КОНЦЕПЦІЯ 18А

Сукупний попит і сукупна пропозиція. Макроекономічна рівновага

Рівень національного доходу, зайнятості і цін формується на основі взаємодії рішень про здійснення витрат і виробництва, які приймаються домашніми господарствами, фірмами та урядом.

Як майбутні відповідальні громадяни, учні зрозуміють сутність моделі сукупного попиту і сукупної пропозиції та її значення для аналізу наслідків різноманітних макроекономічних подій, навчаться сприймати та співставляти альтернативні підходи до макроекономічної політики, грамотно оцінювати заходи уряду щодо макроекономічної стабілізації.

Основні поняття: Сукупний попит. Складові сукупного попиту. Крива сукупного попиту. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту. Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції. Цінові та нецінові фактори сукупної пропозиції. Взаємодія сукупного попиту та сукупної пропозиції. Макроекономічна рівновага. Потенційний рівень ВНП.

Ключові питання:

1. Сутність та складові сукупного попиту. Крива AD.

2. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту.

3. Сутність сукупної пропозиції. Крива AS.

4. Цінові та нецінові фактори сукупної пропозиції.

5. Взаємодія AD і AS. Макроекономічна рівновага

1. Інформаційний блок

1. Сутність та складові сукупного попиту. Крива AD

Макроекономічний аналіз рівноваги заснований на об’єднанні (агрегуванні) величезної кількості окремих ринків у єдиний ринок, який описується двома змінними:

• загальним рівнем цін, який об’єднує усі ціни на окремі товари і послуги;

• реальним обсягом національного виробництва, який об’єднує рівноважні кількості усіх товарів і послуг.

Із змінами реального обсягу виробництва і загального рівня цін пов’язані зміни макроекономічної рівноваги, в основі яких завжди лежать зрушення, що відбуваються у сукупному попиті та сукупній пропозиції.

Сукупний попит (англ: aggregate demand, AD) відображає різні обсяги товарів і послуг, які вітчизняні споживачі, підприємства, держава та зарубіжні покупці усі разом готові купити за кожного можливого рівня цін.

Складові сукупного попиту:

• споживчий попит (С): попит домашніх господарств на відповідні товари і послуги;

• інвестиційний попит (І): попит підприємців на товари і послуги виробничого призначення;

• державний попит (G): попит на товари і послуги з боку держави;

• чистий експорт (Xn): попит іноземців на товари і послуги національного виробництва, різниця між експортом та імпортом.

Таким чином:

AD = C + I + G + Xn.

Крива сукупного попиту відображає реальний обсяг усіх товарів та послуг на які висувається попит з боку макроекономічних суб’єктів (домашніх господарств, фірм, держави, іноземців) за кожного можливого рівня цін (рисунок 18А.1).

Рисунок 18А.1 - Крива сукупного попиту

Оскільки за інших незмінних умов падіння загального рівня цін призводить до збільшення кількості товарів та послуг, на які висувається попит, можна зробити висновок, що між загальним рівнем цін та величиною реального обсягу виробництва існує обернена (зворотна) залежність. Тому крива АD у графічній моделі прибирає вигляду спадної похилої лінії.

2. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту

Для розуміння змін, які відбуваються в обсягах національного продукту важливо розрізняти зміни сукупного попиту, викликані змінами загального рівня цін і зміни сукупного попиту, зумовлені неціновими чинниками.

Нецінові фактори зміщують криву AD (рисунок 18А.2) вправо (з положення AD в AD₁), коли сукупний попит зростає або вліво (з положення AD в AD₂), коли сукупний попит зменшується.

Рисунок 18А.2 - Зміни сукупного попиту під впливом нецінових факторів

До нецінових факторів зміни сукупного попиту відносяться:

1. зміни споживчих видатків, викликані змінами добробуту споживачів, їх заборгованості, очікувань, величини податків тощо;

2. зміни інвестиційних видатків, викликані змінами процентної ставки, податків з підприємств, очікуваних прибутків, технології виробництва тощо;

3. зміни державних витрат;

4. зміни видатків на чистий експорт.

Наприклад: за умов, коли населення очікує підвищення реальних майбутніх доходів або коли фірми сподіваються на вищі прибутки від інвестиційних проектів сукупний попит зростає і крива AD переміщується вправо. Це переміщення показує, що за кожного рівня цін бажана кількість товарів і послуг буде більшою. І навпаки, за умов, коли зростають ставки оподаткування особистих доходів та прибутку підприємств сукупний попит зменшується і крива AD переміщується вліво. Це означає, що макроекономічні суб’єкти бажають купувати менше товарів і послуг за кожного рівня цін.

3. Сутність сукупної пропозиції. Крива AS

Сукупна пропозиція (англ. aggregate supply, AS) – загальна кількість товарів і послуг, які можуть бути запропоновані при різних рівнях цін.

Як правило AS прирівнюється до величини національного продукту (ВНП) або до величини національного доходу (НД).

Крива сукупної пропозиції (AS) показує реальний обсяг національного продукту, який буде виготовлений за кожного можливого рівня цін.

Оскільки за інших незмінних умов вищий рівень цін стимулює виробництво товарів і їх пропозицію, тоді як нижчий рівень цін зменшує реальні обсяги виробництва, можна зробити висновок про те, що між рівнем цін та величиною ВНП існує пряма залежність. Водночас зв’язок між рівнем цін та обсягами сукупної пропозиції залежить від часового інтервалу, який ми аналізуємо.

У довгостроковому періоді крива AS є вертикальною лінією (рисунок. 18А.3), оскільки у цьому часовому інтервалі обмеженням рівня сукупної пропозиції є якість та кількість наявних виробничих ресурсів і поточний стан технології.

Рисунок 18А.3 - Крива сукупної пропозиції у довгостроковому періоді

У макроекономічних дослідженнях довгострокова крива сукупної пропозиції залежить від наявних в економіці ресурсів. Верхня межа AS відображає максимально можливий обсяг національного виробництва за умов повної зайнятості всіх ресурсів. Цей рівень виробництва називають потенційним обсягом виробництва або обсягом виробництва при повній зайнятості.

Довгострокове економічне зростання, пов’язане з нарощуванням обсягів та поліпшення якості виробничих ресурсів, вдосконаленням технологій, уможливлює здатність економіки виробляти більшу кількість товарів та послуг, що призводить до зміщення кривої AS вправо. Однак вона залишається вертикальною.

Особливості короткострокової кривої сукупної пропозиції, пов’язані з тим, що вона відображає неоднаковий зв’язок між загальним рівнем цін та реальним обсягом виробництва за умов різного рівня зайнятості виробничих ресурсів. У короткостроковому періоді криву AS зображають як таку, що складається із 3 частин (рисунок 18А.4):

Рисунок 18А.4 - Крива сукупної пропозиції у короткостроковому періоді

І частина – горизонтальний, або кейнсіанський відрізок на якому обсяг виробництва змінюється від Y₀ до Y₁, тоді як рівень цін залишається постійним (Р₀). Горизонтальний відрізок кривої AS засвідчує, що економіка перебуває у стані глибокого спаду і значна кількість ресурсів не використовується. Ці ресурси можна привести в дію не впливаючи на рівень цін.

ІІ частина – проміжний або висхідний відрізок, на якому зміна реального обсягу виробництва (від Y₁ до Y₂) супроводжується зміною рівня цін (від Р₀ до Р₁). Проміжний відрізок кривої AS засвідчує, що деякі важливі ресурси починають досягати повної зайнятості, що призводить до зростання цін.

ІІІ частина – вертикальний або класичний відрізок, на якому реальні обсяги виробництва є сталими (Y₂), вони пов’язані з повним використанням існуючих потужностей і змінюватись може лише рівень цін (від Р₁ до Р₂). Таким чином крива AS у короткостроковому періоді за умов, коли економіка досягає рівня повної зайнятості, стає вертикальною. Вертикальний відрізок кривої AS засвідчує, що економіка досягла повної зайнятості, тому будь-яка зміна цін не вплине на зміну реального обсягу виробництва, оскільки економіка вже працює на повну потужність і реальний обсяг виробництва – максимальний.

4. Цінові та нецінові фактори сукупної пропозиції

На сукупну пропозицію впливають не лише цінові фактори, які зумовлюють рух по кривій АS, але і нецінові чинники (рисунок 18А.5), які переміщують криву вліво (з положення AS в положення AS₁) при зменшенні сукупної пропозиції або вправо (з положення АS у АS₂) при збільшенні сукупної пропозиції.

Рисунок 18А.5 - Зміни сукупної пропозиції під впливом нецінових чинників

До нецінових чинників AS відносяться:

1. З

   Р

   

   AS`

   міни цін на внутрішні ресурси.

2. З

   AS

   міни цін на імпортні ресурси.

3. Зміни у продуктивності праці.

4. Зміни інституційного середовища (правових норм, податкового законодавства, форм та методів державного управління тощо).

Наприклад: якщо за інших незмінних умов зростуть ціни на ресурси, або збільшаться ставки оподаткування прибутків підприємств, сукупна пропозиція скоротиться, що спричинить переміщення кривої вліво. Зростання продуктивності праці та здешевлення ресурсів, які імпортуються в країну, спричинять зворотний ефект – сукупна пропозиція збільшиться і крива АS переміститься вправо.

5. Взаємодія AD і AS. Макроекономічна рівновага

Модель “сукупний попит – сукупна пропозиція” є базовою моделлю макроекономічної рівноваги.

Рівноважний рівень цін і рівноважний обсяг національного виробництва – стан економічної системи за якого рівень цін на кінцеву продукцію і реальний обсяг національного виробництва встановлюються на основі рівності сукупного попиту і сукупної пропозиції. Тобто макроекономічна рівновага наступає тоді, коли АS = АD.

Економісти використовують модель АS і АD для аналізу короткострокових коливань в економіці. Точка перетину кривих АD і АS визначає рівноважний рівень цін і рівноважний обсяг національного виробництва. Водночас необхідно враховувати, що:

1. Зростання сукупного попиту (з АD₁ до АD₂) на горизонтальному відрізку кривої сукупної пропозиції (рисунок 18А.6) збільшить реальний обсяг виробництва (з Y₁ до Y₂) без будь-якого зростання цін (Р₁). За умов депресивного стану економіки, коли існує значне безробіття і незавантажені виробничі потужності виробники можуть отримати необхідні ресурси за стабільними цінами, витрати виробництва при зростанні його обсягів не збільшуються і не чинять тиску на рівень цін.

2. Зростання сукупного попиту (з АD₃ до АD₄) на висхідному відрізку кривої сукупної пропозиції збільшить реальний обсяг виробництва (з Y₃ до Y₄) і рівноважний рівень цін (з Р₁ до Р₂).

3. З

   AD

   ростання сукупного попиту (з АD₅ до АD₆) на вертикальному відрізку кривої сукупної пропозиції призведе до зростання загального рівня цін (з Р₃ до Р₄), а реальний обсяг національного виробництва, залишається без змін, на рівні повної зайнятості (Y₅). Абсолютно повне використання виробничих потужностей, праці та капіталу унеможливлює зростання обсягів виробництва товарів та послуг незалежно від зростання сукупного попиту.

P

Рисунок 18А.6 - Модель зміни макроекономічної рівноваги

Зміни сукупної пропозиції також впливають на рівноважні обсяги національного виробництва (рисунок 18А.7). Переміщення кривої сукупної пропозиції за даного обсягу сукупного попиту вправо (з положення AS₁ у AS₂) свідчить про економічне зростання та збільшення обсягів національного виробництва (з Y₁ до Y₂). Переміщення кривої пропозиції вліво (з положення AS₁ у AS₃) відображає зростання витрат виробництва на одиницю продукції і спричиняє зростання цін (з Р₁ до Р₃) та скорочення рівноважного обсягу національного виробництва (з Y₁ до Y₃).

Рисунок 18А.7 - Модель макроекономічної рівноваги

Підсумовуючи дослідження базової моделі макроекономічної рівноваги необхідно звернути увагу на те, що між AD та AS постійно виникають розбіжності. Спроможність ринкового механізму до відновлення ринкової рівноваги на умовах повної зайнятості не піддається часовому визначенню і може супроводжуватись значними економічними і соціальними втратами на протязі тривалого періоду часу. Щоб скоротити час і зменшити втрати необхідне державне регулювання економіки на макрорівні.

Висновки:

• Сукупний попит (англ: aggregate demand, AD) - це різні обсяги товарів і послуг, які вітчизняні споживачі, підприємства, держава та зарубіжні покупці усі разом готові купити за кожного можливого рівня цін.

• Крива сукупного попиту відображає реальний обсяг усіх товарів та послуг на які висувається попит з боку макроекономічних суб’єктів (домашніх господарств, фірм, держави, іноземців) за кожного можливого рівня цін.

• До нецінових факторів зміни сукупного попиту відносяться зміни споживчих видатків, зміни інвестиційних видатків, зміни державних витрат, зміни чистого експорту.

• Сукупна пропозиція (англ. aggregate supply, AS) – це загальна кількість товарів і послуг, які можуть бути запропоновані при різних рівнях цін.

• Крива сукупної пропозиції (AS) показує реальний обсяг національного продукту, який буде виготовлений за кожного можливого рівня цін.

• До нецінових чинників AS відносяться:

  Р

  

  AS`

  зміни цін на ресурси, з

  AS

  міни у продуктивності праці,зміни інституційного середовища (правових норм, податкового законодавства, форм та методів державного управління тощо).

• Модель “сукупний попит – сукупна пропозиція” є базовою моделлю макроекономічної рівноваги. Макроекономічна рівновага наступає тоді, коли АS = АD.

2. МЕТОДИЧНИЙ БЛОК

Для кращого засвоєння сутності та складових сукупного попиту та сукупної пропозиції можна запропонувати виконати ситуаційне завдання “Сукупний попит чи сукупна пропозиція?”.

Ситуаційне завдання 1: “Сукупний попит чи сукупна пропозиція?”

© Національна Рада з економічної освіти (НРЕО), Нью-Йорк, США. Адаптовано за дозволом НРЕО. Тільки для використання у класі. Передрук або копіювання без письмового дозволу НРЕО заборонено.

Потрібні матеріали:

• смужки паперу з прикладами складових сукупного попиту та сукупної пропозиції;

• коробка (конверт);

Потрібний час:

45 хв.

Методика виконання ситуаційного завдання:

1. Перед початком уроку надрукуйте на смужках паперу приклади завдань для команд (не зазначаючи, до сукупного попиту чи до сукупної пропозиції має відношення той чи інший приклад):

Таблиця 18а.1 - Ситуаційне завдання 1: “Сукупний попит чи сукупна пропозиція?”

Сукупна пропозиція	Сукупний попит
Фірма, яка виробляє комп’ютери	Компанія будує нову фабрику
Друкарський верстат	Українська компанія продає верстат іноземній компанії
Трактор	Американська компанія купує каву в зернах у Південній Америці
Дерева	Жінка купує гамбургер своєму малому синові
Поле кукурудзи	Учні купують квитки на рок-концерт
Вугільна шахта	Сім’я купує новий автомобіль
Стоматолог	Держава купує новий підводний човен
Винахідник	Фермер купує добрива
Рок-зірка	Держава посилає космонавтів на Місяць
Продавець взуття	Молодята купують будинок

3. На початку виконання завдання розбийте учасників на дві команди.

4. Поясніть, що на першому етапі по два представники з різних команд почергово зображають за допомогою пантоміми різні складові сукупної пропозиції та сукуп­ного попиту, зазначені на смужках паперу, які вони будуть почергово витягувати з конверту або коробки.

5. Зазначте, що завдання конкуруючих команд полягає у тому, щоб виз­начити які саме ресурси чи види діяль­ності імітують їхні товариші, а також виявити, чи вплинуть зміни цього ресурсу або виду діяльності безпосередньо на рівень сукупної пропозиції або сукупного попиту в країні.

6. Поясніть, що якщо команди вгадають ресурс або вид діяльності під час пантоміми вони отримають 2 бали. Якщо візуальні підказки не буде розгадано через дві хвилини, то представники з відповідної команди можуть протягом ще однієї хвилини по­ставити запитання, які допоможуть визначити, про який з ресурсів чи ви­дів діяльності йдеться; проте на всі запитання учасники, які пропонували пан­томіму, повинні відповідати просто кивками або похитуванням голови, що означатиме "так" або "ні". Правильна відповідь за цих умов оцінюється в 1 бал. Після того, як кожен ресурс чи вид діяльності буде відгадано або названо, команди повинні виз­начити як можна класифікувати прямий вплив цього ресурсу або виду діяльності: як складову сукупної пропозиції чи як складову сукупного попиту. У цьому разі за кожну правильну відповідь команда має можливість додатково отримати ще 3 бали.

7. Складіть смужки вдвоє і перемішайте їх у коробці, конверті тощо.

8. Розпочніть виконання завдання запропонувавши учасникам парами витягува­тимуть смужки і після хвилинної підго­товки використовувати пантоміму тривалістю до двох хвилин, щоб "зоб­разити" перед своєю командою ресурс або вид діяльності, зазначені на смужці.

На закінчення гри необхідно визначити команду переможця і проаналізувати хід виконання завдань. Головний момент полягає у розумінні складових сукупної пропозиції та сукупного по­питу, При цьому важливо звернути увагу на те, що хоча безпосередні впливи ресурсів і видів діяльності можна роз­глядати як частину сукупної пропозиції або сукупного попиту, багато з них є менш визначеними. Наприклад, фабрики є, насамперед, частиною сукупної про­позиції, проте інвестиції у будівницт­во фабрик (або нового будинку) — час­тина сукупного попиту.

У довгостроковому періоді усі випадки, за яких люди залучені як ресурси, матимуть вплив і на сукупну пропозицію, і на сукупний попит. Проте у конкретний момент часу люди, як робітники і підприємці,— це виробничі ресурси, що є частиною су­купної пропозиції; їхні видатки на то­вари і послуги, як споживачів, станов­лять найбільшу складову сукупного по­питу. Ця невизначеність у довгостро­ковому періоді є природним елементом рівноважного характеру макроекономіки.

Більш глибокому засвоєнню цінових та нецінових чинників сукупного попиту та сукупної пропозиції, а також проблем макроекономічної рівноваги сприятиме виконання ситуаційного завдання: “Чинники макроекономічної рівноваги”.

Ситуаційне завдання 2: “Чинники макроекономічної рівноваги”

© Національна Рада з економічної освіти (НРЕО), Нью-Йорк, США. Адаптовано за дозволом НРЕО. Тільки для використання у класі. Передрук або копіювання без письмового дозволу НРЕО заборонено.

Необхідні матеріали:

• прозірка з прикладами подій, які впливають на зміну макроекономічної рівноваги;

• прозірки, на яких зображена початкова ситуація макроекономічної рівноваги;

• у випадку неможливості застосування технічних засобів навчання можна скористатися класною дошкою, зобразивши на ній початкову ситуацію макроекономічної рівноваги.

Потрібний час:

45 хв.

Методика виконання ситуаційного завдання:

1. Перед початком уроку підготуйте позірку (або листок паперу) з можливими варіантами подій:

• люди починають купувати більше продуктів харчування, одягу та автомобілів;

• Національний банк підвищує облікову ставку, щоб збільшити інші кредитні ставки;

• Уряд зменшує оборонні видатки на 25%;

• новий винахід робить сонячну енергію найдешевшою для обігрівання будинків та використання як автомобільного пального;

• країни ОПЕК скорочують виробництво сирої нафти на 30%;

• багато людей раніше ідуть на пенсію;

• пропозиція грошей зростає;

• рівень цін та обсягу виробництва в країні зростають на 10%;

• відсоток жінок, які працюють або шукають роботу, різко збільшується;

• в країні виявлено велике родовище нафти;

• повінь знищує 10% врожаю кукурудзи та соєвих бобів у країні;

• податок з продажу знижено на 20%;

• заощадження приватних осіб зростають на 8%;

• інші країни купують більше товарів і послуг, вироблених в Україні;

• рівні освіти та кваліфікації більшості нових робітників помітно зростають;

• рівень цін та обсягу виробництва в країні знижуються на 2%;

• цього року індустрія моди віддає перевагу костюмам та сукням з китайського і японського шовку;

• затверджено новий 10% податок на заробітну плату.

2. На окремих прозірках або на дошці зобразіть графік початкової макроекономічної рівноваги.

Рисунок 18А.8 - Графік початкової макроекономічної рівноваги

3. Поясніть, що завдання буде полягати у визначенні впливів різ­них подій в економіці на положення кривої сукупної пропозиції або кривої сукупного попиту та викликану цим зміну макроекономічної рівноваги.

4. Наголосіть, що завдання буде полягати саме у визначенні не опосередкованого, а безпосереднього впливу на сукупну пропозицію або сукупний попит тієї чи іншої події і визначенні впливу змін сукупної пропо­зиції та сукупного попиту на рівноважний рівень цін і рівень реального обсягу виробництва в країні.

5. Продемонструйте прозірку з тією чи іншою подією.

6. Запитайте: ця подія вплине безпосередньо на сукупний попит чи на сукупну пропозицію? Як зміниться положення кривої сукупного попиту та сукупної пропозиції на графіку?

7. Запросіть того, хто відповідає, зобразити ці зміни графічно на прозірці (на дошці) і визначити нову точку макроекономічної рівноваги.

8. Запитайте: як змінився реальний обсяг виробництва у країні? Як змінився рівноважний рівень цін?

На завершення необхідно проаналізувати виконання ситуаційного завдання і повторити кожен з чинників і його вплив на сукупну пропозицію та сукуп­ний попит. Важливо звернути увагу на те, що самі по собі зміни рівня цін призводять лише до руху по кривих сукупної пропозиції та сукупного попиту, а не до переміщення цих кривих.

Відповіді:

Сукупний попит збільшується:

• люди починають купувати більше продуктів харчування, одягу та автомобілів;

• пропозиція грошей зростає;

• податок з продажу знижено на 20%;

• інше країни купують більше товарів і послуг, вироблених в Україні;

Сукупний попит зменшується:

• Національний банк підвищує облікову ставку;

• Уряд зменшує оборонні видатки на 25%;

• заощадження приватних осіб зростають на 8%;

• цього року індустрія моди віддає перевагу костюмам та сукням з китайського і японського шовку.

Сукупна пропозиція збільшується:

• новий винахід робить сонячну енергію найдешевшою для обігрівання будинків та використання як автомобільного пального;

• відсоток жінок, які працюють або шукають роботу, різко збільшується;

• в країні виявлено велике родовище нафти;

• рівні освіти та кваліфікації більшості нових робітників помітно зростають.

Сукупна пропозиція зменшується:

• країни ОПЕК скорочують виробництво сирої нафти на 30%;

• багато людей раніше ідуть на пенсію;

• повінь знищує 10% врожаю кукурудзи та соєвих бобів у країні;

• затверджено новий 40% податок на прибуток підприємств.

Сукупна пропозиція та сукупний попит не змінюються:

• рівень цін та обсягу виробництва в країні зростають на 10%;

• рівень цін та обсягу виробництва в країні знижуються на 2%.

Приклади графічного аналізу подій:

1. Сукупний попит збільшується (реальний обсяг виробництва зростає, рівень цін підвищується).

Рисунок 18А.9 – Приклад графічного аналізу подій

2. Сукупний попит зменшується (реальний обсяг виробництва зменшується, рівень цін знижується).

Рисунок 18А.10 – Приклад графічного аналізу подій

3. Сукупна пропозиція збільшується (реальний обсяг виробництва збільшується, рівень цін знижується).

Рисунок 18А.11 – Приклад графічного аналізу подій

4. Сукупна пропозиція зменшується (реальний обсяг виробництва збільшується, рівень цін знижується).

Рисунок 18А.12 – Приклад графічного аналізу подій

Можна також ускладнити завдання, пропонуючи проаналізувати вплив зазначених подій на макроекономічну рівновагу за умов коли економіка знаходиться у стані:

А) неповної зайнятості ;

В) переходу до повної зайнятості;

С) повної зайнятості.

Важливо звернути увагу на те, що за повної зайнятості і довгострокова, і короткострокова криві сукупної пропозиції будуть вер­тикальними; за неповної зайнятості і наявності значних не­зайнятих ресурсів або фіксованих цін короткострокова крива сукупної про­позиції буде горизонтальною; за умов переходу до повної зайнятості і неста­чі деяких ресурсів або негнучкості цін та заробітної плати короткострокова крива сукупної пропозиції підніматиметься вгору.

При цьому збільшення сукупного попиту на вер­тикальній частині кривої сукупної про­позиції зумовлюватиме зростання рівня цін, але не обсягу виробництва і зайнятості. На горизонтальній частині кривої сукупної пропозиції збільшення сукупного попиту зумовлюватиме зро­стання обсягу виробництва та зайня­тості, але не рівня цін. На проміжній частині кривої сукупної пропозиції збільшення сукупного попиту зумов­люватиме зростання рівня цін, обсягу виробництва та зайнятості. Зменшення сукупного попиту матиме протилежні наслідки.

Водночас збільшення сукупної пропозиції зу­мовлюватиме зниження рівня цін і зро­стання рівнів зайнятості та обсягу ви­робництва, а зменшення сукупної про­позиції зумовлюватиме зростання рів­ня цін і зниження рівнів зайнятості та обсягу виробництва.