Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Praktika_Inni.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
390.14 Кб
Скачать

49

Міністерство освіти і науки України

Білоцерківський інститут економіки і управління вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

Звіт

про виробничу практику

спеціальності «Фінанси і кредит» 6.030508

Керівник від кафедри:

Юхименко Н.М.

Керівник від бази практики:

Євтушенко О.М. – бухгалтер І категорії

Тетіївської районної державної

лабораторії ветеринарної медицини

Студентки 3 курсу

Групи ФН-31 Факультету « Економічний»

Денної форми навчання

Кузів М.Е.

Біла Церква, 2011 р.

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ПЛАНУВАННЯ ВИДАТКІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ…………4

1.1 Сутність бюджетного планування………………………………………….......4

1.2 Організація бюджетного планування…………………………………………..8

1.3 Бюджетна класифікація. Класифікація видатків бюджету…………………..11

2. ОРГАНІЗАЦІЯ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ НА

ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОМУ РІВНІ………………………………………………17

2.1 Складання проекту державного бюджету…………………………………….17

2.2 Розгляд та прийняття державного бюджету………………………………….20

2.3 Виконання державного бюджету………………………………………….......24

3. УЧАСНИКИ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ ТА ЇХ ПОВНОВАЖЕННЯ….......28

3.1 Суб'єкти управління бюджетною системою………………………………….28

3.2 Органи оперативного управління бюджетними коштами……………….......33

РОЗДІЛ 2 ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАВДАННЯ……………………….38

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….......51

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……..……………………………….52

ДОДАТКИ

ВСТУП

Бюджетна система є провідною ланкою державних фінансів. Держава використовує бюджет як інструмент реалізації своєї соціально-економічної політики, адже він відображає складну систему перерозподільних відносин у суспільстві, охоплює практично кожну юридичну та фізичну особу. Тому питанням, що стосуються видаткової частини державного бюджету України приділяється дедалі більше уваги.

Метою роботи являється дослідження видаткової частини державного бюджету України, зокрема факторів, що на неї впливають, визначити шляхи покращення ефективності видаткової частини державного бюджету України.

Предметом роботи є дослідження взаємовідносин, які складаються під час формування і реалізації державного бюджету України, зокрема його видаткової частини.

Суб’єктом дослідження і аналізу є проведення бюджетної політики держави, а об’єктом відносини при формуванні і розподілі фондів грошових коштів.

Під час дослідження даної теми ми ставили завдання:

- визначити суть, значення державного бюджету України;

- здійснити огляд макроекономічних показників, зокрема тих , що стосуються видаткової частини бюджету, а також визначити проблеми, що виникають при формуванні видаткової частини бюджету;

У роботі була зроблена спроба дати відповідь на ряд запитань, зокрема: як впливають видатки на функціонування національної економіки; їх вплив на подальший розвиток держави; внести пропозиції які можна використати для покращення політики.

При написанні даної роботи були використані законодавчо-нормативні акти України, що регламентують проведення бюджетної політики, закони України, а також статичні показники періодичної літератури, а саме журналів “Фінанси України”, “Економіка України”, “Статистика України”.

РОЗДІЛ 1. ПЛАНУВАННЯ ВИДАТКІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

1.1 Сутність бюджетного планування

Бюджетне планування є складовою загальнодержавного; економіч­ного планування. Рівень його організації, наукова обґрунтованість планових показників бюджету, їх збалансованість значною мірою ви­значають економічний і соціальний розвиток як окремих регіонів, так і держави в цілому. Оскільки в Бюджетному кодексі України прямо не дається визначення терміна ''бюджетне планування", звернемося до відповідних визначень, які зустрічаються в українській економічній літературі й відображають певні характеристики цього поняття.

Централізований розподіл і перерозподіл у процесі складання і виконання бюджету сукупного суспіль­ного продукту і національного доходу по всіх лан­ках бюджетної системи і по всіх видах фінансових планів на основі державного плану соціально-економічного розвитку України.

Бюджетне

планування

Комплекс організаційно-технічних, методичних за­ходів з визначення доходів і видатків бюджетів на всіх стадіях бюджетного процесу.

Рис. 1. Визначення поняття "бюджетне планування"

Бюджетне планування — досить відповідальний процес, тому воно має свої "правила", основою яких є нормативна база. Розглянемо окремі з цих юридичних актів.

1. Конституція України. У ній визначені основні підходи до фінансо­вих, у тому числі і бюджетних питань, вказані окремі контрольні строки їх вирішення. Так, проект бюджету має бути поданий Кабіне­том Міністрів на розгляд Верховної Ради до 15 вересня.

2. Бюджетний кодекс України. У цьому юридичному акті; значна увага приділена процесам планування, зокрема дається перелік повноважень Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів та інших органів виконавчої влади державного і місцевого рівня, передбачена відповідальність за порушення бюджетного зако­нодавства. Чітко окреслені строки всіх чотирьох стадій бюджетного процесу на державному і місцевому рівнях, визначено механізм про­ходження проекту Закону про Державний бюджет, а також порядок затвердження місцевих бюджетів. Значна увага приділена механіз­му міжбюджетних трансфертів за всіма їх напрямами.

3. Закони України. Окремі питання планування бюджетів уре­гульовані відповідні ми законами. Так, з 26 квітня 2000 р. набув чинності Закон України "Про державне прогнозування та розроб­лення програм економічного і соціального розвитку", де передба­чені механізми розроблення цих програм, що мають бути основою для річних бюджетів . Конкретні повноваження державних органів, які причетні до планування, передбачені законами, що регулюють їхню діяльність[5,c.146].

У Бюджетному кодексі передбачена відповідна процедура експер­тизи законів, які впливають на дохідну та видаткову частину бю­джетів.

Кожен законопроект, внесений до Верховної Ради України, про­тягом семи днів повіється до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету для проведення експертизи щодо його вплив у на дохідну та/або видаткову частину бюджетів та виконання Закону про Державний бюджет України у поточний бюджетний період.

Протягом двох тижнів, якщо Верховною Радою України не ви­значено інший термін, Комітет Верховної Ради України з питань бюджету забезпечує підготовку експертного висновку щодо впливу. відповідного законопроекту на дохідну та/або видаткову частину бюджетів. Закони України, які впливають на формування дохідної та видат­кової частин бюджетів, мають бути опубліковані до 15 серпня року, що передує плановому. З іншому випадку норми відповідних законів, що впливають на формування дохідної та/або видаткової частин бюджетів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим.

4. Пропозиції Верховної ради України до основних напрямів бюджетної політики. Верховна Рада розробляє відповідні пропо­зиції, де відображена позиція депутатських груп і фракцій з основ­них питань бюджетної політики, яка розробляється Кабінетом Міністрів України.

5. Укази Президента. Вони регламентують окремі поточні пи­тання, що мають державну вагу і мають підтримуватись державою. Так, Указом Президента № 434/2003 від 26 червня 2003 р. "Про деякі заходи щодо оптимізації керівництва в системі центральних органів виконавчої влади" було ліквідовано посади державних сек­ретарів міністерств, їх перших заступників та заступників і введено посади перших заступників та заступників міністра.

7. Постанови і розпорядження кабінету Міністрів. Цими актами регламентуються механізми бюджетних процесів. Так, Кабі­нет Міністрів прийняв Постанову від 4 червня 2003 р. № 868 "Про здійснення державних зовнішніх запозичень у 2003 році", у якій передбачений механізм цих запозичень та визначені основні учас­ники цього процесу з української та іноземної сторін.

8. Державні Програми економічного і соціального розвитку.

- Проект економічного і соціального розвитку України до 2011 р. "Європейський вибір";

- галузеві програми;

- програми міжнародного співробітництва.

На загальнодержавному рівні в бюджетному плануванні беруть участь міжнародні фінансові інституції, на­укові установи України, Кабінет Міністрів України, всі міністерства та відомства, відповідні комітети Верховної Ради України, окремі депутати та громадські організації.

На місцевому рівні відповідну участь беруть структурні підрозді­ли органів законодавчої та виконавчої влади, депутати, наукові, гро­мадські діячі.

Завдання бюджетного процесу:

- забезпечити необхідні макроекономічні пропорції розвитку держави;

- виявляти реальні джерела надходжень за усіма напрямами та всіма платниками податків та зборів по всіх бюджетних рівнях;

- ефективно розподілити за напрямами та між регіонам і бю­джетні видатки;

- сприяти найбільш ефективному використанню бюджетних коштів галузями народного господарства;

- забезпечили мінімальний рівень соціальних потреб;

- утворити необхідні соціальні резерви, які використовуються на планові й позапланові заходи;

- передбачити в системі здіснення бюджетних платежів мож­ливість прозорого бюджетного контролю.

Принципи бюджетного планування:

- наукова обґрунтованість;

- оптимальна збалансованість між рівнем оподаткування суб'єк­тів — платників податків і рівнем соціальних виплат;

- центральне місце бюджетного планування в системі фінансо­вого планування;

- органічний взаємозв'язок між прогнозними та поточними бю­джетними планами;

- директивний характер бюджетних виплат;

- єдність загальнодержавного та місцевих бюджет в;

- наявність відповідних бюджетних резервів;

- демократичність.

Методи бюджетного планування:

1. Метод коефіцієнтів. Базується на застосуванні відповідних коефіцієнтів. За основу беруться показники, які було досягнуто в минулий період, і коригуються з урахуванням відповідних коефі­цієнтів, які відображають г міни, що передбачаються в плановий період;

2. Нормативний метод. За основу беруться нормативи, які рег­ламентують види надходжень і видатків. При цьому враховуються економічний стан підприємств, установ, галузей народного господар­ства, фізичних осіб. Цей метод дає змогу сповна виявити бюджетні резерви і сприяє їх економії;

3. Балансовий. За допомогою цього методу вдається досягти узгодженості між джерелами надходжень та джерелами видатків за видами та регіонами, установити взаємозв'язок із загальною величи­ною фінансових ресурсів у державі по міністерствах, відомствах, ре­гіонах і відповідними потребами, які можуть бути забезпечені;

4. Предметно – цільовий. Використовується при фінансуванні окремих державних програм економічного і соціального розвитку. Дає змогу виявити джерела покриття і визначити ефективність цих програм. Починаючи з 2002 р. цей метод використовується при фор­муванні Державного і місцевих бюджетів як основний[12,c.231].

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]