Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

SID_posibnik

.pdf
Скачиваний:
29
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
2.75 Mб
Скачать

ІСТОРИЧНА ХРОНОЛОГІЯ

19

Корисно знати Основоположником хронології як науки вважають

французького вченого Жозефа Скалігера, котрий у праці «Про поліпшення лічби часу» (1583 р.) розробив систему уніфікації літочислення.

Найбільшими відрізками відліку часу є ери, яких історична хронологія нараховує багато, в залежності від точки відліку (початку):

від створення світу (юдейська) - 6 жовтня 3761 р. до н. е. антіохійська - 1 вересня 5968 р. до н. е.

візантійська - 1 березня 5508 р. до н. е. олександрійська - 25 березня 5493 р. до н. е. олімпійська - літо 776 р. до н. е.

від заснування Риму - 21 квітня 753 р. до н. е. християнська - 25 грудня 1 р. н. е. вірменська - 11 липня 553 р.

мусульманська - 16 липня 622 р.

Наприклад, візантійська ера бере свій початок з 1 березня 5508 р. до н.е. ‟ дня коли Бог створив людину (Адама), за біблійними писаннями це була п’ятниця.

Погляньте на інші точки відліку і спробуйте визначити з якими подіями вони пов’язані.

Чи знаєте ви, що за указом московського царя Петра І від 20 грудня 7208 р. початком року почали вважати не 1 вересня, а 1 січня, й літочислення почали вести від Різдва Христового? Тому рік 7208 виявився найкоротшим і тривав лише чотири місяці, у той час, як новий 1699 рік зустрічався двічі ‟ 31 серпня і 31 грудня. Також Петро І докладно розписав, як треба святкувати свято:

«…перед вороты учинить некоторые украшения от древ и ветвей сосновых, елевых и можжевеловых, … а людям скудным комуждо хотя по древцу или ветви на вороты, или над хороминою своею поставить, и чтоб то поспело ныне будущего генваря к 1 числу сего года… Учинить сие: когда на большой Красной площади огненные потехи зажгут и стрельба будет, потом … каждому на своем дворе, из небольших пушечек … и из нескольких мушкетов … учинить трижды стрельбу и выпустить несколько ракетов … и по улицам большим … по ночам огни зажигать из дров, или хворосту, или соломы…»

(ПСЗРИ ‟ Т.3. ‟ 1736)

20

ЮРІЙ ВОЛОШИН, ІГОР СЕРДЮК

СІД

Практичний блок Завдання А

Вкажіть роки в які відбувалися події згадані у наведених фрагментах античних текстів:

«В течение 14 лет продолжал существовать тридцатилетний мир, заключённый после завоевания Евбеи. На пятнадцатый же год, сорок восьмой год жречества Хрисиды в Аргосе, когда Энесий был эфором в Спарте, а Пифодору оставалось 4 месяца архонтства в Афинах, на шестнадцатый месяц после битвы при Потидее, в начале весны отряд вооружённых фиванцев в начале ночного сна вторгся в беотийский город Платею…»

(Фукідід «Історія») «Летосчисление же Эратосфена такое: со времени взятия Трои до прихода Гераклидов ‟ 80 лет; с прихода Гераклидов до образования Ионии ‟ 60 лет; с образования Ионии до правления Ликурга ‟ 159 лет; от начала его управления до 1- го года 1-й Олимпиады ‟ 108 лет; отсюда до нашествия Ксеркса ‟ 297 лет; с этого нашествия до начала Пелопоннесской войны ‟ 48 лет; с начала этой войны до её окончания поражением афинян ‟ 27 лет; от поражения их до битвы при Левктрах ‟ 34 года; от этой битвы до смерти Филиппа ‟ 35 лет; от смерти Филиппа до смерти Александра

‟ 12 лет»…

(Ератосфен «Хронографія»)

Завдання Б Скориставшись відповідними таблицями додатків

прочитайте текст і визначіть про події якого року йдеться у фрагменті тексту.

ІСТОРИЧНА ХРОНОЛОГІЯ

21

Завдання В

1.Поясніть значення кожного з 12 малюнків на календарному колі з ритуальної чаші черняхівської культури ( мал. див. вище).

2.Визначте рік за літочисленням від Сотворіння Світу:

а) для початку Хмельниччини; б) Полтавської битви;

в) Ліквідації Січі; в) Створення Кирило-Мефодіївського товариства.

3. Назвіть «зайву» дату, вибір обґрунтуйте:

а) 25 жовтня 1917 р. ‟ ІІ Всеросійський з’їзд Рад; б) 7 грудня 1917 р. ‟ створення ВНК;

в) 9 лютого 1918 р. ‟ декрет Раднаркому РСФСР «Про флот»; г) 26 грудня 1919 р. ‟ декрет «Про ліквідацію

безграмотності в РСФСР».

Рекомендована література:

Бережков Н. Г. Хронология русского летописания. ‟ М.,

1963.

Бикерман Э. Хронология Древнего мира. Ближний восток и античность. ‟ М., 1975.

Бородин О.Р. Человек и время. - Харьков, 1991.

Буткевич А. В., Зеликсон М. С. Вечные календари. ‟

М.,1984.

Буткевич А.В., Ганышин В.Н., Хренов Л.С. Время и календарь. - М., 1961.

Введенський Л., Дядиченко В., Стрельський В. Допоміжні історичні дисципліни. - К., 1963. - С. 122-141.

Владимиров Н.В. Календарь: прошлое, настоящее, будущее. - М., 1987.

Войцехівська І. Хронологія // ПС. ‟ 2003. ‟ 2. ‟ С. 115‟ 126.

Володомонов Н. В. Календарь: прошлое, настоящее,

будущее. ‟ М., 1987.

Ермолаев И. П. Историческая хронология. ‟ Казань, 1980.

Заремба С. З. Хронологічні системи літописів Самовидця, Г. Грабянки, С. Величка. // УІЖ ‟ 1974 ‟ 8. - С. 98-105.

22

 

ЮРІЙ ВОЛОШИН,

ІГОР СЕРДЮК

СІД

Каменцева Е.Н. Хронология. ‟ М, 1967.

 

Кісь Я. П.

Хронологія

письмових

пам’яток

західноукраїнських земель в XIV‟XVIII ст. // ІДВ. ‟ 1964.

‟ Вип. І. ‟ С. 218‟224.

Климишин И. А. Календарь и хронология. ‟ М., 1990.

Кобрин В.Б., Леоньева Г.А., Шорин П.А. Вспомагательные исторические дисциплины. ‟ М., 1984. ‟ С. 80-89.

Купчинський О. Перші датування документів за григоріанським календарем у державних установах України XVI ст. // ЗНТШ. ‟ 1991. ‟ Т. CCXXII: Праці історико-філософської секції. ‟ С. 256‟269.

Перехрест О. Г. Історична хронологія. - Черкаси, 2004.

Пронштейн А.П., Кияшко В.Я. Вспомагательные исторические дисциплины. ‟ М, 1973. ‟ С. 20‟41.

Пронштейн А.П., Кияшко В.Я. Хронология. ‟ М., 1981.

Рыбаков Б. А. Календарь древних славян. ‟ М., 1962.

Селешников С. История календаря и хронология. ‟ М.,

1972.

Стрельський В.І., Титаренко А.Г. Історія календаря. ‟ К.,

1975.

Специальные исторические дисциплины: Учеб. пособие/ С.В. Белецкий, И.В. Воронцова, З.В. Воронцова и др.; Сост. М.М. Кром. 2-е изд. испр. СПб: «Дмитрий Буланин»,

2003. ‟ С.162 ‟ 202.

Черепнин Л. В. Русская хронология. ‟ М., 1944.

Яременко М. Спеціальні історичні дисципліни: навч. посіб. для студ. істор. спеціальностей. - К., 2010.

Давньоримський календар

ІСТОРИЧНА МЕТРОЛОГІЯ

23

Тема 3

Історична метрологія

Історична метрологія - СІД, що вивчає одиниці вимірювання довжини, площі, місткості, ваги в їх історичному розвитку, системи таких одиниць, а також прийоми та інструменти вимірювання.

Зображення ручних терезів на древньому некрополі в Саккарі

(Єгипет, 26802540 рр. до н. е.)

Теоретичний блок

План

1.Предмет і завдання метрології як спеціальної історичної дисципліни.

2.Системи вимірювання у світі, їх зародження і еволюція.

3.Розвиток систем вимірювання у Київській Русі.

4.Системи вимірювання в Україні в XVІ‟XVIII ст.

Термінологія для засвоєння: аршин, берковець, бочка, верста, відро, волока, день, дюйм, золотник, кадь, корчага, лікоть, носатка, п’ядь, сажень, скирта, унція, фунт, фут, чарка, четверть, ярд.

24

ЮРІЙ ВОЛОШИН, ІГОР СЕРДЮК

СІД

Методичні рекомендації:

Пропонована тема семінарського заняття дає уявлення про системи вимірювання в світі та

Україні: їх зародження та еволюцію.

Упершому питанні необхідно розкрити предмет і завдання метрології; наголосити, що недостатня увага істориків до метрології призводить до помилкової оцінки інформації історичних джерел або до нерозуміння явищ, які в них відображуються.

Унаступному питанні необхідно показати зародження та еволюцію систем вимірювання в світі.

Питання про розвиток систем вимірювання в Київській Русі передбачає знання мір, які використовувалися в той час. Зокрема, необхідно розповідати про міри довжини ‟ п’ядь, лікоть, сажень, версту тощо; міри площі ‟ плуг, рало, соху та ін.; міри об’єму ‟ кадь, бочку, короб, горсть, пригоршню, відро, ківш, невід, корзину, корчагу, скирду, кучу тощо; міри ваги ‟ гривну, берковець, пуд, золотник та ін.

Останнє питання присвячене дослідженню систем вимірювання в Україні в XVІ‟XVIII ст. Тут варто характеризувати ті мри, які залишилися ще з часів Київської Русі та ті міри, які були введені пізніше. Причому слід зазначити, що українські землі цього періоду були поділені між кількома державами, що позначилося на системах вимірювання. Також, майте на увазі, що міри ваги в цей час не були сталими, а могли істотно відрізнятися в окремих полках Гетьманщини, що часто відображалося й у назвах таких мір.

ІСТОРИЧНА МЕТРОЛОГІЯ

25

Корисно знати Початок метрології як наукової дисципліни поклав

німецький філолог, геолог, лікар, бургомістр міста Хемніц Георг Агрікола ‟ автор «П’яти книг про міри та вагу римлян і греків» (1550 р.).

У давнину еквівалентами деяких мір ваги були природні об’єкти. Так улюблена міра ваги сучасних дівчат ‟ «карат» походить від родового імені латинської назви рожкового дерева Ceratonia. Його насіння (нагадує боби) у Давньому Римі використовувалося в якості гирьок еквівалентних найменшій римській мірі ваги ‟ «сілікві», котра

дорівнювала 1144 унції, або ж 11728 лібри, що рівнялося 0,189 грама.

Еквівалентом багатьох мір довжини виступали частини тіла людини:

Чи знаєте ви, що трохи дивні для нас розміри футбольних воріт: приблизно 7,32 х 2,44 м ‟ зовсім не дивують родоначальників футболу, бо становлять 24 х 8 футів? А українець, котрий підіймає вантаж вагою центнер, вдвічі сильніший за американця (або британця), котрий підіймає такий же, бо «наш» центнер майже вдвічі важчий за «британський» або «американський» (50,8023 кг). До речі, і «наша» тонна не зовсім схожа на «британську» (1016,05 кг) і «американську» (так звану коротку тонну; 907,185 кг).

26

ЮРІЙ ВОЛОШИН, ІГОР СЕРДЮК

СІД

Практичний блок Завдання А

1. Допоможіть Петру Даниловичу Апостолу зважити срібний столовий посуд його батька гетьмана Данила Апостола. Враховуйте, що «зважування» відбувається 10 серпня 1725 р. Обчисліть загальну вагу посуду в сучасних мірах ваги, також вкажіть вагу тогочасних: ложки, чарки, кубка, чайника, пугаря (вкажіть, що це за посуд).

Вэсъ и количество серебряной столовой посуды Фляша сребрная вэсу гривенъ 6, лотовъ 12 и 1

золотникъ. Чара вэсу ровно гривенъ 5. Куманъ вэсу гривенъ 8 безъ едного лота. Пугаръ гладкій вэсу гривна

1 и 12 лотовъ. Пугаръ пестрозлоцэстий гривна 1, лотовъ десять безъ золотника. Два малыхъ гладкихъ пугаровъ вэсу въ обоихъ гривенъ 2, лотовъ шесть. Два кубковъ пестрихъ вэсу гривна 1 и девять лотовъ безъ золотника, кубковъ въ карпю лускgнэкомъ 21, вэсу во всэхъ гривенъ 12. Кубковъ вибиванихъ съ пуклями,

вэсу въ нихъ гривенъ 3 и 4 лота. Кубочокъ такой же работы съ пуклями лотовъ осмь. Кубочковъ два зъ мушлями (sic) гривна одна и два лота. Чарочокъ горэлчанихъ подъ цапу 12, а другихъ гладкихъ подъ бляхмалъ визолоченихъ 12, вэсу въ нихъ всэхъ гривенъ 4 и пять лотовъ. Чайникъ еденъ вэсу гривенъ

3 и 5 лотовъ безъ золотника. Тарелокъ 12, вэсу гривенъ

14 и осмъ лотовъ. Пушка на цукоръ вэсу гривна 1 и

осмь лотовъ. Ложечокъ маленкихъ вэсу 12 лотовъ.

Ножовъ паръ 5, вэделокъ 5, вэсу гривна 1 и дванадцать лотовъ. Ложокъ зъ одливаними шталями 25, вэсу въ нихъ всэхъ гривенъ 9. Ложокъ зъ еленями 9. Вэсу въ нихъ гривенъ 2 и 3 лота безъ 1 золотника. Ложекъ нэмецкихъ гладкихъ 36, вэсу въ нихъ всэхъ гривенъ 14

и 6 лотовъ. Ложокъ кіевской роботи гладкихъ 24, вэсу въ нихъ всэхъ гривенъ 6 и 6 лотовъ и 1 золотникъ.

Великая креденсовая ложка, вэсу въ ней гривна 1 и 3

ІСТОРИЧНА МЕТРОЛОГІЯ

27

лоти. Менша креденсовая ложка, вэсу въ ней 11

лотовъ, Таць двэ срэбрнихъ, вэсу въ нихъ …»

(Фрагмент щоденника Петра Апостола, див.: http://litopys.org.ua/rizne/star08.htm)

2. Переведіть в сучасні одиниці виміру міри XVIII ст. згадані в цьому уривкові опису м. Полтави 1765 р.:

«виnо курятъ nа три котла в годъ куфъ до десяты каждая в сорокъ ведеръ, хлебъ употребляется его собственной до пяти десяты четвертей да сверхъ того покупаетъ до семы десяти четвертей на Украинской линии».

(Уривок з Румянцевського опису м. Полтави 1765 р.)

Завдання Б 1. Поясність значення висловів з точки зору

історичної метрології: «Семи пядей во лбу», «Скурпульозна людина», «От горшка два вершка, а уже указчик». Скільки дорівнює сім п’ядей і два вершка метричній системі?

2. Щоб отримувати насолоду від читання літературних творів різних часів, треба знати історію доби, про яку йдеться у творі. Погляньте на фрагменти «Енеїди» І. Котляревського з точки зору метрології і зрозумієте, як Автор жартував на тему тогочасного пияцтва. Вкажіть скільки ж випив Зевс, і скільки «про запас» приховав Еней.

Зевес тоді кружав сивуху І оселедцем заїдав

Він, сьому випивши восьмуху Послідки з кварти виливав.

Еней оставив із носатку Було горілки про запас

Но клюкнув добре по порядку, Розщедривсь, як бува у нас, Хотів посліднім поділитись, Щоб до кінця уже напитись, І добре цівкою смикнув; За ним уся його голота Тягла, поки була охота, Що деякий і хвіст надув.

(Котляревський І. Енеїда. ‟ К., 1988. ‟ С.9, 108)

28

ЮРІЙ ВОЛОШИН, ІГОР СЕРДЮК

СІД

Рекомендована література:

Барабой А. З. Про українську історичну метрологію. //

ІДВ. ‟ 1964. ‟ Вип. І. ‟ С. 287‟289.

Введение в специальные исторические дисциплины. ‟ М.,

1990. ‟ С. 147‟173.

Введенський Л., Дядиченко В., Стрельський В. Допоміжні історичні дисципліни. ‟ К., 1963. ‟ С. 142‟

150.

Винник В. О. Назви одиниць виміру і ваги в українській

мові. ‟ К., 1966.

Герасименко Н. О. Міри земельних площ Лівобережної України (друга половина XVII‟XVIII ст.). - К., 1998.

Герасименко Н. О. Народна метрологія Лівобережної України ХVІІІ ст. // УІЖ. ‟ 1989. ‟ 2. ‟ С. 43‟50.

Каменцева Е.И., Устюгов Р. Русская метрология. ‟ М.,

1975.

Кобрин В.В., Леоньева Г.А., Шорин П.А.

Вспомагательные исторические дисциплины. ‟ М.,

1980. ‟ С.51‟79.

Маликов М.Ф. Основы метрологии. ‟ М., 1949.

Пронштейн А.П., Кияшко В.Я. Вспомагательные исторические дисциплины. ‟ М, 1973. ‟ С. 42‟58.

Сеник Л.Г. Із історії народної метрології // Народна творчість та етнографія. ‟ 1979. ‟ 3.

Сидоренко О.Ф. Історична метрологія Лівобережної України XVIII століття. ‟ К., 1975.

Сидоренко О. Ф. Про стан вивчення української метрології // УІЖ. ‟ 1970. ‟ 5. ‟ C. 106‟111.

Специальные исторические дисциплины: Учеб. пособие/ С.В. Белецкий, И.В. Воронцова, З.В. Воронцова и др.; Сост. М.М. Кром. 2-е изд. испр. СПб: «Дмитрий Буланин», 2003. ‟ С.472-503.

Шостьин Н.А. Очерки истории русской метрологии ІХ‟ ХІХ вв. ‟ М., 1975.

Szymański J. Nauki pomocnicze historii. - Warszawa, 2006. ‟ S. 154‟199.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]