- •Анатомія та морфологія рослин
- •Тема 1. Вступ.
- •1. Предмет ботаніки як науки та її завдання.
- •2. Основні розділи ботаніки.
- •3. Методи ботанічних досліджень.
- •4. Короткий нарис в історії ботаніки.
- •5. Роль українських та зарубіжних учених.
- •6. Місце ботаніки в курсі біології середньої школи.
- •Тема 2. Загальна характеристика рослинної клітини.
- •1. Поняття про світловий та електронний мікроскопи.
- •2. Історія вивчення клітинної будови рослин.
- •3. Клітинна теорія та її основні постулати.
- •4. Загальні закономірності будови рослинної клітини.
- •5. Відмінність рослинної клітини від клітини тварин.
- •6. Прокаріоти та еукаріоти.
- •Тема 3. Цитоплазма рослинної клітини.
- •1. Загальна характеристика цитоплазми.
- •2. Субмікроскопічна структура цитоплазми.
- •3. Структура біологічних мембран цитоплазми. Основні біологічні мембрани цитоплазми.
- •4. Біологічні та фізичні властивості цитоплазми.
- •5. Хімічний склад цитоплазми.
- •Тема 4. Пластиди рослинної клітини.
- •1. Загальна характеристика пластид.
- •2. Класифікація пластид.
- •3. Хлоропласти: визначення, утворення, структура і функції. Первинний крохмаль та його утворення.
- •4. Хімічний склад хлоропластів.
- •5. Каротиноїдопласти: визначення, форма, пігменти і функції.
- •6. Лейкопласти.
- •7. Онтогенез і взаємоперетворення пластид.
- •Тема 5. Будова ядра рослинної клітини.
- •1. Визначення, форма і розміри ядра.
- •2. Структура ядра: ядерна мембрана, нуклеоплазма (каріоплазма), ядерце.
- •3. Хромосоми: визначення, утворення та типи.
- •4. Поняття про каріотип. Диплоїдний та гаплоїдний набори хромосом. Поліплоїдія.
- •5. Хімічний склад ядра.
- •6. Функції ядра.
- •Тема 6. Типи поділу ядра і клітини.
- •1. Передумови, що передують поділу ядра і клітини.
- •2. Амітоз (прямий поділ): визначення, структурні особливості та його відкриття.
- •3. Мітоз (непрямий поділ): визначення, фази мітозу та їх характеристика, відкриття мітозу.
- •4. Ендомітоз: визначення, структурні особливості, фаза ендомітозу та їх характеристика. Відкриття ендомітозу.
- •5. Мейоз (редукційний поділ): визначення, і-й і іі-й поділи мейозу, фази мейозу та їх характеристика.
- •Тема 7. Вакуолі і включення рослинної клітини.
- •1. Вакуолі: визначення та гіпотези щодо їх виникнення.
- •2. Тонопласт і клітинний сік як структурні компоненти вакуолей.
- •3. Функції вакуолей.
- •4.Осмотичні явища в клітині: сисна сила осмос, осмотичний тиск, тургор, тургорний тиск, плазмоліз і деплазмоліз.
- •5.Включення рослинної клітини: визначення та види. Поняття про ергастичні речовини та ергастоплазму.
- •6. Крохмальні зерна: визначення, будова і типи.
- •7. Алейронові зерна: визначення, будова і типи.
- •8. Ліпідні краплі як форма включень.
- •9. Кристалічні включення: утворення та форми.
- •Тема8. Оболонка рослинної клітини.
- •1. Визначення та загальна характеристика оболонки.
- •2. Молекулярна будова і механізм утворення компонентів оболонки.
- •3. Структурна організація оболонки.
- •4. Первинна оболонка: визначення та утворення.
- •5. Вторинна і третинна оболонки: визначення та утворення. Вікові зміни хімічного складу оболонки рослинної клітини: кутинізація, здерев’яніння, опробковіння, ослизнення, мінералізація.
- •6. Поняття про апопласт і симпласт.
- •7. Використання людиною клітинних оболонок.
- •Тема 9. Утворення і онтогенез рослинних клітин.
- •1. Утворення соматичних клітин.
- •2. Утворення статевих клітин.
- •3. Онтогенез рослинних клітин.
- •4. Фази розвитку рослинних клітин.
- •5. Симпластний та інтрузивний ріст клітини. Омніпотентність (тотіпотентність) ембріональних клітин.
- •Тема10. Рослинні тканини.
- •1. Визначення та еволюційне виникнення тканин.
- •2. Принципи класифікації тканин.
- •3. Меристеми: визначення та класифікація.
- •4. Первинні меристеми: визначення, типи і характеристика.
- •5. Теорії будови конуса наростання.
- •6. Вторинні тканини: визначення, типи і характеристика.
- •Тема11. Покривні та механічні тканини.
Тема 5. Будова ядра рослинної клітини.
1. Визначення, форма і розміри ядра.
2. Структура ядра: ядерна мембрана, нуклеоплазма (каріоплазма), ядерце.
3. Хромосоми: визначення, утворення та типи.
4. Поняття про каріотип. Диплоїдний та гаплоїдний набори хромосом. Поліплоїдія.
5. Хімічний склад ядра.
6. Функції ядра. Три стани ядра: інтерфазний, мітотичний, функціональний (робочий).
1. Визначення, форма і розміри ядра.
Ядро (від грец. karion, лат. nucleus ) — обов’язкова складова частина живої клітини багатоклітинних і одноклітинних організмів. Я. керує генетичними і метаболічними процесами в клітині. Я. складається з ядерної оболонки, ядерця ( одного або кількох), хроматину та акріолімфи. Ядро в рослинній клітині є обов’язковим компонентом і належить до її органоїдів.Вперше його побачив Я. Пуркіньє в 1825 р. у яйцеклітині курки, але в рослин його вперше описано в 1831 р. Броуном.Ядро завжди розташовано в цитоплазмі. В молодих клітинах воно досягає значних розмірів і як правило міститься в центрі клітини, а по мірі старіння клітини воно разом з цитоплазмою зміщується в бік.Необхідно відмітити, що ядро в процесі еволюційного розвитку рослин виникло не відразу. Первісні організми ядра не мали.Із сучасних рослинних організмів чітко сформованого ядра не мають бактерії та синьо-зелені водорості. Але замість нього в цитоплазмі є так звана центральне тіло — дрібні частини ядерної речовини.Форма ядра залежить від форми клітини, так і від функції, які вона виконує. Ядро може мати округлу, овальну або сплюснуту форму.В клітинах з високою фізіологічною активністю форма ядра складна, що збільшує відношення поверхні ядра до його об’єму.Наприклад, в черешках пеларгонії ядра мають джгутикоподібні вирости, що збільшує їх поверхню.Але в більшості випадків ядра мають округлу або овальну форму.Розмір ядра залежить в основному від розмірів клітини. Так, при збільшенні об’єму цитоплазми збільшується і об’єм ядра.Співвідношення об’єму ядра до об’єму цитоплазми називається ядрово-плазмовим співвідношенням. В молодих клітинах ядро займає порівняно більший об’єм протопласта, ніж в сформованих клітинах. В першому випадку об’єм ядра становить від 1/4 до 1/6 об’єму протопласта, а в останньому — від 1/20 до 1/200.Величина ядра досить змінюється в залежності від виду рослин, типу тканин, віку клітин та ін.
Середні розміри ядра в клітинах рослин становить 10-30 мк. Проте в нижчих рослин, зокрема у грибів, ядра дуже малих розмірів, всього 0,5 2,0 мк, а ядра соматичних клітин вищих рослин (лілії, орхідеї) мають діаметр до 1,5 мм.Великі ядра зустрічаються в клітинах голонасінних рослин.Як правило, клітина має одне ядро. Проте, зустрічаються деякі види рослин, в клітинах яких є два і більше ядра.По декілька ядер мають клітини спеціалізованих тканин (наприклад, клітини тапетуму, молочники ).У зеленої водорості кладофора у кожній клітині міститься по кілька ядер, а в клітинах сифоних водоростей — по декілька сот. ядер.
2. Структура ядра: ядерна мембрана, нуклеоплазма (каріоплазма), ядерце.
Ядро складається з таких основних частин: ядерної мембрани (оболонки), нуклеоплазми (каріоплазми або каріолімфи), одного двох або кількох ядерець і хромати нової основи.Ядерна оболонка має субмікроскопічну структуру. Вона складається із двох мембран і проміжного шару — перинуклеонарного простору. Товщина оболонки біля 600-800 Aнгстрем.Поверхня обох мембран вкрита гранулами.На відміну від цитоплазматичної мембрани, ядерна мембрана має більшу пористість. Завдяки наявності пор в оболонці ядра між ними та цитоплазмою здійснюється постійний обмін.Зовнішня мембрана ядра зв’язана з ендоплазматичною сіткою, про що говорить наявність гранул рибосом як на мембрані ядра, так і на ендоплазматичній сітці.Нуклеоплазма (каріолімфа) (від грец. karion — ядро plasma — виліплене) — вміст клітиного ядра, оточений оболонкою. Н. становить основну масу ядра. Це рідка оптично прозора і гомогенна маса, в якій за допомогою електронного мікроскопа вдається спостерігати деяку зернистість та наявність тоненьких ниток.Зерниста частина каріолімфи здатна поглинати барвники. Забарвлена частина нуклеоплазми називається хроматиновою сіткою. Вона найбільш лабільна: в одних випадках хроматинова сітка непомітна, в інших представлена у вигляді тоненької сітки, а інколи навіть у вигляді сформованих ниток, клубочків або глибок.