- •Анатомія та морфологія рослин
- •Тема 1. Вступ.
- •1. Предмет ботаніки як науки та її завдання.
- •2. Основні розділи ботаніки.
- •3. Методи ботанічних досліджень.
- •4. Короткий нарис в історії ботаніки.
- •5. Роль українських та зарубіжних учених.
- •6. Місце ботаніки в курсі біології середньої школи.
- •Тема 2. Загальна характеристика рослинної клітини.
- •1. Поняття про світловий та електронний мікроскопи.
- •2. Історія вивчення клітинної будови рослин.
- •3. Клітинна теорія та її основні постулати.
- •4. Загальні закономірності будови рослинної клітини.
- •5. Відмінність рослинної клітини від клітини тварин.
- •6. Прокаріоти та еукаріоти.
- •Тема 3. Цитоплазма рослинної клітини.
- •1. Загальна характеристика цитоплазми.
- •2. Субмікроскопічна структура цитоплазми.
- •3. Структура біологічних мембран цитоплазми. Основні біологічні мембрани цитоплазми.
- •4. Біологічні та фізичні властивості цитоплазми.
- •5. Хімічний склад цитоплазми.
- •Тема 4. Пластиди рослинної клітини.
- •1. Загальна характеристика пластид.
- •2. Класифікація пластид.
- •3. Хлоропласти: визначення, утворення, структура і функції. Первинний крохмаль та його утворення.
- •4. Хімічний склад хлоропластів.
- •5. Каротиноїдопласти: визначення, форма, пігменти і функції.
- •6. Лейкопласти.
- •7. Онтогенез і взаємоперетворення пластид.
- •Тема 5. Будова ядра рослинної клітини.
- •1. Визначення, форма і розміри ядра.
- •2. Структура ядра: ядерна мембрана, нуклеоплазма (каріоплазма), ядерце.
- •3. Хромосоми: визначення, утворення та типи.
- •4. Поняття про каріотип. Диплоїдний та гаплоїдний набори хромосом. Поліплоїдія.
- •5. Хімічний склад ядра.
- •6. Функції ядра.
- •Тема 6. Типи поділу ядра і клітини.
- •1. Передумови, що передують поділу ядра і клітини.
- •2. Амітоз (прямий поділ): визначення, структурні особливості та його відкриття.
- •3. Мітоз (непрямий поділ): визначення, фази мітозу та їх характеристика, відкриття мітозу.
- •4. Ендомітоз: визначення, структурні особливості, фаза ендомітозу та їх характеристика. Відкриття ендомітозу.
- •5. Мейоз (редукційний поділ): визначення, і-й і іі-й поділи мейозу, фази мейозу та їх характеристика.
- •Тема 7. Вакуолі і включення рослинної клітини.
- •1. Вакуолі: визначення та гіпотези щодо їх виникнення.
- •2. Тонопласт і клітинний сік як структурні компоненти вакуолей.
- •3. Функції вакуолей.
- •4.Осмотичні явища в клітині: сисна сила осмос, осмотичний тиск, тургор, тургорний тиск, плазмоліз і деплазмоліз.
- •5.Включення рослинної клітини: визначення та види. Поняття про ергастичні речовини та ергастоплазму.
- •6. Крохмальні зерна: визначення, будова і типи.
- •7. Алейронові зерна: визначення, будова і типи.
- •8. Ліпідні краплі як форма включень.
- •9. Кристалічні включення: утворення та форми.
- •Тема8. Оболонка рослинної клітини.
- •1. Визначення та загальна характеристика оболонки.
- •2. Молекулярна будова і механізм утворення компонентів оболонки.
- •3. Структурна організація оболонки.
- •4. Первинна оболонка: визначення та утворення.
- •5. Вторинна і третинна оболонки: визначення та утворення. Вікові зміни хімічного складу оболонки рослинної клітини: кутинізація, здерев’яніння, опробковіння, ослизнення, мінералізація.
- •6. Поняття про апопласт і симпласт.
- •7. Використання людиною клітинних оболонок.
- •Тема 9. Утворення і онтогенез рослинних клітин.
- •1. Утворення соматичних клітин.
- •2. Утворення статевих клітин.
- •3. Онтогенез рослинних клітин.
- •4. Фази розвитку рослинних клітин.
- •5. Симпластний та інтрузивний ріст клітини. Омніпотентність (тотіпотентність) ембріональних клітин.
- •Тема10. Рослинні тканини.
- •1. Визначення та еволюційне виникнення тканин.
- •2. Принципи класифікації тканин.
- •3. Меристеми: визначення та класифікація.
- •4. Первинні меристеми: визначення, типи і характеристика.
- •5. Теорії будови конуса наростання.
- •6. Вторинні тканини: визначення, типи і характеристика.
- •Тема11. Покривні та механічні тканини.
2. Класифікація пластид.
Дослідженням структури та функцій пластид, а також їх класифікацією займались вітчизняні вчені О.О. Табенцький, Б.Т. Матієнко та ін. Останній поділяє пластиди на дві групи:
Лейкопласти (безбарвні пластиди);
Хромопласти (пластиди, що містять пігменти).
Лейкопласти поділяють на такі групи:
Амілопласти, які синтезують крохмаль;
Олеопласти, які синтезують жири;
Протеїнопласти, які синтезують білки.
До хромопластів — забарвлених пластид належать:
хлоропласти — зелені пластиди;
каротиноїдопласти, які містять жовті пігменти.
Сюди відносять і хроматофори — пластиди водоростей.
Однак, на сьогоднішній день дотримуються класифікації, згідно якої пластиди поділяються на три групи або типи: хлоропласти, хромопласти і лейкопласти.Необхідно відмітити, що у 1967 році Мерінос виділив ще один тип пластид, які були названі поліфункціональними пластидами.Всі типи пластид генетично зв’язані між собою, незважаючи на те, що функції їх різні.Кількість пластид у різних рослин неоднакова і коливається як між видами , так і в межах однієї рослини.Так, наприклад, у давніх рослин кількість пластид досягає від декількох десятків до сотень міліардів штук, а у деяких нищих одноклітинних організмів є лише одна пластида. Непостійна кількість палстид і у межах однієї клітини. Наприклад, в клітинах покритонасінних рослин може міститися від 20 до 100 пластид.Величина пластид у покритонасінних рослин становить від 3 до 10 мікрон. Найменшими серед пластид є лейкопласти.У порівнянні з цитоплазмою пластиди мають більшу питому вагу і легко відокремлюються з клітини при центрифугуванні.Тіло пластид складається із строми, яка містить, в основному, протеїни і ліпіди, а також пігменти та мінеральні речовини.Пластиди мають білково-ліпоїдну оболонку у вигляді подвійної мембрани, яка називається перистромійом.Слід зазначити, що різні пластиди мають різний вміст складових частин.Так, наприклад, хлоропласти люцерни містять майже у два рази менше ліпідів, ніж хромопласти плодів перцю. Проте, вуглеводів в них у два з половиною рази менше, ніж в хромопластах перцю. До складу пластид входить вода, але її вміст залежить від волного режиму рослин. У пластидах міститься велика кількість різних ферментів, які послідовно використовуються в обміні речовин. Вони запасають енергію, необхідну для метаболічних процесів в рослинній клітині. Пластиди відіграють важливу роль в утворенні і перетворенні запасних речовин.Поластиди розвиваються з особливих клітинних утворень, які назимваються пропластидами.Пропластиди (від грец. pro — перед, до, раніше і plastos — утворений, виліплений) — зачаткові пластиди вклітинах промеристеми і меристеми, з яких утворюються пластиди. П. мають амебоїдну форму, містять строму і дисковидні грани. За зовнішнім виглядом П. нагадують мітохондрії, але відрізняються від останніх більшими розмірами иа особливостями внутрішньої будови.Зовні пластиди вкриті подвійною мембраною. Невелика кількість мембран міститься також в їх внутрішній частині.Велику кількість пропластид мають клітини зародків покритонасінних та голонасінних рослин.Під час розвитку хлоропластів, хромопластів та лейкопластів відбуваються певні зміни форми, розмірів та ультраструктури пропластид. Так, у процесі розвитку хлоропластів під впливом сонячного світла в пропластидах починає рости внутрішня мембрана, з якої утворюються маленькі пухирці, а відтак з них утворюються великі диски. Пізніше з них утворюються пластинчасті мішечки гран.Пластиди розмножуються шляхом поділу. Поділ може відбуватися як з утворенням перетяжки через пластиду, так і шляхом утворення перегородки. При статевому та безстатевому розмноженні рослин пластиди переходять до дочірніх організмів.Здатність пластид до поділу дозволяє зберігати їм неперервність в декількох клітинних поколіннях.