ЗМІСТ

Вступ

1. Поняття реалізації норм права

1.1. Поняття і ознаки норм права

1.2. Поняття і класифікація форм реалізації норм права

1.3. Поняття і ознаки правозастосування

2. Форми реалізації норм права та особливості їх застосування

2.1. Форми реалізації норм права

2.2. Стадії та особливості застосування норм права

2.3. Застосування норм права – як одна з форм реалізації норм права

3. Реалізація норм права і правомірна поведінка. Акти застосування норм права

3.1. Поняття і ознаки акта застосування норм права

3.2. Види актів застосування норм права

3.3. Сутність правомірної поведінки та її взаємозв’язок з реалізацією норм права

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Проблеми реалізації права завжди були в центрі уваги юридичної науки, але це не робило їх простішими. Навпаки, проникнення в цей процес, його всебічний аналіз ставили перед науковцями дедалі важчі завдання.

Реалізація норм права – це втілення положень правових норм у фактичній поведінці (діяльності) суб’єктів права. Інакше кажучи, реалізація норм права – це втілення виключно правомірної поведінки, різноманітний процес практичного здійснення правових вимог у діяльності тих або інших суб’єктів. Саме через реалізацію норм права досягається результату, зміст якого був закладений законодавцями при виданні норми права. Тому своєчасна і точна реалізація правових норм – це найважливіша передумова додержання та зміцнення правопорядку.

Актуальність теми Реалізація норм права" полягає в тому, що вихідною

формою реалізації права державою є законотворчість. Поняття правових

законів, формулювання в законах правових розпоряджень. У цивілізованому

суспільстві приймаючи новий закон, законодавець зобов'язаний простежити

його відповідність конституції й усім раніше прийнятим законам, більш того,

законодавець повинен слідувати не тільки власним, а й федеральним законам, а

так само законами усіх суб'єктів федерації.

Теоретичні основи дослідження проблеми реалізації права були закладені у працях правниківВ.О.Котюк він вважае що,формування правової держави передбачає повагу до закону,праву, суворе дотримання юридичних норм. В.Н.Кудрявцева важае що,зміст форм реалізації юридичних норм,як використання, дотримання і виконання. Особливу увагу слідзвернути на таку форму, як застосування права.

Цілі і завдання даної курсової роботи полягають у наступному:

1) дати відповідь на питання, що ж таке реалізація норм права і які її форми;

2) розглянути стадії процесу застосування права і, зокрема, одну з найбільш

серйозних стадій - стадію тлумачення норми права, з'ясувати, що вона з себе представляє;

3) проаналізувати які є види тлумачення норм права і яке їх зміст;

4) розглянути таке поняття як акт застосування норми права.

Мета дослідження: розкриття змісту таких форм реалізації юридичних норм, як використання, дотримання й виховання. Особлива увага в курсовій роботі приділяється такій формі реалізації права, як його застосування.

Ставиться завдання зясувати, які основні вимоги забезпечують правильне застування норм права, в чому виявляється законність і обґрунтованість цього процесу, які його активні стадії.

Об’єкт дослідження: реалізація норм права як втілення положень правових норм у фактичній діяльності суб’єктів права.

Предмет дослідження: норми права, форми реалізації норм права, стадії реалізації норм права.

Методологічними основами дослідженняВ роботі використовуються як загальнонаукові, так і спеціальні юридичні методи наукового пізнання. До загальних методів належать діалектичний метод -спосіб докази, при якому поняття про цілий випливає із зіставлення двох протилежних сторін питання, метод системного аналізу - науковий метод пізнання, що являє собою послідовність дій з установлення структурних зв'язків між змінними або елементами досліджуваної системи, формально-логічний- фундаментальна наука і навчальна дисципліна, що вивчає державу і право як явища суспільного життя, основні закономірності їх виникнення і розвитку, їх сутність, призначення і функціонування в суспільстві, а також особливості політичної і правової свідомості та правового регулювання, а до спеціальних методів дослідження – метод тлумачення правових норм.

Структура і обсяг роботи. Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, у кожному з яких є підрозділи, висновків та списку використаних джерел.

Обсяг роботи становить 44 сторінок.

1. Поняття реалізації норм права

1.1. Поняття і ознаки норми права

Для того, щоб краще зрозуміти природу реалізації норм права необхідно коротко розглянути, що собою представляють норми права і які ознаки для них характерні.

Норма права — це загальнообов'язкове, формально-визначе­не правило поведінки (зразок, масштаб, еталон), встановлене або санкціоноване державою як регулятор суспільних відносин, яке офіційно закріплює міру свободи і справедливості відповід­но до суспільних, групових та індивідуальних інтересів (волі) населення країни, забезпечується всіма заходами державного впливу, аж до примусу.[13,291]

Ознаки норми права такі ж, що й права в цілому, але норма не має такої ознаки, як системність, оскільки вона регулює гру­пу певних суспільних відносин і лише в сукупності з іншими, узгодженими з нею нормами складає систему права.

Оскільки ознаки права вже наводилися, перелічимо специфічні ознаки норми права:

1. Правило поведінки регулятивного характеру — норма права вводить нове правило, фіксує найтиповіші соціальні процеси і зв'язки; впливає на суспільні відносини, поведінку людей; є модель (зразок, еталон, масштаб) регульованих суспільних від­носин. Регулятивність норми права підкреслює її дія, «роботу», яка повинна призвести до певного результату.

2. Загальнообов'язкове правило поведінки — норма права ви­ходить від держави, повинна сприйматися як керівництво до дії, котре не підлягає обговоренню щодо доцільності.

3. Правило поведінки загального характеру — норма права має загальний (без зазначення конкретного адресата — неперсоніфікований) характер, тобто поширюється на усіх, хто стає учас­ником відносин, регульованих нормою. Як регулятор суспіль­них відносин, норма має багаторазовість застосування (напри­клад, заборона хуліганства).

4. Формально-визиачене правило поведінки представницько-зобов'язуючого характеру — норма права закріплює права і обов'язки учасників суспільних відносин, а також юридичну від­повідальність (санкції), яка застосовується у разі її порушення. Надаючи права одним, норма права покладає обов'язки на ін­ших (наприклад, молоді люди мають право на навчання, обов'я­зок інших — забезпечити це право). Формальну визначеність норма права отримує після викладення її в законах, інших писа­них джерелах права.

5. Правило поведінки, прийняте в суворо встановленому поряд­ку, — норма права видається уповноваженими на те суб'єктами в межах їх компетенції з дотриманням певної процедури: розроб­ка, обговорення, прийняття, набуття чинності, зміна або скасу­вання чинності.

6. Правило поведінки, забезпечене всіма заходами державного впливу, аж до примусу, — держава створює реальні умови для добровільного здійснення суб'єктами зразків поведінки, сфор­мульованих у нормі права; застосовує способи переконання і примусу до бажаної поведінки, зокрема, ефективні санкції у разі невиконання вимог норми права.[10,119]

Риси норми права як класичного розпорядження:

1) норма відтіняє, підкреслює кількісну і якісну сторони по­ведінки (вид і міру поведінки);

2) норма вбирає в себе всі основні властивості права (норма­тивність, формальну визначеність, стабільність, владність);

3) норма має чітко виражену структуру, складається з елеме­нтів (диспозиція, гіпотеза, санкція).[12,294]

Поряд із цим норма права має внутрішній зміст:

— є мірою свободи і справедливості;

— є результатом владної діяльності держави, яка полягає в узагальненні і систематизації типових конкретних право­відносин, що виникають у громадянському суспільстві;

— має завжди загальний характер, тобто це таке розпоряд­ження, що адресоване безлічі індивідуально не визначе­них суб'єктів і розраховано на багатократність застосу­вання за певних життєвих обставин.