- •Анатомія та морфологія рослин
- •Тема 1. Вступ.
- •1. Предмет ботаніки як науки та її завдання.
- •2. Основні розділи ботаніки.
- •3. Методи ботанічних досліджень.
- •4. Короткий нарис в історії ботаніки.
- •5. Роль українських та зарубіжних учених.
- •6. Місце ботаніки в курсі біології середньої школи.
- •Тема 2. Загальна характеристика рослинної клітини.
- •1. Поняття про світловий та електронний мікроскопи.
- •2. Історія вивчення клітинної будови рослин.
- •3. Клітинна теорія та її основні постулати.
- •4. Загальні закономірності будови рослинної клітини.
- •5. Відмінність рослинної клітини від клітини тварин.
- •6. Прокаріоти та еукаріоти.
- •Тема 3. Цитоплазма рослинної клітини.
- •1. Загальна характеристика цитоплазми.
- •2. Субмікроскопічна структура цитоплазми.
- •3. Структура біологічних мембран цитоплазми. Основні біологічні мембрани цитоплазми.
- •4. Біологічні та фізичні властивості цитоплазми.
- •5. Хімічний склад цитоплазми.
- •Тема 4. Пластиди рослинної клітини.
- •1. Загальна характеристика пластид.
- •2. Класифікація пластид.
- •3. Хлоропласти: визначення, утворення, структура і функції. Первинний крохмаль та його утворення.
- •4. Хімічний склад хлоропластів.
- •5. Каротиноїдопласти: визначення, форма, пігменти і функції.
- •6. Лейкопласти.
- •7. Онтогенез і взаємоперетворення пластид.
- •Тема 5. Будова ядра рослинної клітини.
- •1. Визначення, форма і розміри ядра.
- •2. Структура ядра: ядерна мембрана, нуклеоплазма (каріоплазма), ядерце.
- •3. Хромосоми: визначення, утворення та типи.
- •4. Поняття про каріотип. Диплоїдний та гаплоїдний набори хромосом. Поліплоїдія.
- •5. Хімічний склад ядра.
- •6. Функції ядра.
- •Тема 6. Типи поділу ядра і клітини.
- •1. Передумови, що передують поділу ядра і клітини.
- •2. Амітоз (прямий поділ): визначення, структурні особливості та його відкриття.
- •3. Мітоз (непрямий поділ): визначення, фази мітозу та їх характеристика, відкриття мітозу.
- •4. Ендомітоз: визначення, структурні особливості, фаза ендомітозу та їх характеристика. Відкриття ендомітозу.
- •5. Мейоз (редукційний поділ): визначення, і-й і іі-й поділи мейозу, фази мейозу та їх характеристика.
- •Тема 7. Вакуолі і включення рослинної клітини.
- •1. Вакуолі: визначення та гіпотези щодо їх виникнення.
- •2. Тонопласт і клітинний сік як структурні компоненти вакуолей.
- •3. Функції вакуолей.
- •4.Осмотичні явища в клітині: сисна сила осмос, осмотичний тиск, тургор, тургорний тиск, плазмоліз і деплазмоліз.
- •5.Включення рослинної клітини: визначення та види. Поняття про ергастичні речовини та ергастоплазму.
- •6. Крохмальні зерна: визначення, будова і типи.
- •7. Алейронові зерна: визначення, будова і типи.
- •8. Ліпідні краплі як форма включень.
- •9. Кристалічні включення: утворення та форми.
- •Тема8. Оболонка рослинної клітини.
- •1. Визначення та загальна характеристика оболонки.
- •2. Молекулярна будова і механізм утворення компонентів оболонки.
- •3. Структурна організація оболонки.
- •4. Первинна оболонка: визначення та утворення.
- •5. Вторинна і третинна оболонки: визначення та утворення. Вікові зміни хімічного складу оболонки рослинної клітини: кутинізація, здерев’яніння, опробковіння, ослизнення, мінералізація.
- •6. Поняття про апопласт і симпласт.
- •7. Використання людиною клітинних оболонок.
- •Тема 9. Утворення і онтогенез рослинних клітин.
- •1. Утворення соматичних клітин.
- •2. Утворення статевих клітин.
- •3. Онтогенез рослинних клітин.
- •4. Фази розвитку рослинних клітин.
- •5. Симпластний та інтрузивний ріст клітини. Омніпотентність (тотіпотентність) ембріональних клітин.
- •Тема10. Рослинні тканини.
- •1. Визначення та еволюційне виникнення тканин.
- •2. Принципи класифікації тканин.
- •3. Меристеми: визначення та класифікація.
- •4. Первинні меристеми: визначення, типи і характеристика.
- •5. Теорії будови конуса наростання.
- •6. Вторинні тканини: визначення, типи і характеристика.
- •Тема11. Покривні та механічні тканини.
6. Місце ботаніки в курсі біології середньої школи.
Ботанічні питання в курсі “Біологія” середньої загальноосвітньої школи займають важливе місце. Викладання біології розпочинається з розділу “Рослини”, який вивчається у 6-му класі. У підручнику за 6-й клас розкриваються елементи анатомії, морфології і систематики рослин та деякі питання геоботаніки. Вивчення цього розділу допомагає учням пізнати закони життя рослин, їх виникнення на нашій планеті, значення рослин для людства і народногосподарської діяльності людини, необхідність охорони рослинного світу з метою його раціонального використання. Водночас вивчення рослин допомагає сформувати в учнів науковий світогляд, прищепити любов до рідної природи, до суспільно-корисної продуктивної праці.
Тема 2. Загальна характеристика рослинної клітини.
1. Поняття про світловий та електронний мікроскопи.
2. Історія вивчення клітинної будови рослин.
3. Клітинна теорія та її основні постулати.
4. Загальні закономірності будови рослинної клітини.
5. Відмінність рослинної клітини від клітини тварин.
6. Прокаріоти та еукаріоти.
1. Поняття про світловий та електронний мікроскопи.
Передумовою до відкриття клітинної будови організмів було винайдення мікроскопа. Але слід зауважити, що мікроскоп як складний оптичний прилад був винайдений не відразу. Попередником мікроскопа була оптична лінза, яка винайдена в кінці XIII- на початку XIV ст. Вона використовувалась як окуляри і знайшла широке застосування в практиці. До сьогодні не встановлено автора винаходу оптичної лінзи, але відомо, що вона була винайдена в Італії (Венеції), де на ой час було досить добре розвинуто виробництво скла. Однак ідея створення мікроскопа була висловлена лише на початку XVI ст. І була досить широко поширена серед математиків і фізиків того часу, але протягом цілого століття вона залишалась нездійсненою.Лише на початку XVII ст. знаменитий вчений Галілео-Галілей спочатку сконструював телескоп відтак підзорну трубу, яка стала прообразом створеного ним у 1609-1610 рр. мікроскопа. У 1624 р. Г.Галілей переконструював свій мікроскоп, значно вдосконаливши його. Вдосконалений мікроскоп Галілея дозволяв збільшувати приблизно в 35-40 раз.Термін «мікроскоп» вперше запровадив в науку Іоганн Фабер у 1625 р. У листі до князя Ф. Чезі мікроскопом він назвав інструмент Галілея, за допомогою якого можна розглядати дрібні предмети. Цей термін зберігся до сьогодні і широко застосовується у спеціальній літературі та термінології. Мікроскоп (від грец. micros— малий і skopeo— спостерігаю, розглядаю) — оптичний прилад, за допомогою якого можна одержати збільшене зображення об’єктів, невидимих неозброєним оком. Розрізняють М. : світлові та електронні. Залежно від будови мікроскопи бувають: біологічні, поляризаційні, люмінісцентні, стереоскопічні, фазовоконтрастні та ін. Сьогодні в біологічних та інших дослідженнях використовують такі марки мікроскопів:
1. МБИ – 1 — микроскоп биологический исследовательский (1— модель мікроскопа);
2. МБР – 1 — микроскоп биологический рабочий;
3. МБИ – 3 — микроскоп биологический исследовательский з бінокулярною накладкою АУ- 12;
4. МБИ – 6 — микроскоп биологический исследовательский з фотокамерою;
5. МБИ – 11, 12, 13, 15 — микроскоп биологический исследовательский з фото- і кінокамерою.
Всі ці мікроскопи призначені для розгляду об’єктів в прохідному світлі.Сьогодні замість иікроскопів МБИ-1, МБР-1 ивпускають мікроскопи “Біолам” в різних модифікаціях: “исследовательский”, “рабочий” і”дорожный”. Вони відповідають сучасним вимогам і мають досконалішу оптичну систему.Необхідно відмітити, що американські вчені М. Кнолль, Є. Руска, Б. Борріє висунули ідею і сконструювали перший електронний мікроскоп (1928-1931). В електронних М. замість світла використовують швидкий потік електронів, а скляні лінзи замінено електромагнітними полями. Електронні М. дозволяють вивчати фіксовані об’єкти при збільшенні в сотні тисяч раз (до 1 мільйона). З винаходом електроннго мікроскопа почалась нова епоха у вивченні будови клітини.