Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Botanika_lektsii_1_kurs.doc
Скачиваний:
317
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
812.54 Кб
Скачать

Тема 5. Будова ядра рослинної клітини.

1. Визначення, форма і розміри ядра.

2. Структура ядра: ядерна мембрана, нуклеоплазма (каріоплазма), ядерце.

3. Хромосоми: визначення, утворення та типи.

4. Поняття про каріотип. Диплоїдний та гаплоїдний набори хромосом. Поліплоїдія.

5. Хімічний склад ядра.

6. Функції ядра. Три стани ядра: інтерфазний, мітотичний, функціональний (робочий).

1. Визначення, форма і розміри ядра.

Ядро (від грец. karion, лат. nucleus ) — обов’язкова складова частина живої клітини багатоклітинних і одноклітинних організмів. Я. керує генетичними і метаболічними процесами в клітині. Я. складається з ядерної оболонки, ядерця ( одного або кількох), хроматину та акріолімфи. Ядро в рослинній клітині є обов’язковим компонентом і належить до її органоїдів.Вперше його побачив Я. Пуркіньє в 1825 р. у яйцеклітині курки, але в рослин його вперше описано в 1831 р. Броуном.Ядро завжди розташовано в цитоплазмі. В молодих клітинах воно досягає значних розмірів і як правило міститься в центрі клітини, а по мірі старіння клітини воно разом з цитоплазмою зміщується в бік.Необхідно відмітити, що ядро в процесі еволюційного розвитку рослин виникло не відразу. Первісні організми ядра не мали.Із сучасних рослинних організмів чітко сформованого ядра не мають бактерії та синьо-зелені водорості. Але замість нього в цитоплазмі є так звана центральне тіло — дрібні частини ядерної речовини.Форма ядра залежить від форми клітини, так і від функції, які вона виконує. Ядро може мати округлу, овальну або сплюснуту форму.В клітинах з високою фізіологічною активністю форма ядра складна, що збільшує відношення поверхні ядра до його об’єму.Наприклад, в черешках пеларгонії ядра мають джгутикоподібні вирости, що збільшує їх поверхню.Але в більшості випадків ядра мають округлу або овальну форму.Розмір ядра залежить в основному від розмірів клітини. Так, при збільшенні об’єму цитоплазми збільшується і об’єм ядра.Співвідношення об’єму ядра до об’єму цитоплазми називається ядрово-плазмовим співвідношенням. В молодих клітинах ядро займає порівняно більший об’єм протопласта, ніж в сформованих клітинах. В першому випадку об’єм ядра становить від 1/4 до 1/6 об’єму протопласта, а в останньому — від 1/20 до 1/200.Величина ядра досить змінюється в залежності від виду рослин, типу тканин, віку клітин та ін.

Середні розміри ядра в клітинах рослин становить 10-30 мк. Проте в нижчих рослин, зокрема у грибів, ядра дуже малих розмірів, всього 0,5 2,0 мк, а ядра соматичних клітин вищих рослин (лілії, орхідеї) мають діаметр до 1,5 мм.Великі ядра зустрічаються в клітинах голонасінних рослин.Як правило, клітина має одне ядро. Проте, зустрічаються деякі види рослин, в клітинах яких є два і більше ядра.По декілька ядер мають клітини спеціалізованих тканин (наприклад, клітини тапетуму, молочники ).У зеленої водорості кладофора у кожній клітині міститься по кілька ядер, а в клітинах сифоних водоростей — по декілька сот. ядер.

2. Структура ядра: ядерна мембрана, нуклеоплазма (каріоплазма), ядерце.

Ядро складається з таких основних частин: ядерної мембрани (оболонки), нуклеоплазми (каріоплазми або каріолімфи), одного двох або кількох ядерець і хромати нової основи.Ядерна оболонка має субмікроскопічну структуру. Вона складається із двох мембран і проміжного шару — перинуклеонарного простору. Товщина оболонки біля 600-800 Aнгстрем.Поверхня обох мембран вкрита гранулами.На відміну від цитоплазматичної мембрани, ядерна мембрана має більшу пористість. Завдяки наявності пор в оболонці ядра між ними та цитоплазмою здійснюється постійний обмін.Зовнішня мембрана ядра зв’язана з ендоплазматичною сіткою, про що говорить наявність гранул рибосом як на мембрані ядра, так і на ендоплазматичній сітці.Нуклеоплазма (каріолімфа) (від грец. karion — ядро plasma — виліплене) — вміст клітиного ядра, оточений оболонкою. Н. становить основну масу ядра. Це рідка оптично прозора і гомогенна маса, в якій за допомогою електронного мікроскопа вдається спостерігати деяку зернистість та наявність тоненьких ниток.Зерниста частина каріолімфи здатна поглинати барвники. Забарвлена частина нуклеоплазми називається хроматиновою сіткою. Вона найбільш лабільна: в одних випадках хроматинова сітка непомітна, в інших представлена у вигляді тоненької сітки, а інколи навіть у вигляді сформованих ниток, клубочків або глибок.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]