Тема: Тестування розвитку рухових якостей школярів

1. Тестування координаційних здібностей.

2. Тестування силових здібностей.

3. Тестування швидкісних здібностей.

4. Тестування гнучкості.

5. Тестування витривалості.

І Тестування координаційних здібностей

Координаційні здібності – одна із суттєвих ознак рухової підготовки людини. Високий рівень її розвитку є запорукою успіхів у різних видах спорту, особливо у тих, у котрих кінцевий результат певною мірою обумовлений технічною підготовленістю. Рівнем розвитку координаційних здібностей визначається також успіх у професійній діяльності(акторські, у цирковому мистецтві, танцях). Тому важливою є можливість вимірювання та оцінки цієї якості.

Виділяють тестування відносно самостійних видів координаційних здібностей і комплексне тестування координаційних здібностей. Розрізняють такі види координаційних здібностей:

1. Здібність до оцінки та регуляції просторово-часових та динамічних параметрів рухів;

2. Здібність до орієнтування в просторі;

3. Здібність до збереження стійкості пози(рівноваги)

4. Відчуття ритму.

5. Здатність до довільного розслаблення м'язів.

6. Координованість рухів.

1.Координаційний біговий тест Філіповича, Малінака.

Тест передбачає порівняння швидкості бігу у звичайних та ускладнених умовах.

Обладнання. Доріжка довжиною 30 м; дистанція човникового бігу 3 х10 м. Десятиметрова доріжка обмежена двома паралельними лініями; за кожною лінією – 2 півкола радіусом 50 см з центром на лінії; 2 набивних м'ячі по 2 кг; секундомір.

Проведення тесту. Тест складається з двох частин. Спочатку учасник тестування виконує біг на 30 м з високого старту. Потім також з високого старту пробігає ту ж дистанцію,але у формі човникового бігу 3 х10м(оббігаючи набивні м'ячі, які знаходяться у півколі).

Результат. Визначення коефіцієнта різниці швидкості бігу в ускладнених(швидкість човникового бігу 3х10м) і звичайних(швидкість бігу на 30 м) умовах. Чим менша різниця, тим вищий рівень розвитку координаційних здібностей.

Загальні вказівки.

1.Біг по прямій і човниковий біг виконується по два рази.

Коефіцієнт розраховується за результатами кращих спроб.

2. Спроба не рахується, якщо учасник не оббігає м'яч.

Нормативні оцінки в спец. Таблиці.

2. Ловля підвішеної кульки.

Обладнання. Пластмасовий стакан з ручкою довжиною 40 см. До ручки на шнурку 70 см прикріплено тенісну кульку.

Проведення тесту. Учасник тестування ведучого рукою робить різкий рух, підкидаючи угору кульку і намагається спіймати її у стакан. Досліджуваному даються дві серії по 15 спроб.

Результат. Кількість вдало виконаних спроб у кращій із двох серій спроб.

Загальні вказівки.

1. Перед виконанням тесту даються попередні спроби.

2. Замість тенісної кульки можна використовувати тенісні м'ячики. Оцінка результатів в табл.

Здатність до орієнтування в просторі.

Тест: ходьба по прямій із закритими очима.

Обладнання. Розмічена 15-метрова пряма; пов'язка на очі; рулетка; крейда.

Проведення тесту. Учаснику зав'язують темною пов'язкою очі і ставлять обличчям у напрямку ходьби. За командою «Можна»! учень намагається йти якомога пряміше. У кінці 15-метрової дистанції його зупиняють. Проектуючи центр маси тіла, ставлять крейдою на підлозі відмітку.

Результат. Відхилення праворуч або ліворуч, виміряне з точністю до 1 см від точки(проекції маси тіла на підлозі) до прямої.

Загальні вказівки:

1. Надається тільки одна спроба.

2. Робити зауваження під час ходьби забороняється.