Вступ

Важливе завдання вищої освіти – забезпечення якості підготовки спеціалістів, конкурентоспроможних на ринку праці.

Для того, щоб цілі навчання відповідали соціальному замовленню, необхідно переходити до формування творчої особистості, здатної до самоактуалізації, самореалізації в професійній діяльності. Для вирішення цих завдань необхідно створення відповідних умов.

Одним із шляхів ліквідації у студентів розриву між знаннями, уміннями, навичками є введення модульно-рейтингової системи навчання, суть якої полягає у спробі відходу від репродуктивних методів навчання, переході до самостійної творчої навчальної роботи студентів.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу — модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Модульно-рейтингова системаскладається з двох взаємопов’язаних частин: модульної і рейтингової, які доповнюють одна одну.

Модуль — задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.

Модульний контроль– форма поточного або підсумкового контролю, у якому підводиться підсумок роботи студента щодо засвоєння модуля.

Рейтингова оцінка– визначається сумою балів, отриманих за кожне виконане завдання.

Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою навчального процесу і передбачає визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).

Робоча програма з курсу«методика соціальних досліджень» Пояснювальна записка

Перетворення, які сьогодні відбуваються в українському суспільстві, викликають кардинальні зміни умов життєдіяльності різних верств населення та потребують серйозного наукового осмислення та практичного обґрунтування. Загострення цілої низки соціальних проблем, процес розбудови правової, соціальної держави розширює коло завдань, що постають перед працівниками соціальної сфери, висуває додаткові вимоги щодо рівня їх професійної підготовки, невід"ємною складовою якої є знання принципів та методів організації та проведення соціальних досліджень, вміння застосовувати ці знання у конкретних дослідницьких та практичних ситуаціях.

Одержання науково обґрунтованої інформації щодо стану соціальних проблем дозволяє компетентно та оперативно підходити до їх розв"язання, удосконалювати технології, форми та методи соціальної роботи з різними групами клієнтів, підвищувати якість послуг, які надають своїм клієнтам установи соціальних служб.

Мета курсу — набуття знань щодо сутності та змісту основних методів збору соціологічної інформації, а також знань щодо їхнього місця та ролі у розвитку системи соціологічного знання.

Завдання— навчити студентів особливостям та специфіці основних методів збору соціологічної інформації як відповідної підсистеми соціологічної методології, як однієї з основних структурних ланок соціологічної науки.

Вивчення дисципліни "Методика соціальних досліджень" дасть можливість студентам оволодіти основами підготовки та проведення соціальних досліджень, опрацювання та аналізу отриманих даних, навчитися самостійно розробляти програму соціального дослідження, організовувати та планувати цей процес, вибирати методи збирання, опрацювання та аналізу соціальної інформації та грамотно їх застосовувати.

Студенти повинні:

знати:

• основні принципи та методологію організації емпіричних соціологічних досліджень, їх різновиди;

• оволодіти знаннями щодо різноманітних методів соціологічних досліджень (аналіз документів, спостереження, опитування, експеримент), особливостей їх використання в практичній діяльності;

• найважливіші технології, що застосовуються при проведенні соціологічних досліджень (розробки проектів та програм досліджень, проектування вибірки, обробки та аналізу інформації і т.ін.);

• основні підходи, необхідні для ефективного використання емпіричної інформації, зокрема: аналізу її надійності, репрезентативності, можливості ектраполяції здобутих даних;

• понятійно-термінологічний апарат наукового дослідження;

• основні види наукових досліджень у вищій школі.

вміти:

• вибирати адекватні методи дослідження й застосовувати їх для вивчення соціальних явищ;

• розробляти програму дослідження згідно з методологічними і методичними підходами;

• визначати гіпотезу, мету й завдання дослідження;

• здійснювати кількісну і якісну обробку результатів дослідження;

• аналізувати, систематизувати й узагальнювати результати вивчення соціальних явищ;

• використовувати дані досліджень у практичній діяльності.

Зміст дисципліни розкривається в темах:

1. Методологічні засади соціального пізнання.

2. Організація соціологічного дослідження.

3. Програма соціологічного дослідження як інструмент реалізації його стратегії.

4. Вибіркова сукупність у соціологічному дослідженні.

5. Класифікація методів збирання соціологічної інформації.

6. Аналіз документів. Контент-аналіз.

7. Спостереження як метод соціологічного дослідження.

8. Опитування в соціологічному дослідженні.

8.1. Інтерв’ю.

8.2. Анкетування.

8.3. Телефонне й поштове опитування.

8.4. Експертне опитування.

8.5. Соціометричне опитування. Сіткові методи.

9. Соціальний експеримент.

10. Якісні методи у соціальних дослідженнях.

11. Методи аналізу даних соціальних досліджень.

12. Оформлення результатів соціальних досліджень.