Полтавський національний педагогічний університет

імені В.Г. Короленка

Кафедра української мови

Українська мова

ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ

Плани практичних занять

для студентів ІІ курсу

фізико-математичного факультету

Викладач: доц. Котух Н.В.

Полтава

2014

МОДУЛЬ 1

Законодавчі та нормативно-стильові основи

професійного спілкування

Практичні заняття № 1 – 2

Тема: Теоретичні засади курсу.

Особливості мови професійного спілкування

План

1. Роль мови в житті суспільства. Основні функції мови.

2. Мовне законодавство та мовна політика в Україні.

3. Ознаки літературної мови.

4. Мовна норма та її суспільне значення. Типи мовних норм.

5. Функції мови професійного спілкування.

6. Професійна мовнокомунікативна компетенція. Основні її компоненти.

7. Шляхи формування мовної компетенції особистості.

8. Урок як основна форма професійного спілкування.

Орфографічний практикум: принципи правопису, правопис букв на позначення голосних звуків.

Основна література до теми

1. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова/ М. Г. Зубков. – Донецьк: 2005. – С.9 – 18.

2. Культура фахового мовлення / за ред. Н.Д.Бабич. – Чернівці, 2005. – С.14 – 19, 43 – 48.

3. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування / З. Мацюк, Н. Станкевич. – К.: Каравела, 2005. – С. 5 – 36.

4. Пилинський М.М. Літературні норми. Їх типи і класифікація / М. М. Пилинський // Мовознавство. – 1974. – № 3. – С. 11 – 12.

5. Мацько Л.І. Культура української фахової мови: навч. посібник / Л.І. Мацько, Л.В. Кравець. – К.: Академія, 2007. – С. 11 – 24, 53 – 57.

6. Козачук Г.О. Українська мова: практикум / Г. О. Козачук. – К.: Вища школа, 2008. – С.70 – 72, 4 – 8, 19 – 22, 67 – 72.

7. Український правопис / Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України, Ін-т укр. мови НАН України. – К.: Наук. думка, 2008. – С. 7–18.

8. Шевчук С.В., Клименко І.В. Українська мова за професійним спрямуванням / С.В. Шевчук, І.В. Клименко. – К.: Алерта, 2011. – С. 11 – 52.

Додаткова література до теми

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. А.П.Грищенка. – К.: 2002. – С. 3 – 15.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я Плющ. – К.: Вища школа, 2003. – С. 3—6.

3. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика / М. І. Пентилюк. – К.:Вежа, 1994. – 240 с.

4. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення / Н. Д. Бабич. – Львів: Світ, 1990. – 232 с.

Практичні завдання та методичні рекомендації

1. Наведіть приклади різних типів мовних норм.

2. Проілюструйте на прикладах типові випадки порушення мовних норм.

3. Підготуйтесь до виконання вправ і завдань за темою орфографічного практикуму (практичне розрізнення принципів правопису).

4. Підготуйте фрагмент уроку з метою демонстрації професійно важливих якостей педагогічного мовлення.

5. Прокоментуйте зміст тексту, спростуйте чи підтвердьте думку автора власними роздумами.

Один мій знайомий учитель якось ремствував:

— Дуже нас «зарежимили», розписали кожнісінький крок. Одне слово, така сила всіляких заходів та обов’язків, що ніколи вгору глянути.

Оте «ніколи й угору глянути» я розшифрував так: ніколи інтелектуально, духовно, професійно рости, збагачувати себе найновішими знаннями, читати художні твори, дивитися кінофільми, вистави, мати значно ширші знання з кібернетики, мати уявлення про напівпровідники, лазери, гени, ба навіть про чемпіонат з футболу та останню передачу «КВК», про що вранці школярі неодмінно сперечатимуться... Леле, та хіба перелічиш усе, з чим має бути обізнаний учитель, що хоч-не-хоч свіжим струменем входитиме в його життя, працю, відпочинок?!

Як правило, педагог втрачає повагу учнів тоді, коли переживає застій у своєму зростанні, стає міщанином, розгублює набуті знання. Вчитель має щодень жадібно, як спрагливий до студеного джерела, припадати до нового, свіжішого, аби постійно зростати, а не убожіти інтелектуально й емоційно.

Але коли вчитель (і так нерідко буває!), засипаний хуртовиною усяких потрібних і непотрібних наказів, розпоряджень, звітів, доповідей, методрозробок, змушений висиджувати, і часом до позіхання, на численних зборах, нарадах, педчитаннях тощо? Тут, мені здається, провина обопільна – і вчителів, і їхніх керівників (маю на увазі не тільки шкільних). Якась сила інерції, невміння її спинити, приборкати стоять часом на заваді суворої економії часу, збереження вчительських нервів, їхньої енергії.

Праця педагога повинна бути неспокійною, напруженою, але разом з тим радісною, без шарпанини й авралів. (З журн.)