Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Кафедра теорії та методики технологічної освіти

Інструктивно-методичні матеріали

до практичної роботи №4

Традиційні та нетрадиційні техніки виготовлення писанок

з дисципліни: «Народні промисли України»

для студентів ІІ курсу

Напрям підготовки 6.010103 Технологічна освіта

(код та назва напряму (спеціальності) підготовки

Розроблені: д.п.н., професором кафедри теорії та методики технологічної

освіти Титаренко В.П.

МЕТА РОБОТИ: сформувати у студентів знання про особливості традиційних та нетрадиційних технік виготовлення писанок, формувати уміння, навички виготовлення писанок з використанням нетрадиційних технік.

НЕОБХІДНІ ПРИЛАДИ І МАТЕРІАЛИ: Лоточок з яйцями, посуд з фарбами для фарбування яєць, розчин оцту, одноразові ложки, олівець, гумка, лотки для просушування яєць, ганчірки – серветки, писачок, свічка з підставкою, бджолиний віск, різноманітні декоративно-оздоблювальні матеріали

ЗАВДАННЯ НА САМОСТІЙНЕ ОПРАЦЮВАННЯ: вивчити матеріал з підручника, методичної розробки, конспектів лекцій.

Теоретичні відомості

Традиційні техніки виготовлення писанок.

Писанка – одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру. Пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, називають писанкою. Назва її походить від слова “писати”, тобто прикрашати орнаментом. Оздоблюються писанки геометричним, рослинним зооморфним (риби, птахи, звірі, людина), пейзажним орнаментами, християнськими символами.

Класифікація писанок. За технікою виконання писанки поділяються на:

• крапанки – з різними кольоровими плямами на тлі чорного, зеленого, або якогось іншого кольору;

• власне писанки, розписані восковою технікою декоративним орнаментом;

• крашанки – вкриті одним суцільним кольором;

• мальованки – розмальовані вільно пензлем від руки;

• дряпанки – унікальна галузь писанкарства. Яйце фарбують у темний колір, а потім металевим вістрям зішкрібають верхній шар фарби, утворюючи найрізноманітніші ажурні орнаменти.

Найпростішим і найдавнішим способом оздоблювання яєць є техніка простого фарбування. Ще на зорі життя людини яйце було емблемою Сонця-весни. Поверхню шкарлупи зафарбовують в який-небудь колір – червоний, жовтий, зелений. Такі зафарбовані яйця називаються крашанками, готували їх 13 (маючи на увазі 12 апостолів і Спасителя).

Для виготовлення крашанки взяти вимите сире яйце, зварити його у чистій воді і занурити на 15 хв. у теплу фарбу. Коли поверхня крашанки висохне, її натирають шкірою з старого сала, щоб вона дістала блиск, свіжість, яскравість, щоб фарба не стиралася.

■ Техніка вишкрябування полягає в тому, що попередньо пофарбоване в темний колір яйце вкривають чіткими й тонкими лініями. Яйце беруть у ліву руку, а в праву гострий предмет (шило, циганську голку тощо) і легенько зшкрябуючи пофарбований шар шкаралупи яйця утворюють найрізноманітніші орнаменти. За технікою виконання такі яйця отримали назву дряпанки (шкрябанки). Найбільш придатні для цього сирі або не твердо зварені яйця натурального коричнюватого кольору. Особливості цієї техніки більш сприяють зображенню геометричного і рослинного орнаменту, але зустрічаються і зображення тварин – коників, баранчиків, птахів. Деякі дряпанки Лемківщини і Полісся за тонкістю виконання можуть сміливо конкурувати з найдосконалішими художніми ювелірними виробами.

Шкрябанка

■ Флористична писанкова техніка відрізняється від решти технік своїм особливим декором, обумовленим застосуванням натуральних листків і квітів. Ця техніка оздоблювання яєць є декоративною і побудована на вільному розміщенні відбитків різної форми частин рослин. На порожню шкарлупу накладають природні листочки і квіточки різної форми і конфігурації, обгортають яйце шматком тоненької жіночої панчохи, яку на кінці зав’язують ниткою, щоб листки не посунулися і опускають його в фарбу на 5-10 хвилин. Після просушування з яйця знімають обгортку і там, де були прикладені листочки, з’являються білі непофарбовані місця. Таке декоративно оздоблене яйце називають трав’янкою.

Травянка

■ Техніка малювання. «Мальованки» – розписані пензлем акварельними та гуашовими (до гуаші треба додати клей ПВА) фарбами і покриті лаком. Вони мають різні види орнаментів.

Мальованки

■ Воскова техніка декорування полягає в поетапному нанесенні воску на поверхню яйця з наступним фарбуванням відповідними кольорами, Вона набула найбільшого поширення – в кожному селі здавна люди писали писанки воском, за допомогою писачка природними або фабричними барвниками. За методом нанесення воску розрізняють техніки крапання, розписування писачком, шпилькою та інші.

■ Техніка крапання – на поверхню яйця нанести крапочки воску («покапати»); – після занурення його у фарбу отримаємо крапанку – писанку з крапками різного кольору, форм та розміщенням. Таке яйце ще називають капанкою – від слова «капати». Крапки можна наносити без спеціальних інструментів, «капаючи» запаленою свічкою. Для нанесення крапок різної форми, що розміщені в певному порядку, користуються так званими «мачками» – квачиками різної форми, виготовленими із лляної ганчірочки, закріпленої на паличці. «Мачку» вмочують у розігрітий віск і наносять крапку на шкаралупу. Можна робити крапки різної форми вирізаними з картоплі штампиками у вигляді трикутничка, зірочки, ромбика, попередньо вмочивши його у фарбу. Наносити крапки можна також і спеціальним інструментом для писанок – писачком.

Крапанка

■ Техніка холодновоскового розпису – біла поверхня натурального яйця розписується загостреним, як олівець, уламком бджолиного воску. Після того, як малюнок нанесений, яйце опускають у посудину з фарбою на 5-10 хв. Такі писанки фарбують тільки в один колір.

■ Техніка розпису писачком – найдосконаліша техніка воскового розпису, полягає в майстерному нанесенні розтопленого воску на яйце за допомогою писачка і поетапному фарбуванні яйця. Писанки, виконані таким способом, переважно багатоколірні й відзначаються витонченим ювелірним декором.

Писанка

■ Техніка розпису шпилькою. Завдяки круглій головці шпильки одержують штрих з потовщенням на одному кінці і з загостренням на протилежному. Таким чином можна виписати розети-сонечка, пишні гілки, квіти та інші мотиви. Писанки з характерним шпильчастим візерунком здебільшого бувають двоколірні.

Писанка шпилькова

■ Техніка відбілюванн я – прикладом може бути писанка «квітки» з Полтавщини. На білому тлі писанки червоні квітки із жовтими серединками і зеленими листочками. В пояску чергуються ці три кольори. Спочатку олівцем, а потім писачком пишуть контури квіток та пояска. Почергово фарбують у потрібні кольори всі елементи малюнку. Останнім кольором буде червоний, яким зафарбується тло писанки. Для того, щоб тло знову стало білим, потрібно воском закрити потрібні червоні ділянки, а потім опустити писанку у розчин відбілювача. За кілька секунд тло писанки знову стане білим. Після цього писанку необхідно промити у холодній воді і просушити ганчіркою. Після висушування з пофарбованої поверхні зняти віск.

Нетрадиційні техніки виготовлення писанок.

До нетрадиційних технік виготовлення писанок належить:

□ техніка різьблення – це орнаментовані різьбленням дерев’яні яйця – «різьбянки»;

Різьблена писанка

□ техніка витинання – витинанкові писанки. Маленькі витинанки наклеюються на шкаралупу клеєм ПВА (папір для витинанок чим тонший, тим краще приклеюється). Поверхню яйця попередньо можна пофарбувати;

□ техніка бісерного рукоділля – «бісерна» писанка. На дерев’яну основу наносять спеціальний (складений з п’яти компонентів розчин-клей), а потім викладають орнамент бісером. Існують ще писанки-накладанки – технологія їх виготовлення складна тим, що узор набирають по одній цяточці – бісеринці і закріплюють на навоскованій поверхні дерев’яного яйця, а також виконані технікою ткання або силяння;

Бісерка

□ дерев’яна писанка. На виточену дерев’яну основу наносять орнамент масляними фарбами і лакують. Її використовують як сувенір.

Існують і інші дерев’яні писанки, на яких елементи орнаменту наносять із смужок соломи, жита, пшениці, вівса. Такі вироби красиві, довговічні, орнамент не змінює їх кольору.

Народними умільцями створюються писанки керамічні та із кольорового скла.

Виготовлені зі скла великодні яйця

Техніка вишивання. Вишиті хрестиком великодні яйця. Техніка з'явилась у Німеччині. Еволюцію, яку вона пройшла, можна розділити на кілька етапів. Спочатку майстри вишивали на канві, у яку замотували яйце, згодом наклеювали вишиті орнаменти на шкаралупу і, нарешті, скориставшись іншим винаходом німецьких майстрів — висвердлювати яйця бормашиною, почали вишивати на шкаралупі за допомогою тонкого дроту з ниткою. На рубежі ХХ-ХХІ ст. її засвоїли писанкарі з України, зокрема Інна Форостюк. Українські майстри, вишиваючи візерунки на яйці, на відміну від, наприклад, американських, не розрізають шкаралупу.

Вишиванки

Цікавою нетрадиційною технікою декорування яєць є т е х н і к а п е р ф о р у в а н н я (висвердлені візерунки за допомогою бормашини). Техніка з'явилась у Німеччині. Поширена в Чехії, а останнім часом також в Україні.

Взагалі, робота зі шкаралупою – не новий вид творчості, але дуже цікавий. Для перфорування є придатною шкаралупа як курячого яйця, так і перепелиного чи страусиного. Усі вони відрізняються за твердістю і кількістю шарів. Наприклад, найтвердіше – страусине яйце, що складається з трьох шарів. З кожного шару можна створити свою композицію, і вийде складний, багатошаровий малюнок. Перепелина шкаралупа також досить міцна, але через невеликі розміри працювати з нею складно. Найменш тверда шкаралупа у курячого яйця.

Основні етапи декорування яєць технікою вирізування:

І етап – видування яйця. Спочатку роблять маленький отвір, через нього видаляють весь вміст (за допомогою шприца). Потім спеціальним розчином яйце промивають зсередини, щоб виключити висихання яєчних залишків і неприємні запахи. Цей розчин видавлюється у внутрішню порожнину яйця також за допомогою шприца. Після висихання можна приступати до творчого етапу процесу. Інструменти: бормашина, скальпель і голка.

Перфороване яйце

ІІ етап – нанесення малюнка на поверхню яйця. Малюнки можуть бути різноманітними: стилізовані рослини та тварини, геометричні композиції тощо. До перших робіт можна брати композиції для випилювання лобзиком та зменшувати їх.

ІІІ етап – перфорування. Процес перфорування відбувається в декілька етапів: спочатку на однаковій відстані робляться отвори, а потім уже їх з'єднують в лінії. Не потрібно намагатися відразу робити дрібні різьблені вензелі. Стінки між отворами в перших роботах потрібно робити відносно великими. Коли починають «відчувати яйце» інструментом, тоді можна зменшувати стінки та виконувати більш ажурні композиції.

IV етап – фарбування. Зміна кольору. Це теж ювелірна робота. У роботі використовують найтонший пензлик і стійкі фарби. Інший спосіб – використовувати фарби в балончиках. Перед тим як розпорошувати барвник, необхідно закривати ті частини яйця, що повинні бути іншого кольору. Недолік такого способу полягає в тому, що внутрішня частина яєчної шкарлупи теж зафарбовується. Вищий рівень – коли усередині колір малюнка точно повторює зовнішній. Цього дуже складно домогтися, тому що вимагаються спеціальні вигнуті пензлики, що виготовляються самостійно в домашніх умовах за допомогою тонкого дроту.

Використання техніки перфорування при декоруванні пташиних яєць вимагає високої майстерності, охайності у роботі, посидючості. В цій техніці працює знана майстриня писанкарства киянка Оксана Білоус.

Білоус Оксана Олексіївна (народилася 14 липня1965 року в місті Київ у родині лікарів) – українська майстриня писанкарства, художнього декорування яєць. Заслужений майстер народної творчості України (1999), член Спілки майстрів народного мистецтва України з 1994 року.

У приватній колекції майстрині кілька тисяч писанок з усіх етнічних земель України. Є писанки з різних губерній Росії, Молдови періоду ХVІІІ, ХІХ і ХХ століть. За період своєї творчості Оксана Білоус розписала більше 4 тис. яєць. Працює в техніці традиційного писанкарства, а також використовує прийоми травлення, вирізування, авторську комбіновану техніку на курячих, гусячих, качиних, страусиних та інших пташиних яйцях.

Майстриня навчалась писанкарству у Селівачової Наталі Федорівни. У 1992 – 1993рр. стала першим керівником гуртка писанкарства Центрального палацу дітей та юнацтва у Києві. Спільно з Зоєю Сташук почала створювати першу колекцію традиційних писанок України. У 2005—2008 роках створила персональну виставку «Всесвіт у моїх долонях», яка налічує близько 2000 традиційних народних писанок з кількох колекцій кінця ХІХ століття. Також написала й у 2008 році видала посібник «Школа писанкарства». Повністю відтворила колекції писанок Катерини Скаржинської. Є автором книги «Символічна мова писанок» (2009),DVD «Всесвіт у моїх долонях» (2007)

Т е х н і к а н а к л е ю в н н я. Цей вид декору пасхальних яєць виник порівняно недавно і не є класичним, але заслуговує на існування. На білі або пофарбовані яйця наклеюються різноманітні прикраси: блискітки, мереживо, кольорові скельця, навіть, ґудзики. Це можуть бути пофарбовані крупи або, навіть, яєчна шкаралупа іншого кольору.

Наклеянка

На даний час при організації прикладної творчості учнівської молоді великого поширення набуло виготовлення писанок несклданими нетрадиційними техніками.

Обклеювання яйця бісером. Наклеюють бісер на поверхню яйця при допомозі клею ПВА або пластиліну. При використанні клею, спочатку наносять простим олівцем орнамент, а потім приклеюють бісер. При використанні пластиліну, його наносять на поверхню яйця тонким шаром, протім малюють орнамент, після чого приклеюють бісер.

Оздоблення яйця аплікацією з соломки. Підготовленою фарбою (гуаш потрібного кольору з додаванням клею ПВА) покривають очищену і висушену поверхню яйця. Коли добре висохне, наклеюють готовий орнамент з соломки.

Сламенки

Оздоблення яйця аплікацією з кольорового паперу. Для виконання вирізають деталі з паперу і наклеюють на яйце за допомогою клею ПВА.

Нетрадиційна крапанка. Для виготовлення такої крапанки фарбують видуте яйце у лушпинні цибулі, олівцем наносять орнамент, потім клей ПВА і приклеюють кружечки з паперу.

Яйце, апліковане текстильним матеріалом. Для аплікації використовують різні декоративні стрічки, шматки тканини, нитки, наклеюючи їх на яйце за допомогою клею.

Декоративне яйце, оздоблене насінням. Для виготовлення цього виробу беруть дерев'яне яйце. Наносять на нього шар пластиліну товщиною 2-3 мм. Для роботи використовують насіння різних рослин. З насіння можна викласти будь-який орнамент. Можна працювати і з видутим курячим яйцем. За цієї умови викорисовується техніка створення композицій з насіння різних рослин на основі клею.

Яйце, декороване насінням