ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………..............

РОЗДІЛ І. ЖУРНАЛІСТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ……………………………..

1.1. Аналітичний огляд літератури з досліджуванної теми …………………

1.2. Історичні витоки журналістської діяльності ……………………………

1.3. Журналістика : сутність та визначення …………………………………

Розділ ІІ. ДІЄВІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ……………………………………………………………………

1. Дієвість, як особлива форма журналістської діяльності ………………

2. Професійна підготовка журналістів ……………………………………..

Розділ ІІІ. ОСМИСЛЕННЯ ПРОБЛЕМ ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ …………………………………………………………………

1. Метод журналістики ……………………………………………............

2. . Позитивна та негативна дійовість ……………………………………..

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………….

ДОДАТКИ

Розділ і журналістська діяльність

1. Аналітичний огляд з досліджуваної теми

Інформаційною базою даної роботи є навчально-довідкова література, монографії, аналітичні матеріали, ряд періодичних видань, матеріали конференцій, науково-практичні коментарі, інформаційні ресурси інтернет.

Використання навчально-методичних посібників дало змогу отримати загальне уявлення по досліджуваній проблемі і виділити основні структурні елементи роботи тим самим забезпечивши її цілісність. Так наприклад, в посібнику Гайдамакова Б. Д. дається визначення поняття радіо, що представляє собою область науки й техніки, пов’язана з передаванням на відстань електромагнітних коливань високої частоти – радіохвиль, з допомогою якого здійснюється радіомовлення.

Для дослідження даної теми використовувався закон України «Про телебачення та радіомовлення», в якому вказується, що радіомовлення – це передача по радіо необмеженому числу слухачів мови, музики та інших звукових ефектів; один з основних засобів оперативної інформації, масової агітації і пропаганди, освіти населення.

У навчальному посібнику Гоян О. Я. розглядаються основні жанри радіомовлення та найбільш популярні форми радіомовлення.

В статті А. Г. Беспалова , Крижановского Л. М. розглядаються перші витоки до створення та започаткування радіомовлення та створення і розвиток радіомовлення в СРСР.

Робота Марченко В. В. присвячена висвітленню основних бібліографічних даних О. С. Попова, як першого радіотехніка. Розкриваються його перші кроки та спроби до створення радіо.

В статті В. І. Шапкина розкриваються основні етапи розвитку радіо та радіомовлення в Україні, основні принципи створення та формування радіомовлення на українському просторі. Вказуються в хронологічному порядку основні, найбільш важливі дати для українського радіомовлення.

Роботи Реполова А. С., Смирнова В. В., Сербенської О. А. присвячені розгляду важливих аспектів і проблем становлення радіомовлення, аналізу тенденцій і змін, що відбуваються сьогодні у сфері українського радіомовлення, питанням її організації і впливу цієї організації на розвиток соціуму в цілому.

Основні перспективи розвитку висвітлені в роботі В. М. Шандри. Автором розглядаються основні принципи розвитку цифрового радіомовлення в Україні. Так автор визначає, що розвиток цифрового мовлення дозволяє також говорити про нові можливості радіо, пов’язані з його функціональною особливістю – акустичністю. Саме за допомогою цифрового мовлення радіо отримало нову технологічну та художню форму – «Arts Acoustic» (акустичне мистецтво). Принцип акустичного мистецтва полягає у використанні стерео-квадроефектів (звуків, шумів, інтонації, музики) під час передачі інформації. Тобто йдеться про можливість «осягнути» радіо, зрозуміти його сутність.

Для написання роботи було використано ряд періодичних видань по даній тематиці, що дало можливість відстежити наскільки багато уваги приділяється цьому питанню і побачити різні погляди авторів публікацій на вирішення ключових питань формування, використання й управління інформаційними ресурсами.

Дослідженням даної теми займалися такі вчені, як Ю. М. Арский , Г. М. Андрієва , В. М. Бобик , Н. Н. Богомолова , А. Г. Беспалова , В. В. Ворошилов , В. Й. Здоровега , Ю. В. Клюєв , В. Г. Ковтун , І. Н. Кошелева, О. К. Мелещенко, Ю. І. Палеха, Б. В. Потятиник, А. С. Реполова, В. М. Шандра, А. А. Шереля, та інші.