Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
СЛОВНИК СМФ.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
452.1 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки україни

оДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра українознавства

Експлуатація суднових енергетичних установок

Російсько-український

словник

Спеціальності 7.100302 “Експлуатація суднових енергетичних установок”; 8.090509 “Суднові енергетичні установки і обладнання”

Одеса – 2010

Міністерство освіти і науки україни

оДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра українознавства

Експлуатація суднових енергетичних установок

Російсько-український

словник

Спеціальності: 7.100302 “Експлуатація суднових енергетичних установок” 8.090509 “Суднові енергетичні установки і обладнання”

Одеса – 2010

Словник підготувала Мирошниченко Марія Іванівна – викладач кафедри українознавства Одеського національного морського університету відповідно до програми з дисципліни “Українська мова професійного спрямування”.

Словник схвалено кафедрою українознавства ОНМУ 31 травня 2010 р. (протокол № 11).

Рецензент: кандидат філологічних наук, доцент Євтушина Т. О. (ПДПУ ім. К.Д. Ушинського)

Пояснювальна записка

Словник укладено відповідно до робочої програми з дисципліни “Українська мова професійного спрямування” для студентів спеціальності 7.100302 “Експлуатація суднових енергетичних установок” і 8.090509 “Суднові енергетичні установки і обладнання”.

Словник може бути використаний викладачами й студентами на практичних заняттях, студентами під час самостійної роботи із перекладу технічних текстів за спеціальністю, а також студентами-дипломниками та аспірантами.

Необхідність створення словника зумовлена відсутністю достатньої кількості спеціалізованих російсько-українських технічних словників. Потреба в такому словнику назріла вже давно й особливо гостро відчувається тепер, коли терміносистема української мови досить швидко поповнюється лексичними одиницями, що позначають нові явища та здобутки світової науки й техніки.

Словник орієнтований на нормативну наукову термінологію. Укладач словника намагався уникнути використання в словнику псевдоукраїнських слів, отриманих шляхом калькування, транслітерування, “гібридизації”, а також русифікації наукової технічної термінології, при цьому в словнику відсутні новоутворення, ще недостатньо апробовані фахівцями. Особлива увага була приділена перекладу дієприкметникових форм.

Мета створення словника – допомогти студентам і викладачам у роботі над перекладами технічних текстів, виховати професійно підготованих студентів, розширити їх світогляд, навчити порівнювати українську мову з російською для запобігання помилкам на письмі та у мовленні й уникнення суржикових слів, сприяти розвитку української літературної мови, нормалізації та впорядкуванню національної термінології.

Структура словника:

Реєстр словника складають 1284 російських та іншомовних терміни і словосполучення, подані у вихідній формі (називний відмінок однини або множини) із зазначенням наголосу. У деяких випадках наводяться граматична та стилістична характеристики.

Для всіх іменників наводиться форма родового відмінка однини (множини). Форма родового відмінка наводиться повністю для слів, написаних через дефіс, дуже коротких слів, або у випадках, коли скорочено дати уяву про відмінок неможливо.

Вихідною формою прикметника та дієприкметника є форма називного відмінка однини чоловічого роду, а для дієслова – інфінітив.

Словник побудований за російським алфавітом за гніздово-безгніздовою системою.

Омоніми подаються в реєстрі окремо з цифровими індексами вгорі праворуч, відрізняються ремарками.

У словнику використовуються галузеві, граматичні та семантичні ремарки, записані курсивом.

А

агресси́вность коррозиóнная – агреси́вність (-ості) корозíйна.

азот – азóт, -у.

акти́вность коррозиóнная – акти́вність (-ості) корозíйна;

акти́вность повéрхностная – акти́вність (-ості) корозíйна;

акти́вность повы́шенная – акти́вність (-ості) підви́щена.

альдеги́д – альдегíд, -у.

алюмини́й – алюмíній, -ю.

амплитýда кáчки – амплітýда (-и) хитави́ці.

аппарáт – 1. (прилад) апарáт, -а;

2. (матем.) апарáт, - у;

аппарáт гáзовой турби́ны рабóчий – апарáт гáзової турбíни робóчий.

аппаратýра тóпливная – апаратýра пáливна;

аппаратýра топливовпры́скивающая – апаратýра паливовпóрскувальна.

аромáтик – аромáтик, -а.

ассоциáт – асоціáт, -у.

асфальтéн – асфальтéн, -у.

атмосфéрное давлéние – атмосфéрний тиск (-у)

Б

барьéр – бар’є́р, -а.

борьбá с коррóзией – боротьбá з корóзією;

борьбá с нагáрами – боротьбá з нагáрами.

брайтстóк – брайтстóк, -а.

бункерóвка – бункерувáння.

быстрохóдный – швидкохíдний;

(про човен, судно тощо – ще) швидкоплáвний

В

введéние ввéдення, впровáдження;

введéние в мáсло присáдок – ввéдення в масти́ло присáдок;

введéние воды́ввéдення води́.

веществó – речовинá, -и́;

веществá повéрхностно-акти́вные – речови́ни поверхнéво-акти́вні.

взвесь простáя – суспéнзія (-ії) простá.

вискози́метр – віскози́метр, -а.

влáга на стéнках – волóга (-и) на стíнках.

вмя́тина – вм’я́тина, -и.

внахлё́ст – внáпуск, внáпусток.

во избежáние закли́нивания – для запобігáння закли́нюванню.

водá забóртная – водá забóртна;

водá коррозиóнно-акти́вная – водá корозíйно-акти́вна;

водá, попадáющая в тóпливо – водá, якá потрапля́є в пáливо;

водá прéсная – водá прíсна;

водá, содержáщаяся в тóпливе – водá, що мíститься в пáливі.

возмóжность применéния тóплив – можли́вість (-ості) застосувáння пáлив.

воспламеня́емость тóплив – займи́стість (-ості) пáлив.

вприты́к – впритýл, щíльно.

враздрáй – врóзбіг.

врéмя определéнное – чáс (-у) ви́значений;

врéмя отстáивания – чáс (-у) відстóювання.

встык – встик.

втýлка – втýлка, -и;

втýлка цили́ндра – втýлка цилíндра.

выведéние дви́гателя из дéйствия – ви́ведення двигунá з дíї.

вы́вод из систéмы вóздуха – ви́ведення із систéми повíтря.

вы́емка – 1. (заглиблення, інструмент) ви́їмка, -и;

2. (дія) виймáння.

вызывáть изнóс – спричиня́ти спрацювáння.

выкипáть – википáти.

выпадáть в осáдок – випадáти в óсад.

выпрями́тельный – випрямни́й, випрямля́льний;

(для вирíвнювання) вирíвнювальний.

вы́пуклый – опýклий.

высокоскоростнóй – високошви́дкісний.

высотá бóрта сýдна – висотá бóрту суднá.

выходи́ть за предéлы зазóра – вихóдити за мéжі зазóру.

вя́зкостный – в’я́зкісний.

вя́зкость в’я́зкість, -ості;

вя́зкость высóкая – в’я́зкість висóка;

вя́зкость зáданная – в’я́зкість зáдана;

вя́зкость мáсла – в’я́зкість масти́ла;

вя́зкость тóплива – в’я́зкість пáлива.

Г

газ выпускнóй – гáз (-у) випускни́й.

гидропривóд – гідропри́від, -оду.

глóбула воды́ – глóбула води́.

глубинá – глибинá, -и́.

голóвка пóршней – голóвка пóршнів.

горéлка – пальни́к, -кá.

горю́чее – пальнé, -óго.

горю́че-смáзочные материáлы – пáливно-масти́льні матеріáли.

грáнула – грáнула, -и.

гребнóй вал – гребни́й вал, -а.

гребнóй винт – гребни́й гвинт, -á.

груз – вантáж (-ý), вагá (-и́).

грузовмести́мость – вантажомíсткість, -ості.

грузопассажи́рский – вантажопасажи́рський.

грузоподъёмность – вантажопідйóмність (-ості), вантáжність (-ості).

грузоподъёмный – вантажопідйóмний, вантажопідіймáльний,

вантажопіднімáльний.

грýзчик – вантáжник, -а.

грýппы фи́льтров – грýпи фíльтрів.

Д

давлéние – ти́ск, -у;

давлéние атмосфéрное – ти́ск атмосфéрний.

дáтчик – дáтчик, -а.

дви́гатель – двигýн, -нá;

дви́гатель глáвный – двигýн головни́й;

дви́гатель двухтáктный – двигýн двотáктний;

дви́гатель трóнковый – двигýн трóнковий.

движéние – рýх, -у;

движéние сýдна – рýх суднá.

дви́житель – рушíй, -шія́.

движóк – 1.(частина механізму) повзýн (-нá), повзунóк (-нкá);

2. (невеликий двигун) двигунéць, -нця́.

ДВС (дви́гатель внýтреннего сгорáния) ДВЗ (двигýн внýтрішнього

згоря́ння).

дéйствие кислóт – дíя (вплив) кислóт;

дéйствие температýры – дíя (вплив) температýри.

детáли аппаратýры – детáлі апаратýри.

детáль – детáль, -і.

ди́зель – ди́зель,- я;

ди́зель-генерáтор – ди́зель-генерáтор, ди́зель-генерáтора;

ди́зель малооборóтный – ди́зель малообертóвий;

ди́зель среднеоборóтный – ди́зель середньообертóвий.

дисперги́рование – диспергувáння.

диспéрсность высóкая – диспéрсність (-ості) висóка.

диффунди́ровать в вóздух – дифундувáти в повíтря.

дни́ще тáнка – дни́ще (-а) тáнка.

дно – днó, -á;

дно танка – дно тáнка;

дно цистерны – дно цистéрни.

док – дóк, -а.

доковáние – докувáння.

домкрáт – домкрáт, -а.

дóнный – дóнний.

достижéние вя́зкости – дося́гнення в’я́зкості.

дрейф – дрéйф, -у.

Е, Ё

éдкий натр – їдки́й нáтр (-у).

éмкостный – є́мнісний.

éмкость – 1. (місткість) мíсткість (-кості), є́мність (-ності);

2. (електрична) є́мність, -ності.

естéственный – прирóдний, натурáльний.

Ж

желéзо – залíзо, -а.

жё́сткость – жóрсткість (-кості), твéрдість (-тості), цýпкість (-кості).

жесть – бля́ха (-и), жéрсть (-і).

жестянóй – бляшáний, жерстяни́й.

жи́дкая стáль – рідкá сталь.

жи́дкостный – ріди́нний.

жи́дкость – 1. (речовина) рідинá, -и́;

2. (властивість) рíдкість, -ості.

З

забивáть фи́льтры – забивáти фíльтри.

забрáсывать – закидáти;

забрáсывать мáсло – закидáти масти́ло.

зави́нчивание – загви́нчування, закрýчування.

зави́симый – залéжний.

зави́сящий – залéжний.

завóд нефтеперерабáтывающий – завóд (-у) нафтоперерóбний.

загромождéние – завáлювання, захарáщування.

загружáть, загрузи́ть – завантáжувати, завантáжити.

загрýженность – завантáженість, -ості.

загрýженный – завантáжений.

загрýзка – завантáження.

загрязнéния, пропускáемые фи́льтром – забрýднення, які пропускáються

фíльтром;

загрязнéния случáйные крýпные – забрýднення випадкóві вели́кі.

загусти́тель – загýсник, -а.

задáчи систéмы – завдáння систéми.

задви́жка – зáсувка (-и), зáсув (-а).

задвижнóй – засувни́й.

задéлка – (забивання) забивáння, забиття́;

(закладання) закладáння, заклáдення;

(зарівнювання) зарíвнювання, зарівня́ння;

(замазування) замáзування, замáзання;

(замуровування) замурóвування.

задéржка самовоспламенéния – затри́мка самозаймáння.

зади́р (пошкодження поверхні) зáди́рка, -и;

зади́р зéркала цили́ндра – зáди́рка дзéркала цилíндра.

задрáивающий – задрáювальний.

зажи́м – 1. (пристрій) затискáч, -чá;

2.(дія) зати́снення, зати́скування, затискáння;

3. (результат) зáтиск, -у.

зажимнóй (здатність, властивість) - затискóвий, затискни́й.

зажи́мный (призначення) – затискáльний.

зазóр – (просвіт) прозíр (-óру), зазóр (-у);

(проміжок у просторі) промíжок (-жку);

(пробіл) прогáлина (-и);

(щілина) щіли́на (-и);

(паз, тріщина) шпáра (-и);

зазóр кольцевóй – зазóр кільцéвий.

закладнóй – закладни́й.

закладны́е болты́ – закладнí болти́ (прогóничі).

заклёпка – 1. (дія) заклéпування;

2. (предмет) зáклепка (-и), ню́та (-и).

закли́нивание колéц – закли́нювання кілéць;

закли́нивание пóршня – закли́нювання пóршня;

закли́нивание элемéнтов – закли́нювання елемéнтів.

закоксóвывание интенси́вное – закоксóвування інтенси́вне.

закры́тие – закриття́.

зали́в – затóка, -и.

зали́вка – зали́в, (-у), заливáння.

замóк – замóк, -мкá.

занимáть врéмя – займáти час.

зáпад – зáхід, -оду.

заподлицó с – урíвень із.

заполни́тель – запóвнювач, -а.

запóрный – запірни́й.

заря́д – заря́д, -у.

засáсывание – засмóктування.

заслóнка – зáслінка (-и), зáтулка (-и).

застывáние – застигáння, холóнення.

затоплéние – затóплення, затóплювання.

затóпленный – затóплений.

затопля́емость – затóплюваність (-ності).

затопля́емый – затóплюваний.

затрудня́ть удалéние – усклáднювати ви́далення (ви́лучення).

затя́г – зáтяг, -у.

захвáт – 1. (дія )захóплення, забирáння, зачéплення, затягáння;

2. (пристрій) захóплювач (-а), затискáч (-чá).

зацеплéние – 1. (дія) зачéплення, зачíплювання;

2. (деталь, пристрій) зáчіпка (-и), зáчіп (-чепа).

защищáть от коррóзии – захищáти від корóзії.

зéркало цили́ндра – дзéркало цилíндра.

змееви́к паровóй обогревáтельный – змійови́к (-á) парови́й обігрівáльний.

значéние пáспортное – знáчення пáспортне.

золá – пóпіл, пóпелу;

золá, образýющаяся в цили́ндрах – пóпіл, що утвóрюється в цилíндрах;

золá тóплива – пóпіл пáлива.

зóльность – пóпільність, -ості.

зýбья – зубцí, -цíв.

И

иглá – гóлка, -и.

избежáть опáсных явлéний – уни́кнути небезпéчних я́вищ.

избы́ток мáсла – надли́шок (-шку) масти́ла.

изготовлéние мáсел – ви́готовлення масти́л.

излóм – 1. злáм, -у;

2. (ріки) злáм, -у;

3. (стрімкий поворот) залóм, -у;

4. (коліно) колíно, -а.

изменéние – змíна, -и;

изменéние состáва и свóйств мáсла – змíна склáду і власти́востей масти́ла;

изменéние фóрмы цили́ндра – змíна фóрми цилíндра.

изнáшивание повы́шенное – спрацювáння підви́щене.

изнóс – знóс (-у), знóшування;

(інструменту, деталей машин тощо) спрацювáння;

изнóс абрази́вный – спрацювáння абрази́вне;

изнóс аппаратýры – спрацювáння апаратýри;

изнóс детáлей – спрацювáння детáлей;

изнóс катастрофи́ческий – спрацювáння катастрофíчне;

изнóс поршневы́х колéц – спрацювáння поршнéвих кілéць;

изнóс пóршней – спрацювáння пóршнів;

изнóс цили́ндров – спрацювáння цилíндрів.

изнóшенный ýзел – спрацьóваний вýзол (-злá).

изóгнутый – зíгнений, зíгнутий, ви́гнутий.

и́ндекс ди́зельный – íндекс (-у) ди́зельний.

индикáтор – 1. (прилад, покажчик) індикáтор, -а;

2. (речовина) індикáтор, -у.

индýкция – індýкція, -ії.

исключéние испóльзования – запобігáння викори́станню.

испарéние кáпель – випарóвування крáпель.

испаря́емость мáсла – випарóвуваність (-ості) і ви́парність (-ості) масти́ла.

испаря́ться – випарóвуватись.

испóльзование тóплив – використáння пáлив.

испóльзовать в кáчестве индикáтора – використóвувати як індикáтор.

исправля́ть, испрáвить – 1. (лагодити) лáгодити, полáгодити,

ладнáти, поладнáти;

2. (усувати помилки, недоробки тощо)

виправля́ти, ви́правити.

испрáвность – спрáвність, -ості.

испрáвный – спрáвний.

испытáние – ви́пробування, випрóбування, випробóвування.

исслéдование дослíдження.

истирáние – стирáння, стертя́.

К

кавитáция гребны́х винтóв – кавітáція гребни́х гвинтíв.

кáдмий – кáдмій, -ю.

калёная сталь – гартóвана стáль (-і).

кáльций – кáльцій, -ю.

кáмера – кáмера, -и;

камера сгорания – кáмера згоря́ння.

канáвка пóршня – канáвка пóршня.

кáпли воды́ мéлкие – крáплі води́ дрібнí.

карбéн – карбéн, -у.

карбóид – карбóїд, -у.

кáртер – кáртер, -а.

касáтельная – доти́чна.

катализáтор – каталізáтор, -а.

качáющийся – 1. фіз. хитки́й;

2. техн. хитни́й.

кáчествоя́кість, -ості;

кáчество мáсла – я́кість масти́ла;

кáчество тóплива – я́кість пáлива.

кáчка – 1. (корабля) хитави́ця, -і;

(дія - ще) качáння, хитáння;

2. (насосом) качáння.

кероси́н – гáс, -у.

кислорóд – ки́сень, -сню.

кислотá – кислотá, -и;

кислотá карбóновая – кислотá карбóнова;

кислотá минерáльная – кислотá мінерáльна;

кислотá оксикарбóновая – кислотá оксикарбóнова;

кислотá неоргани́ческая – кислотá неорганíчна;

кислотá органи́ческая – кислотá органíчна.

клáпан – клáпан, -а;

клáпан выпускнóй – клáпан випускни́й;

клáпан ди́зеля – клáпан ди́зеля.

класс вя́зкости – клас (-у) в’я́зкості.

клеймéние, клеймлéние – таврувáння.

клёпаный – клéпаний.

клёпка – 1. (дія) клепáння;

2. (бондáрна) клéпка;

3. (знаряддя для клепання) клепáч, -á.

коагуля́ция – коагуля́ція, –ії.

колéнчатый вал – колíнчастий (колíнчатий) вал (-а).

коли́чество – кíлькість, –ості;

коли́чество нагáра – кíлькість нагáру;

коли́чество необходи́мое – кíлькість необхíдна.

колóнна дистилляциóнная – колóна дистиляцíйна.

кóльца пригорéвшие – кíльця, що пригорíли.

кольцó поршневóе – кільцé поршнéве.

компонéнт – компонéнт, –а;

компонéнт акти́вный – компонéнт акти́вний;

компонéнт мáсла – компонéнт масти́ла.

компонéнты нейтрáльные – компонéнти нейтрáльні.

компрéссия ди́зеля – компрéсія (-ії) ди́зеля.

конденсáт – конденсáт, -у.

конденсáция влáги – конденсáція (-ії) волóги.

констрýкция ди́зеля – констрýкція (-ії) ди́зеля.

констрýкция поршневы́х колéц – констрýкція поршнéвих кілéць.

контáкт - 1. (пристрій) контáкт, -а;

2. (зв’язóк, стан) контáкт, -у;

контáкт металли́ческий – контáкт металéвий;

контáкт непосрéдственный – контáкт безпосерéдній.

контрóль – контрóль, -ю;

контрóль за вя́зкостью – контрóль за в’я́зкістю.

кóнтур зáмкнутый – кóнтур (-у) зáмкнений.

конфигурáция тáнка – конфігурáція (-ії) тáнка.

концентрáция – концентрáція, -ії.

кóпоть – кíпоть (-птю), кíптява (-и).

корóбление – жолóблення.

кóрпус сýдна – кóрпус (-у) суднá.

коррозиóнный – корозíйний.

коррóзия – корóзія, -ії;

коррóзия, вызывáемая продýктами сгорáния – корóзія, якá спричиня́ється

продýктами згоря́ння;

коррóзия высокотемператýрная – корóзія високотемператýрна;

коррóзия интенси́вная – корóзія інтенси́вна;

коррóзия метáлла – корóзія метáлу;

коррóзия низкотемператýрная – корóзія низькотемператýрна;

коррóзия серни́стая – корóзія сірчи́ста.

котéл – котéл, -á; казáн, -á.

коэффициéнт очи́стки – коефіціє́нт (а) очи́щення.

кран спýска отстóя – кран (-а) спýску відстóю (осáду).

крейцкóпф – крейцкóпф, -а.

крéкинг-мазýт – крéкінг-мазýт, крéкінг-мазýту.

крепёж – 1. (дія) крíплення;

2. (кріпильні деталі) кріпи́льні детáлі.

креплéние – крíплення.

кристáллы парафи́на – кристáли парафíну.

круговáя обвáрка – круговé (коловé) обвáрення.

крупногабари́тный – великогабари́тний.

крупнотоннáжный – великотоннáжний.

Л

лак – лак, -у.

лакообразовáние – лакоутвóрення.

леги́рованный – легóваний.

леги́ровать маслá присáдками – легувáти масти́ла присáдками.

леги́рующий – легувáльний.

ли́пкость – ли́пкість, -ості.

ловýшка для конденсáта – пáстка (-и) для конденсáту.

М

магистрáль тóпливная – магістрáль (-і) пáливна.

мазýт мазýт, -у;

мазýт котéльный – мазýт котéльний (котлóви́й, казанóвий);

мазýт класси́ческий – мазýт класи́чний;

мазýты сли́тые – мазýти зли́ті.

манéвр – манéвр, -у.

маслá высококáчественные – масти́ла високоя́кісні;

маслá минерáльные – масти́ла мінерáльні;

мáсло испаря́ющееся – масти́ло, що випарóвується;

мáсло подавáемое – масти́ло, що подає́ться;

мáсло, подведéнное в цили́ндр – масти́ло, підвéдене в цилíндр;

мáсло смáзочное – масти́ло, -а.

масляни́стость – масти́льність, -ості.

мáсса молекуля́рная высóкая – мáса молекуля́рна висóка;

мáсса основнáя – мáса основнá;

мáсса тóплива – мáса пáлива.

материáл смáзочный – матеріáл (-у) масти́льний.

мéлочь катализáторная – дрібня́к (-ý) каталізáторний.

мери́тельный инструмéнт – міри́льний інструмéнт (-а).

метáлл защищáемый – метáл (-у) захи́щуваний.

мéтодмéтод, -у;

мéтод доступный – мéтод достýпний;

мéтод надéжный – мéтод надíйний;

мéтод оцéнки – мéтод оцíнки.

механи́зм судовóй – механíзм (-у) суднови́й.

мицéлла – міцéла, -и.

мнóжество тóплив – вели́ка кíлькість (бéзліч) пáлив.

молéкула – молéкула, -и;

молéкулы асфальтéнов – молéкули асфальтéнів.

момéнт начáла подáчи – момéнт почáтку подавáння;

момéнт переключéния – момéнт перемикáння (перехóду.

морехóдность – мореплáвність, -ності.

морехóдный – мореплáвний.

мóщность – потýжність, -ності;

мóщность дви́гателя – потýжність двигунá;

мóщность ди́зеля – потýжність ди́зеля.

Н

нагáр – нагáр, -у;

нагáр моноли́тный – нагáр монолíтний;

нагáр образýющийся – нагáр, що утвóрюється;

нагáр пласти́чный – нагáр пласти́чний;

нагар рыхлый – нагáр розси́пчастий (крихки́й).

нагарообразовáние – нагароутвóрення.

нагревáние – нагрівáння.

нагрéв тóплива – нагрівáння пáлива.

нагружéние дви́гателя – навантáження двигунá.

нагрýзка двигателя – навантáження двигунá;

нагрýзка механи́ческая – навантáження механíчне;

нагрýзка тепловáя – навантáження тепловé.

надéлка – 1. (дія) прирóблення, прирóблювання, приробля́ння;

2. (те, що прироблене) прирóбка, -и.

нáкипь – нáкип, -у.

наклóнная – похи́ла, -ої.

нали́чие – ная́вність, -ості;

нали́чие воды́ в тóпливе – ная́вність води́ в пáливі;

нали́чие в тóпливах асфальтéнов – ная́вність у пáливах асфальтéнів;

нали́чие нагрýзок – ная́вність навантáжень;

нали́чие сопряженó – ная́вність пов’я́зана.

наплáвка жаростóйкая – наплáвка (-и) жаростійкá.

наполни́тель – напóвнювач, -а.

напóр – напíр (-óру), нáтиск (-у).

напóрный – напíрни́й.

направля́ющий – спрямóвувальний, скерóвувальний, напрямни́й.

направля́ющая – напрямнá, -óї.

напряжéние1. (дія) напрýження;

2. (стан) напрýга, –и;

напряжéние механи́ческое – напрýга механíчна;

напряжéние тепловóе – напрýга тепловá.

нарéзка – 1. (дія) нарíзування;

2. (гвинтовий наріз) рíзь (-і), нáрізь (-і), нарíзка (-и);

3. (інструмент) нáрізка, -и.

нарезнóй – нарізни́й.

нарушéние стаби́льности – порýшення стабíльності.

нарýшить рабóту – порýшити робóту.

насóс – пóмпа (-и), насóс (-а);

насóс тóпливный – насóс пáливний;

насóс топливоперекáчивающий – насóс паливоперекáчувальний;

насóс центробéжный – насóс відцентрóвий;

насос центростреми́тельный – насóс доцентрóвий;

насóс циркуляциóнный – насóс циркуляцíйний.

нати́р – нати́р, -у.

начáло – почáток, -тку;

начáло повышéния давлéния – почáток підви́щення ти́ску;

начáло подáчи тóплива – почáток подавáння пáлива;

начáло сгорáния – почáток згоря́ння.

непровáры – непровáри, -ів.

непроницáемость – 1. непрони́кність (-ності), непрони́кливість (-ості);

2. (для зору) непрозíрність (-ості), непрозóрість (-ості).

непроницáемый – 1. непроникни́й, непрони́кливий;

2. (для зору) непрозíрний, непрозóрий.

нефтепродýкт – нафтопродýкт, -у;

нефтепродýкты дистилля́тные обрабóтанные – нафтопродýкти дистиля́тні

обрóблені.

носи́тели масляни́стости – носії́ масти́льності.

О

обводнéние тóплива – обвóднення пáлива.

обезжи́ривание – знежи́рювання.

обеспéчение режи́мов смáзывания – забезпéчення режи́мів змáщування.

обеспéчивать дви́гатели тóпливом – забезпéчувати двигуни́ пáливом.

обеспéчить размéр – забезпéчити рóзмір.

óбжиг – ви́пал (-у), ви́палення, випáлювання.

обладáть вя́зкостью – бýти надíленим в’я́зкістю;

обладáть испаря́емостью – мáти випарóвуваність;

обладáть свóйствами – мáти власти́вості;

обладáть спосóбностью – бýти спромóжним.

оболóчка – оболóнка, -и;

оболóчка образýющаяся – оболóнка утвóрювана;

оболóчка сольвáтная – оболóнка сольвáтна.

обрабóтка тóплива – обрóбка (-и) пáлива.

образовáние нагáров – утвóрення нагáрів;

образовáние осáдков – утвóрення óсадів;

образовáние плáмени – утвóрення пóлум’я;

образовáние фáкела – утвóрення фáкела;

образовáние эмýльсии – утвóрення емýльсії.

обсервáция – обсервáція, -ії.

обслýживание техни́ческое – обслугóвування технíчне.

обши́вка – 1. (дія) обшиття́, обшивáння;

(навколо - ще) ушивáння;

2. (те, чим обшивають, обшите будь-що) обши́вка (-и);

(кайма) облямíвка (-и);

обши́вка сýдна – обши́вка суднá.

объединéние мицéлл – об’є́днання міцéл.

ограни́чивать содержáние при́месей – обмéжувати вміст дóмішок.

окислéние мáсла глубóкое – оки́слення масти́ла глибóке.

окисля́ть метáлл – оки́слювати метáл.

óкна продýвочно-выпускны́е – вíкна продувáльно-випускнí.

околошóвный – пришóвний.

оконéчности – кінцí, кінцéві части́ни.

оконéчный – кінцéвий.

окрáска – 1. (дія) пофарбувáння, фарбувáння;

(у якийсь колір) забáрвлення, забáрвлювання;

2. (колір) забáрвлення, кóлір (-льору).

окрýжность – 1. (коло) кóло;

2. (лінія виміру колоподібних поверхонь) óбвíд (-вóду).

оксикислотá – оксикислотá, -и́.

оли́фа – олíфа, -и.

омыля́емые – оми́лювані.

опáлубка – 1. (дія) опáлублення;

2. (форма) опáлубка, -и.

опáсность коррозиóнная – небезпéка корозíйна.

óптимум вя́зкости тóплив – óптимум в’я́зкості пáлив.

осадкообразовáние – осадоутвóрення.

осáдок – óсад, -у.

оснóва мáсляная – оснóва мáсляна.

останáвливать насóс – зупиня́ти насóс.

останóвка дви́гателя кратковрéменная – зупи́нка двигунá короткочáсна.

остáток мáсла – зáлишок масти́ла.

остывáние тóплива – охолóнення пáлива.

осушéние – осýшення, осýшування.

осуществлéние трéния – здíйснення тертя́.

отвéрстие – óтвір, -ору;

отвéрстие сопловóе – óтвір соплови́й;

отвéрстие маслоподводя́щее – óтвір мастилопідвідни́й.

отвóд теплоты́ – відвéдення теплоти́.

отделéние воды́ от тóплива – відокрéмлення води́ від пáлива.

отделéние загрязня́ющих при́месей – відокрéмлення забрýднювальних

дóмішок.

отделя́ть вóду – відокрéмлювати вóду.

отделя́ться свобóдно – відокрéмлюватися вíльно.

отклáдываться на стéнках – відкладáтися на стíнках.

отложéния – відклáдення, -ень;

отложéния лáковые – відклáдення лáкові;

отложéния твéрдые – відклáдення твердí.

отношéние мáссы – віднóшення мáси;

отношéние С/Н – віднóшення С/Н.

отсéв – відсíв (-у); відсíювання.

отслáиваться – відшарóвуватися.

отстáивание тóплива – відстóювання пáлива.

отстáивать вóду – відстóювати вóду.

отстóй – (дія та стан) відстíй (-óю), відстóювання.

охлади́тель – охолодни́к (-á); охолóджувач, -а.

охлаждéние интенси́вное – охолóдження інтенси́вне;

охлаждéние повéрхностей – охолóдження повéрхонь;

охлаждéние тóплива – охолóдження пáлива.

очи́стка тóплива грýбая – очи́щення пáлива грýбе;

очи́стка тóплива тóнкая – очи́щення пáлива тонкé;

очи́стка тóплив предвари́тельная – очи́щення пáлив поперéднє;

очи́стка эффекти́вная – очи́щення ефекти́вне.

очистнóй, очи́стный – очисни́й.

П

пáйка – пая́ння.

пар – пáра, -и;

пар острый – пáра гóстра.

пáра плýнжерная – пáра плýнжерна;

пáра прецизиóнная – пáра прецизíйна.

парафи́н твéрдый – парафíн (-у) тверди́й.

пары́ мáсла – випарóвування масти́ла.

пáспорт на тóпливо – пáспорт (-а) на пáливо.

первоначáльное значéние мáссы – початкóве знáчення мáси.

перевóзки вóдные – перевéзення вóдні.

перегорóдка фильтрýющая – перегорóдка (-и) фільтрацíйна.

перекáчивание – перекáчування;

перекáчивание мáсла – перекáчування масти́ла.

переключéние дви́гателя – перемикáння двигунá;

переключéние предвари́тельное – перемикáння поперéднє.

переключи́ть клáпан – перемкнýти клáпан.

перекры́ть пар – перекри́ти пáру.

переполнéние цистéрны – перепóвнення цистéрни.

перерабóтка – перерóбка, -и;

перерабóтка нéфти втори́чная – перерóбка нáфти втори́нна.

перехóд обрáтный – перехíд (-óду) зворóтній.

пери́од задéржки самовоспламенéния – перíод (-у) затри́мки самозаймáння;

пери́од индýкции – перíод (-у) індýкції.

пиросульфáт – піросульфáт, -у.

плáмя холóдное – пóлум’я холóдне.

пласти́чность – пласти́чність, -ості.

плёнка – плíвка, -и;

плёнка адсорбциóнная – плíвка адсорбцíйна;

плёнка водоупóрная – плíвка водотривкá;

плёнка мáсляная прóчная – плíвка мáсляна міцнá;

плёнка лáковая – плíвка лáкова;

плёнка хими́ческая – плíвка хімíчна.

плóскость размещéния – площинá розмíщення.

плóтность1. (тісне прилягання) щíльність, -ості;

2. (властивість речовини) густинá, -и́;

(густота) гýстість, -ості;

(тканини, паперу) цýпкість, -ості;

плóтность невеликá – густинá невели́ка;

плóтность смáзочной систéмы – густинá масти́льної систéми;

плóтность соразмéрная – густинá співрóзмірна;

плóтность тóплива – густинá пáлива;

плóтность части́ц – щíльність частóк.

повéрхности трýщиеся – повéрхні тертьовí.

повéрхностно-акти́вный – поверхнéво-акти́вний.

повéрхность – повéрхня, -і, ор. -ею, р. мн. –хонь;

повéрхность боковáя – повéрхня бічнá;

повéрхность горя́чая – повéрхня гаря́ча;

повéрхность металли́ческая – повéрхня металéва;

повéрхность незащищéнная – повéрхня незахи́щена;

повéрхность рабóчая – повéрхня робóча;

повéрхность тóпливной систéмы – повéрхня пáливної систéми;

повéрхность торцевáя – повéрхня торцéва;

повéрхность трéния – повéрхня тертя́;

повéрхность цили́ндра – повéрхня цилíндра.

повреждéние при́вода – пошкóдження при́воду.

повышéние дáвления в цили́ндре бы́строе – підви́щення ти́ску в цилíндрі

швидкé;

повышéние температýры – підви́щення тмператýри.

погрéшность – пóхибка, -и;

погрéшность извéстная – пóхибка відóма.

подáча мáсла – подавáння масти́ла;

подáча тóплива в цили́ндр – подавáння пáлива в цилíндр.

подведéние мáсла – підвéдення масти́ла.

подви́жность – 1. (здатність рухатися) рухли́вість, -ості;

2. (перебування в русі) рухóмість, -ості.

подготóвка к сгорáнию – підготóвка до згоря́ння;

подготóвка смéси к воспламенéнию – підготóвка сýміші до запáлення;

подготóвка хими́ческая – підготóвка хімíчна.

поддержáние слóя мáсла – підтри́мання шáру масти́ла.

подогрéв – підігрíв (-у), підігрівáння;

подогрéв паровóй – підігрівáння паровé.

подогревáтель – підігрівни́к, -á;

подогревáтель электри́ческий – підігрівни́к електри́чний.

подогревáть тóпливо – підігрівáти пáливо.

подрéз – підрíз (-у), підрíзування.

подтя́гивание – підтягáння, підтя́гування.

подши́пник – підши́пник, -а

подши́пник качéния – підши́пник кóчення.

пожаронеопáсный – пожежобезпéчний.

пожароопáсный – пожежонебезпéчний.

пóиск мéтода оцéнки – пóшук (-у) мéтоду оцíнки.

показáтель – покáзник, -а.

покры́тие лáковое – покриття́ лáкове.

положéние – 1. (розташування) полóження, розмíщення;

2. (стан) стáн, -ну.

полóмка – полóм (-у), полóмка (-и);

полóмка колéц – полóм (полóмка) кілéць.

полосá1. (видовжена частина чого-небудь) смýга, -и;

2. (металу) штáба, -и;

(тонка і вузька) стрíчка, -и.

пóлость – порожни́на, -и;

пóлость подпóршневáя – порожни́на підпоршнéва.

поля́рность – поля́рність, -ості.

попадáние загрязнéний – потрапля́ння забрýднень;

попадáние пы́ли в дви́гатель – потрапля́ння пи́лу у двигýн.

поперéчный – поперéчний.

пóршень – пóршень, -шня;

пóршень скользя́щий – пóршень ковзни́й.

постоя́нство давлéния – постíйність (-ості) ти́ску;

постоя́нство производи́тельности – постíйність (-ості) продукти́вності.

потéри мáсла – втрáти (ви́трати) масти́ла;

потéри на техобслýживание – втрáти (ви́трати) на техобслугóвування.

потéря пласти́чности – втрáта пласти́чності;

потéря упрýгости – втрáта прýжності;

потéря фрáкций – втрáта фрáкцій.

потеря́ть подви́жность – втрáтити рухли́вість (рухóмість).

потóк продýктов сгорáния – потíк (-óку) продýктів згоря́ння;

потóк тепловóй – потíк (-óку) теплови́й.

потреблéние тóплива – споживáння пáлива.

превышáть предéлы зазóра – переви́щувати мéжі зазóру.

предотвращáть контáкт – уникáти (запобігáти) контáкту;

предотвращáть слипáние мицéлл – запобігáти злипáнню міцéл.

предохранéние систéмы от попадáния загрязнéний – запобігáння

потрапля́нню забрýднень до систéми.

представля́ть собóй – явля́ти собóю.

предупреждáть изнáшивание повéрхностей – запобігáти спрацювáнню

повéрхонь.

препя́тствовать попадáнию мáсла – запобігáти потрапля́нню масти́ла.

при́вóд – при́від, -оду;

привод дистанционный – при́від дистанцíйний;

привод ТНВД – при́від ПНВД.

приводи́ть в движéние – надавáти (надáти) рýху.

при́гнанный – при́гнаний, припасóваний.

пригóнка – припасувáння, приганя́ння, припасóвування.

пригорáние колéц – пригорáння кілéць.

приготовлéние эмýльсии – приготувáння емýльсії.

прилегáние – прилягáння.

применéние бумáжных элемéнтов – застосувáння паперóвих елемéнтів;

применéние мáсел – застосувáння масти́л;

применéние тóплив – застосувáння пáлив.

при́меси загрязня́ющие – дóмішки забрýднювальні;

при́меси механи́ческие – дóмішки механíчні;

при́меси, остáвшиеся в продýкте – дóмішки, якí залиши́лись у продýкті;

при́меси удалéнные – дóмішки ви́далені (ви́лучені).

принимáть учáстие – брáти ýчасть.

при́нцип дéйствия фи́льтров – при́нцип дíї фíльтрів.

присáдкаприсáдка, -и;

присáдки, снижáющие – присáдки, що знижують.

приспособля́емость к изменéнию фóрмы – пристосóвуваність (-ості) до

змíни фóрми.

присýтствие пы́ли в тóпливах – ная́вність (-ості) пи́лу в пáливах.

пробóина – пробóїна (-и); пробíй (-óю).

проворáчивание – прокрýчування.

прогорáние клáпанов – прогорáння клáпанів.

продолжи́тельность пери́ода сгорáния – тривáлість (-ості) перíоду згорáння

продóльный – поздóвжній, подóвжній.

продýкт – продýкт, -у;

продýкт, прошéдший фильтрáцию – продýкт, що пройшóв фільтрáцію;

продýкты газообрáзные – продýкти газоподíбні;

продýкты загрязнéния – продýкти забрýднення;

продýкты испарéния – продýкти випарóвування;

продýкты коррозиóнно-акти́вные – продýкти корозíйно-акти́вні;

продýкты окислéния клéйкие – продýкти оки́слення клейкí;

продýкты плóтные – продýкти щíльні;

продýкты поля́рно-акти́вные – продýкти поля́рно-акти́вні;

продýкты сгорáния агресси́вные продýкти згоря́ння агреси́вні;

продýкты сгорáния горя́чие продýкти згоря́ння гаря́чі;

продýкты сгорáния тóплива – продýкти згоря́ння пáлива;

продýкты старéния – продýкти старíння.

проём – прóріз, -у; (отвір - ще) óтвір, -ору.

прожóг – (дефект зварювання) пропáл, -у.

производи́тельность – продукти́вність, -ості.

прокáчивать тóпливо по систéме – прокáчувати пáливо систéмою.

промежýток – промíжок, -жку;

промежýток врéмени отсчи́тываемый – промíжок чáсу відрахóвуваний.

промежýточный – промíжний.

промывáние повéрхностей – промивáння повéрхонь.

промы́вка систéмы – промивáння систéми.

проникновéние – прони́кнення;

проникновéние вглýбь заря́да – прони́кнення вгли́б заря́ду;

проникновéние мáсла – прони́кнення масти́ла.

проницáемый – проникни́й.

пропи́тывание – просóчування, наси́чування.

пропускáние чéрез перегорóку – пропускáння крізь перегорóдку.

прóрезь – прóріз, -у.

проржáвленный – проіржáвілий, проржавíлий, проіржáвлений,

проржáвлений.

проры́в гáзов – прори́в (-у) гáзів.

прослóйка – 1. прóшарок, -рку;

2. (дія) прошарувáння, прошарóвування.

протекáние реáкций – прохóдження реáкцій.

протéчка – протікáння.

противостоя́ть образовáнию осáдков – протистоя́ти утвóренню óсадів;

противостоя́ть окислéнию – протистоя́ти оки́сленню.

процéсс – процéс, -у;

процéсс бункерóвки – процéс бункерувáння;

процéсс коррóзии – процéс корóзії;

процéсс образовáния смéси – процéс утвóрення сýміші;

процéсс, окáзывающий влия́ние – процéс, що впливáє;

процéсс окисли́тельный – процéс окисни́й;

процéсс подготóвки тóплива – процéс підготóвки пáлива;

процéсс окислéния – процéс оки́слення;

процéсс рабóты – процéс робóти;

процéсс хими́ческий – процéс хімíчний;

процéсс хранéния – процéс зберігáння;

процéсс эксплуатáции – процéс експлуатáції.

прóчность – мíцність (-ості), три́вкість (-ості).

прóчный – міцни́й, тривки́й.

пурификáция – пурифікáція, -ії.

пуск дви́гателя – (за)пýск (-у) двигунá.

пустотéлый – порожни́стий, пустотíлий.

путь óпытный – шля́х (-у) дóслідний.

пыль катализáторная – пи́л (-у) каталізáторний.

пятиóкись ванáдия – п’ятиóкис (-у) ванáдію.

Р

рабóта на ди́зельном тóпливе – робóта на ди́зельному пáливі;

рабóта насóсов – робóта насóсів;

рабóта параллéльная – робóта паралéльна.

работоспосóбность клáпанов – працездáтність (-ості) клáпанів.

равномéрный – рівномíрний.

разби́вка – розбиття́, розбивáння.

разбóрка – розбирáння, розібрáння.

разбры́згивание мáсла – розбри́зкування масти́ла.

разви́тие процéсса – рóзвиток (-тку) процéсу.

разделéние трýщихся повéрхностей – відокрéмлення повéрхонь тертя́.

раздéлка крóмок – обрóблення крáйок.

размéр грáнул – рóзмір (-у) грáнул;

размéр части́ц воды́ – рóзмір части́нок води́;

размéры ячéек перегорóдки – рóзмір елемéнтів (комíрок) перегорóдки.

размещéние отвéрстий – розмíщення óтворів.

рáзница в температýрах – різни́ця (-і) в температýрах.

рáзность – різни́ця, -і.

разрушáть плéнку – руйнувáти плíвку.

разрушéние – зруйнувáння, руйнувáння.

разъём – 1. (дія) рознімáння, розняття́;

2. (місце) рóзнім, -у;

3. (пристій) рознімáч, -á.

разъёмный – рознімни́й.

раскреплéние – розкрíплення, розкрíплювання.

распáд струи́ на кáпли – рóзпад (-у) стрýменя на крáплі.

расположéние колéц на пóршне – розташувáння кілéць на пóршні.

распределéние мáсла – розпóділ (-у) масти́ла.

распределя́ть вóду – розподіля́ти вóду.

распыли́тель – розпи́лювач (-а);

(порошку) розпорóшувач (а).

расслáивание – розшарóвування.

растворéние метáлов – розчи́нення метáлів;

растворéние электрохими́ческое – розчи́нення електрохімíчне.

раствори́тель – розчи́нник, -а.

растрéскивание – розтрíскування.

расхóд – ви́трата, -и;

расхóд мáсла повы́шенный – ви́трата масти́ла підви́щена;

расхóд тóплива – ви́трата пáлива.

расхóдные материáлы – витратнí матеріáли.

расхóды эксплутациóнные – ви́трати експлуатацíйні.

реáкция окислéния – реáкція (-ії) оки́слення;

реáкция предплáменная – реáкція (-ії) передполуменéва;

реáкция сгорáния тóплива – реáкція (-ії) згоря́ння пáлива;

реáкция хими́ческая подготови́тельная – реáкція (-ії) хімíчна підготóвча.

регуля́тор вя́зкости автомати́ческий – регуля́тор (-а) в’я́зкості

автомати́чний;

регуля́тор вя́зкости встрáиваемый – регуля́тор в’я́зкості вбудóвуваний.

режи́м нагружéния дви́гателя – режи́м (-у) навантáження двигунá;

режи́м пурификáции – режи́м (-у) пурифікáції;

режи́м смáзывания гидродинами́ческий – режи́м (-у) змáщення

гідродинамíчний;

режи́м смáзывания гидростати́ческий – режи́м (-у) змáщення

гідростати́чний;

режи́м смáзывания эластогидродинами́ческий – режи́м (-у) змáщення

еластогідродинамíчний;

режи́м трéния грани́чный – режи́м (-у) тертя́ грани́чний;

режи́м трéния жи́дкостный – режи́м (-у) тертя́ ріди́нний.

резьбá – 1. (по дереву) рíзьблення, різьбá;

(про заняття) різьбя́рство, різьбáрство;

2. (спіральна нарізка) рíзь (-і), нарíзка (-и).

резьбовóй – нарізни́й.

рéйс – рéйс, -у.

релé – незм. релé.

ремóнт – ремóнт, -у.

рециркуля́ция тóплива – рециркуля́ція (-ії) пáлива.

рост концентрáции – підви́щення концентрáції;

рост нагрýзок – збíльшення навантáжень;

рост скóрости – підви́щення шви́дкості.

рóтор – рóтор, -а.

С

сáжа – сáжа, -і.

самовоспламенéние – самозаймáння.

самовоспламеня́емость – самозайми́стість, -ості.

сбóрка – складáння, збирáння.

сбóрочный – складáльний.

свáриваемость – звáрюваність, -ості.

свáрка – звáрення, звáрювання.

сварнóй – звáрений, зварни́й.

свáрочный – 1. (той, що служить для зварювання) звáрювальний,

зварни́й;

2. (отриманий під час зварювання) зварни́й, звáрений.

сверлéние, сверлóвка – 1. свердлíння, свердлувáння, свéрдлення;

2. (просвердлене місце) просвéрдлина.

свинéц – свинéць, -нцю́.

свобóда перемещéния колéц в канáвках – вíльне перемíщування кілéць у

канáвках.

свóйства абрази́вные – власти́вості абрази́вні;

свóйства вя́зкостно-температýрные – власти́вості в’я́зкісно-температýрні;

свóйства деэмульги́рующие – власти́вості деемульгацíйні;

свóйства защи́тные – власти́вості захиснí;

свóйства коррозиóнные – власти́вості корозíйні;

свóйства мотóрные – власти́вості мотóрні;

свóйства противоизнóсные – власти́вості прóти спрацювáння;

свóйства пусковы́е – власти́вості пусковí;

свóйства эксплуатациóнные – власти́вості експлуатацíйні.

сгорáние – згоря́ння;

сгорáние ви́димое – згоря́ння ви́диме;

сгорáние пóлное – згоря́ння пóвне;

сгорáние послéдующее – згоря́ння настýпне (подáльше);

сгорáние тóплив – згоря́ння пáлив;

сгорáние эффекти́вное – згоря́ння ефекти́вне.

сгорáть – згорáти.

сгущéния асфальтосмоли́стые – згýщення асфальтосмоли́сті.

седлó клáпана – сідлó (-á) клáпана.

сéктор – сéктор, -а.

сепарáтор – сепарáтор, -а.

сепарáция – сепарáція, -ії;

сепарáция двухступéнчатая – сепарáція двоступенéва;

сепарáция центробéжная – сепарáція відцентрóва.

сéра – сíрка, -и.

сéрная кислотá – сірчáна кислотá.

сечéние – 1. матем., техн., фіз. (поверхонь, тіл тощо) перéріз, -у;

2. матем. (ліній) перéтин, -у;

3. матем. (множини речовинних чисел) рóзріз, -у

сжáтие – сти́снення, сти́скування, стискáння

си́ла поля́рная – си́ла (-и) поля́рна.

систéмасистéма (-и);

систéма диспéрсная – систéма диспéрсна;

систéма коллóидная – систéма колóїдна;

систéма подáчи тóплива - систéма подавáння пáлива;

систéма смáзочная циркуляциóнная – систéма масти́льна циркуляцíйна;

систéма судовáя – систéма судновá;

систéма топливоподáчи – систéма паливоподавáння;

систéма топливоподготóвки – систéма паливопідготóвки;

систéма тóпливная – систéма пáливна.

ситуáция крити́ческая – ситуáція (-ії) крити́чна.

скáзываться отрицáтельно – впливáти негати́вно.

склóнность к осадкообразовáнию – схи́льність (-ості) до осадоутвóрення;

склóнность тóплив к отложéниям – схи́льність (-ості) пáлив до відклáдень;

склóнность тóплив к нагарообразовáнию – схи́льність (-ості) пáлив до

нагароутвóрення.

скóрость – шви́дкість, -ості;

скóрость большáя – шви́дкість вели́ка;

скóрость изнáшивания – шви́дкість спрацювáння;

скóрость осадкообразовáния – шви́дкість осадоутвóрення;

скóрость увели́чивается – шви́дкість збíльшується.

слипáние мицéлл – злипáння міцéл.

слой – шáр, -у;

слой защи́тный сольвáтный – шáр захисни́й сольвáтний;

слой мáсла – шáр масти́ла;

слой мáсляный – шáр мáсляний;

слой нарýжный – шáр зóвнішній;

слой теплоизоля́ции – шáр теплоізоля́ції.

смáзка – 1. (дія) мáщення, змáщування, змáщення, змáзування;

2. ( речовина для змащування) масти́ло, -а.

смáзочное мáсло – масти́ло, -а.

смáзывание грани́чное – змáщування грани́чне;

смáзывание повéрхностей – змáщування повéрхонь.

смéна тóплива – змíна (-и) пáлива.

смесь сýміш, -і;

смесь горю́чая – сýміш пальнá;

смесь тóплив совмести́мая – сýміш пáлив сумíсна;

смесь устóйчивая – сýміш стійкá.

смéшивание – змíшування;

смéшивание парóв с вóздухом – змíшування випарóвувань із повíтрям;

смéшивание с други́ми сортáми тóплива – змíшування з íншими сортáми

пáлива;

смéшивание с тóпливами – змíшування з пáливами.

смещéние – змíщення, зсýнення, зсýв (-у), зсувáння, зсóвування,

змíщування.

смолá – смолá, -и́;

смолá растворéнная – смолá розчи́нена.

смя́тие – зминáння, зім’яття́.

снижéние вя́зкости – змéншення в’я́зкості;

снижéние температýры – зни́ження температýри.

сни́зить нагрýзку – змéншити навантáження.

сня́тие – 1. знімáння, зняття́;

2. (зрубування)зрýбування, стинáння;

3. (зрíзування) зрíзування.

совмести́мость тóплив – сумíсність (-ості) пáлив.

содержáние1. матем. і літерат. змíст, -у;

2. фіз. і хім. вмíст, -у;

3. техн. і фіз. (склад) склáд, -у;

содержáние воды́ факти́ческое – вмíст води́ факти́чний;

содержáние кóкса и асфальтéнов – вмíст кóксу й асфальтéнів;

содержáние при́месей – вмíст дóмішок;

содержáние пы́ли высóкое – вмíст пи́лу висóкий.

содержáть сéру – місти́ти сíрку.

соединéние – 1. (дія) з’є́днáння, з’є́днування;

(совмещение) сполýчення, сполучáння;

2. техн. (те, що з’єднує; місце, де щось з’єднується) з’є́днання

3. матем., фіз., хім. сполýка, -и;

4. астр. сполýчення;

соединéния асфальтосмоли́стые – сполýки асфальтосмоли́сті;

соединéния высокомолекуля́рные – сполýки високомолекуля́рні;

соединéния нáтрия и ванáдия – сполýки нáтрію й ванáдію;

соединéния образовáвшиеся – сполýки, що утвори́лися;

соединéния серни́стые – сполýки сірчи́сті;

соединéния сéры меркаптáновые – сполýки сíрки меркаптáнові;

соединéния слóжные – сполýки складнí.

соедини́тельный – з’єднувальний, сполýчний.

создáние защи́тного слóя – ствóрення захиснóго шáру;

создáние присáдок – ствóрення присáдок;

создáние слóя – ствóрення шáру.

сокращéние потреблéния тóплива – змéншення споживáння пáлива;

сокращéние содержáния воды́змéншення вмíсту води́.

сóли метáллов – сóлі метáлів.

соприкосновéние – зíткнення, стикáння, сти́к (-у).

сопротивлéние – óпір, óпору.

сорт тóплива – сóрт (-у) пáлива;

сорт тóплива несовмести́мый – сóрт (-у) пáлива несумíсний;

сорт тóплива трéбуемый – сóрт (-у) пáлива потрíбний.

соскáкивание – зіскáкування.

состáв1. геол., техн., фіз. (сукупність частин) склáд, -у;

2. фіз. (сполука) сполýка, -и;

3. техн. (речовина) речовинá, -и́;

4. техн., фіз. (суміш) сýміш, -і;

5. техн. (потяг) пóтяг (-у), ешелóн (-у);

состáв золы́ – склáд пóпелу;

состáв мáсла – склáд масти́ла;

состáв углеводорóдный – склáд вуглеводнéвий;

состáв фракциóнный – склáд фракцíйний.

составля́ющая – складовá, -óї.

составля́ющие золы́ абрази́вные – складовí пóпелу абрази́вні;

составля́ющие золы́ коррозиóнные – складовí пóпелу корозíйні.

состоя́ние жи́дкое – стáн (-у) рідки́й:

состоя́ние мáсла – стáн (-у) масти́ла;

состоя́ние мелкодиспéрсное – стáн (-у) дрібнодиспéрсний;

состоя́ние парообрáзное – стáн (-у) пароподíбний;

состоя́ние повéрхностей трéния – стáн (-у) повéрхонь тертя́.

состоя́ть из части́ц – складáтися з части́нок.

сохраня́ть свои́ свóйства – зберігáти свої́ власти́вості.

спецификáция зарубéжная – специфікáція (-ії) закордóнна;

спецификáция на тóпливо – специфікáція (-ії) на пáливо.

спи́рт – спи́рт, -у.

сплóшность – суцíльність, -ості.

спосóбностьтехн. здáтність, -ості;

спосóбность дисперги́рующая – здáтність диспергувáльна;

спосóбность к сгорáнию – здáтність до згоря́ння;

спосóбность нагарообразýющая – здáтність нагароутвóрювальна;

спосóбность смáзывающая – здáтність змáщувальна;

спосóбность сохраня́ть фóрму – здáтність зберігáти фóрму;

спосóбность тóплива к самовоспламенéнию – здáтність пáлива до

самозаймáння.

спосóбствовать пригорáнию – сприя́ти пригорáнню.

спрямлéние – 1. техн. ви́прямлення, випрямля́ння;

2. матем. спря́млення.

спýск отстóя – спускáння відстóю.

спýтник паровóй – супýтник (-а) парови́й.

средá дисперсиóнная – середóвище дисперсíйне;

средá окружáющая – середóвище навкóлишнє; довкíлля;

средá связýющая – середóвище сполýчне.

срéзывающий – зрíзувальний.

срóк слýжбы – тéрмін (-у) слýжби.

сры́в – зри́в (-у), зривáння.

стаби́льность смéсей – стабíльність (-ості) сýмішей;

стаби́льность тóплива ни́зкая – стабíльність (-ості) пáлива низькá;

стаби́льность хими́ческая – стабíльність (-ості) хімíчна.

стальнóй – сталéвий.

стандáрт госудáрственный – стандáрт (-у) держáвний.

стéнки кáртера – стíнки кáртера;

стéнки цили́ндра – стíнки цилíндра.

стéпень изнóса – стýпінь (-пеня) спрацювáння;

стéпень фильтрáции – стýпінь (-пеня) фільтрáції.

стимули́рование лакообразовáния – стимулювáння лакоутвóрення.

стóимость тóплива – вáртість (-ості) пáлива.

стоя́нка дли́тельная – стоя́нка (-и) тривáла.

структýра окиснáя ры́хлая – структýра (-и) окиснá крихкá.

струя́ – 1. гідр., техн., фіз. стрýмінь, -еня;

2. техн. струми́на, -и;

струя́ тóплива – стрýмінь пáлива.

ступи́ца винтá – мáточина гвинтá.

сты́к – сти́к, -у.

стяжнóй – стяжни́й.

сýдно – суднó, -á.

судоводи́тель – судноводíй, -я́.

судовождéние – судноводíння.

судовóй насóс – суднови́й (корабéльний) насóс (-а).

судомехáник – судномехáнік, -а.

судомехани́ческий – судномеханíчний.

судорабóчий – судноробітни́к, -á.

судоремóнт – судноремóнт, -у.

судоремóнтный – судноремóнтний.

судосбóрщик – судноскладáльник, -а.

судостроéние – суднобудувáння.

судострои́тельный – суднобудівни́й.

судохóдность – судноплáвність, -ості.

судохóдный – судноплáвний.

судохóдство – судноплáвство.

сульфáт – сульфáт, -у;

сульфáт нáтрия – сульфáт нáтрію.

суспéнзия – суспéнзія, -ії.

Т

тáнк – техн. тáнк, -а;

тáнки запáса – тáнки запáсу.

тарéлка клáпана – тарíлка (-и) клáпана.

температýра – температýра, -и;

температýра вспы́шки – температýра спáлаху;

температýра застывáния – температýра застигáння;

температýра кипéния – температýра кипíння;

температýра плавлéния – температýра плáвлення;

температýра повéрхностей – температýра повéрхонь;

температýра седлá – температýра сідлá.

теплоизоля́ция – теплоізоля́ція, -ії.

теплотá – теплотá, -и́.

толщинá – товщинá, -и́;

толщинá лáковых отложéний – товщинá лáкових відклáдень;

толщинá оболóчек – товщинá оболóнок.

тóнкость отсéва – тóнкість (-ості) відсівáння.

тóпка – тóпка, -и.

тóпливная систéма – пáливна систéма.

тóпливо – пáливо, -а;

тóпливо бýнкерное – пáливо бýнкерне;

тóпливо высокоароматизи́рованное – пáливо високоароматизóване;

тóпливо высоковя́зкое – пáливо високов’язкé;

тóпливо горя́чее – пáливо гаря́че;

тóпливо дáнное – пáливо дáне;

тóпливо дешéвое – пáливо дешéве;

тóпливо ди́зельное – пáливо ди́зельне;

тóпливо дистилля́тное – пáливо дистиля́тне;

тóпливо израсхóдованное – пáливо ви́трачене;

тóпливо маловя́зкое – пáливо малов’язкé;

тóпливо, находя́щееся на сýдне – пáливо, що знахóдиться на суднí;

тóпливо низкокáчественное – пáливо низькоя́кісне;

тóпливо низкосóртное – пáливо низькосóртне;

тóпливо остáточное – пáливо залишкóве;

тóпливо парафи́нистое – пáливо парафíнисте;

тóпливо получáемое – пáливо отри́муване;

тóпливо прямогóнное – пáливо прямогíнне;

тóпливо серни́стое – пáливо сірчи́сте;

тóпливо тяжéлое – пáливо важкé;

тóпливо холóдное – пáливо холóдне.

тóпливоподготовка – паливопідготóвка, -и.

тóпочное устрóйство – тóпковий при́стрій.

травлéние1техн., фіз. (поверхні) трáвлення.

травлéние2 техн. 1. (газу) випускáння;

2. (снасті) попускáння.

трáкт выпускнóй – трáкт (-у) випускни́й.

трéбования предъявля́емые – вимóги, що стáвляться.

трéние – тертя́;

трéние гидродинами́ческое – тертя́ гідродинамíчне;

трéние чрезмéрное – тертя́ надмíрне.

трéскаться – (утворювати тріщини) трíскатися;

(про шкіру, землю, плоди тощо - ще) рéпатися;

(лопатися) лýскати, лýскатися, лóпати, лóпатися.

трéщина – трíщина, -и.

трубá – трубá, -и́;

трубá вентиляциóнная – трубá вентиляцíйна;

трубá измери́тельная – трубá вимíрювальна;

трубá изоли́рованная – трубá ізольóвана;

трубá, обви́тая элемéнтами – трубá, обкрýчена елемéнтами;

трубá переливнáя – трубá переливнá.

трýщийся – тертьови́й.

трюм – трю́м, -у.

турби́на – турбíна, -и;

турби́на паровáя – турбíна паровá.

турбопри́вод – турбопри́від, -оду.

У

увеличéние продолжи́тельности сгорáния – збíльшення тривáлості

згоря́ння;

увеличéние расхóда мáсла – збíльшення ви́трати масти́ла;

увеличéние толщины́́ оболóчек – збíльшення товщини́ оболóнок.

угáр – ви́гар, -у.

углеводорóд – вуглевóдень, -дню;

углеводорóд аромати́ческий – вуглевóдень аромати́чний;

углеводорóд нафтéновый – вуглевóдень нафтéновий;

углеводорóд тяжéлый – вуглевóдень важки́й;

углеводорóды адсорби́рующие – вуглевóдні адсорбцíйні.

углекислотá – вуглекислотá, -и́.

углерóд – вуглéць, -цю́.

углерóдистая стáль – вуглецéва стáль.

удалéние – 1. (відстань) вíддаль (-і), вíдстань (-і);

2. (дія) віддáлення; ви́далення; (вилучення) ви́лучення;

(усунення) усýнення, усувáння;

удалéние из тóплива – ви́лучення (ви́далення) з пáлива;

удалéние части́ц – ви́лучення (ви́далення) части́нок.

удáрный – удáрний.

удлинéние – 1. (дія) подóвження, здóвження, ви́довження,

подóвжування, здóвжування, видóвжування;

2. метеор. (стан) дóвшання, подóвшання.

удлинённый – матем., техн., фіз. подóвжений, здóвжений,

ви́довжений.

удовлетворя́ть трéбованиям – задовольня́ти вимóги.

ýзел трéния – вýзол (-злá) тертя́.

уклóн – уклóн -у; (схил) схи́л, -у; (нахил - ще) пóхил, -у.

улетýчивание – звíтрювання.

уплотнéние – 1. ущíльнення, ущíльнювання;

(згýщення - ще) згýщення, згýщування, згущáння;

2. техн. (затвердíння) затвердíння.

упóр – 1. (дія) упирáння, упóр (-у);

2. (пристрій, місце, в яке впираються) упóр, -а;

3. (підпора) підпóра (-и), пíдпíрка (-и).

упóрный – упóрний.

управлéние подогревáтелем – керувáння (управлíння) підігрівникóм.

упрýгий - прýжни́й.

упрýгость колéц – прýжність (-ості) кілéць.

ýровень максимáльный – рíвень (-вня) максимáльний;

ýровень минимáльный – рíвень (-вня) мінімáльний;

ýровень напряжéний в детáлях – рíвень (-вня) напрýг у детáлях;

ýровень тóплива свобóдный – рíвень (-вня) пáлива вíльний;

ýровень форсирóвки – рíвень (-вня) форсувáння.

усáдочный – усáдковий.

услóвия рáвные – умóви однакóві.

усложня́ть рабóту – усклáднювати робóту.

успокои́тельная цистéрна – заспокóювальна цистéрна.

устáлостные повреждéния – утóмні пошкóдження.

устáлость материáла – утóма матеріáлу.

устанóвки фильтрациóнные самоочищáющиеся – устанóвки фільтрацíйні

самоочиснí.

устрóйство сýдна – будóва (-и) суднá.

устýп – устýп (-у), ви́ступ (-у).

утáпливать – занýрювати.

утолщéние – 1. (дія) стóвщення, стóвщування;

2. (стовщене місце) стóвщення.

утяжелéние – обвáжнення, обвáжнювання.

ухудшéние свóйств – погíршення власти́востей.

учи́тывать обстоя́тельства – врахóвувати обстáвини.

уширéние – 1. (дія, стан) розши́рення, розши́рювання, розширя́ння;

2. (розширене місце) розши́рення, рóзшир (-у).

Ф

фáза гáзовая – фáза гáзова;

фáза диспéтчерская – фáза диспéтчерська;

фáза однорóдная – фáза однорíдна;

фáза рóста – фáза зростáння.

фарвáтер – фарвáтер, -у.

фáска рабóчая – фáска (-и) робóча.

фи́льтр – фíльтр, -а;

фи́льтр тóнкой очи́стки – фíльтр тонкóго очи́щення.

фильтровáние – фільтрувáння.

флáнец – флáнець, -нця.

флюс – флю́с, -у, мн. -и́, -íв.

фонáрь – ліхтáр, -я́.

фóрма цили́ндра – фóрма (-и) цилíндра.

формировáть плéнку – формувáти плíвку.

форсирóвка ди́зелей – форсувáння ди́зелів.

форсýнка – форсýнка, -и;

форсýнка котлá – форсýнка котлá (казанá).

фрáкции – фрáкції, -ій;

фрáкции выкипáющие – фрáкції, що википáють;

фрáкции лéгкие – фрáкції легкí;

фрáкции окружáющие – фрáкції навкóлишні;

фрáкции остáточные – фрáкції залишкóві;

фрáкции тяжéлые – фрáкції важкí;

фрáкции цетáнового числá – фрáкції цетáнового числá.

фрикциóнный – фрикцíйний.

Х

харáктер пóристый – харáктер (-у) шпари́стий.

ход – хід (хóду); перéбіг (-у); рух (рýху);

ход малый – хід мали́й.

хóдкость сýдна – швидкохíдність (-ності) суднá.

хранéние – зберігáння;

хранéние на сýдне – зберігáння на суднí;

хранéние тóплив – зберігáння пáлив.

хрýпкий – крихки́й, ламки́й.

Ц

царáпина – подря́пина, -и.

цельносварнóй – суцільнозвáрений.

центрифýга – центрифýга, -и.

центрифуги́рование – центрифугувáння.

цéнтр – 1. математ. цéнтр, -а

2. (керівна установа; середина, головна частина) цéнтр, -у;

цéнтр вращéния – цéнтр обертáння;

цéнтр коагуля́ции – цéнтр коагуля́ції;

цéнтр скоплéний (мицéлл) – цéнтр скýпчень (міцéл);

цéнтр тя́жести – цéнтр ваги́.

центробéжный насóс – відцентрóвий насóс.

центрóвка – центрувáння.

центрýющий – центрувáльний.

цепь – 1. (ряд, що складається з ланок) ланцю́г, -гá;

2. (електричний, а також у вигляді кола) кóло, -а.

цили́ндр – цилíндр, -а;

цили́ндр ди́зеля – цилíндр дизеля.

циркуля́ция – циркуля́ція, -ії;

циркуля́ция тóплива – циркуля́ція пáлива.

цистéрна – цистéрна, -и;

цистéрна вентиляциóнная – цистéрна вентиляцíйна;

цистéрна конденсáта – цистéрна конденсáту;

цистéрна отстóйная – цистéрна відстíйна;

цистéрна расхóдная – цистéрна витратнá.

Ч

чáсти ди́зеля – части́ни ди́зеля;

чáсти запасны́е – части́ни запаснí.

части́цы загрязнéний – части́нки забрýднень;

части́цы летя́щие – части́нки леткí;

части́цы мéлкие – части́нки дрíбнí;

части́цы (не)органи́ческого происхождéния – части́нки (не)органíчного

похóдження;

части́цы сáжи и золы́части́нки сáжі й пóпелу;

части́цы твéрдые углерóдистые – части́нки твердí вуглецéві.

части́чки отфильтрóвываемые – части́нки відфільтрóвувані.

частотá кáчки – частотá хитави́ці.

часть дистилляциóнной колóнны вéрхняя – части́на дистиляцíйної колóни

вéрхня;

часть дистилляциóнной колóнны дóнная – части́на дистиляцíйної колóни

дóнна;

часть дистилляциóнной колóнны срéдняя – части́на дистиляцíйної колóни

серéдня.

чертёж – крéслення, рисýнок, -нка.

числó колéц – кíлькість кілéць;

числó тóплива кóксовое – числó пáлива кóксове;

числó тóплива цетáновое – числó пáлива цетáнове.

чугýн – (метал) чавýн, -á.

Ш

швартóвка – швартувáння.

швартóвный – швартóвний.

шéйка – ши́йка, -и.

шельф – шéльф, -у.

шероховáтость – шóрсткість, -кості.

шероховáтый – шорстки́й.

шестерня́ – шестірня́, -í.

шлам – шлáм, -у.

шламоотделéние – шламовідокрéмлення.

шов - шóв, швá.

шток – техн. штóк, -а;

шток клапана – шток клáпана.

Щ

щекá – щокá, -и́;

щекá зажи́мная – щокá затискнá;

щекá контáктная – щокá контáктна;

щекá подви́жная – щокá рухóма.

щековóй – щокови́й.

щелеви́дный – щілиноподíбний.

щелевóй – щіли́нний.

щелеобрáзный – щілиноподíбний.

щелочéние – лýження.

щелочи́ть – лýжити.

щелочнóй – лýжний.

щёлочь – лýг, -у.

щель – щіли́на, -и.

щётка – щíтка, -и.

щёткови́дный – щіткоподíбний.

щёточный – щіткови́й.

Э

экипáж – (команда) екіпáж (-жу), комáнда (-и).

экипáжный – екіпáжний.

экипировáние – екіпірувáння, споря́дження.

экипирóванный – екіпірóваний, споря́джений.

экипировáть – екіпірувáти, споря́джувати, споряди́ти.

экипирóвка – 1. (дія) екіпірувáння;

2. (спорядження) споря́дження.

экипирóвочный – екіпірувáльний, споряджáльний.

экономи́чность дви́гателя – економíчність (-ості) двигунá.

эконóмия – еконóмія, -ії.

эксплуатациóнный – експлуатацíйний.

эксплуатáция – експлуатáція, -ії.

элемéнт – елемéнт, -а;

элемéнт бумáжный – елемéнт паперóвий;

элемéнт нагрýженный – елемéнт навантáжений;

элемéнт насóса – елемéнт насóса;

элемéнт объéмный (éмкостный) – елемéнт об’є́мний (є́мнісний);

элемéнт прецизиóнный – елемéнт прецизíйний;

элемéнт тóпливной систéмы – елемéнт пáливної систéми;

элемéнт трýщийся – елемéнт тертьови́й;

элемéнт фильтрýющий повéрхностный – елемéнт

фільтрувáльний поверхнéвий;

элемéнт форсýнки – елемéнт форсýнки;

элемéнт электронагревáтельный – елемéнт електронагрівáльний.

эмульгáтор естéственный – емульгáтор (-а) прирóдний;

эмульгáтор хорóший – емульгáтор (-а) дóбрий.

эмýльсия – емýльсія, -ії;

эмýльсия водотóпливная (ВТЭ) – емýльсія водопáливна (ВПЕ);

эмýльсия водотóпливная стóйкая – емýльсія водопáливна стійкá;

эмýльсия стаби́льная – емýльсія стабíльна.

эффéкт раскли́нивающий – ефéкт (-у) розкли́нювальний;

эффéкт экономи́ческий суммáрный – ефéкт (-у) економíчний сумáрний.

эффекти́вность отстáивания непостоя́нная – ефекти́вність (-ості)

відстóювання непостíйна.

Ю

юг – пíвдень, -дня.

ю́го-востóк – півдéнний схíд (-óду);

ю́го-зáпад – півдéнний зáхід (-оду).

ю́жный – півдéнний.

Я

ядрó – ядрó, -á;

я́дра мицелл – я́дра міцéл.

я́корный – я́кірний.

я́корь – я́кір, я́коря.

ячéйка перегорóдки – елемéнт (комíрка) перегорóдки.

я́щик – я́щик (-ка); (коробка - ще) корóбка, -и;

(типу скрині) скри́нька, -и;

(висувний) шухля́да, -и;

я́щик аккумуля́торный – я́щик акумуля́торний, корóбка акумуля́торна;

я́щик батарéйный – я́щик батарéйний;

я́щик кáбельный – я́щик кáбельний;

я́щик канáтный – я́щик канáтний;

я́щик предохрани́тельный – я́щик запобíжний;

я́щик сигнáльный – я́щик сигнáльний;

я́щик сортирóвочный – я́щик сортувáльний.

я́щичное сýдно – я́щикове суднó.

я́щичный – я́щиковий.