Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курсова2013г..doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
345.6 Кб
Скачать

55

Зміст

Вступ……………………………………………………………………….2

I. Психологічний вплив на людей під час виборів – маніпуляції,методи

впливу. Політичні міфи та чутки…………………………………...……4

1.1. Маніпуляції……………………………………………………...……4

1.2. Підкуп виборців………………………………………………..…….6

1.3. Маніпулятивна роль слова…………………………………………..9

1.4. Поширення інформації через засоби масової інформації………....10

1.5. Політичні міфи і чутки………………………………………..……..23

Висновок………………………………………………………..…………30

II Захист від політичних маніпуляцій, сугестія, гіпноз……….…….…31

2.1. Сугестія і її характеристика……………………………………..…..31

2.2. Гіпноз і його характеристика………………………………..……....33

Висновок………………………………………………………….……….38

III Результати проведеного тесту на гіпнабельність і сугестивність.....44

1. Аналіз і підсумок………………………………………………….……44

2. Сугестія.Росповсюджений феномен в сучасному світі……….….….45

Висновок…………………………………………………………….……46

Література……………………………………………………………..…..47

Додаток 1……..……………………………………………………………49

Додаток 2………………………………………..…………………………50

Додоток 3…………………………………………………………………..52

ВСТУП

1«Навіювання в широкому сенсі справді

універсально у людських психічних

відносинах ....

Ненавіюваність - тотожна недовірі»

Б. Ф. Поршнєв[26,94]

Актуальність теми: «Особливості психологічного впливу на людей в процесі політичних і виборчих кампаній», обумовлена розширенням діапазону впливу на людську свідомість в політичній сфері, а також вдосконаленням та збільшенням кількості засобів маніпулятивних технологій,до яких українські політики вдаються дуже часто.

Окремі аспекти психологічного впливу у виборчих технологіях висвітлювалися у працях вітчизняних вчених М. Варія, В. Амелін, Феофанов О, В. О. Покальчука, Г. Почепцова, А. Пойченка, та інших. Безпосередньо психологічним технологіям у виборчій кампанії присвячують свої праці переважно зарубіжні дослідники — С. Кара-Мурза, С. Фаєр, А. Цуладзе та інші.

Об’єкт: вплив і зміни психологічної свідомості людей в процесі політичних і виборчих кампаній.

Предмет: методи впливу на психологічну свідомість людей в процесі політичних і виборчих кампаній.

Мета дослідження: теоретичне пояснення феномену впливу на індивідуальну і колективну свідомість під час політичних і виборчих кампаній; емпірично дослідити вживання технологій впливу на прикладах передвиборчих кампаній; дати рекомендації для людей щодо запобігання зміни вибору під впливом різних маніпулятивних технологій.

Були висунуті такі гіпотези: 1. про те що різні технології впливу на свідомість є неодмінною складовою сучасного політичного життя під час проведення виборчих кампаній в Україні; 2. про те що існують методи і засоби захисту як колективної, так і індивідуальної свідомості від таких впливів, бо виходячи із результатів тестування можна сказати ща такий «захист» потрібен.Тести Єлісеєва О.П., «Оценка суггестивности» і Фішера С. «Оценка нипнабельности», були проведені в Вищому навчальному закладі,Відкритому міжнородному Університеті розвитку людини «Україна» Новакаховському гуманітарному інституті з студентами 3 курсу спеціальність «Псхологія».

Розділ I. Психологічний вплив на людей під час виборів –маніпуляції,методи впливу. Політичні міфи та чутки

1.1 Маніпуляції

Політична маніпуляція, народна наївність і навіюваність під час виборчих кампаній- це дві проблеми сучасності.

Маніпуляція - це вид психологічного впливу, при якому майстерність маніпулятора використовується для прихованого впровадження в психіку адресата цілей, бажань, намірів, відносин або установок, які не збігаються з тими, які є у адресата в даний момент .

Маніпуляція - це психологічний вплив, націлене на зміну напряму активності іншої людини, виконане настільки майстерно, що залишається непоміченим їм.

Маніпуляція - це майстерне спонукання іншого до досягненню (переслідуванню) побічно вкладеної маніпулятором мети [15,93].

Політична маніпуляція — це система засобів ідеологічного і духов­но-психологічного впливу на масову свідомість із метою нав'язати певні ідеї, цінності; цілеспрямований вплив на громадську думку і по­літичну поведінку для спрямування їх у заданому напрямку .

Сучасний маніпулятор не стоїть на місці - він розвивається і постійно вдосконалюється. Існує вісім основних маніпулятивних типів, і ви їх напевно з легкістю дізнаєтеся, бо кожен з них є серед ваших друзів або знайомих.

Політологи політичне маніпулювання досліджують у двох напрямках. Перший — апологетичний, згідно з яким політичне маніпулювання розглядається, як необхідний засіб управління свідомістю мас. Другий — соціально-критичний — кваліфікує політичне маніпулювання, як прин­ципово нове сприйняття соціальної дійсності. Обидва напрям­ки є важливими, особливо в умовах принципово нової ролі засобів ма­сової інформації у формуванні масової свідомості. Технологія політичної маніпуляції, за визначенням В. Амеліна, здійснюється завдяки впровадженню у свідомість під виглядом об'єк­тивної інформації несправжнього, однак бажаного для окремих груп змісту; впливу на больові точки суспільної свідомості, які спричиняють страх, тривогу, ненависть; реалізації певних прихованих цілей, досягнен­ня яких комунікант пов'язує з підтримкою громадською думкою своєї позиції.Політичні маніпуляції є двох видів — міжособові і масові. І ті, й ін­ші мають відповідну мету і технології, завдяки яким кампанії досягають бажаної мети.Для здійснення міжособових маніпуляцій важливо знати тип і особ­ливості особистості, оскільки саме з їх урахуванням і чиниться вплив на людину, а для того щоб маніпулювати групою людей, особливо вели­кою, необхідно досконально знати її загальні характеристики, вразливі місця. Історія знає достатньо видатних маніпуляторів, які знали ці вразливі місця — це психологічно сильні або просто неординарні особистостості, які вміло впливали не лише на оди­ниці, а й на великі групи людей, завдяки особистісним якостям, уміло використаним технологіям обробки громадської думки у власних або корпоративних інтересах. Наполеон, А. Гітлер, Й. Сталін, М. Горбачов, десятки інших політиків досконало володіли технологією формування і впливу на громадську думку за рахунок як власних рис, якостей, здібностей та умінь, так і своїх підлеглих, а також за допомогою різноманітних засобів масової інформації.[6,123-128]. Політичні маніпуляції зазвичай використовуються з метою досяг­нення грошей і влади, її реалізації та утримання. Мета будь-якого маніпулятора чи групи маніпуляторів — підпорядкувати власній волі іншу людину чи групу людей. Маніпуляції в політиці — не що інше, як «фарцовка» людськими емоціями і почуттями. Звідси — релігійні війни, глибокі національні су­тички і конфлікти, фанатизм, екстремізм, тероризм та інші явища, ос­новою яких є передусім вторгнення в глибинні почуття не лише окре­мих людей, а й цілих народів і націй.У політичній маніпуляції використовується все: виразна мова жестів (М. Горбачов); окремі характерні звички (сигара У. Черчілля, люлька Й. Сталіна); красномовна на рівні акторства риторика (Ф. Кастро), а також характерні пози: складання рук на грудях (Наполеон), тримання за край піджака (Ленін), прикладування руку до серця і простягування її вперед (А.Гітлер) .Такі ж самі жести використовують тибецькі монахи, за для того щоб навіяти слухачу ту чи іншу ідею. Однак найсильніше і найрезультативніше політичне маніпулювання здійснюється за допомогою мас-медіа — преси, радіо, телебачення, реклами та інших інформаційних засобів. Завдяки засобам масової інформації створюються і ефективно ви­користовуються як елементи політичної маніпуляції різноманітні іміджі, образи, умовні формули і штампи, стереотипи поведінки, подаються заздалегідь заготовлені відповіді на запитання, що хвилюють багатьох. Маніпулятивний арсенал засобів масової інформації добре відомий: на­вмисне перекручування реального стану речей шляхом замовчування одних фактів і нав'язування інших, публікація нереальних (брехливих) повідомлень, пробудження в аудиторії негативних емоцій за допомогою візуальних засобів або словесних образів тощо. Політичне маніпулювання має багато спільного з політичною дема­гогією як формою свідомого обдурювання широких мас, спекуляції на реально існуючих труднощах та проблемах, потребах і сподіваннях гро­мадян. В арсеналі політичного демагога поширені такі засоби, як пере­кручування дійсності, популізм, підтасовування фактів, виголошення безвідповідальних заяв, обіцянок, облудні присягання, визначення вин­них, ворогів, боротьба з якими нібито поліпшить існуюче становище, тощо. Політичний демагог — найчастіше ще й користолюбець, авантю­рист, а то і просто брехун, людина безвідповідальна і нечесна. Політична демагогія традиційно найбільш поширюється в період соціально-економічної нестабільності у суспільстві [8,34-39].