SID_posibnik

ГЕРАЛЬДИКА

39

Практичний блок

Завдання А У вашому розпорядженні, наразі, є «родинний

герб» Данила Кукси, тож зробіть блазонування герба з точки зору геральдики і вкажіть його основні елементи (див. мал. вище). Вкажіть, у чому комізм малюнку і чому елементи, запропоновані Данилом, не відповідають геральдичним канонам.

Завдання Б

1.Враховуючи геральдичні правила зробіть докладний опис одного з «малоросійських» гербів вміщених у Малоросійському гербовнику (DVD-диск). Пам’ятайте, що опис, вміщений у джерелі, є скороченим варіантом, а тому, його можна використовувати лише у якості відправної точки. При виборі герба проконсультуйтесь з викладачем, адже передбачено, що «перші» герби з відповідної таблиці описує група І-11, далі ‟ І-12 і т. Не переживайте, адже таких гербів у таблиці понад 120, а тому вистачить на всіх.

2.Погляньте на «малоросійські» герби, уважно прочитайте передмову до «Гербовника» і скажіть, в чому їхня головна особливість з точки зору геральдики. Як ви вважаєте, чому вони сформувалися саме у такому вигляді?

Завдання В Наскільки вдалим з точки зору геральдики є

прапор України? Відповідь обґрунтуйте.

40

ЮРІЙ ВОЛОШИН, ІГОР СЕРДЮК

СІД

Рекомендована література:

Бабенко А. Г. До питання емблематики радянських міст

// ІДВ. ‟ 1971. ‟ Вип. 6. ‟ С. 198‟205.

Введение в специальные исторические дисциплины. ‟

М., 1990.

Винклер П. П. Гербы городов, губерний, областей и посадов Российской империи. ‟ М., 1990

Гречило А. Українська міська геральдика. ‟ К. ‟ Львів,

1998.

Гречило А., Савчук Ю., Сварник І. Герби міст України

(XIV † І пол. ХХ ст.). ‟ К., 2001.

 Дворянские роды Российской империи / Под ред.

С.В. Думина. ‟ СПб., 1993 ‟ 1996. ‟ Т. 1. ‟ 3.

Драчук В.С. Рассказывает геральдика. ‟ М., 1972.

Єремєєв І.С. Герби гетьманів України. ‟ К.: Вид-во «УЦІММ-ПРЕС», 1998.

Іщенко Я. О. Використання військової символіки у гербах українських міст 60-80-х років XX ст. // Рукописна та

книжкова спадщина України.	- К., 2002.	- Вип. 7. -
С. 64-71.
 Іщенко Я. О. Геральдика в	Україні:	істоірографія

проблеми (60-ті - 90 рр. XX ст.) // УІЖ. - 2002. - № 3. - С. 61-73.

Іщенко Я. О. Фах авторів міських гербів України 60-х ‟

80-х рр. XX ст. // СІД. ‟ 2004. ‟ Число 11. ‟ Ч. 1. ‟ С. 133‟146.

Іщенко Я. О. Формування емблематичного ряду міських гербів рядянської доби: генеза історичної традиції // ААД. ‟ 2001. ‟ Вип. 3: Джерелознавчі дисципліни. ‟

С. 458-480.

Каменцева Е. И., Устюгов Н. В. Русская сфрагистика и геральдика. ‟ М., 1974.

Лакиер А.Б. Русская геральдика. ‟ Переизд. М., 1990.

Лукомскій В. К., Модзалевскій В. Л. Малороссійскій гєрбовник. ‟ СПб., 1914. (СD).

Маслійчук В. Провінція на перехресті культур: Дослідження з історії Слобідської України XVII‟XIX ст. ‟

Харків, 2007. ‟ С. 27‟41.

Однороженко О. Козацька територіальна геральдика

ГЕРАЛЬДИКА

41

кінця XVI-XVIII ст. - Х., 2009.

 Однороженко О. „CLIPEARIUM TEUTONICORUM” І „ZURICHER WAPPENROLLE” та їх значення для вивчення руської державної геральдики другої половини ХІІІ ‟ початку ХІV ст. // СІД. ‟ 2010. ‟ №16. ‟ С. 20‟35.

Панченко В. Геральдика Лубенщини // Науковий світ. ‟

2010. ‟ №10. ‟ С. 28‟29.

Панченко В. Міські та містечкові герби України. ‟ К.: Просвіта, 2000. ‟ 204 с.

Петриченко І. До питання про запровадження міських гербів у Чернігівському намісництві у 80-х роках XVIII

століття // ЗНТШ. - 2000. - Т. CCXL: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. -

С. 264-277.

Рапов О. М. Знаки Рюриковичей и символ сокола // Советская археология. ‟ 1968. ‟ № 3. ‟ С. 62‟69.

Румянцева В. В. Эмблемы земель и гербы городов Левобережной Украины периода феодализма. ‟ К., 1986.

Слейтер С. Геральдика. Илюстрированная энциклопедия. Издание второе, переработанное и дополненное / Пер. И.Жилинской. ‟ М: Эксмо, 2007. (CD)

Смоленський В. Символіка Переяславщини та Слобожанщини // ПУ. ‟ 1991. ‟ № 3. ‟ С. 52‟58.

Специальные исторические дисциплины: Учеб. пособие/ С.В. Белецкий, И.В. Воронцова, З.В. Воронцова и др.; Сост. М.М. Кром. 2-е изд. испр. СПб: «Дмитрий Буланин», 2003. ‟ С.398‟456.

Чикаев М.М. Территориальная геральдика Российской империи. Часть I. Украина // Гербовед. ‟ 1997. ‟ № 8. ‟

С.6‟74.

Янин В.Л. Генеалогия и геральдика // Очерки истории исторической науки в СССР. ‟ Т.2. ‟ М.,1960. ‟ С.3‟26.

Яременко М. Спеціальні історичні дисципліни: навч. посіб. для студ. істор. спеціальностей. - К., 2010.

Szymański J. Nauki pomocnicze historii. - Warszawa, 2006. ‟ S. 638‟690.

42

ЮРІЙ ВОЛОШИН, ІГОР СЕРДЮК

СІД

Тема 6

Дипломатика Дипломатика ‟ СІД, що вивчає походження,

форму і зміст актових джерел та методику їх опрацювання.

Фрагмент Переяславських статей 1659 р. Пізніша копія.

Теоретичний блок План

1.Історія виникнення та розвитку дипломатики.

2.Предмет, об’єкт та завдання дипломатики.

3.Основні види та різновиди актів.

4.Методика дослідження внутрішньої форми акту. а) Поняття формуляру актового документу.

Абстрактний формуляр. Умовний формуляр.

Індивідуальні актові формуляри.

б) Формулярний аналіз. Клаузула. Граматикодипломатичний принцип аналізу. Реалії, формули та описи як основні елементи тексту

ДИПЛОМАТИКА

43

актів.

в) Історико-юридичний, історико-географічний, історико-політичний аналіз умов створення тексту.

г) Встановлення вірогідності інформації з тексту актів. "Критика справ.

Термінологія для засвоєння: акт, арренга, клаузула, корроборація, реалія, формуляр, умовний формуляр, початковий протокол, основна частина, кінцевий протокол, абстрактний формуляр; індивідуальний формуляр, формула, реалії.

Методичні рекомендації:

Дипломатика вивчає походження, форму, внутрішню будову та зміст актових документальних джерел, що відносяться до рабовласницької та феодальної епохи. Саме ця історична

дисципліна вивчає історію появи документів.

Перше питання вимагає знання історії виникнення та розвитку дипломатики.

У другому питанні необхідно з’ясувати предмет, об’єкт і завдання дипломатики. Знати різницю між предметом дипломатики і документознавством та називати складові дипломатики.

Третє питання присвячене встановленню та характеристиці основних видів актів: публічно-правових і приватноправових. При цьому необхідно назвати класифікацію актів, прийняту в західній дипломатиці; розроблену російськими дослідниками А.Черепніним і С.Каштановим.

Четверте питання передбачає вивчення методики дослідження внутрішньої форми акту. Воно поділене на чотири підпитання.

У першому підпитанні необхідно дати визначення поняття «формуляр» та охарактеризувати його схеми:

44

ЮРІЙ ВОЛОШИН, ІГОР СЕРДЮК

СІД

умовний формуляр, в якому виокремити та проаналізувати його компоненти (початковий протокол, основна частина, кінцевий протокол); абстрактний формуляр; індивідуальний формуляр і конкретний формуляр.

У другому підпитанні розглядається провідний метод дипломатики † формулярний аналіз. Він передбачає поділ тексту на чотири частини та компоненти, а потім на статті (клаузули). При розгляді цього підпитання необхідно характеризувати основні елементи тексту † реалії (імена, географічні назви), формули (встановлені штампи, що переходять з одного документа в інший), описи (індивідуальні виступи (вислови).

Третє підпитання вимагає аналізу умов створення тексту. Зокрема, необхідно визначити специфіку історико-юридичного аналізу тексту:

-співставлення акта з джерелами тих різновидів, котрі в іншому світлі та розрізі показують норми права, зафіксовані в акті (законі, указі тощо);

-історико-географічного аналізу тексту † ідентифікація фігуруючих в акті об’єктів за відомими географічними пунктами, коли це можливо, і встановлення їх місця на карті;

-історико-політичного аналізу тексту † відтворення основних рис, рушійних сил і політичної боротьби у тому центрі, де був виданий акт, і в тому районі, де знаходився об’єкт дії юридичних норм акту.

Останнє підпитання вимагає знань про встановлення вірогідності інформації з тексту актів.

ДИПЛОМАТИКА

45

Корисно знати:

Творцем наукової дипломатики вважається французький чернець Жан Мабільон, автор праці «Про справу дипломатики» (1681 р.).

Загальна схема умовного формуляру виглядає наступним чином:

початковий протокол

інвокація (invocatio ) ‟ звернення до Бога інтитуляція (intitulatio) ‟ ім’я та титул особи від

якої адресований документ інскрипція (inscriptio) ‟ кому адресований документ

салютація (salutatio) - привітання

основна частина

аренга (arenga) - преамбула

промульгація (promulgatio) ‟ нотифікація, публічне оголошення

наррація (narratio) ‟ історія, обставини справи диспозиція (dispositio) ‟ розпорядження по суті

справи

санкція (sanctio) ‟ заборона порушувати розпорядження під страхом штрафу, покарання кари Божої

корроборація (corroboratio) ‟ відомості про скріплення документу підписом і печаткою

кінцевий протокол чи есхатокол

датум (datum) ‟ вказівка місця і часу видачі документу

апрекація (apprecatio) ‟ формула вираження задоволення від укладеного договору, справи

удостовірчі знаки: (subscriptiones) - підписи (sigilla) ‟ печатки

46

ЮРІЙ ВОЛОШИН, ІГОР СЕРДЮК

СІД

Практичний блок

Ви повинні опрацювати документ з переліку запропонованих для цієї теми. Для цього на DVD-диску відкрийте папку «Дипломатика», далі - папку «Тексти», оберіть текст, номер якого збігається з Вашим «порядковим» номером в журналі навчальної групи.

Опрацюйте текст за наступним алгоритмом:

-уважно прочитайте;

-запишіть текст в зошит для практичних робіт, «переклавши» на сучасну мову;

-визначіть вид та різновид «Вашого» акту;

-зробіть формулярний аналіз документу;

-за можливості (залежно від змісту) проведіть історико-юридичний, історико-географічний, історико-політичний аналіз умов створення тексту;

-висловіть свої припущення щодо вірогідності інформації поданої у обраному вами джерелі.

Пам’ятайте, що лише виконавши це практичне завдання можна дати повноцінну відповідь на 3 ‟ 4 питання семінарського заняття (теоретичного блоку) !!!

ДИПЛОМАТИКА			47
	Рекомендована література:
Актовое	источниковедение.	Сб. статей / Отв.	ред.
С.М.Каштанов. ‟ М., 1979.

Введенский А. А. Лекции по документальному источниковедению истории СССР (дипломатика). ‟ К., 1963.

Дашкевич Я.Р. Стан та завдання української дипломатики // Третя республіканська наукова конференція з архівознавства та інших спеціальних історичних дисциплін. ‟ К., 1968. ‟

С. 113‟137.

Ділова документація Гетьманщини XVIII ст. Збірник документів. - К., 1993.

Ивина Л. Формулярный анализ купчих грамот Центральной Руси (Переславская земля) конца XIV-XV вв. http://www.rostmuseum.ru/publication/srm/013/ivina01.html

Каштанов С.М. Русская дипломатика. М., 1988.

Купчинський О. Акти та документи Галицько-Волинського князівства XIII - першої половини XIV століть. Дослідження. Тексти. - Львів, 2004.

Каштанов С. М. Русская дипломатика. ‟ М., 1988.

Мыцык Ю.А. О формуляре универсалов и приказов сподвижников Богдана Хмельницкого // Историографические и источниковедческие проблемы отечественной истории. ‟ Днепропетровск, 1985. ‟ С. 107‟ 113.

Пронштейн А.П. Использование вспомогательных исторических дисциплин при работе над источниками. ‟ М.,

1967.

Пронштейн А.П. Методика исторического исследования. Ростов на Дону., 1976.

Пушкарев Л.Н. Классификация русских письменных источников по отечественной истории. ‟ М., 1975.

Введенский А.А. Лекции по документальному источниковедению истории СССР (Дипломатика). ‟ К., 1963.

Пронштейн А.П., Данилевский И.Н. Вопросы теории и методики исторического исследования. М., 1986.

Історичне джерелознавство: Підручник. ‟ К.: Либідь, 2002.

Специальные исторические дисциплины: Учеб. пособие / С.В. Белецкий, И.В. Воронцова, З.В. Воронцова и др.; Сост. М.М. Кром. 2-е изд. испр. СПб, 2003. ‟ С.398 ‟ 456.

Яременко М. Спеціальні історичні дисципліни: навч. посіб. для студ. істор. спеціальностей. - К., 2010.

Szymański J. Nauki pomocnicze historii. - Warszawa, 2006. ‟ S. 440‟534.

48

ЮРІЙ ВОЛОШИН, ІГОР СЕРДЮК

СІД

Тема 7

Історична топоніміка і антропоніміка

Історична топоніміка ‟ СІД, котра вичає географічні й топографічні назви у їх історичному розвитку. Історична антропоніміка ‟ СІД, котра вивчає імена людей у їх історичному розвитку.

Мініатюра «Святий князь Володимир» і напівустав з Місяцеслову.

(Виговська старообрядницька пустинь, 1820 р.)

Теоретичний блок План

1.Предмет і завдання топоніміки та антропоніміки як спеціальних історичних дисциплін.

2.Класифікація назв.

3.Топоніміка Полтавщини.

4.Походження імен, прізвищ і прізвиськ людей

Термінологія для засвоєння: ойконіми, урбаноніми, годоніми, агроніми, ергоніми, хрононіми, ойкодоніми, антропоніми, етнотопоніми, генотопоніми, омоніми, святці.