Тема 9. Ринкове господарство провідних держав Європейської цивілізації в умовах монополістичної конкуренції та його відображення в економічній думці (70-ті роки хіх ст. – початок хх ст.)

У першій половині ХІХ ст. в переважній більшості країн Європейської цивілізації та США завершилися демократичні революції, закінчилося формування національних ринків, була проведена освітня революція, змінювалася духовно-культурна сфера. Значний розвиток одержало ринкове господарство та нові ринкові інститути. Однак головною подією було здійснення першої промислової революції – переходу від мануфактури до фабрики, яка стала економічною базою створення ринкового господарства в державах Західної цивілізації і суттєво вплинула на всі сторони життя людства. Вагомий внесок в обґрунтування та дослідження процесів, що відбувалися в економіці, зробили представники класичної школи політичної економії, які розглядали розвиток ринкового господарства в умовах вільної конкуренції.

Метою даної теми є намір показати економічний розвиток провідних країн Європейської цивілізації в кінці ХІХ – на початку ХХ ст., перехід від вільної конкуренції до монополістичної, з’ясувати тенденції у розвитку ринкового господарства та вплив нових ринкових інститутів на економіку провідних країн в умовах науково-технічної революції.

У даній темі розкрито особливості економічного розвитку країн в умовах монополістичної конкуренції, які привели до виникнення нових течій та напрямків в економічній думці кінця ХІХ – початку ХХ ст., зокрема таких як маржиналізм, соціальний напрям політичної економії, неокласика, дослідження економіки за допомогою математичних методів та зародження інституціональної теорії.

Таким чином, об’єктом вивчення даної теми є такі історичні факти, як: завершення демократичних революцій, закінчення формування національних ринків, початок освітньої революції, зміна духовної сфери. Це знайшло відображення у таких важливих історичних подіях,як: здійснення першої промислової революції – перехід від мануфактури до фабрики; світова економічна криза 1873 р., яка була наслідком перевиробництва товарів; друга науково-технічна революція (70-ті роки ХІХ ст. – 1918 р ХХ ст.). Ці процеси розкрито в нових напрямках економічної думки цього періоду, як маржиналізм, соціальний напрям політичної економії, неокласика.

В цей час відбувається перехід від вільної конкуренції до виникнення монополій, які стали відігравати провідне місце в економіці країн. Науково-технічна революція відбувалася на новій технічній базі: на зміну пару прийшла електрична енергія; запроваджуються нові технології в ряді галузей промисловості; значного розвитку набуває транспорт; з’являються перші спроби автоматизації виробничих процесів; широкого поширення набуває кооперація. Загострення конкуренції призвело до концентрації виробництва і капіталу. Відбувається перехід від вільної конкуренції до монополістичної.

Вільна конкуренція спирається на конкурентні переваги від масштабності виробництва, ефективна – від машинного. Все це проявляється у масовому виробництві, яке може бути забезпечене лише новим технологічними змінами.

Відбулися зміни у приватній власності, адже крупномасштабне виробництво вимагає гігантських капіталів, які з’являються у формі колективної приватної власності. Основними історичними формами господарств кінця ХІХ – початку ХХ століття є монополії, які виступають у вигляді картелів, синдикатів, трестів та концернів. Виникають нові елементи ринкової інфраструктури, такі як: торговельні палати, контори аудиту та лізингу, довірчі товариства. Виникає колективна форма власності у формі акціонерних товариств. У сільському господарстві поширюється фермерство.

План

9.1. Нові тенденції господарського розвитку держав Європи.

9.2. Промислове зростання Німеччини в кінці ХІХ ст. Соціальний напрямок політичної економії як передумова появи інституціоналізму.

9.3. США – лідер світової економіки. Американська школа маржиналізму.

9.4. Особливості господарської системи Англії в період монополістичної конкуренції. Кембриджська школа.

9.5. Економічний розвиток Франції.