5. Вторинна і третинна оболонки: визначення та утворення. Вікові зміни хімічного складу оболонки рослинної клітини: кутинізація, здерев’яніння, опробковіння, ослизнення, мінералізація.

Вторинна оболонка - оболонка клітини, що утворилася внаслідок накладання зсередини на первинну оболонку шарів фібрил целюлози, продукованої протопластом. В.о. утворюється шляхом аппозиції, і нею вкриті клітини епідерми, механічних, провідних та ін. тканин.Третинна оболонка — внутрішній шар, який контактує з цитоплазматичною мембраною — плазмалемою.В процесі життєдіяльності рослинних клітин їх оболонки зазнають вікових змін та хімічного складу, зокрема:

Кутинізація ( від лат. cutis — шкірка) — процес відкладання кутину на зовнішніх стінках клітин епідерми.

Здерев’яніння (лігніфікація) (від лат. ligninum — дерево і facio – робити) — процес просочування оболонок рослинних клітин органічною речовиною — лігніном, що надає міцності, стійкості і твердості рослинним тканинам (спостерігається у клітинах вторинної ксилеми).

Опробковіння — процес просочування оболонок рослинних клітин суберином, що призводить до відмирання їх живого вмісту (спостерігається наприклад, при утворенні корку тощо).

Ослизнення — процес видозмінення пектинових речовин і целюлози оболонки у слиз. У водному середовищі слизи дуже набухають, а відтак розріджуються (спостерігається, наприклад, у насінній шкірці льону, гарбуза тощо).

Мінералізація — процес просочування рослинної оболонки мінеральними речовинами. М. обумовлена відкладанням в оболонці клітини мінеральних солей: кремнезему, вуглекислого кальцію та ін. Завдяки мінералізації клітинні оболонки стають дуже твердими.

6. Поняття про апопласт і симпласт.

Апопласт (від грец. apo— без і plastos — утворений ) — система взаємозв’язаних міжфібрилярних просторів клітинних оболонок та міжклітинників, через яку здійснюється переміщення води в рослині.

Симпласт (від грец. syn — разом і plastos — виліплений, утворений) — багатоядерний цитоплазматичний утвір. У рослин С. може мати кілька значень: 1) багатоядерний протопласт, що не має клітинної будови (напр., у водорості каулерпи); 2) протоплазматичний вміст кількох або багатьох злитих клітин (напр., вміст членистих молочників, периплазмодій); 3) сукупність протопластів, з’єднаних плазмодесмами.

Плазмалема, яка оточує кожний протопласт, відокремлює апопласт від симпласта. По апопласту і симпласту відбувається переміщення речовин від кореневого волоска до відповідних зон активності. Переміщення іонів і молекул через апопласт називають апопластичним рухом, через симпласт — симпластичним рухом.

7. Використання людиною клітинних оболонок.

Оболонка рослинних клітин має важливе значення. Вона надає рослинним клітинам форму і міцності. Крім того. Вона захищає протопласт від фізичного та механічного впливу, від мікроорганізмів та бактеріальних хвороб. Клітинна оболонка регулює надходження речовин із зовнішнього середовища в клітину, а також їх пересування з одної клітини в іншу. В процесі еволюції рослинного світу оболонка сформувалась в міцну структуру, оскільки в рослин відсутні активні рухи, тому клітини повинні мати надійний захист від несприятливих факторів навколишнього середовища.Рослинні оболонки широко використовуються в різних галузях народного господарства. Сировиною для деревообробної, паперової, текстильної промисловості є рослинні оболонки. Високосортний папір виробляється з деревини швидкорослих порід (тополя, верба), в яких деревні волокна досягають декількох міліметрів завдовжки. При відповідній обробці з целюлози виготовляють вибухові речовини. Деревина, а значить і оболонки клітин використовується для виробництва спирту, штучного шовку (віскози), для одержання смол, фарб, лаків. Деревина є незамінним матеріалом для виробництва меблів, для деревообробної промисловості. Застосовується і у будівництві. Луб’яні волокна льону, конопель — це цінний матеріал для виробництва тканин. Оболонки рослинних клітин використовуються для виготовлення медикаментів тощо.