Питання екзаменаційного контролю знань із сучасної української літературної мови вступ

1.Сучасна українська літературна мова як предмет наукового вивчення і навчальна дисципліна у вищих закладах; основний зміст і завдання курсу; зв’язок наукового курсу зі шкільним.

2.Українська літературна мова – державна мова українського народу, одна з форм його національної культури.

3.Місце української мови серед інших слов’янських мов.

4.Походження української мови.

5.Роль південно-східного наріччя у формуванні сучасної української літературної мови.

6.Писемна й усна форми сучасної української літературної мови.

7.Функціональні стилі літературної мови.

8.Функціонально-стильові різновиди мовлення.

9.Українська літературна мова як унормована, відшліфована форма загальнонародної мови. Поняття про норму літературної мови. Типи норм.

Фонетика

1.Предмет і завдання фонетики.

2.Звук та його основні артикуляційно-акустичні ознаки.

3.Різниця між звуком і фонемою.

4.Асиміляція приголосних.

5.Чергування приголосних за місцем і способом творення в сучасній українській літературній мові.

6.Гармонійна асиміляція голосних у сучасній українській літературній мові.

7.Редукція голосних.

8.Дисиміляція приголосних.

9.Спрощення у групах приголосних.

10.Палаталізація приголосних.

11.Лінгвістична інтерпретація акомодації у звуковій системі сучасної української літературної мови.

12.Подовжені приголосні й реалізація в них фонем.

13.Основні типи подовження приголосних в українській мові.

14.Суперсегментні одиниці фонетичної системи мови: словесний наголос та його особливості; фразовий наголос і його різновиди (логічний, емфатичний, синтагматичний, наголос акцентної групи).

15.Суперсегментні одиниці фонетичної системи мови: інтонація, мелодика, пауза в мовленнєвому потоці.

16.Склад як явище фонетичне, фонологічне, історичне, орфографічне.

18.Основні закономірності фонетичного складоподілу та орфографічного переносу в сучасній українській мові.

20.Тип складів.

21.Морфемне членування слова і складоподіл.

Фонологія

1. Предмет і завдання фонології.

2. Поняття фонеми в руслі МФШ та ЩФШ.

3. Функції фонеми та особливості їх реалізації.

4. Інваріант (головний вияв) і варіанти фонем.

5. Артикуляційна й акустична характеристика голосних фонем у головних виявах.

6. Варіанти голосних фонем.

7. Артикуляційна й акустична характеристика приголосних фонем у головних виявах.

8. Артикуляційна й акустична характеристика варіантів приголосних фонем.

9. Кореляція приголосних за дзвінкістю/глухістю, твердістю/м’якістю.

Морфонологія

1. Предмет і об’єкт дослідження морфонології.

2. Основні одиниці морфонології.

3. Взаємозв’язок фонеми і морфеми (з історичним поясненням).

4. Чергування о та е з і (з історичним поясненням). Відхилення від чергування о та е з і.

5. Чергування о та е з нульовою фонемою (з історичним поясненням). Відхилення від чергування о та е з нульовою фонемою.

6. Чергування е з о після шиплячих ж, ч, ш, дж та й (з історичним поясненням). Відхилення від чергування е з о після шиплячих ж, ч, ш, дж та й.

7. Чергування голосних у коренях слів як засіб розрізнення семантичних відтінків і граматичних значень.

8. Чергування и з о та е у звукосполученнях ри, ли, ро, ло, ре, ле (з історичним поясненням).

9. Типи історичних чергувань приголосних у дієслівних та прикметникових формах (із поясненням морфонологічних процесів).

10. Чергування приголосних фонем за законом першого та другого перехідного пом’якшення (з історичним коментарем).

11. Зміни приголосних перед суфіксом -ин-.

12. Чергування однієї приголосної фонеми з двома.

13. Типи морфонологічних процесів, що спричинили чергування приголосних г, к, х; ж, ч, ш; з, ц, с (з′, ц′, с′) перед суфіксами -ськ-, -ств-.