- •Анатомія та морфологія рослин
- •Тема 1. Вступ.
- •1. Предмет ботаніки як науки та її завдання.
- •2. Основні розділи ботаніки.
- •3. Методи ботанічних досліджень.
- •4. Короткий нарис в історії ботаніки.
- •5. Роль українських та зарубіжних учених.
- •6. Місце ботаніки в курсі біології середньої школи.
- •Тема 2. Загальна характеристика рослинної клітини.
- •1. Поняття про світловий та електронний мікроскопи.
- •2. Історія вивчення клітинної будови рослин.
- •3. Клітинна теорія та її основні постулати.
- •4. Загальні закономірності будови рослинної клітини.
- •5. Відмінність рослинної клітини від клітини тварин.
- •6. Прокаріоти та еукаріоти.
- •Тема 3. Цитоплазма рослинної клітини.
- •1. Загальна характеристика цитоплазми.
- •2. Субмікроскопічна структура цитоплазми.
- •3. Структура біологічних мембран цитоплазми. Основні біологічні мембрани цитоплазми.
- •4. Біологічні та фізичні властивості цитоплазми.
- •5. Хімічний склад цитоплазми.
- •Тема 4. Пластиди рослинної клітини.
- •1. Загальна характеристика пластид.
- •2. Класифікація пластид.
- •3. Хлоропласти: визначення, утворення, структура і функції. Первинний крохмаль та його утворення.
- •4. Хімічний склад хлоропластів.
- •5. Каротиноїдопласти: визначення, форма, пігменти і функції.
- •6. Лейкопласти.
- •7. Онтогенез і взаємоперетворення пластид.
- •Тема 5. Будова ядра рослинної клітини.
- •1. Визначення, форма і розміри ядра.
- •2. Структура ядра: ядерна мембрана, нуклеоплазма (каріоплазма), ядерце.
- •3. Хромосоми: визначення, утворення та типи.
- •4. Поняття про каріотип. Диплоїдний та гаплоїдний набори хромосом. Поліплоїдія.
- •5. Хімічний склад ядра.
- •6. Функції ядра.
- •Тема 6. Типи поділу ядра і клітини.
- •1. Передумови, що передують поділу ядра і клітини.
- •2. Амітоз (прямий поділ): визначення, структурні особливості та його відкриття.
- •3. Мітоз (непрямий поділ): визначення, фази мітозу та їх характеристика, відкриття мітозу.
- •4. Ендомітоз: визначення, структурні особливості, фаза ендомітозу та їх характеристика. Відкриття ендомітозу.
- •5. Мейоз (редукційний поділ): визначення, і-й і іі-й поділи мейозу, фази мейозу та їх характеристика.
- •Тема 7. Вакуолі і включення рослинної клітини.
- •1. Вакуолі: визначення та гіпотези щодо їх виникнення.
- •2. Тонопласт і клітинний сік як структурні компоненти вакуолей.
- •3. Функції вакуолей.
- •4.Осмотичні явища в клітині: сисна сила осмос, осмотичний тиск, тургор, тургорний тиск, плазмоліз і деплазмоліз.
- •5.Включення рослинної клітини: визначення та види. Поняття про ергастичні речовини та ергастоплазму.
- •6. Крохмальні зерна: визначення, будова і типи.
- •7. Алейронові зерна: визначення, будова і типи.
- •8. Ліпідні краплі як форма включень.
- •9. Кристалічні включення: утворення та форми.
- •Тема8. Оболонка рослинної клітини.
- •1. Визначення та загальна характеристика оболонки.
- •2. Молекулярна будова і механізм утворення компонентів оболонки.
- •3. Структурна організація оболонки.
- •4. Первинна оболонка: визначення та утворення.
- •5. Вторинна і третинна оболонки: визначення та утворення. Вікові зміни хімічного складу оболонки рослинної клітини: кутинізація, здерев’яніння, опробковіння, ослизнення, мінералізація.
- •6. Поняття про апопласт і симпласт.
- •7. Використання людиною клітинних оболонок.
- •Тема 9. Утворення і онтогенез рослинних клітин.
- •1. Утворення соматичних клітин.
- •2. Утворення статевих клітин.
- •3. Онтогенез рослинних клітин.
- •4. Фази розвитку рослинних клітин.
- •5. Симпластний та інтрузивний ріст клітини. Омніпотентність (тотіпотентність) ембріональних клітин.
- •Тема10. Рослинні тканини.
- •1. Визначення та еволюційне виникнення тканин.
- •2. Принципи класифікації тканин.
- •3. Меристеми: визначення та класифікація.
- •4. Первинні меристеми: визначення, типи і характеристика.
- •5. Теорії будови конуса наростання.
- •6. Вторинні тканини: визначення, типи і характеристика.
- •Тема11. Покривні та механічні тканини.
5. Роль українських та зарубіжних учених.
Вагомий внесок у розвиток світової ботанічної науки внесли зарубіжні вчені, зокрема німецький ботанік В. Гофмейстер (1824-1877) — один із засновників ембріології рослин. Описав розвиток насінного зачатка та зародкового мішка, процес запліднення та розвиток зародка із заплідненої яйцеклітини (1849). Едуард Страсбургер (1844-1912) — відомий німецький ботанік, займався дослідженнями в галузі анатомії, цитології і ембріології рослин. Вперше описав розвиток восьми ядерного зародкового мішка. Написав підручник з ботаніки (1894), що десятки разів перекладався різними мовами.
Визначний вклад у розвиток ботанічної науки внесли і українські вчені. Серед них передусім необхідно назвати видатного ботаніка Бессера Віллібальда Готлібовича (1784-1842). На початку своєї наукової діяльності він викладав ботаніку у Волинській (м. Кременець) гімназії (у 1818 р. перейменованій в ліцей). Водночас (1809-1831) він був директором Кременецького ботанічного саду. У 1835-1838 рр. В. Бестер —перший професор ботаніки університету Святого Володимира м. Київ. Наукові праці В. Бессера присвячені флористиці та систематиці рослин. Із флористичних праць найціннішими є його двотомна праця про флору Галичини. Навашин Сергій Гаврилович (1857-1930) — видатний український і російський вчений ботанік – цитолог і ембріолог. Уперше описав явище халазогамії (1895), відкрив подвійне запліднення у покритонасінних рослин (1898) та заклав основи вчення про каріологію. Відкриттям в галузі цитоембріології рослин С.Навашин приніс всесвітню славу українській ботанічній науці.Окснер Альфред Миколайович (1898-1973) — видатний український ботанік-ліхенолог, член-кореспондент АН України. Досліджуючи лишайники України, Уралу, Алтаю, Західного Сибіру, Забайкалля, Кавказу, Примор’я, Кольського п-ва, Середньої Азії, зібрав великий гербарій, який ліг в основу флористичних, фітоценологічних, систематичних, філогенетичних досліджень у галузі ліхенології. Значним доробком А. Окснер є його “Визначник лишайників УРСР” , що вийшов у світ 1937р. Вершиною флористичних досліджень стала його фундаментальна праця “Флора лишайників України”. А. Окснер — засновник української школи ліхенологів. Зеров Дмитро Костянтинович (1895-1971) — видатний український ботанік-бріолог, філогеніст, академік АН України. Він вивчав флору сфагнових та печінкових мохів України і як наслідок цих досліджень у 1935 р. виходить у світ “Визначник сфагнових мохів України”, у 1939 р. — “Визначник печіночних мохів України”, 1964 р. — “Флора печіночних та сфагнових мохів України”. Відтак вивчає печіночні і сфагнові мохи українських Карпат і у 1971 р. у співавторстві з Л. Партикою публікує монографію “Бріофлора Українських Карпат”. Особливої уваги заслуговує монографія Д. Зерова “Очерки филогении бессосудистых растений” (1972), яка є однією з найвидатніших сучасних праць з проблем філогенії. Модилевський Яків Самуїлович (1883-1968) — український ботанік-цитолог і ембріолог рослин. Досліджував розвиток чоловічого і жіночого гаметофітів, процеси запилення і запліднення, формування зародка і ендосперму. Крім того, в його працях знайшли відображення загальнобіологічні проблеми мейозу, гаплоїдії, апоміксису. Результати наукових досліджень оформлені у монографіях “Эмбриология покрытосеменных растений” (1953), “История отечественной эмбриологии высших растений“ (1956), “Цитоэмбриология высших растений” (1963).Класичні дослідження українських ботаніків продовжують видатні вчені-ботаніки сучасності, зокрема, академіки НАН України Костянтин Меркурійович Ситник, Михайло Андрійович Голубець, Юрій Романович Шеляг-Сосонко, член-кореспондент НАН України Єлизавета Львівна Кордюм та ін.