Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Вчити соціологію / Інтегральна соціологія Питирима Сорокіна.docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
80.95 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки України

Чорноморський державний університет імені Петра Могили

комплексу «Києво-Могилянська академія»

Факультет соціології

Кафедра соціології

Інтегральна соціологія Питирима Сорокіна

Курсова робота зі спеціальності “Соціологія”

Студентки:

Могуренко Альони Сергіївни

група:

263

_______________________________________________________________________________________________________

Науковий керівник:

кандидат історичних наук, доцент

Мінц Микола Олександрович

__________________________________________________________________________________________________________

Миколаїв – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Джерела та методична основа дослідження.

    1. Науковий стан розробки теми.

    2. Методологічна основа та методи дослідження.

РОЗДІЛ 2. Інтегральна соціологія Питирима Сорокіна.

    1. Питирим Олександрович Сорокін. Життя і доля.

    2. Розуміння соціології Питиримом Сорокіним.

    3. Інтелектуальна спадщина П. Сорокіна і сучасність.

Висновки

ВСТУП

Актуальність теми.

Ім'я та праці Питирима Сорокіна сьогодні вже не потрібно представляти вітчизняному соціологу: в останні десятиліття відбулося їх бурхливе повернення на Батьківщину. Цілий ряд видань, конференції та симпозіуми, численні підручники з популярним

викладом біографії і теоретичних концепцій класика покликані свідчити про це як про доконаний факт. Однак ставлення до спадщини Сорокіна в середовищі вчених залишається майже виключно музейним: його визнають, перед ним благоговіють, ним пишаються, але з незмінним підтекстом «минулого часу». Активного включення теоретичних ідей найбільшого соціолога і культуролога сторіччя в живу тканину сучасної вітчизняної науки - порівняно з тим, чого можна було очікувати - майже не спостерігається. Фактично можна говорити про те, що в Росії кінця XX століття Питирим Сорокін негласно «зданий в архів». Тим часом питання про актуальність його спадщини сьогодні досить поширене.

Питирим Сорокін написав 40 книжок, які неодноразово перевидавалися в країнах Європи, Азії, і Америки, безліч нарисів і більше двохсот статей; його праці перекладені 48 мовами світу, проте, попри це на батьківщині до 1960-х років не перевидавалося жодної книжки. Самого Питирима Сорокіна дуже засмутив цей факт:

«До цього часу жодного з моїх томів не перекладений російську мову, - з жалем писав він у одному з листів на Москву, - тоді як книжки моїх учнів – Парсонса, Мертона, Беккера та інших – переведені та віддруковані, хоча є більш «буржуазними» і консервативними, ніж мої ідеології й теорії». Початком його «повернення» вважатиметься захист у 1968 року (року його смерті) після довгого замовчування його кандидатських дисертацій з його концепціями.

Отже вивчення творчості Питирима Сорокіна ніколи не втратить своєї актуальності, адже у його творчості гармонійно поєдналися висой професіоналізм та істинний гуманізм, мудра теорія і дієвий технологізм, бездоганні моральні стандарти і потужний інтелект.

Мета дослідження – вивчити та проаналізувати життя та творчість Питирима Сорокіна, визначити вплив його ідей на сучасність. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

- проаналізувати та визначити рівень наукової розробки теми;

- визначити теоретико-методологічну базу дослідження;

- з’ясувати особливості життя та творчості Питирима Сорокіна, коротко проаналізувати деякі праці вченого;

- визначити основні ідеї щодо розуміння Питиримом Сорокіним соціології вцілому;

- дослідити значення ідей Питирима Сорокіна для сучасного українського суспільства

Об’єктом дослідження є.

Предметом дослідження є

РОЗДІЛ 1. Джерела та методична основа дослідження.

    1. Науковий стан розробки теми

У 1969 році на гребені антиурядової хвилі в Сан-Франциско відбулися річні

збори Американської соціологічної асоціації. Цього разу вони відбувалися не в конференц-залі готелю "Хілтон", а в невеликій прилеглій церкві.

Проведення зборів відбулося в пам'ять про покійного більше року тому Питирима Олександровича Сорокіна. Сотні людей, що зібралися тоді в залі, у тому числі і "каліфорнійські бунтарі ", носили нагрудний знак «Сорокін живий!». І, мабуть, не випадково.

Значимість постаті Сорокіна, як це не парадоксально, все ще не оцінена повною мірою ні в американській, ні тим більше у вітчизняній соціології. Американці безумовно відносять його до числа батьків-засновників американської соціології, хоча і залишають за ним лише роль "Заокеанського наставника", "пристрасного російського оратора". Його ім'я і зараз завжди згадується з щирими епітетами , однак мало хто з сучасних зарубіжних соціологів згадує про нього як про фігуру, про яку варто говорити всерйоз. На історичній ж батьківщині ім'я вченого довгий час просто заборонялося вимовляти вголос. І все ж ніхто не стане заперечувати той величезний вплив, який справив Сорокін на розвиток сучасної думки не тільки в соціологічній науці, а й далеко за її межами.

У невеликій роботі, присвяченій долі та ідеям ученого, навряд чи вдасться докладно висвітлити всі сторони його багатогранного творчого "Я", а тим більше розповісти про його повну драматизму життя. Про нього говорили і говорять безліч вчених, філософів минулого і сьогодення. Ось деякі цитати, на які хотілося б звернути особливу увагу:

Едвард Тирикьян, американський соціолог, основоположник екзистенціальної соціології говорив: «Я дуже хочу висловити високе визнання Сорокіну над його досягненнями у соціології сьогодення та в соціології минулого, багато робіт передбачають головні чи важливі аспекти нашого нинішнього суспільства, як російського так і американського».

Голосенко І.А., Козловський В.В. у своїй книзі «Історія російської соціології XIX-початку XX століття» відзначають, що:

«Він залишив десятки монографій, у яких закладено основи нового бачення суспільства, сформулював головні тенденції і "альтернативи, які визначатимуть людський розвиток у наступному столітті. Багато ідей Сорокіна залишалися незрозумілими протягом кількох десятиліть; лише тепер помалу починає прояснятися їх істинний зміст і прогностична сила».

Громов І.А. відзначає, що: «Нині можна стверджувати, що це один із найбільш далекоглядних і критичних особистостей у надрах нашої науки».

Голосенко І.А. , при цьому, висловлює припущення, що Сорокін «…то, можливо, є орієнтиром в переінтерпритації класичної спадщини».

Професор Гарольд Браун вважає: «що практично на 100 відсотків справдилися прогнози Питирима Сорокіна щодо того, у якому напрямку піде наше суспільство».

На міжнародному науковому симпозіумі, присвяченому 110-літтю від народження вченого (лютий 1999 року) вченими було й висловлено припущення щодо прийдешнього в ХХІ столітті «сорокінського ренесансу», «…позаяк у його творчості гармонійним чином з'єдналися найвищий професіоналізм і істинний гуманізм, мудра теорія і дієвий технологизм, бездоганні моральні стандарти чарівна міць интеллекта».[11]

Підсумуємо все вищесказане, словами Липинського:

«Для справжньої популяризації Сорокіна та його праць у Росії доведеться ще чимало попрацювати. І повернутися він має таким, яким він був насправді: глибоких знань, демократичних переконань і великою людиною, справжнім патріотом своєї Батьківщини».

    1. Теоретико-методологічна основа даного наукового дослідження

базується на принципах історизму, об’єктивності, системності, комплексності, плюралізму. Методика роботи включає порівняльно-історичний, описовий, методи. Сукупність та поєднання цих принципів і методів надає змогу глибоко осмислити результати історичних подій, визначити їх вплив на подальший розвиток суспільних процесів.

Принцип історизму, який бере свій початок у ХІХ ст., є загальнометодологічним принципом пізнання, дозволяє виявити закономірності життя та творчості видатного соціолога – Питирима Сорокіна. Спирання на даний принцип дозволяє дослідити життя та наукову спадщину Сорокіна на тлі загально-державного економічного, культурного, суспільного життя .

Принцип об’єктивності вимагає всебічного аналізу історичних фактів, подій, процесів. На його основі правильно визначається предмет дослідження і його місце у дослідженні. Об’єктивність забезпечує неупереджену оцінку подій, які вивчаються, незалежно від ідеологічної, політичної та світоглядної позиції дослідника. Це дозволило автору сформувати власну, максимально незаангажовану позицію, судження, оцінку Питирима Сорокіна, як великого мислителя, соціолога ХХ століття та об’єктивно проаналізувати його праці та виявити їх вплив на подальший розвиток соціології, як науки. На принципах історизму й об’єктивності базуються принципи системності та комплексності, що дозволяє цілісно підходити до детального, глибокого, всебічного та диференційованого вивчення окремих явищ, подій, фактів з подальшою їх систематизацію та аналізом.

Важливою складовою всебічного й об’єктивного висвітлення проблеми, яка досліджується, є принцип плюралізму, використання якого дозволяє враховувати різні судження, погляди, точки зору при викладенні матеріалу. Це дозволить якомога об’єктивніше висвітлити поданий матеріал, при цьому використовувати погляди на життя і творчість Сорокіна різних мислителів. Порівняльно-історичний метод дозволив розкрити сутність поглядів Сорокіна на соціологію, визначити їх за подібністю або відмінністю, з’ясувати історичну послідовність різноманітнітних поглядів. Порівняльно-історичний метод надав можливість визначити місце поглядів Питирима Сорокіна у системі поглядів на соціологію інших мислителів.

При викладенні результатів дослідження використовується описовий метод, що дозволяє висвітлити процес історичного ходу подій, проблеми, недоліки, успіхи у діяльності великого соціолога ХХ століття.

Висновки до розділу.

Отже, зважаючи на все, що згадується вище, варто зазначити, що нині інтерес творчості П.О. Сорокіна як з боку західних, і російські соціологів значно зріс. Дедалі більш актуальними стають його ідеї та праці. Саме вони відбивають справжню особистість великого і геніального соціолога ХХ століття – Питирима Олексапндровича Сорокіна.

У цій роботі використано якомога більше методів дослідження для якомога об’єктивнішого викладу матеріалу, зважаючи на думки пізних вчених, матеріали книг, статтей, монографій та особистих листів мислителя.

Зазначені принципи та методи наукового пізнання дають можливість найбільш раціонально й адекватно відобразити історичні процеси. Їх раціональне використання дає можливість створити цілісний підхід до визначення наукової достовірності, об’єктивності у досліджуваному питанні уникнути суб’єктивізму й упередженості.

РОЗДІЛ 2. Інтегральна соціологія Питирима Сорокіна.