Лекция №2 Фізіологія ВНД.

Функції великих півкуль головного мозку. Вегетативна нервова система. Людини. Фізіологія внд людини.

1. Загальна будова півкуль великого мозку.

2. Схематична будова і функції білої речовини і базальних ядер півкуль великого мозку.

3. Схематична і мікроскопічна будова кори великого мозку, її функції та значення.

4. Лімбічна система головного мозку, її функції та значення.

5. Ріст і розвиток головного мозку.

6. Значення вегетативної нервової системи.

7. Схематична будова центральної і периферичної частини вегетативної нервової системи.

8. Особливості будови симпатичних і парасимпатичних відділів вегетативної нервової системи.

9. Функції вегетативної нервової системи.

10. Фізіологія ВНД людини як наука і навчальний предмет, її значення для психології.

11. Історія розвитку фізіології ВНД.

12. Розділи курсу. Методи вивчення фізіології ВНД людини.

5.1. Загальна будова півкуль великого мозку

Півкулі великого мозку складаються з кори, підкоркових гангліїв і маси нервових волокон. Всередині кожної півкулі є мозковий шлуночок. У дорослої людини маса великого мозку становить близько 80% маси головного мозку. Права і ліва півкулі розділені глибокою борозною. В глибині цієї борозни міститься мозолисте тіло утворене нервовими волокнами. Воно з’єднує праву і ліву півкулі.

Кора великого мозку складається із сірої речовини, тобто нервових клітин і клітин нейроглії. Вона покриває всю поверхню півкуль шаром завтовшки від 1,5 до 3,0 мм. Загальна поверхня кори півкуль у дорослої людини 1700–2000см 2. В корі нараховується від 12 до 18 млрд. нейронів. Загальна поверхня кори великого мозку збільшується за рахунок численних борозен, які ділять всю поверхню півкулі на опуклі закрутки і частки.

Три головні борозни – центральна, бокова і тім’яно-потилична-ділять кожну півкулю на чотири частки: лобову, тім’яну, потиличну і скроневу. Кожна частка півкулі великого мозку ділиться борознами на ряд закруток

5.2. Схематична будова і функції білої речовини і базальних ядер півкуль великого мозку

Всередині великого мозку, між лобними частками і проміжним мозком, містом скупчення сірої речовини. Це базальні, або підкоркові ганглії. До них належать троє парних утворень: хвостате ядро, лушпина та бліда куля.

Хвостате ядро і лушпина мають подібну клітинну будову і ембріональний розвиток. Їх часто об’єднують в єдину структуру-смугасте тіло.

Базальні ядра зв’язані доцентровими шляхами з корою великого мозку, мозочком, згір’ям. Їх функції вивчені погано з причини утруднення анатомічних доступів до них, а також тому, що у різних видів тварин вони виконують різні функції.

Маса нервових волокон великого мозку складає його білу речовину, яка розташована під корою у складі білої речовини розрізняють асоціативні, комісуральні і проекційні волокна.

Асоціативні волокна зв’язують між собою окремі ділянки однієї і тієї ж півкулі. Короткі асоціативні волокна зв’язують між собою окремі закрутки і близькі поля. Довгі волокна-закрутки різних часток у межах однієї півкулі.

Комісуральні волокна зв’язують симетричні частини обох півкуль. Більша частина їх проходить через мозолисте тіло.

Проекційні волокна виходять за межі півкуль. Вони входять до складу низхідних і висхідних шляхів, по яких здійснюється двобічний зв’язок кори з відділами ЦНС, що лежать нижче.