Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Botanika_lektsii_1_kurs.doc
Скачиваний:
317
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
812.54 Кб
Скачать

5. Хімічний склад цитоплазми.

Хімічний склад цитоплазми непостійний і змінюється під впливом реакцій, які в ній протікають. Вміст води коливається від 70-90%, білка — від 10-20%, ліпідів— 2-3%, вуглеводів— 1-2%, мінеральних солей — 1%. Реакція цитоплазми близька до нейтральної. Основною речовиною цитоплазми є білки: прості (протеїни) і складні (протеїди). Білки — це складні високомолекулярні органічні речовини. Елементарний склад білків не постійний. Вони в основному складаються з вуглецю, водню, кисню, азоту та сірки. Макромолекули білків дуже складні. Білки становлять біля 70% сухої ваги цитоплазми. Висока пластичність білків, здатність їх до швидких перебудов обумовлюють значну роль, яку вони відіграють в житті живої клітини. Білки здатні з’єднуватись з іншими компонентами цитоплазми небілкової природи, утворюючи постійні сполуки протеїди: ліпопротеїди (сполуки ліпоїдів з білками), глюкопротеїди (сполуки вуглеводів з білками), нуклеопротеїди (сполуки нуклеїнових кислот з білками), фосфопротеїди (сполуки фосфорної кислоти з білками. До складних білкових компонентів належать також ферменти — біологічні каталізатори, які найчастіше складаються з двох компонентів — білкової частини та небілкової, приєднаної до неї (йон металу, який має змінну валентність Cu, Mg, Fe).Жири (ліпоїди) утворюють велику групу різноманітних сполук. До складу жирів входять вуглець, водень, кисень. Ліпоїди нерозчинні у воді але розчиняються в органічних розчинниках (бензині, ефірі і т.д.). до ліпоїдів належать прості жири або масла, воски, фосфоліпоїди, глюколіпоїди. До цієї ж групи належать каротиноїди і хлорофіл — розчинні в жирах пігменти.Вуглеводи в живій клітині відіграють роль запасних поживних речовин, використовуються як енергетичний матеріал. Вони складаються з вуглецю, водню і кисню. Поділяються на: моно-, ди- та полісахариди. Моносахариди, або прості цукри мають загальну формулу (C6 H12 O6 )n . до цієї групи належать представники: глюкоза та фруктоза.Дисахариди мають складнішу формулу (C12H22O11 )n. Найбільш поширеним представником є буряковий цукор. Полісахариди мають формулу (C6 H10 O5 )n . До цієї групи належить крохмаль, інулін, геміцелюлоза. Крохмаль — це один з найбільш поширених запасних речовин. Розрізняють первинний крохмаль, який синтезується в хлоропластах та вторинний, який синтезується в лейкопластах — амілопластах.Таким чином, з наведеної характеристики органічних сполук видно, що хімічний склад цитоплазми дуже складний і постійно змінюється.

Тема 4. Пластиди рослинної клітини.

1. Загальна характеристика пластид.

2. Класифікація пластид.

3. Хлоропласти: визначення, утворення, структура і функції. Первинний крохмаль та його утворення.

4. Хімічний склад хлоропластів.

5. Каротиноїдопласти: визначення, форма, пігменти і функції.

6. Лейкопласти: визначення, утворення і класифікація.

7. Еволюція пластид і їх взаємоперетворення.

1. Загальна характеристика пластид.

Пластиди (від грец. plastides, від plastos — утворений, виліплений, оформлений) – це забарвлені або безбарвні органоїди рослинної клітини, в яких відбуваються процеси біосинтезу. Залежно від забарвлення розрізняють три типи П.: хлоропласти (зелені П., в кяих відбувається фотосинтез), хромопласти (жовто-оранжеві та червоні П., які беруть участь в обміні речовин) і лейкопласти (безбарвні П., в яких нагромаджуються крохмаль, білки та олії).Саме наявність пластид обумовлює основну відміну рослиних клітин від тваринних.Пластиди — це постійні органоїди клітин зелених рослин. Гриби, бактерії, слизовики, а також синьо-зелені водорості пластид не мають.Вперше пластиди (хлоропласти і хроматофори – пластиди водоростей) були описані Левенгуком в 1676 р. в листках злаків та клітинах водоростей спірогіри.

Більш детально почав вивчати пластиди Шимпер у 1882 р., який описав три типи пластид: лейкопласти, хлоропласти, хромопласти. Причому на думку Шимпера, між пластидами існує певна залежність, а саме: вихідною групою серед пластид він вважав лейкопласти, від яких походять хлоропласти, а з останніх виникають хромопласти, але дана точка зору є помилковою, оскільки доведено, що вихідною групою є хлоропласти.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]