá.
пустотéлый – порожни́стий, пустотíлий.
путь óпытный – шля́х (-у) дóслідний.
пыль катализáторная – пи́л (-у) каталізáторний.
пятиóкись ванáдия – п’ятиóкис (-у) ванáдію.
Р
рабóта на ди́зельном тóпливе – робóта на ди́зельному пáливі;
рабóта насóсов – робóта насóсів;
рабóта параллéльная – робóта паралéльна.
работоспосóбность клáпанов – працездáтність (-ості) клáпанів.
равномéрный – рівномíрний.
разби́вка – розбиття́, розбивáння.
разбóрка – розбирáння, розібрáння.
разбры́згивание мáсла – розбри́зкування масти́ла.
разви́тие процéсса – рóзвиток (-тку) процéсу.
разделéние трýщихся повéрхностей – відокрéмлення повéрхонь тертя́.
раздéлка крóмок – обрóблення крáйок.
размéр грáнул – рóзмір (-у) грáнул;
размéр части́ц воды́ – рóзмір части́нок води́;
размéры ячéек перегорóдки – рóзмір елемéнтів (комíрок) перегорóдки.
размещéние отвéрстий – розмíщення óтворів.
рáзница в температýрах – різни́ця (-і) в температýрах.
рáзность – різни́ця, -і.
разрушáть плéнку – руйнувáти плíвку.
разрушéние – зруйнувáння, руйнувáння.
разъём – 1. (дія) рознімáння, розняття́;
2. (місце) рóзнім, -у;
3. (пристій) рознімáч, -á.
разъёмный – рознімни́й.
раскреплéние – розкрíплення, розкрíплювання.
распáд струи́ на кáпли – рóзпад (-у) стрýменя на крáплі.
расположéние колéц на пóршне – розташувáння кілéць на пóршні.
распределéние мáсла – розпóділ (-у) масти́ла.
распределя́ть вóду – розподіля́ти вóду.
распыли́тель – розпи́лювач (-а);
(порошку) розпорóшувач (а).
расслáивание – розшарóвування.
растворéние метáлов – розчи́нення метáлів;
растворéние электрохими́ческое – розчи́нення електрохімíчне.
раствори́тель – розчи́нник, -а.
растрéскивание – розтрíскування.
расхóд – ви́трата, -и;
расхóд мáсла повы́шенный – ви́трата масти́ла підви́щена;
расхóд тóплива – ви́трата пáлива.
расхóдные материáлы – витратнí матеріáли.
расхóды эксплутациóнные – ви́трати експлуатацíйні.
реáкция окислéния – реáкція (-ії) оки́слення;
реáкция предплáменная – реáкція (-ії) передполуменéва;
реáкция сгорáния тóплива – реáкція (-ії) згоря́ння пáлива;
реáкция хими́ческая подготови́тельная – реáкція (-ії) хімíчна підготóвча.
регуля́тор вя́зкости автомати́ческий – регуля́тор (-а) в’я́зкості
автомати́чний;
регуля́тор вя́зкости встрáиваемый – регуля́тор в’я́зкості вбудóвуваний.
режи́м нагружéния дви́гателя – режи́м (-у) навантáження двигунá;
режи́м пурификáции – режи́м (-у) пурифікáції;
режи́м смáзывания гидродинами́ческий – режи́м (-у) змáщення
гідродинамíчний;
режи́м смáзывания гидростати́ческий – режи́м (-у) змáщення
гідростати́чний;
режи́м смáзывания эластогидродинами́ческий – режи́м (-у) змáщення
еластогідродинамíчний;
режи́м трéния грани́чный – режи́м (-у) тертя́ грани́чний;
режи́м трéния жи́дкостный – режи́м (-у) тертя́ ріди́нний.
резьбá – 1. (по дереву) рíзьблення, різьбá;
(про заняття) різьбя́рство, різьбáрство;
2. (спіральна нарізка) рíзь (-і), нарíзка (-и).
резьбовóй – нарізни́й.
рéйс – рéйс, -у.
релé – незм. релé.
ремóнт – ремóнт, -у.
рециркуля́ция тóплива – рециркуля́ція (-ії) пáлива.
рост концентрáции – підви́щення концентрáції;
рост нагрýзок – збíльшення навантáжень;
рост скóрости – підви́щення шви́дкості.
рóтор – рóтор, -а.
С
сáжа – сáжа, -і.
самовоспламенéние – самозаймáння.
самовоспламеня́емость – самозайми́стість, -ості.
сбóрка – складáння, збирáння.
сбóрочный – складáльний.
свáриваемость – звáрюваність, -ості.
свáрка – звáрення, звáрювання.
сварнóй – звáрений, зварни́й.
свáрочный – 1. (той, що служить для зварювання) звáрювальний,
зварни́й;
2. (отриманий під час зварювання) зварни́й, звáрений.
сверлéние, сверлóвка – 1. свердлíння, свердлувáння, свéрдлення;
2. (просвердлене місце) просвéрдлина.
свинéц – свинéць, -нцю́.
свобóда перемещéния колéц в канáвках – вíльне перемíщування кілéць у
канáвках.
свóйства абрази́вные – власти́вості абрази́вні;
свóйства вя́зкостно-температýрные – власти́вості в’я́зкісно-температýрні;
свóйства деэмульги́рующие – власти́вості деемульгацíйні;
свóйства защи́тные – власти́вості захиснí;
свóйства коррозиóнные – власти́вості корозíйні;
свóйства мотóрные – власти́вості мотóрні;
свóйства противоизнóсные – власти́вості прóти спрацювáння;
свóйства пусковы́е – власти́вості пусковí;
свóйства эксплуатациóнные – власти́вості експлуатацíйні.
сгорáние – згоря́ння;
сгорáние ви́димое – згоря́ння ви́диме;
сгорáние пóлное – згоря́ння пóвне;
сгорáние послéдующее – згоря́ння настýпне (подáльше);
сгорáние тóплив – згоря́ння пáлив;
сгорáние эффекти́вное – згоря́ння ефекти́вне.
сгорáть – згорáти.
сгущéния асфальтосмоли́стые – згýщення асфальтосмоли́сті.
седлó клáпана – сідлó (-á) клáпана.
сéктор – сéктор, -а.
сепарáтор – сепарáтор, -а.
сепарáция – сепарáція, -ії;
сепарáция двухступéнчатая – сепарáція двоступенéва;
сепарáция центробéжная – сепарáція відцентрóва.
сéра – сíрка, -и.
сéрная кислотá – сірчáна кислотá.
сечéние – 1. матем., техн., фіз. (поверхонь, тіл тощо) перéріз, -у;
2. матем. (ліній) перéтин, -у;
3. матем. (множини речовинних чисел) рóзріз, -у
сжáтие – сти́снення, сти́скування, стискáння
си́ла поля́рная – си́ла (-и) поля́рна.
систéма – систéма (-и);
систéма диспéрсная – систéма диспéрсна;
систéма коллóидная – систéма колóїдна;
систéма подáчи тóплива - систéма подавáння пáлива;
систéма смáзочная циркуляциóнная – систéма масти́льна циркуляцíйна;
систéма судовáя – систéма судновá;
систéма топливоподáчи – систéма паливоподавáння;
систéма топливоподготóвки – систéма паливопідготóвки;
систéма тóпливная – систéма пáливна.
ситуáция крити́ческая – ситуáція (-ії) крити́чна.
скáзываться отрицáтельно – впливáти негати́вно.
склóнность к осадкообразовáнию – схи́льність (-ості) до осадоутвóрення;
склóнность тóплив к отложéниям – схи́льність (-ості) пáлив до відклáдень;
склóнность тóплив к нагарообразовáнию – схи́льність (-ості) пáлив до
нагароутвóрення.
скóрость – шви́дкість, -ості;
скóрость большáя – шви́дкість вели́ка;
скóрость изнáшивания – шви́дкість спрацювáння;
скóрость осадкообразовáния – шви́дкість осадоутвóрення;
скóрость увели́чивается – шви́дкість збíльшується.
слипáние мицéлл – злипáння міцéл.
слой – шáр, -у;
слой защи́тный сольвáтный – шáр захисни́й сольвáтний;
слой мáсла – шáр масти́ла;
слой мáсляный – шáр мáсляний;
слой нарýжный – шáр зóвнішній;
слой теплоизоля́ции – шáр теплоізоля́ції.
смáзка – 1. (дія) мáщення, змáщування, змáщення, змáзування;
2. ( речовина для змащування) масти́ло, -а.
смáзочное мáсло – масти́ло, -а.
смáзывание грани́чное – змáщування грани́чне;
смáзывание повéрхностей – змáщування повéрхонь.
смéна тóплива – змíна (-и) пáлива.
смесь – сýміш, -і;
смесь горю́чая – сýміш пальнá;
смесь тóплив совмести́мая – сýміш пáлив сумíсна;
смесь устóйчивая – сýміш стійкá.
смéшивание – змíшування;
смéшивание парóв с вóздухом – змíшування випарóвувань із повíтрям;
смéшивание с други́ми сортáми тóплива – змíшування з íншими сортáми
пáлива;
смéшивание с тóпливами – змíшування з пáливами.
смещéние – змíщення, зсýнення, зсýв (-у), зсувáння, зсóвування,
змíщування.
смолá – смолá, -и́;
смолá растворéнная – смолá розчи́нена.
смя́тие – зминáння, зім’яття́.
снижéние вя́зкости – змéншення в’я́зкості;
снижéние температýры – зни́ження температýри.
сни́зить нагрýзку – змéншити навантáження.
сня́тие – 1. знімáння, зняття́;
2. (зрубування)зрýбування, стинáння;
3. (зрíзування) зрíзування.
совмести́мость тóплив – сумíсність (-ості) пáлив.
содержáние – 1. матем. і літерат. змíст, -у;
2. фіз. і хім. вмíст, -у;
3. техн. і фіз. (склад) склáд, -у;
содержáние воды́ факти́ческое – вмíст води́ факти́чний;
содержáние кóкса и асфальтéнов – вмíст кóксу й асфальтéнів;
содержáние при́месей – вмíст дóмішок;
содержáние пы́ли высóкое – вмíст пи́лу висóкий.
содержáть сéру – місти́ти сíрку.
соединéние – 1. (дія) з’є́днáння, з’є́днування;
(совмещение) сполýчення, сполучáння;
2. техн. (те, що з’єднує; місце, де щось з’єднується) з’є́днання
3. матем., фіз., хім. сполýка, -и;
4. астр. сполýчення;
соединéния асфальтосмоли́стые – сполýки асфальтосмоли́сті;
соединéния высокомолекуля́рные – сполýки високомолекуля́рні;
соединéния нáтрия и ванáдия – сполýки нáтрію й ванáдію;
соединéния образовáвшиеся – сполýки, що утвори́лися;
соединéния серни́стые – сполýки сірчи́сті;
соединéния сéры меркаптáновые – сполýки сíрки меркаптáнові;
соединéния слóжные – сполýки складнí.
соедини́тельный – з’єднувальний, сполýчний.
создáние защи́тного слóя – ствóрення захиснóго шáру;
создáние присáдок – ствóрення присáдок;
создáние слóя – ствóрення шáру.
сокращéние потреблéния тóплива – змéншення споживáння пáлива;
сокращéние содержáния воды́ – змéншення вмíсту води́.
сóли метáллов – сóлі метáлів.
соприкосновéние – зíткнення, стикáння, сти́к (-у).
сопротивлéние – óпір, óпору.
сорт тóплива – сóрт (-у) пáлива;
сорт тóплива несовмести́мый – сóрт (-у) пáлива несумíсний;
сорт тóплива трéбуемый – сóрт (-у) пáлива потрíбний.
соскáкивание – зіскáкування.
состáв – 1. геол., техн., фіз. (сукупність частин) склáд, -у;
2. фіз. (сполука) сполýка, -и;
3. техн. (речовина) речовинá, -и́;
4. техн., фіз. (суміш) сýміш, -і;
5. техн. (потяг) пóтяг (-у), ешелóн (-у);
состáв золы́ – склáд пóпелу;
состáв мáсла – склáд масти́ла;
состáв углеводорóдный – склáд вуглеводнéвий;
состáв фракциóнный – склáд фракцíйний.
составля́ющая – складовá, -óї.
составля́ющие золы́ абрази́вные – складовí пóпелу абрази́вні;
составля́ющие золы́ коррозиóнные – складовí пóпелу корозíйні.
состоя́ние жи́дкое – стáн (-у) рідки́й:
состоя́ние мáсла – стáн (-у) масти́ла;
состоя́ние мелкодиспéрсное – стáн (-у) дрібнодиспéрсний;
состоя́ние парообрáзное – стáн (-у) пароподíбний;
состоя́ние повéрхностей трéния – стáн (-у) повéрхонь тертя́.
состоя́ть из части́ц – складáтися з части́нок.
сохраня́ть свои́ свóйства – зберігáти свої́ власти́вості.
спецификáция зарубéжная – специфікáція (-ії) закордóнна;
спецификáция на тóпливо – специфікáція (-ії) на пáливо.
спи́рт – спи́рт, -у.
сплóшность – суцíльність, -ості.
спосóбность – техн. здáтність, -ості;
спосóбность дисперги́рующая – здáтність диспергувáльна;
спосóбность к сгорáнию – здáтність до згоря́ння;
спосóбность нагарообразýющая – здáтність нагароутвóрювальна;
спосóбность смáзывающая – здáтність змáщувальна;
спосóбность сохраня́ть фóрму – здáтність зберігáти фóрму;
спосóбность тóплива к самовоспламенéнию – здáтність пáлива до
самозаймáння.
спосóбствовать пригорáнию – сприя́ти пригорáнню.
спрямлéние – 1. техн. ви́прямлення, випрямля́ння;
2. матем. спря́млення.
спýск отстóя – спускáння відстóю.
спýтник паровóй – супýтник (-а) парови́й.
средá дисперсиóнная – середóвище дисперсíйне;
средá окружáющая – середóвище навкóлишнє; довкíлля;
средá связýющая – середóвище сполýчне.
срéзывающий – зрíзувальний.
срóк слýжбы – тéрмін (-у) слýжби.
сры́в – зри́в (-у), зривáння.
стаби́льность смéсей – стабíльність (-ості) сýмішей;
стаби́льность тóплива ни́зкая – стабíльність (-ості) пáлива низькá;
стаби́льность хими́ческая – стабíльність (-ості) хімíчна.
стальнóй – сталéвий.
стандáрт госудáрственный – стандáрт (-у) держáвний.
стéнки кáртера – стíнки кáртера;
стéнки цили́ндра – стíнки цилíндра.
стéпень изнóса – стýпінь (-пеня) спрацювáння;
стéпень фильтрáции – стýпінь (-пеня) фільтрáції.
стимули́рование лакообразовáния – стимулювáння лакоутвóрення.
стóимость тóплива – вáртість (-ості) пáлива.
стоя́нка дли́тельная – стоя́нка (-и) тривáла.
структýра окиснáя ры́хлая – структýра (-и) окиснá крихкá.
струя́ – 1. гідр., техн., фіз. стрýмінь, -еня;
2. техн. струми́на, -и;
струя́ тóплива – стрýмінь пáлива.
ступи́ца винтá – мáточина гвинтá.
сты́к – сти́к, -у.
стяжнóй – стяжни́й.
сýдно – суднó, -á.
судоводи́тель – судноводíй, -я́.
судовождéние – судноводíння.
судовóй насóс – суднови́й (корабéльний) насóс (-а).
судомехáник – судномехáнік, -а.
судомехани́ческий – судномеханíчний.
судорабóчий – судноробітни́к, -á.
судоремóнт – судноремóнт, -у.
судоремóнтный – судноремóнтний.
судосбóрщик – судноскладáльник, -а.
судостроéние – суднобудувáння.
судострои́тельный – суднобудівни́й.
судохóдность – судноплáвність, -ості.
судохóдный – судноплáвний.
судохóдство – судноплáвство.
сульфáт – сульфáт, -у;
сульфáт нáтрия – сульфáт нáтрію.
суспéнзия – суспéнзія, -ії.
Т
тáнк – техн. тáнк, -а;
тáнки запáса – тáнки запáсу.
тарéлка клáпана – тарíлка (-и) клáпана.
температýра – температýра, -и;
температýра вспы́шки – температýра спáлаху;
температýра застывáния – температýра застигáння;
температýра кипéния – температýра кипíння;
температýра плавлéния – температýра плáвлення;
температýра повéрхностей – температýра повéрхонь;
температýра седлá – температýра сідлá.
теплоизоля́ция – теплоізоля́ція, -ії.
теплотá – теплотá, -и́.
толщинá – товщинá, -и́;
толщинá лáковых отложéний – товщинá лáкових відклáдень;
толщинá оболóчек – товщинá оболóнок.
тóнкость отсéва – тóнкість (-ості) відсівáння.
тóпка – тóпка, -и.
тóпливная систéма – пáливна систéма.
тóпливо – пáливо, -а;
тóпливо бýнкерное – пáливо бýнкерне;
тóпливо высокоароматизи́рованное – пáливо високоароматизóване;
тóпливо высоковя́зкое – пáливо високов’язкé;
тóпливо горя́чее – пáливо гаря́че;
тóпливо дáнное – пáливо дáне;
тóпливо дешéвое – пáливо дешéве;
тóпливо ди́зельное – пáливо ди́зельне;
тóпливо дистилля́тное – пáливо дистиля́тне;
тóпливо израсхóдованное – пáливо ви́трачене;
тóпливо маловя́зкое – пáливо малов’язкé;
тóпливо, находя́щееся на сýдне – пáливо, що знахóдиться на суднí;
тóпливо низкокáчественное – пáливо низькоя́кісне;
тóпливо низкосóртное – пáливо низькосóртне;
тóпливо остáточное – пáливо залишкóве;
тóпливо парафи́нистое – пáливо парафíнисте;
тóпливо получáемое – пáливо отри́муване;
тóпливо прямогóнное – пáливо прямогíнне;
тóпливо серни́стое – пáливо сірчи́сте;
тóпливо тяжéлое – пáливо важкé;
тóпливо холóдное – пáливо холóдне.
тóпливоподготовка – паливопідготóвка, -и.
тóпочное устрóйство – тóпковий при́стрій.
травлéние1 – техн., фіз. (поверхні) трáвлення.
травлéние2 – техн. 1. (газу) випускáння;
2. (снасті) попускáння.
трáкт выпускнóй – трáкт (-у) випускни́й.
трéбования предъявля́емые – вимóги, що стáвляться.
трéние – тертя́;
трéние гидродинами́ческое – тертя́ гідродинамíчне;
трéние чрезмéрное – тертя́ надмíрне.
трéскаться – (утворювати тріщини) трíскатися;
(про шкіру, землю, плоди тощо - ще) рéпатися;
(лопатися) лýскати, лýскатися, лóпати, лóпатися.
трéщина – трíщина, -и.
трубá – трубá, -и́;
трубá вентиляциóнная – трубá вентиляцíйна;
трубá измери́тельная – трубá вимíрювальна;
трубá изоли́рованная – трубá ізольóвана;
трубá, обви́тая элемéнтами – трубá, обкрýчена елемéнтами;
трубá переливнáя – трубá переливнá.
трýщийся – тертьови́й.
трюм – трю́м, -у.
турби́на – турбíна, -и;
турби́на паровáя – турбíна паровá.
турбопри́вод – турбопри́від, -оду.
У
увеличéние продолжи́тельности сгорáния – збíльшення тривáлості
згоря́ння;
увеличéние расхóда мáсла – збíльшення ви́трати масти́ла;
увеличéние толщины́́ оболóчек – збíльшення товщини́ оболóнок.
угáр – ви́гар, -у.
углеводорóд – вуглевóдень, -дню;
углеводорóд аромати́ческий – вуглевóдень аромати́чний;
углеводорóд нафтéновый – вуглевóдень нафтéновий;
углеводорóд тяжéлый – вуглевóдень важки́й;
углеводорóды адсорби́рующие – вуглевóдні адсорбцíйні.
углекислотá – вуглекислотá, -и́.
углерóд – вуглéць, -цю́.
углерóдистая стáль – вуглецéва стáль.
удалéние – 1. (відстань) вíддаль (-і), вíдстань (-і);
2. (дія) віддáлення; ви́далення; (вилучення) ви́лучення;
(усунення) усýнення, усувáння;
удалéние из тóплива – ви́лучення (ви́далення) з пáлива;
удалéние части́ц – ви́лучення (ви́далення) части́нок.
удáрный – удáрний.
удлинéние – 1. (дія) подóвження, здóвження, ви́довження,
подóвжування, здóвжування, видóвжування;
2. метеор. (стан) дóвшання, подóвшання.
удлинённый – матем., техн., фіз. подóвжений, здóвжений,
ви́довжений.
удовлетворя́ть трéбованиям – задовольня́ти вимóги.
ýзел трéния – вýзол (-злá) тертя́.
уклóн – уклóн -у; (схил) схи́л, -у; (нахил - ще) пóхил, -у.
улетýчивание – звíтрювання.
уплотнéние – 1. ущíльнення, ущíльнювання;
(згýщення - ще) згýщення, згýщування, згущáння;
2. техн. (затвердíння) затвердíння.
упóр – 1. (дія) упирáння, упóр (-у);
2. (пристрій, місце, в яке впираються) упóр, -а;
3. (підпора) підпóра (-и), пíдпíрка (-и).
упóрный – упóрний.
управлéние подогревáтелем – керувáння (управлíння) підігрівникóм.
упрýгий - прýжни́й.
упрýгость колéц – прýжність (-ості) кілéць.
ýровень максимáльный – рíвень (-вня) максимáльний;
ýровень минимáльный – рíвень (-вня) мінімáльний;
ýровень напряжéний в детáлях – рíвень (-вня) напрýг у детáлях;
ýровень тóплива свобóдный – рíвень (-вня) пáлива вíльний;
ýровень форсирóвки – рíвень (-вня) форсувáння.
усáдочный – усáдковий.
услóвия рáвные – умóви однакóві.
усложня́ть рабóту – усклáднювати робóту.
успокои́тельная цистéрна – заспокóювальна цистéрна.
устáлостные повреждéния – утóмні пошкóдження.
устáлость материáла – утóма матеріáлу.
устанóвки фильтрациóнные самоочищáющиеся – устанóвки фільтрацíйні
самоочиснí.
устрóйство сýдна – будóва (-и) суднá.
устýп – устýп (-у), ви́ступ (-у).
утáпливать – занýрювати.
утолщéние – 1. (дія) стóвщення, стóвщування;
2. (стовщене місце) стóвщення.
утяжелéние – обвáжнення, обвáжнювання.
ухудшéние свóйств – погíршення власти́востей.
учи́тывать обстоя́тельства – врахóвувати обстáвини.
уширéние – 1. (дія, стан) розши́рення, розши́рювання, розширя́ння;
2. (розширене місце) розши́рення, рóзшир (-у).
Ф
фáза гáзовая – фáза гáзова;
фáза диспéтчерская – фáза диспéтчерська;
фáза однорóдная – фáза однорíдна;
фáза рóста – фáза зростáння.
фарвáтер – фарвáтер, -у.
фáска рабóчая – фáска (-и) робóча.
фи́льтр – фíльтр, -а;
фи́льтр тóнкой очи́стки – фíльтр тонкóго очи́щення.
фильтровáние – фільтрувáння.
флáнец – флáнець, -нця.
флюс – флю́с, -у, мн. -и́, -íв.
фонáрь – ліхтáр, -я́.
фóрма цили́ндра – фóрма (-и) цилíндра.
формировáть плéнку – формувáти плíвку.
форсирóвка ди́зелей – форсувáння ди́зелів.
форсýнка – форсýнка, -и;
форсýнка котлá – форсýнка котлá (казанá).
фрáкции – фрáкції, -ій;
фрáкции выкипáющие – фрáкції, що википáють;
фрáкции лéгкие – фрáкції легкí;
фрáкции окружáющие – фрáкції навкóлишні;
фрáкции остáточные – фрáкції залишкóві;
фрáкции тяжéлые – фрáкції важкí;
фрáкции цетáнового числá – фрáкції цетáнового числá.
фрикциóнный – фрикцíйний.
Х
харáктер пóристый – харáктер (-у) шпари́стий.
ход – хід (хóду); перéбіг (-у); рух (рýху);
ход малый – хід мали́й.
хóдкость сýдна – швидкохíдність (-ності) суднá.
хранéние – зберігáння;
хранéние на сýдне – зберігáння на суднí;
хранéние тóплив – зберігáння пáлив.
хрýпкий – крихки́й, ламки́й.
Ц
царáпина – подря́пина, -и.
цельносварнóй – суцільнозвáрений.
центрифýга – центрифýга, -и.
центрифуги́рование – центрифугувáння.
цéнтр – 1. математ. цéнтр, -а
2. (керівна установа; середина, головна частина) цéнтр, -у;
цéнтр вращéния – цéнтр обертáння;
цéнтр коагуля́ции – цéнтр коагуля́ції;
цéнтр скоплéний (мицéлл) – цéнтр скýпчень (міцéл);
цéнтр тя́жести – цéнтр ваги́.
центробéжный насóс – відцентрóвий насóс.
центрóвка – центрувáння.
центрýющий – центрувáльний.
цепь – 1. (ряд, що складається з ланок) ланцю́г, -гá;
2. (електричний, а також у вигляді кола) кóло, -а.
цили́ндр – цилíндр, -а;
цили́ндр ди́зеля – цилíндр дизеля.
циркуля́ция – циркуля́ція, -ії;
циркуля́ция тóплива – циркуля́ція пáлива.
цистéрна – цистéрна, -и;
цистéрна вентиляциóнная – цистéрна вентиляцíйна;
цистéрна конденсáта – цистéрна конденсáту;
цистéрна отстóйная – цистéрна відстíйна;
цистéрна расхóдная – цистéрна витратнá.
Ч
чáсти ди́зеля – части́ни ди́зеля;
чáсти запасны́е – части́ни запаснí.
части́цы загрязнéний – части́нки забрýднень;
части́цы летя́щие – части́нки леткí;
части́цы мéлкие – части́нки дрíбнí;
части́цы (не)органи́ческого происхождéния – части́нки (не)органíчного
похóдження;
части́цы сáжи и золы́ – части́нки сáжі й пóпелу;
части́цы твéрдые углерóдистые – части́нки твердí вуглецéві.
части́чки отфильтрóвываемые – части́нки відфільтрóвувані.
частотá кáчки – частотá хитави́ці.
часть дистилляциóнной колóнны вéрхняя – части́на дистиляцíйної колóни
вéрхня;
часть дистилляциóнной колóнны дóнная – части́на дистиляцíйної колóни
дóнна;
часть дистилляциóнной колóнны срéдняя – части́на дистиляцíйної колóни
серéдня.
чертёж – крéслення, рисýнок, -нка.
числó колéц – кíлькість кілéць;
числó тóплива кóксовое – числó пáлива кóксове;
числó тóплива цетáновое – числó пáлива цетáнове.
чугýн – (метал) чавýн, -á.
Ш
швартóвка – швартувáння.
швартóвный – швартóвний.
шéйка – ши́йка, -и.
шельф – шéльф, -у.
шероховáтость – шóрсткість, -кості.
шероховáтый – шорстки́й.
шестерня́ – шестірня́, -í.
шлам – шлáм, -у.
шламоотделéние – шламовідокрéмлення.
шов - шóв, швá.
шток – техн. штóк, -а;
шток клапана – шток клáпана.
Щ
щекá – щокá, -и́;
щекá зажи́мная – щокá затискнá;
щекá контáктная – щокá контáктна;
щекá подви́жная – щокá рухóма.
щековóй – щокови́й.
щелеви́дный – щілиноподíбний.
щелевóй – щіли́нний.
щелеобрáзный – щілиноподíбний.
щелочéние – лýження.
щелочи́ть – лýжити.
щелочнóй – лýжний.
щёлочь – лýг, -у.
щель – щіли́на, -и.
щётка – щíтка, -и.
щёткови́дный – щіткоподíбний.
щёточный – щіткови́й.
Э
экипáж – (команда) екіпáж (-жу), комáнда (-и).
экипáжный – екіпáжний.
экипировáние – екіпірувáння, споря́дження.
экипирóванный – екіпірóваний, споря́джений.
экипировáть – екіпірувáти, споря́джувати, споряди́ти.
экипирóвка – 1. (дія) екіпірувáння;
2. (спорядження) споря́дження.
экипирóвочный – екіпірувáльний, споряджáльний.
экономи́чность дви́гателя – економíчність (-ості) двигунá.
эконóмия – еконóмія, -ії.
эксплуатациóнный – експлуатацíйний.
эксплуатáция – експлуатáція, -ії.
элемéнт – елемéнт, -а;
элемéнт бумáжный – елемéнт паперóвий;
элемéнт нагрýженный – елемéнт навантáжений;
элемéнт насóса – елемéнт насóса;
элемéнт объéмный (éмкостный) – елемéнт об’є́мний (є́мнісний);
элемéнт прецизиóнный – елемéнт прецизíйний;
элемéнт тóпливной систéмы – елемéнт пáливної систéми;
элемéнт трýщийся – елемéнт тертьови́й;
элемéнт фильтрýющий повéрхностный – елемéнт
фільтрувáльний поверхнéвий;
элемéнт форсýнки – елемéнт форсýнки;
элемéнт электронагревáтельный – елемéнт електронагрівáльний.
эмульгáтор естéственный – емульгáтор (-а) прирóдний;
эмульгáтор хорóший – емульгáтор (-а) дóбрий.
эмýльсия – емýльсія, -ії;
эмýльсия водотóпливная (ВТЭ) – емýльсія водопáливна (ВПЕ);
эмýльсия водотóпливная стóйкая – емýльсія водопáливна стійкá;
эмýльсия стаби́льная – емýльсія стабíльна.
эффéкт раскли́нивающий – ефéкт (-у) розкли́нювальний;
эффéкт экономи́ческий суммáрный – ефéкт (-у) економíчний сумáрний.
эффекти́вность отстáивания непостоя́нная – ефекти́вність (-ості)
відстóювання непостíйна.
Ю
юг – пíвдень, -дня.
ю́го-востóк – півдéнний схíд (-óду);
ю́го-зáпад – півдéнний зáхід (-оду).
ю́жный – півдéнний.
Я
ядрó – ядрó, -á;
я́дра мицелл – я́дра міцéл.
я́корный – я́кірний.
я́корь – я́кір, я́коря.
ячéйка перегорóдки – елемéнт (комíрка) перегорóдки.
я́щик – я́щик (-ка); (коробка - ще) корóбка, -и;
(типу скрині) скри́нька, -и;
(висувний) шухля́да, -и;
я́щик аккумуля́торный – я́щик акумуля́торний, корóбка акумуля́торна;
я́щик батарéйный – я́щик батарéйний;
я́щик кáбельный – я́щик кáбельний;
я́щик канáтный – я́щик канáтний;
я́щик предохрани́тельный – я́щик запобíжний;
я́щик сигнáльный – я́щик сигнáльний;
я́щик сортирóвочный – я́щик сортувáльний.
я́щичное сýдно – я́щикове суднó.
я́щичный – я́щиковий.