Теоретичні питання

1.Загальна характеристика фонетичних процесів.

2. Позиційні фонетичні зміни (редукція, оглушення, протеза).

3. Комбінаторні фонетичні зміни (асиміляція, дисиміляція, акомодація, дієреза, епентеза, метатеза, сингармонізм голосних, гаплологія, стяжіння). Субституція, гіперизми.

4.Живі та історичні фонетичні процеси. Конвергенція, дивергенція. Поняття чергування.

5. Спонтанні звукові зміни.

6. Фонетичні закони.

Література

1. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. – К. 1974.– С. 87-106.

2. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К., 2006. – С. 141-156, 160-162.

3. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К., 2000. – С. 133-151, 157-159.

4. Головин Б.И. Введение в языкознание. – М., 1983. – С.47-52.

5. Кодухов В.И. Введение в языкознание. – М. , 1979 – С.125-131.

Завдання

1. Опрацювати матеріал лекції та рекомендованої літератури.

2. Для ілюстрації різновидів фонетичних змін в українській та інших мовах дібрати власні приклади (не менше 5), зафіксувати їх у зошитах для практичних занять.

3. Записати подані слова деталізованою фонетичною транскрипцією. Назвати й схарактеризувати всі фонетичні процеси, які відбуваються в них:

ведмідь, милозвучний, вмиваєшся, дитинство, стіна, тижневий, вокзал, молодість, мести, вітчизна, блюдце, шістсот, чумацький, спитавши, блакитний, пісня, горіх, воля, яблуко, книжці, березіль.

Практичне заняття № 8,9

Лексикологія

Мета: засвоїти основні поняття лексикології, виробити навички лексикологічного, семантичного, етимологічного аналізів.

Студент повинен знати:

- основні поняття лексикології;

- науки, що належать до лексикології, об’єкт і предмет їхніх досліджень;

- визначення слова, його ознаки, функції; типи відношень;

- визначення лексеми, особливості співвідношення слова і лексеми;

- типи значень слова; типи перенесення значення слова;

- особливості співвідношення слова і поняття;

- особливості співвідношення слова і морфеми, слова і словосполучення;

- визначення синонімів, антонімів, омонімів, паронімів, архаїзмів, неологізмів, їхніх різновидів;

- основні стилістичні шари лексики;

- типи відношень лексико-семантичної системи.

Студент повинен уміти:

- розрізняти слова різних лексико-семантичних груп;

- добирати синоніми, антоніми, омоніми;

- розмежовувати полісемію та омонімію;

- виконувати лексикологічний, семантичний, етимологічний аналіз слова, лексичний аналіз тексту.

Терміни: лексикологія, слово, поняття, концепт, лексема, лексико-семантична категорія, лексико-семантична система, лексико-семантичний варіант, термін, синоніми (дублетні назви, семантичні, стилістичні, семантико-стилістичні), антоніми (контрарні, комплементарні, векторні, конверсиви, контрадикторні), омоніми (омофони, омоформи, омографи), розширення обсягу значення слова, звуження обсягу значення слова, семантичне зміщення, стилістично нейтральна лексика, стилістично маркована лексика, активна лексика, пасивна лексика, професіоналізми, діалектизми, екзотизми, жаргонізми, арготизми, табу, евфемізми, архаїзми, неологізми, калькування, пряме значення слова, переносне значення слова, полісемія, моносемія, семантична структура слова, сема, семема, семантема, семасіологія, ономасіологія, ономастика, етимологія, фразеологія, лексикографія, вільне значення слова, фразеологічно зв’язане значення слова, синтаксично зумовлене значення слова, конструктивно зумовлене значення слова, метафора, метонімія, синекдоха, парадигматичні відношення, синтагматичні відношення, лексико-семантичне поле, наукова етимологія, принципи наукової етимології, народна етимологія.