Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
66_Masol_L.M-Metod.doc
Скачиваний:
203
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
1.39 Mб
Скачать

БВК 74.268.51+74.268.53

М31

Рекомендовано до використання в загальноосвітніх навчальних закладах за рішенням комісії з дисциплін хуДожньо-естетичного циклу та культурознавства Науково-методичної ради з питань освіти , МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

(Протокол № 3 від 16 червня 2006 року)

Посібник створено науковими співробітниками лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання АПН України:

JI.М. MACOJI (Теоретико-методичні засади інтегрованого навчання мистецтва; Орієнтовне календарне планування змісту уроків за програмою інтегрованого курсу «Мистецтво»);

О.В. ГАЙДАМАКА (Орієнтовне календарне планування змісту уроків за програмою інтегрованого курсу «Мистецтво»; Додаток А. Вокально-хорова робота).

О.В. КАЛІНІЧЕНКО (Орієнтовне календарне планування змісту уроків за програмою інтегрованого курсу «Мистецтво», 1, 2 класи; Додаток Б. Ілюстрації до уроків у 1-2 класах);

Е. В. БЄЛКІНА (Орієнтовне календарне планування змісту уроків за програмою інтегрованого курсу «Мистецтво», 3 клас);

І.В. РУДЕНКО (Орієнтовне календарне планування змісту уроків за програмою інтегрованого курсу «Мистецтво», 4 клас; Додаток В. Ілюстрації та методичний коментар до уроків у 3—4 класах)

Масол Л. М.

М31 Методика навчання мистецтва у початковій школі: Посіб­ник для вчителів / JI. М. Масол, О. В. Гайдамака, Е. В. Бєлкіна, О. В. Калініченко, І. В. Руденко.— X.: Веста: Видавництво «Ранок» , 2006.— 256 с.

ISBN 966-08-1120-9

Посібник створено відповідно до Програми інтегрованого курсу «Мистецтво», рекомендованої Міністерством освіти і науки України.

У ньому подано новітню концепцію поліцентричної інтеграції змісту загальної мистецької освіти, інноваційні науково-методичні підходи та художньо-педагогічні технології викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» у початковій школі, розглянуто питання оцінювання освітніх результатів учнів.

Наводяться орієнтовні поурочні календарні плани до інтегрованих уроків мистецтва. Пропонуються педагогічні схеми-малюнки для виконання художньо-практичних завдань.

Посібник адресовано вчителям предметів художньо-естетичного циклу загальноосвітніх шкіл. Він може бути використаний педагогами спеціалізованих шкіл мистецького профілю, студентами-практикантами середніх і вищих педагогічних навчальних закладів, аспірантами, викладачами, методистами.

ББК 74.268.61+74.268.53

© Масол Л. М.

© Гайдамака О. В., Бєлкіна Е. В.,

Калініченко О. В., Руденко І. В., 2006.

© Калініченко О. В., Руденко І. В., іл., 2006

© ТОВ Видавництво «Ранок», 2006

ЗМІСТ

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ МИСТЕЦТВА

Вступ .. .4

Передумови і сутність інтеграції в шкільній мистецькій

освіті 7

1.1. Філософські (загальнонаукові) передумови 8

1.2. Мистецько-культурологічні передумови 11

1.3. Психологічні передумови 16

1.4. Дидактичні передумови. : 22

1.5. Художньо-педагогічні передумови 25

Концептуальні основи інтегрованого курсу «Мистецтво»

у початковій школі .. 35

2.1. Предметно-інтегративний підхід до мистецької освіти 35

2.2. Функції і принципи загальної мистецької освіти ... 38

2.3. Мета і завдання 42

2.4. Базові компетентності 43

2.5. Зміст і структура програми «Мистецтво». . 45

2.6. Мистецький тезаурус як фактор інтеграції 51

Загальні організаційно-методичні підходи до навчання мистецтва в контексті художньої дидактики 55

3.1. Технологія проективного моделювання уроків . . 56

3.2. Типи, жанри і структура уроків і і 58

3.3. Художньо-педагогічна драматургія 60

3.4. Єдність видів діяльності учнів на уроках мистецтва 62

3.5. Взаємоузгодження домінантних змістових лівій 63

3.6. Інтегрування синтетичних мистецтв у домінантні . . 66

Художньо-педагогічні технологГїна уроках мистецтва 68

4.1. Сутність педагогічної технології *. ,. 68

4.2. Інтегративні художньо-педагогічні технології 72

4.3. Проблемно-евристичні художньо-педагогічні технології 80

4.4. Інтерактивні художньо-педагогічні технології . .. 90

4.5. Ігрові художньо-педагогічні технології 102

4.6. Сугестивні та терапевтичні художньо-педагогічні технології ... 117

4.7. Технології оцінювання результатів мистецької освіти ........ 120

Додаток. . • 127

2. ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ ЗМІСТУ УРОКІВ І ЗА ПРОГРАМОЮ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «МИСТЕЦТВО»

1 клас. Абетка мистецтв 131

2 клас. Краса довкілля в мистецтві .... 149

3 клас. Образ людгіни в мистецтві 169

4 клас. Світ у мистецьких шедеврах 180

Додаток А. Вокально-хорова робота 197

Додаток Б. Ілюстрації до уроків у 1-2 класах 209

Додаток В. Ілюстрації та методичний коментар до уроків у 3—4 класах

1. Теоретико методичні засади інтегрованого навчання мистецтва

ВСТУП

Протягом століть чимало мислителів намагалися винайти й запро­вадити різні навчально-виховні системи, які б якнайкраще задоволь­няли природні та культурні потреби людини. Сьогодні розробляються освітні моделі, які ґрунтуються на гуманістичних засадах, тобто є особистісно зорієнтованими, і відображають особливості сучасного соціокультурного простору. Важливою ознакою культури інформаційного суспільства є прискорений темп науково-технічного розвитку, перма­нентність і швидкість змін у всіх сферах людської діяльності, мозаїч­ність і візуалізація інформації. Завдяки комп'ютеру комунікаційний простір планети став безмежним. Ще кілька десятиліть тому школярі захоплювалися телебаченням, а сьогодні вони вільно подорожують лабіринтами Інтернету. Електронні мережі, долаючи будь-які мов­ні й культурні кордони, дають змогу отримувати інформацію в неба­чених до цього часу обсягах і форматах. Медіа-технології, особливо комп'ютерні ігри, якими сьогодні масово захоплюються учні шкіль­ного віку, поєднуючи елементи аудіальної, візуальної та кінестетич­ної інформації, стимулюють виникнення у школярів психологічного феномену синестезії — міжсенсорних асоціацій, провокують розви­ток інтегративного типу мислення. У віртуальному інформаційному океані феноменально поєднуються словесні тексти і музичні звуки, яскраві візуальні образи і лапідарні символи, раціональні схеми і за­хоплююча анімація, реальність і фантастика, правда і вимисел. І все це тією чи іншою мірою естетизується і перетворюється иа потужний чинник духовного «виробництва людини».

За цих умов зростає значення ціннісних параметрів освіти, адже* діти зустрінуться в майбутньому дорослому житті з культурою, яку зараз важко навіть уявити. Учені висловлюють сміливі гіпотези, що в просторі третього тисячоліття на основі взаємодії мистецтв і син­тезуючого типу мислення докорінного оновлення зазнає сфера худож­ньої культури людства. Сьогодні школярі мають бути готовими жити в умовах постійних змін, непередбачених ситуацій, тому вони мусять бути мобільними, гнучкими, творчими. В організації пізнавальних про­цесів зростає роль асоціативно-образного типу мислення, механізмів інтуїції (т. зв. інсайту). Тому освіта має спрямовуватися на розвиток творчого потенціалу особистості, самостійного критичного мислення, ціннісних орієнтацій, формування спектра життєвих компетентностей, адекватних соціокультурним реаліям.

У межах старої освітньої парадигми формувалася людина, яка знала й уміла (людина-виконавець), сучасна школа має виховувати людину, яка мислить і прагне творити (людина духовна).

Яку ж саме людину формує сьогодні школа? Зміст панівної більшості навчальних предметів орієнтує учнів на отримання об'єктивних, точних знань і відповідне точне їх відтворення. Таке навчання стимулює і закріплює одномірний раціональний тип мислення. Проте сучасна культура з притаманною їй неоднозначністю оперує не лише логічними поняттями й усталеними категоріями, вона сповнена фе­номенами невизначеності, непередбаченості, тому потребує гнучкої, рухливої свідомості. Розвитку такого творчого типу мислення сприяє мистецтво завдяки власній природі художніх образів, які мають надзвичайно широкий спектр можливих інтерпретацій, особистісних тлумачень у семантичному полі художньо-інформаційного пові­домлення.

Проте всупереч психологічним закономірностям уже з початкової ланки навчання школярів спрямовується переважно на розвиток ра­ціональних механізмів мислення, а емоційно-Образні завантажуються менше порівняно з вербальними, тому розвиваються повільніше, галь­муються. Види мистецтва — музичне та образотворче — викладають­ся автономно, хоча між ними існує безліч зв'язків у єдиному просторі художньої культури. Наслідком такого типу навчання є поступове згасання притаманних дітям молодшого шкільного віку асоціативного сприйняття матеріалу, багатої фантазії, творчої уяви.

Нагальною вимогою постіндустріального суспільства стає ово­лодіння способами спілкування на основі не лише вербальних, а й невербальних форм комунікації за допомогою новітніх технологій і тех­нічних засобів. Повноцінне розуміння аудіовізуальної мови широкого спектра медіа-текстів, уміння аналізувати їх художні форми надають учням своєрідний естетичний захист у сучасному глобалізованому світі. Недостатньо мати доступ до світових інформаційних ресурсів, треба бути готовим до адекватного їх розуміння і тлумачення, критич­ного осмислення і конструктивного застосування цих знань на благо, а не на шкоду людині, тобто мати духовний імунітет проти можливих руйнівних впливів техногенного соціуму.

Для визначення базових стратегій розвитку методології загальної мистецької освіти та тактичних завдань її важливо з усіх інноваційних

напрямів узяти цінні педагогічні ідеї, які відповідають специфіці предметної галузі та віковим психологічним особливостям учнів. При цьому слід уникати як абсолютизації, так й ігнорування досягнень кожного з інноваційних проектів. Треба також ураховувати вплив на шкільну освіту такого масового аудіовізуального художнього явища, як телебачення, яке залишається потужним чинником формування естетич­ної культури дітей і молоді.

Процеси інтегрування естетичної інформації, які відбуваються на рівні свідомості або підсвідомості учнів незалежно від вольових зу­силь учителів мистецьких дисциплін чи навіть всупереч їхнім бажан­ням, необхідно по можливості спрямовувати й корегувати, залучаю­чи відповідні освітні технології. За таких умов ці процеси під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів набуватимуть організованості, сис­темності, отже, й педагогічної ефективності.

Останні десятиліття значно актуалізувалися інтегративні тенденції не тільки в науці, культурі, мистецтві, айв освіті. У багатьох зарубіжних країнах у початкових класах водночас із монопредметними. діють комплексні програми з мистецтва, широко застосовуються різноманітні міждисциплінарні курси з естетичним компонентом. Так, наприклад, інтегроване навчання мистецтв («музика — малювання — танець — драма») характерне для шестирічної початкової школи Бель­гії. У Польщі новітньою шкільною реформою передбачене викладан­ня в початковій школі інтегрованого курсу мистецтва (музика спільно з малюванням) та широкі міжцредметні зв'язки цього курсу з рід­ною мовою, фізичною культурою, Природознавством. У Росії набули поширення навчальні програми з інтегрованих курсів, спрямованих на поліхудожнє виховання учнів («Живий світ мистецтва», «Синтез мистецтв» та ін.) Подолання ізольованості в опануванні мистецький дисциплін інтенсивно відбувається в американських школах за прин­ципом так званої «естетичної парасолі».

Останні» часом значно актуалізувалися інтегративні тенденції в дидактиці, в теорії педагогіки. Дослідники вивчають феномен ос­вітньої інтеграції на матеріалі різних дисциплін (Р. Арцишевський, Н.Бібік, В. Гузєєв, Я. Данилюк, М. Іванчук, В. Ільченко, І. Козловська, М. Чапаев та ін.), зокрема предметів художньо-естетичного циклу (О. Курєвіна, JI. Предтеченська, Л. Савенкова, Н. Терентьєва, В. Тименко, Г. Шевченко, О. Щолокова, Б, Юсов таін.). Усі вони підкреслюють, що в умовах інтегрованого навчання взаємопроникнення й системати­зація знань учнів, становлення в них цілісної та багатомірної карти­ни світу, розвиток творчих здібностей і гнучкого мислення (симуль­танного, критичного, діалектичного) відбуваються більш ефективно. Також учені відзначають значне збільшення евристичного потенціалу мистецтва за умов впровадження інтегративних технологій.

У Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), у дер­жавних стандартах початкової середньої освіти стратегії інтегративності й варіативності загальної мистецької освіти визначені як го­ловні орієнтири її подальшого розвитку. Разом з тим недостатня концептуалізація проблеми інтеграції на рівні змісту та технологій негативно позначається на подальшому впровадженні об'єднаних курсів у школах. Так виникла ідея написати методичний посібник, який допоміг би сучасному вчителю розібратися в теоретичних пи­таннях інтеграції Художніх знань, а головне — збагатити власний досвід новими ідеями, методами, прийомами естетичного вихован­ня молодших школярів.

Народна мудрість учить: «Якщо перепливати човном бурхливу річ­ку, треба завжди правити вище того місця, до якого пливеш (бо течія знесе)». Так само й педагогіка мусить бути передбачливішою і «пра­вити вище». Сьогоднішнім першокласникам через 12 років доведеться розпочинати самостійне життя в суспільстві здебільшого аудіовузіальної культури, де традиційні види мистецтва будуть існувати як окре­мо, так і в найрізноманітніших формах взаємодії та синтезу. Чи змо­же мистецька освіта вчасно відреагувати на сучасні й перспективні соціокультурні запити? Відповідь буде позитивною, якщо вчителі зро­зуміють і підтримають нові педагогічні стратегії, опанують технології інтегрованого навчання і поліхудожнього виховання учнів.