7. У чому полягало історичне значення християнізації Русі?

Прийняття християнства стало важливим історичним кроком у розвитку держави. Значення прийн. Християнства полягало у 1.зростанні міжнародного авторитету, укріпленні держави, зміні світогляду словян, розвитку культури та появі церкви, як окремої організації.

8.У чому є своєрідність соціально-економічного розвитку Київської Русі за правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого?

Під час правління Володимира великого(980-1015) здійснено нові реформі – військова, судова, релігійна. Першим почав карбувати монети. Завершилось формування земель К.Р. Основні зусилля направляв на внутрішній розвиток держави, в зовн. Політ. Дотримувався дипломатичних відносин. Ярослав Мудрий остаточно розгромив печенігів, на честь перемоги збудував Софієвський собор, Створив першу писану збірку законів РУСЬКА ПРАВДА. В ховн. Політ. Підтримував дружні стосунки з усіма краінами Європи. Правління Ярослава назів. Найвищим піднесенням К.Р.

9.Обґрунтуйте причини економічного та політичного зростання Галицько-Волинського князівства.

) ГВК мало вигідне геогр.. розташування – плодотворні землі, велику лісові масиви, багаті поклади солі, близькість до Польщі, Чехії, Угорщини, тобто дуже вдалий розвиток торгівлі, Існували багаті міста – галич, перемишль, Волинь, Луцьк. Галицьке князівство досягло могутності за правління Ярослава Осмомисла (1153 -87), він встановив дружні стосунки з Польщею та Угорщиною. Волинське князів. Досяг. Могутності за Романа Мстиславовича (1170-1205).

10.Дайте характеристику політиці литовських князів на українських землях у ХІУ-ХУ ст.

У ХІV ст. більшість українських земель опинилися в складі Великого князівства Литовського. Попервах політика литовських князів не була обтяжливою для місцевого люду, оскільки ті не руйнували їхніх традицій і не запроваджували щось нове. Відродився удільний устрій українських земель. Литовська еліта перейняла православну віру, культуру й закони Русі. Також литовські князі сприяли звільненню українських земель від монголо-татар. Битва на Синіх Водах (1362 р.) фактично поклала край монголо-татарському пануванню. Це дає вченим підставу говорити про Литовсько-Руську державу.

11. Кревська унія: причини укладання, суть та наслідки.

У 11385р. князь Ягайло уклав Кревську Унію з Польщею. Причини: 1.необх. обєднання сил у боротьбі з Москвою і Тевтонським органом., 2.Ягайло потреб. Підтримки польщі у боротьбі за престол, 3. Поляки хотіли загарбати укр.. землі. Суть Кревської Унії полягала в тому, що Ягайло одруж. На польській королеву Ядвізі і стане одночасно королем і польщі і литви.. укр.. землі приєднуються до польщі, Польща та литва обЄДНАЄТЬСЯ в одну державу. Проти унії виникла потужна Русько – Литовська організація, яку очолив Вітовт.

12. Які характерні риси соціально-економічного розвитку українських земель у ХІУ- середині ХУІ ст.?

) У цей період укр.. землі знаходились у складі польщі,литви, угорщини і московії. 1349 польський король казимир 3 підкорив Галичину. Польська політика на укр.. земляк кардинально відрізнялася від литовської, поляки намагалися створити польське судочинство, адмін..устрій, офіц.. мовою стала латина, польська влада пригнічувала християнство і насаджувала католицизм. Закарпатські землі входили до Угорьського королівства, Буковина до Молдавського князівства.

13. Люблінська та Берестейська унії: причини укладання, суть та наслідки.

) Люблінська унія укладена 1 липня 1569р., виникла нова держава Річ Посполита. Причиною укладання уніЇ є наслідки Лівонської війни (1558-87), що змусила литовців до укладання унії. Еаслідки для України : укр.землы увыйшли до складу польщі і утворили 3 воєводства, польська шляхта захопила землі укр.. селян. Відбулось закріпаченняЮ посилення соц..економ. гніту,утиски православ’я, насадження католицизму. Берестейська унія укладена у 1596р. Суть унії полягала у : ідея об'єднання християн після розколу в 1054 р. на православну та католицьку у єдину церкву, тісніше зв’язати Україну й Білорусь з Польщею і нейтралізувати впливи Москви; На захист правосл. стали всі верстви населення – козацтво, міщанство. Шляхта, вони не дозволили уніатам відібрати храми і монастирі.

14. Причини виникнення українського козацтва та суспільно-політичний устрій Запорозької Січі

Існує 3 версії виникнення козацтва - захисна, соц.. економічна, угодницька. Передумовами виникнення козацтва є наявність дикого поля та великого масиву вільних земель, прагнення людей шукати кращої долі.Причини: необх. Захисту від татар, соц..економ. утиски селян, поява великої кількості втікачів , які оселилися в Прикордонні. З. С. було засновано у 1553р Д.Б Вишневецьким, на остр. Мала Хортиця. У З.С. були деякі озн. Державності – територіяЮ адмін.. територ. Поділ на паланки і курені, військо. СИСТЕМА ПРАВА І СИСТЕМА ОРГАНІВ ВЛАДИ. Вищим орг.. влади була Січова рада.

16. Причини та соціальна направленість козацьких повстань кінця ХУІ-першої половини ХУІІ ст.

У 1592-93рр відбулось повстання під проводом Криштофа Косинського. Привід – білоцерківський староста К. острозький захопив маєток Косинського. У відповідь козаки захопили Білу Церкву.Повстання охопило Київщину, Брацлавщину, Поділля. У 1594-96рр. – повстання під проводом Северина Наливайка. Очолив похід проти турків в Молдову, семи городдя, угорщину. 1594- підняв повстання на Брацлавщині. У травні 1596 поляки оточили козаків в м. Солониці. Северина Наливайко було поранено, а більшість козаків було вбито.

17. Характер, рушійні сили та основні етапи Визвольної війни сер. ХVІІ ст.

) 1648 – відбулось повстання, що переросло у НАЦІОНАЛЬНУ ВИЗВОЛЬНУ ВІЙНУ. Характер війни був : національно-визвольний, антифеодальний, релігійний. Рушійними силами війни було селянство, козацтво, укр..православне духовенство, дрібна шляхта, міщанство. Виділяють три етапи війни: 1648-57рр. – найбільше піднесення нац..виз. боротьби, 1657-63рр. громадянська війна, розкол україни на 2 гетьманства., 1663-76рр. – боротьба за відновлення єдності.

18. Переяславсько-Московський договір 1654 р.: його оцінка в історіографії

18 січня 1654 р. гетьман відкрив Раду, яка вирішила передати Україну під царську протекцію. Проте радянська історіографія стверджувала, що "весь народ склав присягу"*. Насправді, нові документи, у тому числі й архівні, зокрема Варшавський архів Замойських № 3036, свідчать про те, що багато жителів України вороже зустріли навіть саму думку про присягу московському цареві й тому ухилялися від неї. Опиралися прийняттю присяги і міщани Переяслава, тому їх силою гнали до церкви. Люди, присягаючи, часто називалися не своїми іменами, що звичайно зневажнювало присягу. Остаточний договір представники обох сторін уклали в Москві в березні 1654 р. Це так звані Березневі статті. Тому є підстави називати договір Війська Запорізького з Росією Переяславсько-Московським договором. За ним цар забезпечував Україні автономію, що стосувалася таких справ: гетьмана і старшину вибирає козацька рада, українська адміністрація і суди незалежні від московських, податки в Україні збирає український уряд, козацького війська має бути 60 тис, залишається давній поділ населення на стани (козацький, шляхетський, міщанський, духовний) і кожен стан зберігає свої права, Україна має право на переговори з іншими державами. Українці визнали такі права царя: тримати в Києві військову залогу з воєводою, обирати нового гетьмана, про закордонні посольства гетьман повідомляє царя, а права всіх станів цар затверджує своїми грамотами.

19. Покажіть основні категорії зародження української козацької держави.

Центральним явищем історії України XVI— ХVIII ст. було козацтво, яке втілило в собі кращі національні риси українського народу. Воно виступало оборонцем рідного краю від зовнішніх ворогів, чинило активний опір соціальному та національно-релігійному гнобленню, стало творцем нової форми державності на українських землях. Його колискою була Південна Україна, що знаходилася на межі двох різних цивілізацій: європейської та азійської. Зародження українського козацтва було зумовлене трьома головними взаємопов'язаними причинами: природним прагненням українців до волі, посиленням соціального та національно-релігійного гноблення, необхідністю захисту краю від татарських набігів. Основною діяльністю козаків були землеробство і промисли, помітне місце посідали ремісництво й торгівля. Використання вільнонайманої праці у козацьких господарствах давало відмінні результати, які різко контрастували з убогими закріпаченими селами "на волості", як називали заселені простори Подніпров'я,; свідчило про зародження фермерства як форми буржуазного виробництва.

20. Охарактеризуйте гетьманування І. Виговського.

У другій половині жовтня Виговський скликав козацьку старшинську раду в Корсуні, яка й обрала його повноправним гетьманом України. Становище Гетьманщини було складним ще й тому, що серед козаків у цей час поглибилися розбіжності між прихильниками зовнішньополітичних орієнтацій. Частина з них орієнтувалася на Польщу (правобережні полки), а друга частина на Москву (лівобережні полки). Ситуація в Україні ускладнювалася ще й тим, що російський уряд розпочав свій наступ на українську незалежність. Царський посол, який прибув до Чигирина після смерті Хмельницького, привіз вимоги царя щодо скорочення козацького війська, очолення козацьких полків російськими полковниками, надходження всіх податків у царську скарбницю, щоб старшина була із Москви, а Київський патріарх був залежний від Московського. За таких складних зовнішньополітичних та внутрішньополітичних умов гетьманську булаву, як ми вже з’ясували, отримав Іван Виговський. Іван Виговський

• Походив зі старовинного шляхетського роду, закінчив Києво-Могилянський колегіум, служив у державних установах.

• У роки Визвольної війни був одним із найближчих соратників Хмельницького, генеральним писарем Війська Запорозького. • По смерті Хмельницького був наказним гетьманом при Юрії Хмельницькому, а потім домігся одержання гетьманської булави.

• Проводив антимосковську політику, розгромив промосковське повстання козаків у 1658 р., а також російські війська під Конотопом у 1659 р.

• Уклав у Гадячі угоду з Річчю Посполитою.

• У жовтні 1569 року на Чорній раді був усунений від влади і повернув гетьманську булаву Юрію Хмельницькому.

• Після цього перебував на польській державній службі. За наказом Павла Тетері був заарештований і розстріляний.

21. Дайте характеристику періоду Руїни.

період РУЇНИ 60-80рр(50-80) 17 ст.Характеризувався госторю внутрішньою боротьбою в україні, соц.. конфліктами. ВТОРГНЕННЯМ ІНШИХ ДЕРЖАВ. Причини: відсутність лідера ЗДАТНИЙ ПРОДОВЖИТИ СПРАВУ Б.Х,, розбіжності серед укр.. еліти з проводу подальшого розвитку держави, неспроможність старшини поставити інтереси держави вище своїх.

22. Гетьман І.Мазепа та його роль в українській історії.

Мазепа був досвідченим і спритним політиком. Він добре знав закони польського і російського придворного життя. Європейська освіченість Мазепи, а також служба в Дорошенка і Самойловича - прихильників єдності козацької України, змушували його задумуватися над долею України, що перебувала під царською тиранією. 4 серпня в оточенні російського війська зібралася рада, на яку прийшли лише 2 тисячі козаків. Гетьманом було обрано Мазепу й ухвалено нові українсько-російські договірні умови. Історична роль Мазепи полягає у тому, що усвідомлюючи загрозу централізаторської політики Петра І для існування Української держави, він сміливо підняв прапор національно-визвольної боротьби за свободу України. Вчинок Мазепи надихав нові покоління борців за національне визволення українського народу.

23. Дайте характеристику “Конституції” гетьмана П.Орлика.

Пам'яткою політичної та юридичної думки XVIII ст. стала Конституція Пилипа Орлика "Пакти і Конституція законів і вільностей Війська Запорозького", датована 5 квітня 1710 р. Цей документ окреслив шляхи визвольних змагань кільком наступних поколінням українців. У Конституції Пилипа Орлика вироблено незнані в Європі демократичні засади сучасного життя, затвердила принцип виборності й підзвітності всіх державних посад. Розробив модель вільної і незалежної держави,яку ми досягли в 1991 році .Самостійно досягти незалежності України П.Орлику не вдалося б й він змушений був шукати союзників для того , щоб втілити в життя розроблений законопроект необхідно було відновити державність.

25. Які причини ліквідації Запорозької Січі?

Основні причини ліквідації Запорозької Січі були такими:\■ Несумісність республіканського устрою Січі з імперськими порядками./■ Побоювання можливого союзу Нової Січі з Кримським ханством для спільної боротьби з імперією.\\■ Висока ймовірність унезалежнення Запорожжя.\\\\■ Недоцільність існування в межах імперії державного утворення зі своєю митною системою, що перешкоджало вільному доступу до Чорного моря. в Прагнення російських землевласників привласнити землі Запорожжя.////■ Загроза того, що Запорожжя може знову стати осередком національно-визвольної боротьби українців.////■ Перетворення

Запорожжя з його гаслом «Утікачів не видавати» на загрозу для розвитку кріпосницького господарства імперії.

26. Основні напрямки соціально-економічного розвитку України під владою Польщі у хvіі-хvііі ст.

наприкінці XVII–XVIII ст. характерними рисами соціально-економічного розвитку українських земель були зростання крупного феодального землеволодіння; обезземелення селянства і його закріпачення; розбудова міст, поступальний розвиток селянських промислів і міського ремесла, на базі яких виникають мануфактури, збільшення товарності виробництва; формування національного ринку. Особливість цих процесів полягала в тому, що вони відбувалися в умовах бездержавності на Правобережжі та прогресуючого згортання автономії на Лівобережжі. Включення українських земель до складу іноземних держав, підпорядкування української економіки їхньому впливові та владі суттєво гальмували та деформували соцільно-економічний розвиток.

27. Гайдамацький рух та опришки: причини, характер та розмах.

Гайдамацький рух (від турецького «гайда» — гнати, переслідувати, турбувати) ви­ник у першій половині XVIII ст. (перша згадка про гай­дамаків датується 1714 р.) і був яскравою формою національно-визвольної боротьби українського народу проти польського гніту на землях Правобережної України. Гайдамаччина у своєму розвит­ку пройшла три хвилі піднесення: \1) 1734-1738 рр., (його каталізатором став вступ на територію Пра­вобережжя російських військ разом з гетьманськими пол­ками, які мали на меті допомогти синові короля Августа II вступити на польський престол. Серед місцевого на­селення поширилися чутки, що війська прийшли на до­помогу українським селянам, а російська цариця Анна Іоанівна видала грамоту, в якій закликала до боротьби проти польської шляхти). Народний виступ швидко охопив Київщину, Поділля та Волинь. На чолі повстання став сотник Верлан. 2) 1750 р. – новий спалах активності гайдамацького руху, до якого приєднались запорозькі козаки. Гайдамацький рух зазнав поразки через стихійність, неорганізованість, невизначеність цілей.На західноукраїнських землях визвольна боротьба була представлена опришківським рухом, пов’язаним з іменем Олекси Довбуша, який організовував походи у 1738-1745 рр. Опришки збиралися у невеликі мобільні загони (10-50 чол.) і використовували партизанську тактику (нападали на маєтки шляхти, торгові обози, відібране майно роздавали бідним, панів карали).

30. Декабристський рух та масонство в Україні, характерні риси.

Массонство – релігійно - етичне вчення, яке виникло в Англії, його представники закликали до самопізнання і самовдосконалення. В україні масонські ложі виникли на межі 18-19ст. під впливом просвітництва та Великої Французької революції. Массони засуджували кріпацтво та самодержавство. Массонські ложі виникли у великих містах - ОБЄДНАНІ СЛОВЯНИ (КИЇВ), ПОНТ ЄВКСИНСЬКИЙ(ОДЕСА), ЛЮБОВ ДО ІСТИНИ( ПОЛТАВА).ДЕКАБРИСТИ – переважно військові представники політ. Руху, що виступали проти самодержавства і кріпацтва військовим шляхом. Виникли під впливом Великої Французької революції, Наполеонівської війни та просвітництва. 1861 – перша організ. Декабристів у петербурзі – СОЮЗ ПОРЯТУНКУ,

34. Особливості реформ 60-70-х років ХІХ ст. Україні та їх значення.

у 1860-70Х відбулось багато реформ, найголовніша з них була 1861 – відміна кріпосного права. Земська реформа(1864) передбачала створ. В губерніях і повітах органів самоврядування – земств. Судова реформа(1864) -запроваджувалися буржуазні принципи судочинства.

Міська реформа 1870 - в містах створюв. Міські думи і управи, що опікувалися тими ж питаннями що і земства. Освітня реформа1864 – введено єдину систему початкової освіти, гімназії, створення нових університетів. Військова реформа 1862-74рр. рекрутські набори замінювалися загальною військовою повинністю. Цензурна реформа 1865р. Реформи сприяли економічному та політичному розвитку держави.

35. Наведіть приклади переслідування української мови царизмом у ХІХ ст.

переслідування царським урядом укр.. мови виражалось у Валуєвському циркулярі(1863) та Емському указі (1876). Валуєвський циркуляр містив такі пункти: 1.укр. Мови не маэ ы не може бути, є тільки малоросійський діалект.2. заборона видавати укр.. мовою шкільну та релігійну літературу. Емський указ полягав у Забороні друку укр.. мовою ь або ввозити іх з за кордону, заборона перекладати на укр.. мову, закрито газету КИЇВСЬКИЙ ТЕЛЕГРАФ, та ліквідовано громади.

37. Перші політичні партії в Україні кін. ХІХ – поч. ХХ ст.

1897 – створено ЗАГАЛЬНУ УКР РАДУ ( антонович, конинський) Головною метою було захист національних прав укр.. народу. 1898 – ЗУБО (Мацієвич, Антонович, Русов, Міхновський). 1900 – Революційна укр.. партія . Прагнула поєднати соціальні і національні вимоги українців. 1904 – Українська демократична партія( ЧИКАЛЕНКО, ГРІНЧЕНКО, ЄФРЕМОВ_). 1905 – УСДРП (Винниченко, петлюра) Прагнули поєднати націоналізм з марксизмом. Виступала за автономію україни. 1905 – КАДЕТИ. Віступала за ліберально-демократичні реформи, конституційну монархію.