Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекция 3 ФФНМ 2012 .doc
Скачиваний:
26
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
91.14 Кб
Скачать

Тема 3: Зміст фронтальних занять

До роботи на фронтальних заняттях діти готуються на індивідуальних і підгрупових. На фронтальних заняттях вивчаються тільки ті звуки, які правильно вимовляються всіма дітьми ізольовано і в полегшених фонетичних умовах. Фронтальне заняття включає умовно два етапи, що тісно пов'язані між собою і взаємозумовлені.

Перший етап – закріплення правильної вимови звуку, що вивчається. При відборі лексичного матеріалу необхідно передбачити його різноманітність, насиченість звуком, що вивчається, при цьому виключити по можливості дефектні і змішувані звуки. Рекомендується включити вправи на вживання засвоєних дітьми лексико-граматичних категорій (числооднини і множини іменників, узгодження порядкових числівників з іменниками, префіксальні дієслова та ін.), а також різні види робіт, спрямовані на розвиток зв'язного мовлення (складання речень, поширення їх однорідними членами, складання розповідей за картинкою, серією картин, переказ). В процесі вироблення правильної вимови звуків логопед учить дітей зіставляти звуки, що вивчаються, робити певні висновки про схожість і відмінність між ними в артикуляції, способах їх артикулювання і звучання.

Другий етап – диференціація звуків на слух і у вимові. Процес оволодіння дітьми вимовою передбачає активну мотивацію, концентрацію уваги стосовно звуків мовлення, морфологічних елементів слів. Робота по розвитку фонематичної сторони мовлення проводиться одночасно з роботою з розрізнення фонем рідного мовлення. Від уміння дитини сприймати і правильно вимовляти голосні в її мовленні звуки багато в чому залежить точне відтворення звуко-складової структури слів. Спрямованість уваги на звукову сторону мовлення, на відпрацювання фонем з різних протилежних груп, що дозволяє активізувати фонематичне сприймання. Систематичні, послідовні заняття з відпрацювання всіх звуків, диференціації змішуваних звуків забезпечують основу у підготовці дітей до оволодіння елементарними навичками читання і письма. Перша частина програми «Логопедична робота з подолання ФФНМ у дітей старшої групи» призначена для корекції порушень мовлення у дітей 5 років. Послідовність відпрацювання звуків в I періоді навчання забезпечує поетапну роботу над фонемами, поступовий перехід від легких до складних звуків. Це допомагає, у свою чергу, поступовому засвоєнню дітьми фонематичної системи мовлення. В процесі навчання вимові слід виховувати у дітей стійкий пізнавальний інтерес, активізувати розумову діяльність, постійно ставити посильні і в той же час вимагаючі певної напруги завдання. Робота по розвитку вимови проводиться одночасно з роботою по розвитку слухового сприймання.

Протягом I періоду дітей учать чітко, навіть утрировано відпрацювувати голосні звуки, вгадувати їх за беззвучною артикуляцією, чути і виділяти з низки інших звуків. Включаються вправи по утримуванню в пам'яті низки, що складається з 3-4 голосних звуків. Враховуючи вікові особливості дітей, всі завдання пропонуються в ігровій формі.

Відпрацювання правильної вимови приголосних звуків ([п], [п’], [т], [к], [до’], [л’]) поєднується з виробленням уміння чути ці звуки у ряді інших, виділяти відповідні склади серед інших складів, а також визначати наявність даного звуку на початку слова (павук), в кінці (павук). Увага приділяється запам'ятовуванню ряду складів: та-ат, пку-уп-пу та ін. Ці склади вимовляються з різною інтонацією, силою голоси, повільно і уривчасто, з виділенням наголошеного складу: па-па-па; па-па-па; па-па-па. Процес промовляння супроводиться оплесками в долоні, відстукуванням ритму, вгадуванням кількості складів. Поступово ряди складів подовжуються і варіюються. Включаються не лише прямі, але й обернені склади, із збігом приголосних, відкриті та закриті. Вправи на розпізнавання звуку в слові, відбір картинок, назва слів з цим звуком також здійснюються в процесі ігор з використанням різного дидактичного матеріалу.

Уміння виділити голосні і приголосні звуки дозволяє перейти до аналізу і синтезу обернених складів (від, aн, yм, уп, ит, ип, аль, оль). Діти грають в «живі звуки», коли кожен з них вибирає собі один з голосних і приголосних звуків. За сигналом логопеда діти стають в певній послідовності, утворюючи названі склади (уп, ут та ін.). Одночасно дітей учать перетворювати склади, змінюючи один звук (уп-оп-от та ін.). На індивідуальних заняттях у II-му періоді продовжується постановка відсутніх звуків та їх автоматизація. Як і раніше ця робота зумовлює зміст фронтальних занять. Новим в порівнянні з I періодом є посилення спрямованості на диференціацію (на слух і у вимові) звуків за принципами твердості-м’якості, глухості й дзвінкості. Найбільша кількість фронтальних занять присвячується закріпленню і диференціації свистячих звуків [с] [з’] [з] [з’] [ц]. У міру включення в лексичний матеріал нових звуків дітей знайомлять із зміною форм слова залежно від роду, числа, відмінка, часу дії. Залежно від індивідуальних особливостей дітей, динаміки їх просування, логопед може зменшувати або збільшувати час для вивчення звуків. В цей же час продовжується робота по складанню і поширених речень за питаннями, демонстрації дій, картинках, опорних словах.

Коментуючи прості сюжети, діти вчаться складати нескладні розповіді з опорою на наочність. Заразом заучуються короткі розповіді, вірші, потішки. Продовжується робота із закріплення навичок звукового аналізу і синтезу. На матеріалі звуків, що вивчаються, діти тренуються у виділенні приголосного в слові, визначенні його позиції (початок, середина, кінець слова), складанні складів: ас-са, уц-цу та ін. Водночас дітей учать визначати голосний в положенні після згідного (мак, суп, кіт) і так далі В кінці навчання II періоду діти самостійно в усній формі аналізують склади (са-со-су), поєднують окремі звуки (приголосні і голосні) в прямі склади і перетворять їх (са-су, цу-цо та ін.).

Таким чином діти практично знайомляться з термінами «склад», «слово», «голосні звуки», «приголосні звуки» (дзвінкі, глухі, м'які, тверді), «речення».

У III-му періоді індивідуальна робота проводиться в міру необхідності з дітьми, що мають стерту дизартрію, ринолалію або які-небудь інші відхилення. У підгрупах займаються діти, у яких зберігаються труднощі в диференціації звуків, засвоєнні аналізу і синтезу. Фронтальні заняття проводяться 3 рази на тиждень. Протягом цього часу вивчаються звуки: [л], [р], [л] - [л’], [р] - [р’], [л] - [р], [л] - [л’], [р], [р’], [ч], [щ] і здійснюється їх диференціація. Акцент переноситься на закріплення навичок вживання цих звуків в самостійному мовленні. При цьому багато уваги приділяється розвитку самостійних висловів (складання розповідей за картинкою, серією картин, переказ). Весь матеріал підбирається з урахуванням правильно вимовлюваних звуків. Важливо, щоб діти достатньо вільно користувалися словами із зменшувально-пестливими значеннями, префіксальними дієсловами, що передають відтінки дій, вчилися утворювати споріднені слова, підбирати слова-антоніми. Велике значення приділяється вдосконаленню практичних навичок вживання і перетворення граматичних форм (категорії числа іменників, дієслів, узгодження додавальних і порядкових числівників з іменниками), використанню прийменникових конструкцій. Відпрацьовувані мовленнєві форми включаються у роботу над зв'язним мовленням. На кожному логопедичному занятті даються вправи на звуковий аналіз і синтез. Основною одиницею вивчення є тепер не окремий звук у складі слова, а ціле слово. Дітей учать ділити слова на склади. Як зорова опора використовується схема, де довгою смужкою позначено слово, короткими – склади. Виділяються голосні звуки – червоними кружечками, приголосні – синіми. До кінця III-го періоду діти самостійно проводять аналіз і синтез односкладових слів (рак, шум, лук), складів із збігом приголосних (сто, шко, сту) і слів: стіл, стілець, шафа. Закінчується навчання дітей в червні. До цього часу діти оволодівають навичками правильної вимови і розрізнення фонем рідного мовлення, а також аналізу і синтезу односкладових слів без збігу приголосних й із збігом приголосних. У самостійному мовленні вони повинні достатньо вільно користуватися лексико-граматичними конструкціями, структурами простих і складних речень. В процесі оволодіння фонематичною стороною мовлення на заняття поступово включаються вправи по навчанню дітей усвідомленому аналізу і синтезу звукового складу слова. Розвиток уміння виділити звуки з різних позицій в слові, у свою чергу, допомагає заповнити пропуски фонематичного розвитку. Система вправ з підготовки дітей до оволодіння елементарними навичками читання і письма починається з виділення звуку в слові й закінчується аналізом і синтезом односкладових слів.

Друга частина даної програми «Логопедична робота з подолання фонетико-ФФНМ у дітей в підготовчій групі» призначена для корекції мовленнєвого порушення дітей 6-7 років. Дошкільники повинні за період перебування в спеціалізованій установі оволодіти обсягом знань, умінь і навиків, визначених корекційною програмою і програмою загальноосвітнього типу, щоб бути повністю готовими до навчання в загальноосвітній школі. Разом з тим методи виховання звукової культури мовлення значно відрізняються від тих, що рекомендуються для дітей з нормальним мовленнєвим розвитком. У відповідності до особливостей мовленнєвого розвитку дітей програма містить такі розділи, як «Формування вимови» і «Формування елементарних навичок читання і письма». Виділення пропедевтичного періоду спрямоване на виховання правильної вимови звуків у поєднанні з інтенсивним формуванням звукового аналізу і синтезу, який передує оволодінню дошкільниками елементарними навичками читання і письма. Визначені специфічні напрями формування діалогічнго і монологічнго мовлення дітей враховують труднощі дошкільників в орієнтуванні в звуковій формі слова. У цьому зв'язку виділені етапи оволодіння граматичними елементами на основі орієнтування у звуковій формі слова, встановлення загальної звукової форми, з'єднання цього звукокомплексу з певним предметом або явищем (модель — тип). Це впливає на розвиток мовленнєвої здатності дітей, тобто сприяє накопиченню неусвідомлюваних знань про мову і практичних правил операції з мовленнєвим матеріалом. Виділений особливий період формування елементарних навичок читання і письма, органічно пов'язаний з процесом нормалізації звукової сторони мовлення у всіх її аспектах (правильна вимова звуків, орфоепічно правильне мовлення, дикція, культура мовленнєвого спілкування). Спільна мета програми – освоєння дітьми 6-7 років комунікативної функції мовлення відповідно до вікових нормативів. Програма має широку сферу використання, оскільки відомо, що діти з ФФНМ представляють найбільш поширену групу ризику з дисграфії і дислексії при навчанні в школі. У цьому зв'язку провідним завданням є цілісний розвиток мовлення у всіх його формах (внутрішньою, зовнішньою) і у всіх його функціях. Ядром програми є робота, спрямована на усвідомлення дітьми взаємозв'язку між змістовною, смисловою стороною мовлення і засобами його вираження на основі спостереження основних одиниць мовленняи: тексту, речення, слова. Рекомендується активне вживання мовлення у спеціально організованих мовленнєвих ситуаціях з урахуванням скоригированих звукових засобів і фонематичного сприймання, що розвивається. Дотримання даних умов створить надійну базу для вироблення навичок читання, письма і правопису. Відбір і структуризація програмного змісту засновані на вивченні мовленнєвої діяльності дітей 6 років з ФФНМ, виділенні провідній недоліки в структурі мовленнєвого порушення й аналізі специфічних проявів, зумовлених клінічними і етіопатогенетичними причинами. При логопедичному обстеженні можуть бути виявлені нерізко виражені вторинні порушення лексико-граматичного оформлення мовлення, як правило зумовлені обмеженням мовленнєвого спілкування.

Комплектування підготовчих груп для дітей 6-7 років з ФФНМ відбувається аналогічно комплектуванню груп для дітей 5 років з ФФНМ. Навчання дітей відповідно до запропонованої системи забезпечує оволодіння фонематичною стороною мовлення, підготовку до оволодіння навичками письма і читання аналітико-синтетичним методом і передбачає засвоєння елементарної грамоти і графомоторних навичок. Передбачені систематичні вправи, спрячмовані на розширення і уточнення лексики, на виховання граматично правильного зв'язкового і виразного мовлення. Формування орієнтовної діяльності в звуковій дійсності, розвиток вищої форми фонематичного слуху – фонематичного сприймання – позитивно впливає на сенсорну систему дитини, створює сприятливі умови для розвитку слухової уваги і слухової пам'яті.

У I-му періоді навчання фронтальні заняття з вимови й розвитку мовлення проводяться 5 разів на тиждень, індивідуальні й підгрупові – щодня. Заняття по формуванню елементарних навичок читання і письма проводяться на матеріалі правильно вимовлюваних звуків в години, виділені для формування вимови.

У II-му періоді фронтальні заняття з формуванню вимови і розвитку мовлення плануються 3 рази на тиждень. Заняття з формування елементарних навичок читання і письма – 2 рази на тиждень.

У III-му періоді фронтальні заняття по формуванню вимови і розвитку мовлення проводяться 1-2 рази на тиждень. Заняття з формування елементарних навичок читання і письма – 3 рази на тиждень. Фронтальні заняття закінчуються до 1 червня. У червні – серпні проводяться тільки індивідуальні і підгрупові заняття, на яких остаточно доопрацьовуються недоліки, що залишилися, у мовленні дітей.