Istor_Latin_Amer_maket

Год Б.В., Год Н.В. Історія країн Латинської Америки

207.Чумакова М.Л. Никарагуа: время выбора // ЛА. — 1997. — №2.

208.Чумакова М.Л. Новый регионализм в Центральной Америке

209.Чумакова М.Л. Политические конфликты переходного периода // ЛА. — 1999. — №9.

210.Чумакова М.Л. Центральная Америка: тоги выборов // ЛА. — 1995. —

№1. — С. 4 — 13.

211.Шереметьев И.К. В поисках адекватной стратегии развития // ЛА. — 1994. — №7 — 8. — С. 57 — 64.

212.Шереметьев И.К. Динамика развития региона в90-е годы // ЛА. — 1999.— №5 — 6.

213.Шереметьев И.К. Долговая проблема на исходе XX в. // ЛА. — 1998. — №6. — С. 11 — 14.

214.Шереметьев И.К. Метаморфозы экономического развития // ЛА. — 1999. — №9.

215.Шереметьев И.К. Латинская Америка в ХХI веке: неплохой старт //

ЛА. — 2006. — №4.

216.Шереметьев И.К. Латинская Америка: кризиc неолиберальной модели // ЛА. — 2003. — №1.

217.Шереметьев И.К. Латинская Америка: прерванное развитие // ЛА. — 2009. — №4.

218.Шереметьев И.К. Структурный кризис техногенной цивилизации . Его преломление в странах периферии // ЛА. — 2004. — №10,11.

219.Шокина И.Е. Становления правового государства // ЛА. — 1994. —

№6. — С. 61 — 67.

220.Шульговский А.Ф. Армия и политика в Латинской Америке. — М., 1979.

221.Щокина И.Е. Меркосур и Мексика // ЛА. — 1997. — №1.

222.Элина Диас. Кубинский социализм и его этические установки в условиях глобализации // ЛА. — 2003. — №1.

223.Эльса Кардосо де Да Сильва . Ставка на интеграцию // ЛА. — 1997. —

№1.

224.Яковлев П.П. Аргентинская экономика перед вызовами модернизации. — М.: ИЛА РАН, 2008.

225.Янчук И.И. Политика США в Латинской Америке (1939 — 1945). —

М., 1975.

226.Янчук И.И. Политика США в Латинской Америке. 1918 — 1938. —

М., 1982.

227.50 лет Кубинской революции (“круглый стол” в ИЛА) // ЛА. — 2009. — №6.

Навчально-методичний комплекс для студентів історичного факультету

Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Історичний факультет

Кафедра всесвітньої історії та методики викладання історії

Затверджено на засіданні кафедри всесвітньої історії та методики викладання історії 13 жовтня 2009 року, протокол №4.

Завідувач кафедри проф. Год Б.В.

ІСТОРІЯ КРАЇН ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ

Навчально-методичний комплекс

для студентів IV курсу денної форми навчання

Шифр, назва спеціальності:

Напрям підготовки: 0101 Педагогічна освіта.

Спеціальність: Педагогіка і методика середньої освіти. Історія. Спеціалізація “Суспільствознавство”.

Спеціальність: Педагогіка і методика середньої освіти. Історія. Спеціалізація “Правознавство”.

Спеціальність: Педагогіка і методика середньої освіти. Географія. Спеціалізація “Краєзнавчо-туристична робота”.

Укладачі: доктор педагогічних наук, професор Год Б.В., кандидат педагогічних наук, доцент Год Н.В.

Полтава — 2010

60

1

Год Б.В., Год Н.В. Історія країн Латинської Америки			Навчально-методичний комплекс для студентів історичного факультету
		185.		Страны Центральной Америки : тенденции политического и социально -
З М І С Т
І. Загальні положення				экономического развития. — М., 1986.
		186.		Строганов А.И. Борьба за единый рабочий и народный фронт в
1.1. Структура залікового кредиту з дисципліни				Аргентине 1933 — 1936 гг. — М., 1969.
		187.		Судар эв В. Латинская Америка: сценарии конца XX века //
“Історія країн Латинської Америки” з тематичним				МЭиМО. — 1992. — №З. — С. 22 — 34.
планом курсу .................................................................................	3	188.		Сумбатян Ю.Г. Рощупкин А.В. Роль армии в политической жизни
1.2. Мета і завдання вивчення дисципліни				латиноамериканских стран // ЛА. — 1999. — № 1.
“Історія країн Латинської Америки”..............................................	4	189.		Теперман В.А. Мировые схемы урегулирования внешней
1.3. Опис предмета навчальної дисципліни.......................................	4			задолженности // ЛА. — 1998. — №8. — С. 63 — 76.
1.4. Види навчальної діяльності студентів.........................................	5	190.		Томас А.Б. История Латинской Америки. — М., 1960.
1.5. Форми контролю, критерії та шкала оцінювання знань............	5	191.		Троненко В. Нам заново “відкривати” Латинську Америку // Політика
1.6. Рекомендації для студентів щодо опрацювання				і час. — 1995. — №6. — С. 68 — 72.
змістових модулів і виконання різних видів робіт......................	9	192.		Фелипе Фоссати. Тормоз экономического развития // ЛА. — 1998. —
ІІ. Зміст навчального модулю дисципліни “Історія країн				№6. — С. 29 — 37.
		193.		Фернандо Наранхо Вильялобос. Будущее Центральной Америки —
Латинської Америки”				демократия и процветание // ЛА. — 1997. — №12.
1. Латинська Америка від давніх індіанських цивілізацій		194.		Финансово-экономические показатели стран Латинской Америки и
				Карибского бассейна // ЛА. — 1998. — №6. — С. 6 — 128.
до кінця Х VIII століття....................................................................	11	195.		Філіпчук Н. Відкриті ворота: то стукає Чилі // Голос України. —
2. Національно-визвольна боротьба народів Латинської				1995. —13 жовтня.
Америки наприкінці XVIII — на початку ХХ століття.................	15	196.		Фостер У. Очерк политической истории Америки. — М., 1953.
3. Латинська Америка початку ХХ століття —		197.		Франклин Гонсалес “Задачи Венесуэлы”: истоки, проблемы,
кінця 30-х років ХХ століття ...........................................................	20			перспективы // ЛА. — 1997. — №1.
4. Країни Латинської Америки у 50-х — 60-х роках		198.		Фучс X. Латинская Америка: современные социально-экономические
ХХ століття......................................................................................	24			проблемы. — М., 1986.
5. Латинська Америка 70-х — 90-х років ХХ століття....................	28	199.		Хачатуров К.Л. Универсальные вызовы на пороге третьего
6. Латинська Америка наприкінці XX — на початку				тысячелетия // ЛА. — 1998. — №10. — С. 4 — 17 (Наркомафия,
ХХІ століття.....................................................................................	33			коррупция и т д.).
7. Індивідуальні навчально-дослідні завдання ..................................	43	200.		Хенкин С.М. Мелкобуржуазная демократия в Бразилии. 20-30-е годы
8. Проблематика творчих завдань.....................................................	43			XX века. — М., 1985.
9. Тематика рефератів.........................................................................	45	201.		Холодков М.Н. Современная роль Латинской Америки на рынке
10. Екзаменаційні питання до курсу...................................................	48			капиталов // ЛА. — 1998. — №6. — С. 103 — 115.
III. Література до курсу	51	202.		Хосе Мария Рсстрепо (Колумбия). Наркомафия, партизанское движение
				и насилие в Колумбии // ЛА. — 1997. — №8 — 9.
		203.		Хрестоматия по истории средних веков. — М., 1950. — Т.З.
		204.		Хрестоматия по новой истории. — М., 1963 — 1965-. — Т. 1 — 2.
		205.		Чили от диктатуры к демократии. — М., 1991.
		206.		Чумакова М.Л. Латинская Америка: власть и политика в зеркале
				общественного мнения // ЛА. — 2005. — №8.

2

59

Год Б.В., Год Н.В. Історія країн Латинської Америки

162.Посконина Л.С. Латинская Америка: критика леворадикальных концепций. — М., 1988.

163.Потокова Н.В. Агрессия США против Мексики. 1846 — 1848. — М., 1962.

164.Пьеро Родиси. Уроки истории на пороге нового тысячелетия // ЛА. — 1998. — №6. — С. 51 — 58.

165.Ревуненков В.Т. История стран Латинской Америки в новейшее время. — М., 1963.

166.Романова 3. Аргентина: трудный опыт приватизации // МэиМО. — 1993.— №4. — С. 98 — 109.

167.Романова З.И. Аргентинский сценарий решения финансовоэкономических проблем // ЛА. — 2000. — №2. — С. 43 — 56.

168.Романова З.И. Коста-Рика в общем потоке преобразований// ЛА. — 1997. — №11.

169.Романова З.И. Латинская Америка в мирохозяйственном научнотехногенном цикле // ЛА. — 2005. — №12.

170.Романова З.И. Объединительные процессы в свете основных внешнеэкономических концепций // ЛА. — 1997. — №2.

171.Романова З.И. Развитие капитализма в Аргентине. — М., 1985.

172.Романова З.И. Тернистый путь парагвайской экономики// ЛА. — 1998.—Л. — С. 31 — 42.

173.Рудько Д.О. Тенденции промышленного развития // ЛА. — 1999. —

№10.

174.С древнейших времен до начала XX века. — М., 1991. — С. 6 — 34.

175.Сармьсито Д.Ф. Цивилизация и варварство. — М., 1988.

176.Севостьянов А.С. Аргентина: Бразилия: преодоление противоречии в ходе интеграции // ЛА. — 1997. — №2.

177.Селиванов В.Н. Латинская Америка: от конкистадоров до независимостн. — М., 1984.

178.Семенов В.Л. Группа грех и процесс интеграции// ЛА. — 1997. —

№10.

179.Семенов В.Л. Группа трех: Проблемы и перспективы // ЛА. —1997. —

№2.

180.Симонова Л.Н. Этапы финансовой либерализации в Чили // ЛА. — 2000.

№1. — С. 49 — 67.

181.Скрипникова Л.В. От колоний к суверенитету: из истории освободительной борьбы карибских колоний Англии . — М., 1985.

182.Современные идеологические течения в Латинской Америке . — М., 1983.

183.Соли Д. Великие культуры Мезоамерики. — М., 1985.

184.Степанов М.С. Поиски путей сближения // ЛА. — 1999. — № 12.

Навчально-методичний комплекс для студентів історичного факультету

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Курс “Історія країн Латинської Америки” є поряд з іншими складовою частиною всесвітньої історії й охоплює тривалий період в історії регіону — від стародавніх часів до початку ХХІ століття.

Його вивчення передбачене типовою програмою підготовки бакалавра педагогічної освіти з історії.

1.1. Структура залікового кредиту з дисципліни “Історія країн Латинської Америки” з тематичним планом курсу

				Аудиторна		Позаауди-
				робота (год.)		торна робота
№	Назва змістових модулів					(год.)
з/п	і тем дисципліни			Лекційні заняття	Семінарські заняття	Самостійна робота		І Н Д З
1.	Латинська Америка від			4	2	2		2
	найдавніших цивілізацій до
	кінця XVIII століття
2.	Латинська Америка уXIX —			4	2	2		2
	на початку XX століття
3.	Латинська Америка між			4	2	2		2
	першою та другою світовими
	війнами (кінець 10-х —
	кінець
	30-х років XX століття)
4	Латиноамериканський	регіон		6	2	2		2
	у 50 — 60-х роках XX
	століття
5.	Латинська Америка70-х —			6	4	3		3
	90-х років XX століття
6.	Сучасні регіональні та	світові		4	2	4		4
	проблеми Латинської
	Америки
	Всього			28	14	15		15
	Всього — 72
	Лекцій — 28

Семінарських занять — 14 ІНДЗ — 15

Самостійної роботи — 15

58

3

Год Б.В., Год Н.В. Історія країн Латинської Америки

1.2. Мета і завдання вивчення дисципліни “Історія країн Латинської Америки”

Основною метою курсу є вивчення загальних закономірностей та особливих тенденцій соціально-економічного, політичного та культурного розвитку країн Латинської Америки за період з найдавніших часів до сьогодення в контексті основних напрямів розвитку людської цивілізації.

Завдання курсу “Історія країн Латинської Америки” :

—визначити зміст та особливості поняття“Мезоамерика”, хронологічні межі та внутрішню періодизацію історії країн Латинської Америки;

—вивчити основні напрями соціально-економічного, політичного та ідеологічного розвитку країн регіону ; зміни в системі міжнародних відносин і зв’язків; розвиток культури, науки, техніки, побуту, традицій та звичаїв населення континенту;

—сформувати базовий понятійний апарат дисципліни , познайомити студентів із науковими підходами до вивчення історії Латиноамериканських держав, що склалися у вітчизняній та зарубіжній історіографії;

—розширити й удосконалити раніше набуті знання і вміння, необхідні для роботи з історичними документами, науковою літературою, періодичними виданнями тощо.

1.3. Опис предмета навчальної дисципліни

Загальна кількість годин на вивчення дисципліни — 72 год. Обов’язкова чи за вибором — обов’язкова.

Семестр — 8. Лекції — 28 год.

Практичні заняття — 14 год. Самостійна робота — 15 год. Індивідуальна робота — 15 год.

Вид підсумкового контролю — екзамен.

Навчально-методичний комплекс для студентів історичного факультету

139.Мигель Уррутиа .М (Колумбия). Экономика в условиях глобализации // ЛА. — 1998. — №10. — С. 37 — 43.

140.Мирошевский В.М. Освободительные движения в американских колониях Испании от их завоевания до войны за независимость (1492 — 1810). — М.-Л., 1946.

141.Мойзес Наим. Путь Латинской Америки к рынку// ЛА. — 1996. —

№5. — С. 4 — 19.

142.Мосейкин Ю.Н., Охеда Э. Латинская Америка перед лицом мирового экономического кризиса // ЛА. — 2009. — №4.

143.Народы и государства // Латинская Америка. — 1997. — №10.

144.Новая краткая история Мексики. — М.: ИЛА РАН, 2008.

145.Окампо Х.А. Латинская Америка: стратегия развития на XXI век //

ЛА.— 2001. — №11.

146.Окунева Л.С. Бразилия: особенности демократического проекта. Страницы новейшей политической истории латиноамериканского гиганта (1960-е годы — 2006 г.). — М.: МГИМО — Университет, 2008.

147.Окунева Л..С Демократическая консолидация в Латинской Америке:особенности и противоречия // ЛА. — 2000. — №2. — С. 57 —78.

148.Окунева Л.С. О политических аспектах финансового кризиса в Бразилии // Современный финансовый кризис. — М., 1999.

149.Окунева Л.С. Особенности бразильского федерализма (историкополитические аспекты) // ЛА. — 1997. — №4.

150.Окунева Л.С. Политическая мысль современной Бразилии: теории развития, модернизации, демократии. Кн. 1 — 2. — М., 1994.

151.Окунева-По сконина Л.С. От авторитаризма к демократии: сравнительный анализ советских и бразильских реалий// ЛА. — 1992. — №1. — С. 55 — 62; №4. — С. 41 — 48.

152.Очерки истории Аргентины. — М., 1981.

153.Очерки истории Бразилии. — М., 1962.

154.Очерки истории Кубы. — М., 1978.

155.Очерки истории Чили. — М., 1967.

156.Очерки новой и новейшей истории Мексики(1810 — 1945). — М., 1960.

157.Пащук В.В. Куба: революция и внешняя политика. — К., 1989.

158.Пестковская Е.С. Эволюция классовой структуры Мексики в классовый период стабильного развития (40 — 60-е годы XX в.). — М., 1979.

159.Питовранова Н.Е. Боливийская модель модернизации экономики //

ЛА. — 1997. — №11.

160.Политическая система общества в Латинской Америке . — М., 1982.

161.Политический портрет Латинской Америки . — Вып. 2. — Прага, 1975.

4

57

Год Б.В., Год Н.В. Історія країн Латинської Америки			Навчально-методичний комплекс для студентів історичного факультету
116.	Латинская Америка 80-х годов: страны Южного конуса: современное		1.4. Види навчальної діяльності студентів
	положение и перспективы развития. — М., 1989.		І. Аудиторна діяльність:
117. Латинская Америка: испытания демократии. Проблемы политической
	модернизации / Отв. ред. Чумакова М.А. — М.: ИЛА РАН, 2009.		а) лекційна робота — конспектування теоретичного матеріалу,
118.	Латинская Америка между прошлым и будущим/ Отв. ред.		який в усній формі пропонується викладачем;
	Давыдов В.М. — М.: ИЛА РАН, 2009.		б) робота на семінарських заняттях — студенти виступають
119. Латинская Америка: политические партии и социальные движения . —			із доповідями або повідомленнями на заздалегідь запропоновані
	Т. I. — М, 1994.		питання, рецензують і доповнюють виступи своїх колег,
120.	Латинская Америка: структурная перестройка хозяйства. — М., 1994.		користуючись, при цьому, конспектами опрацьованої літератури,
121.	Леонов Н.С. Очерки новой н новейшей истории стран Центральной		історичних джерел, матеріалами збірників документів і різноманітних
	Америки. — М., 1975.		хрестоматій з Нової історії; вони також звітують про виконання
122.	Линч Дж. Революция в Испанской Америке , 1808 — 1826. — М., 1979.		спеціально запропонованих завдань;
123.	Лобанцова С.Л. Аргентинский опыт преодоления инфляции // ЛА. —		в) модульна контрольна робота— виконання різнорівневих
	1995. — №6. — С. 4 — 15.		тестових завдань, в яких представлений увесь навчальний матеріал модуля;
124.	Лунин В.Н. Старт и новое тысячелетие // ЛА. — 1999. — №12.		ІІ. Позааудиторна діяльність:
125.	Магидович И.П. История открытия и исследования Центральной и		а) виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань
	Южной Америки. — М., 1965.		(далі — ІНДЗ) — полягає в написанні письмового реферату з певної
126.	Майданик К.Л. Кубинская революция и мир второй половины		проблеми та виконанні творчого завдання з однієї з тем дисципліни ;
	XX века // ЛА. — 1999. — №4.		б) самостійна робота — передбачає самостійне виконання
127.	Майданик К.Л. Латинская Америка на стыке веков: ситуация		певних завдань у вигляді тестів, заповнення або складання таблиць,
	безальтернативности // ЛА. — 2001. — №12.		проблемних запитань тощо;
128.	Малаховский К.В. Кругосветный бег “Золотой лани”. — М., 1980.		в) консультації — отримання студентами відповідей на
129.	Мария Д’Алва Жил Книзо . Эффективность системы власти и процесс		запитання від викладача; вони проводяться за встановленим
	принятия решений (Бразилия) // ЛА. — 1998. — №2. — С. 47 — 57.		кафедрою розкладом або за усною домовленістю з викладачем;
130.	Мартынов Б.Ф. Латинская Америка на цивилизационном подъёме//		г) підготовка до екзамену (заліку) — повторення всього
	ЛА. — 2006. — №1.		обсягу вивченого матеріалу з дисципліни.
131.	Мартынов Б.Ф. Меркосур: проблемы безопасности и субрегионального		1.5. Форми контролю, критерії та шкала оцінювання знань
	объединения // ЛА. — 1998. — №4. — С. 11 — 18.
132.	Марчук Н.Н. Борьба за незавнсимость в Латинской Америке в конце		Форми контролю:
	XVIII — начале ХІХ в. — М., 1988.
133.	Марчук Н.Н. Либеральные реформы и Война за независимость		а) поточний контроль — проводиться постійно під час
	Латинской Америки. — М., 1999.		проведення аудиторних занять і спрямований на перевірку
134.	Маса Савана Д.Ф. Внешняя задолженность развивающихся стран//		систематичності роботи студентів, рівня засвоєння матеріалу
	ЛА. — 1998. — №6. — С. 15 — 28.		впродовж викладання курсу;
135.	Матлина Л.А. Латинская Америка в меняющемся мире. — М, 1992.		б) модульний контроль — здійснюється як підсумок вивчення
136.	Медяна М. Соединенные Штаты и Латинская Америка . ХІХ вв. — М., 1974.		окремого модуля;
137.	Мексика: тенденции социально-экономического и политического		в) підсумковий контроль — підсумкова оцінка складається з
	развития. — М., 1983.		усіх балів, набраних студентом під час поточного та модульного видів
138.	Механизм политической власти в переходных обществах (Круглый стол		контролю. Оцінки, отримані упродовж вивчення всіх модулів, є
	в ИЛА) // ЛА. — 1997. — №8 — 9.		остаточними.

56

5

Год Б.В., Год Н.В. Історія країн Латинської Америки

О цінювання навчальної діяльності студента з дисципліни

(за семестр )

(за максимал ьною ш калою)

Поточ ний

Підсумковий

ІН ДЗ

конт роль

Сума балів

конт роль

(екзамен)

Змі стовий

…

З місто вий

мо дул ь

м од уль

до 20

до 40

до 100

до 40

Ш кала оцінювання знань і зміст підсумкової оцінки

Оцінка за 100-

бальною

90 -1 00

83 -8 9

7 5-82

68-7 4

60 -6 7

35-59

0 -3 4

шкал ою

О цінка ECTS

А

В

С

D

Е

FX

F

О цінка за

від мінно

д об

ре

зад овіл ьно

незадо вільно

національною

зараховано

не зараховано

шкал ою

Оцінка

За 100-

Н аціонал ьна шкал а

Зміст оцінки

бальною

ECTS

Екзамен

Залік

ш калою

Відмінно - відмінний рівень

А

ком петентностей з незначними

90 -100

відмінно

недолік ам и, як і не мають

балів

принципового значення

В

Дуже добре - високий рівень

ком петентностей з деякими

83-89 балів

недолік ам и

добре

Добре - до брий рівень

С

ком петентностей з деякими

75-82 балів

зараховано

недолік ам и

Задовільно - посередній рівень

D

ком петентностей з недоліками ,

68-74 балів

достатній для подальшого навчання

або проф есійної діяльності

зад овільно

Достатньо - мінімальний рівень

Е

ком петентностей, допустим ий для

60-67 балів

подальшого навчання або

професійної діяльності

Незадовільно з мож ливістю

повторного складання -

незадовільний рівень

FX

ком петентностей, м ожливе

35-59 балів

повторне складання за умови

належног о самостійного

не

незадовільно

доопрацювання

зараховано

Незадовільно з обов'язковим

повторним вивченням курсу - дуже

F

низький рівень компетентностей ,

0 -34 балів

необхідне повторне вивчення

дисципліни

Навчально-методичний комплекс для студентів історичного факультету

92.Коваль Б.И. Латинская Америка: революция и современность . — М., 1981.

93.Коваль Б.И. Рабочее движение в Латинской Америке(1917 — 1959). — М., 1979.

94.Комаров Г. Сандинизм — сочетание марксизма, национализма и християнства // ЛА. — 2009. — №2.

95.Королев М.И. Страны Латинской Америки в международных отношениях (1898 — 1962гг.). — Кишинев, 1962.

96.Королев Ю.Н. Чили: революция и контрреволюция. — М., 1976.

97.Королёв Ю.Н. Чилийская революция: проблемы и дискуссии . — М., 1982.

98.Королев Ю.Н., Кудачкин М.Ф. Латинская Америка: революции

XX века. — М., 1986.

99.Косарев Е.А. Экономическая интеграция Латинской Америки и США. — М., 1979.

100.Красильщиков В.А. Модернизация Бразилии: прерванный полет “тропической кометы” // В кн.: Модернизация: зарубежный опыт и Россия. — М., 1994.

101.Кудрявцева Е.Ю. Меркосур: трудности и ожидания современного этапа // ЛА. — 2008. — №3.

102.Кузьмин В.В. Латинская Америка: интеграция и двусторонние экономические связи // ЛА. — 2008. — №2.

103.Культура и быт народов Америки . — Л., 1967.

104.Культура индейцев. Вклад коренного населения Америки в мировую культуру. — М., 1963.

105.Кузьмищев А..В Зарождение и развитие федеральной государственности в Латинской Америке // ЛА. — 2002. — №1.

106.Кучеров В.Ю., Петров Т.Е. Жангада поднимай парус: очерк о современной Бразилии. — М., 1984.

107.Лавров Н.М. Мексиканская революция 1910 — 1917 гг. — М., 1972.

108.Лавут А.А. Андская группа перед выбором // ЛА. — 1997. — №10.

109.Лавут А.А. Андская группа: от застоя к модернизации? // ЛА. — 1997. — №3.

110.Лаптев Е.Г. Мексика на рубеже двух веков. — М., 1990.

111.Лаптев Е.Г. Опасное наследие XX века // ЛА. — 1995. — №10. — С. 13 - 20.

112.Лаптев Е.Г. Президентская республика: латиноамериканский вариант // ЛА. — 1994. — №7. — С. 43 — 51.

113.Латинская Америка / Справочник. — М., 1990.

114.Латинская Америка / Энциклопедический справочник. — В 2-х т. —

М., 1979.

115.Латинская Америка 80-х годов. Партийно-политическая структура стран региона. — М., 1989.

6

55

Год Б.В., Год Н.В. Історія країн Латинської Америки

69.Зубрицкий К.Л. Встреча миров: открытие и сокрытие Америки . — М, 1992.

70.Ивановский З.В. Колумбия: государство и гражданское общество . Опыт

экономических	и	политиче ских	реформ	в	условиях
нестабильности. — М, 1997.

71.Ивановский З.В. Конституционные реформы и трансформация политических систем // ЛА. — 2001. — №4.

72.Ивановский З.В. Проблемы и перспективы консолидации новых демократий // ЛА. — 2000. — С. 6 — 25.

73.Исторические судьбы американских индейцев. — М., 1985.

74.История Латинской Америки. — Т. 1 — 3. — М., 1991 — 1999.

75.Исторня Латинской Америки. Доколумбова эпоха — 70-е годы

XIX века: В 2-х т. — М., 1991, 1993.

76.Калмыков Н.П. Основные вехи бразильской истории // ЛА. — 2000. — №9.

77.Капитализм в Латинской Америки. Очерки генезиса, эволюции и кризиса. — М., 1983.

78.Караваев А.II. Капитализм в Бразилии : прошлое и настоящее . — М., 1987.

79.Караваев А.П. “Шоковая терапия” по-бразильски // ЛА. — 1992. —

№5 —6. — С. 50— 57; №7 — 8. — С. 12 — 18.

80.Карлос Альберта Монтанер. Куба: анатомия оппозиции // ЛА. — 1992. — №1. — С. 23 — 29.

81.Кириченко В.П., Матвиенко В.М. Новое открытие континента //

ЛА. — 1994. — №7 — 8. — С. 107 — 110.

82.Клеченов Г.Е. Латинская Америка между прошлым и будущим//

ЛА. — 2000. — №3. — С. 21 — 32.

83.Клеченов Г.Е. Процес демократизации и конституционная реформа в Латинской Америке // ЛА. — 1997. — №5.

84.Клеченов Г.Е. Перспективы Латинской Америки в многополярном мире // ЛА. — 2000. — №9.

85.Клеченов Т.П. Парагвай: выбор сделан // ЛА. — 1998. — №7. — С. 4 — 26.

86.Клочковский Л.Л. Латинская Америка на рубеже веков: новые тенденции хозяйственной эволюции // ЛА. — 2002. — №12.

87.Клочковский Л.Л. Национальные стратегии развития и экономическое будущее Латинской Америки // ЛА. — 2005. — №10.

88.Клочковский Л.Л. Процессы глобализации и Латинская Америка//

ЛА.— 2008. — №1.

89.Клочковский Л.Л. Тенденции модернизации и перспективы экономического развития Латинской Америки // ЛА. — 2003. — №10.

90.Клочковский С.С. Современные тенденции мирохозяйственного развития и Латинская Америка // ЛА. — 1997. — №12.

91.Ковалев Е.В. Латинская Америка; аграрные реформы и экономическое развитие. — М., 1982.

Навчально-методичний комплекс для студентів історичного факультету

Шкала оцінювання кожного виду навчальної діяльності студента

(лекційна робота за один модуль, семінарська робота за одне заняття , самостійна робота за один модуль, модульна контрольна робота, ІНДЗ , екзамен/залік)

	Кафедральна	Національна
	шкала		Рівень компетентностей студента
		шкала
	(оцінка)
	12		Студент має системні глибокі знання в обсязі та в
			меж ах вимог навчальних програм , усвідомлено
			використовує їх у стандартних та нестандартних
			ситуаціях. Ум іє самостійно аналізувати , оцінювати,
			узагальнювати опанований матеріал , самостійно
			користуватися джерелами інформації , приймати
		відмінно	рішення
	11		Студент на високому рівні володіє узагальненими
			знанням и в обсязі та в межах вимог навчальних
			програм , аргументовано вико ристовує їх у різних
			ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати
			її, ставити і розв'язувати проблем и
	10		Студент має міцні знання , здатний використовувати
			їх у прак тичній діяльності , робити висновки ,
			узагальнення, аргументувати їх
	9		Студент добре володіє вивченим м атеріалом,
			застосовує знання в стандартних ситуаціях , уміє
			аналізувати й систем атизувати інформацію,
			використовує загальновідомі докази із самостійною і
			правильною аргументацією
	8		Знання студента є достатнім и , він застосовує
			вивчений матеріал у стандартних ситуаціях ,
		добре	намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші
			зв'язки і залеж ність між явищами , фактами, робити
			висновки, загалом к онтролює власну діяльність .
			Відповідь його логічна, хоч і має неточності
	7		Студент правильно відтворює навчальний матеріал ,
			знає основополож ні теорії і факти , вміє наводити
			окремі власні приклади на підтвердження певних
			думок, частково контролює власні навчальні дії
	6		Студент виявляє знання й розуміння основних
			полож ень навчального матеріалу. Відповідь його
			правильна, але недостатньо осмислена. Вміє
			застосовувати знання при виконанні завдань за
		задовільно	зразком.
	5		Студент відтворює основний навчальний м атеріал ,
			здатний з помилкам и й неточностям и дати
			визначення понять, сформулювати правило
	4		Студент з допомогою викладача відтворює основний
			навчальний матері ал, може повторити за зразком
			певну операцію, дію
	3		Студент відтворює частину навчального матеріалу; з
			допомогою вик ладача виконує елементарні завдання
	2		Студент відтворює незначну частину навчальног о
		незадовільно	матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення
	1		Студент може розрізняти об'єкти вивчення
	0		Студент узагалі відмовляється від відповіді або
			робота ним не виконана

54

7

Год Б.В., Год Н.В. Історія країн Латинської Америки

Шкала переходу від оцінки до балів

ECTS

(для одномодульного семестру та екзамену/заліку)

Кафедральна шкала

Бали

(оцінка)

(за модуль,

(за модуль,

екзамен/залік)

екзамен/залік)

12

40 балів

11

37 балів

10

33 бали

9

30 балів

8

27 балів

7

23 бали

6

20 балів

5

17 балів

4

13 балів

3

10 балів

2

7 балів

1

3 бали

0

0 балів

Приклад ведення академічного журналу групи

модуль … (приклад для двомодульного семестру)

П.І.П.

сем .

сем .

сем.

…

сем.

лекц.

сам.

МКР

Оцін ка

Бали

студента

зан.

зан.

зан.

зан.

роб.

роб.

(мод.)

(м од.)

№1

№ 2

№ 3

№…

(м од.)

(мод.)

(середня)

…

10

8

12

12

10

8

10

17 б.

…

6

2

8

8

4

6

10 б.

…

н

н

4

0

9

4

4

7 б.

Примітка: З кожного модуля	визначається середньозважена оцінка і
переводиться за шкалою в балиECTS. Сума балів за всі модулі
семестру не перевищуватиме	40, далі додаються бали за ІНДЗ

(також переведені за шкалою, не більше 20) та бали за екзамен/залік (переведені за шкалою, не більше 40). Отримуємо підсумкові бали успішності студента (не вищі 100).

Навчально-методичний комплекс для студентів історичного факультету

45.Гончарова Т.В. Великие города бессмертных майя // ЛА. — 1999. —

№7 — 8.

46.Гончарова Т.В., Стеценко А.К., Шемякин А.Г. Универсальные ценности

ицивилизационная специфика Латинской Америки. — М., 1995.

47.Григулевич И.Р. Франсиско де Миранда и борьба за независимость Испанской Америки. — М., 1976.

48.Григулевич И.Р. Латинская Америка: церковь и революционное движение. 1960 — начало 1980-х годов. — М., 1989.

49.Гуляев В.И. Америка и Старый свет в доколумбову эпоху . — М., 1968.

50.Гуляев В.И. Города-Государства майя. — М., 1979.

51.Гуляев В.И. Сколько раз открывали Америку? — М., 1978.

52.Дабагян Э.С. Национал-реформизм в современной Венесуэле . — М., 1972.

53.Дабагян Э.С. Неолиберализм и популизм: опыт одной Страны (социально-политические аспекты) // ЛА. — 1997. — №1.

54.Дабагян Э.С. Рикардо Логос: портрет на фоне Чили // ЛА. — 2000. —

№5. — С. 53 — 65.

55.Дабагян Э.С. “Форум Сан-Пауло” // ЛА. — 1998. — №10. — С. 44 — 54.

56.Дабагян Э.С. Электоральная панорама Латинской Америки // ЛА. — 2006. — №2.

57.Давыдов В.М. Восходящие страны-гиганты на современной мировой арене // ЛА. — 2009. — №7.

58.Давыдов В.М. Латиноамериканство на перепутье: итоги и поиски //

ЛА. — 1996. — №4. — С. 4 — 20.

59.Давыдов В.М. Новый облик региона // ЛА. — 1998. — №3. — С. 4 — 10.

60.Давыдов В.М., Бобровников А.В., Текерман В.А. Латинская Америка

исовременный финансово-экономический кризис // ЛА. — 1999. —

№5 — 6.

61.Доминго Кавальо. Структурные преобразования в экономике // ЛА. — 1994. — №6. — С. 39 — 47.

62.Дунаев В.Н. Чили: военные и общество // ЛА. — 1999. — №1.

63.Дьякова Н.В., Травкин В.Е. “Чили не перестаёт удивлять” // ЛА. — 2007. — №12.

64.Ермаков Д.Н. Перонизм и построение правового демократического государства // ЛА. — 1997. — №6.

65.Железняк А.А., Нутенко Л.Я. Бразилия и Меркосур // ЛА. — 1997. — №2.

66.Забелина Т.Ю., Сосновский А.А. Бразилия до и после “чуда”. — М., 1986.

67.Зайцев II.Г. Латинская Америка: региональное сотрудничество и борьба за экономическую самостоятельность. — М., 1977.

68.Золотарёва И.П. Конституционная реформа в Бразилии в 80-90-е годы //

ЛА. — 1997. — №8 — 9.

8

53

Год Б.В., Год Н.В. Історія країн Латинської Америки

22.Боровков А.Н. Конец однопартийной системы // ЛА. — 1997. — №12.

23.Боровков А.Н. Мексика: исторический поворот // ЛА. — 2000. — №12.

24.Боровков А.Н. Фактор ускорения либеральных реформ// ЛА. — 1998. — №6. — С. 70 — 78.

25.Бородаев В.А. Роль политического лидерства в Кубинской революции // ЛА. — 2008. — №2.

26.Бразилия: тенденции социально-экономического и политического развития. — М., 1983.

27.Бразилия: реформы и прогресс (структурные преобразования переходного периода в государствах-гигантах: опыт Бразилии и возможности его использования в России). — М.: ИЛА РАН, 1997. — 214 с. (коллектив авторов).

28.Булавин В.И. Карибы: поиски модели взаимодействия // ЛА. — 1997. — №3.

29.Булавин В.И. Процессы развития и интеграции энергетики // ЛА. — 1998. — №10. — С. 21 — 36.

30.Вайям Д. История ацтеков. — М., 1949.

31.Визгунова Ю.И. Гражданское общество и государство в Латинской Америке: от конфликта к согласию // ЛА. — 2001. — №2.

32.Визгунова Ю.И. Мексика: стратегия обновления и общество // ЛА. — 2008. — №12.

33.Визгунова Ю.И. Общество и демократические реформы в Мексике: успехи и трудности // ЛА. — 2000. — №1. — С. 31 — 48.

34.Вильма Петраш. Венесуэла и Меркосур : кто кого завоёвывает // ЛА. — 1997. — №12.

35.Война за независимость в Латинской Америке (1810 — 1826). — М., 1964.

36.Гавриков Ю.П. Перу: от инков до наших дней. — М., 1977.

37.Гвоздарев Б.И. Эволюция и кризис межамериканской системи . — М., 1966.

38.Глинкин А.Н. Борьба с наркобизнесом: противоречия и сотрудничество // ЛА. — 1997. — №12.

39.Глинкин А.Н. Латинская Америка к средине ХХІ века(постановка проблемы) // ЛА. — 2001. — №10.

40.Глинкин А.Н. Современная Бразилия. — М., 1980.

41.Глинкнн А.Н. Дипломатия Симона Боливара. — М., 1991.

42.Год Б.В. Латинська Америка — далека і близька // Актуальні питання дослідження та навчання всесвітньої історії. Матеріали науковопрактичної конференції. — Полтава. 1999. — С. 43 — 45.

43.Гонионский С.А. Латинская Америка и США . 1939 — 1959. — М., 1960.

44.Гонионский С.А. Очерки новейшей истории Латинской Америки. —

М., 1964.

Навчально-методичний комплекс для студентів історичного факультету

1.6. Рекомендації для студентів щодо опрацювання змістових модулів і виконання різних видів робіт

Конспект лекцій

Вивчення кожної теми необхідно розпочинати з ознайомлення із її програмними положеннями , які містять стислу і конкретну інформацію про той історичний матеріал, який потрібно засвоїти.

Наступним кроком є вивчення конспекту лекції, який становить своєрідний “скелет” теми, базову структуру необхідних знань. Поглиблені знання з теми студенти отримують, готуючись до семінарських занять і виконуючи завдання для самостійної роботи, ІНДЗ.

Семінар є результатом самостійної підготовки студента і обговорення на занятті під керівництвом викладача результатів цієї пізнавальної діяльності.

Підготовка до семінарського заняття складається з таких етапів:

—ознайомлення з планом семінару та методичними рекомендаціями;

—перегляд конспекту лекції;

—прочитання відповідного розділу підручника;

—ознайомлення зі змістом рекомендованої літератури та конспектування її основних положень;

—виконання завдань для самостійної роботи;

—засвоєння опорних понять і термінів теми;

—запис тез (розгорнутого плану) виступу з питань семінарського заняття. Їх текстовий об’єм не має встановлених меж , головне, щоб він забезпечував студенту повну і переконливу відповідь.

Уході семінарського заняття заслуховуються виступи студентів. Студент повинен упродовж 10-хвилинного виступу не лише викласти суть питання, але й висловити свою думку щодо питань, порушених у монографіях, підручниках, статтях. Подальший перебіг семінару передбачає виступи студентів, в яких вони висловлюють свою думку до висвітлених питань , доповнюють їх додатковим матеріалом , ставлять запитання виступаючому. Студенти повинні навчитися вільно, творчо обговорювати проблеми, що виносяться на семінарське заняття, а не просто читати текст. Дискусія повинна бути змістовною, доказовою, коректною.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами виступи, активність у дискусії, уміння формулювати та відстоювати свою позицію тощо. Викладач проводить індивідуальні бесіди зі студентами , які не з’явилися на семінарське заняття , перевіряє

увизначеній разом із студентом формі знання матеріалу з тем, які

розглядалися на семінарі.

Опанування загальнотеоретичних проблем і фактичного матеріалу вимагає від студентів засвоєння низки спеціальних термінів і понять . З цією метою рекомендуємо вести словник (на виділених у зошиті для

52

9

Год Б.В., Год Н.В. Історія країн Латинської Америки

самостійної роботи сторінках ). До словника записуються опорні поняття і терміни, визначені у завданнях самостійної роботи. Визначення термінів і понять можна запозичити зі словників, енциклопедій тощо.

ІНДЗ є видом позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, науково-дослідницького характеру. Воно спрямоване не самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизацію, поглиблення, узагальнення, закріплення і практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.

ІНДЗ — це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у ході лекційних і семінарських занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу загалом.

Кожен студент академічної групи обирає для виконання один із запропонованих варіантів індивідуальних навчально-дослідних завдань . За отримання студентом ІНДЗ відповідає староста академічної групи. Крім визначеної тематики завдань студент може самостійно обрати вид та тему завдання за умови обов’язкового їх погодження з викладачем.

Індивідуальне завдання виконується студентом самостійно з консультацією викладача. Іноді допускається виконання комплексної тематики кількома студентами . У такому разі кожен студент самостійно оформляє і захищає свою частину комплексної теми.

Реферати повинні складися із титульної сторінки , плану, короткого вступу, в якому автор визначає завдання свого дослідження, основної частини, висновків і списку літератури.

Посилання на літературні джерела слід супроводжувати цифрами у квадратних дужках із позначенням спочатку номера цитованого

видання відповідно до списку використаної літератури і через кому цифрами сторінку, наприклад, [2, с. 74; 5, с. 11].

Перелік використаної літератури обмежується завданнями і видом обраного ІНДЗ. Оптимальною кількістю найменувань літератури можна вважати 10-15 позицій. Текстова частина ІНДЗ викладається рукописно на стандартному папері формату А4 (з однієї сторони). Обсяг тексту повинен становити не менше15 сторінок. Поля: верхнє та нижнє — 20 мм, ліве — 25 мм, праве — 10 мм.

Малюнки та таблиці розміщуються як за текстом, так і на окремих аркушах паперу. Вони нумеруються у межах розділу. Макети карт і плани розміщення експозицій зображуються на папері формату 3А.

Захист ІНДЗ відбувається у терміни, спільно обумовлені студентами і викладачем, але обов’язково до початку підбиття підсумкових оцінок.

Для конспектування лекцій студент повинен мати один зошит, а для семінарських занять — інший.

Після вивчення матеріалу кожного модуля студентам для самоконтролю пропонуються питання, які будуть включені до підсумкової контрольно-залікової роботи (екзамену).

Навчально-методичний комплекс для студентів історичного факультету

Література до курсу:

1.Абрамова М.Г. Уругвай в системе Меркосур // ЛА. — 1997. — №4.

2.Альберто ван Клаверен. Латинская Америка на пути к открытому регионализму // ЛА. — 1997. — №6.

3.Альперович М., Руденко Б. Мексиканская революция 1910 — 1917 гг.

иполитика США. — М., 1972.

4.Альперович М.С, Слезкин Л.Ю. Латинская Америка в прошлом и настоящем. — М., 1960.

5.Альперович М.С. Война за независимость в Мексике(1810 — 1824). — М., 1971.

6.Альперович М.С. Испанская Америка в борьбе за независимость. —

М., 1971.

7.Альперович М.С. Освободительиое движение конца XVIII — начала XIX в. в Латинской Америке. — М., 1966.

8.Альперович М.С. Рождение мексиканского государства. — М., 1979.

9.Альперович М.С., Слезкин Л.Ю. История Латинской Америки.

10.Альперович М.С., Слезкин Л.Ю. Новая история стран Латинской Америки. — М., 1970.

11.Андино Р. Мис Д., Ившидт Р. Революция в Центральной Америке. —

М., 1985.

12.Аргентина после Мальвин : кризис социально-экономической системы

иперспективы общественного развития. — М., 1997.

13.Астахов Е.М. Перспективы развития Латинской Америки и её место в будущем мироустройства // ЛА. — 2009. — №7.

14.Баглай В.Е. Вожди и правители древних ацтеков: начало истории безопасности // ЛА. — 1997. — №4.

15.Белов Д.В. Реформы в Бразилии: краткосрочная стабилизация или серьёзный задел на будущее // ЛА. — 1997. — №5.

16.Бернардо Кликсберг. Преодоление догм и условностей// ЛА. — 1998. — №6. — С. 79 — 96.

17.Бобровников А.В. Интегративные тенденции и эпицентры развития

XXI в. // ЛА. — 1997. — №7.

18.Бобровников А.В. Истоки и перспективы интеграции// ЛА. — 1999. — №4.

19.Бобровников А.В. Латинская Америка: новые вызовы и пути модернизации // ЛА. — 2005. — №12.

20.Бобровников А.В. Латинская Америка: символы истории и “осевое время” // ЛА. — 2009. — №7.

21.Бойко П.П. Латинская Америка: экспансия империализма и кризис капиталистического пути развития. — М., 1973.

10

51