Неекспериментальні методи дослідження психіки.

2.1.2. Спостереження як метод психологічного дослідження

Спостереження — метод безпосереднього дослідження реаль­ності, спрямований на ідентифікацію, найменування, порівняння, ііипс та класифікацію окремих явищ та їх сукупності. Предметом спостереження як правило виступають поведінка, вербальна та невербальна активність, емоційна сфера та інші аспекти психічного, які Піддаються безпосередньому вивченню.

Класифікація видів психологічного спостереження

за Корнилова Т. В. Экспериментальна психология: Теория и методи: учебник для еузов. — М.: Аспект Пресе, 2002. —381 с.

КРИТЕРІЙ: Особливості організації	• Вільне спостереження (нерегульоване, нецілеспрямоване) — мінімум обмежень стосовно предмета та організаційних процедур. • Цілеспрямоване спостереження — стандартизовані вимо­ги щодо мети, предмету спостереження, особливостей ор­ганізації
КРИТЕРІЙ: рівень узагальненості одиниць дослідження	• Систематичне спостереження — високий рівень структурування та узагальнення одиниць спостереження; наяв­ність системи категорій — параметрів спостереження. Несистематичне спостереження — низький рівень систематизації одиниць спостереження, вибірковість параметрів спостереження
КРИТЕРІЙ: позиція спостеріга­ча	• Зовнішнє спостереження — спостерігач не взаємодіє з предметом спостереження, реєструє його прояви зі сторони. • Включене спостереження — спостерігач безпосередньо включений у коло осіб, за поведінковими проявами яких спостерігає
КРИТЕРІЙ: спосіб спостереження	• Приховане спостереження (етологічний підхід) — спосте­рігач не повідомляє учасникам про процедуру спостере­ження. • Відкрите спостереження (етнологічний) — спостерігач повідомляє учасникам про процедуру спостереження
КРИТЕРІЙ: місце проведення	• Польове спостереження — проводиться в умовах, звичайних для життя та діяльності учасників. • Лабораторне спостереження — проводиться в умовах лабораторії

2.1.3. Біографічний метод у психологічному дослідженні

Біографічний метод — комплексний метод психологічного дослідження, спрямований на вивчення біографічних подій (життєво­го шляху) людини. Біографічний метод налічує кілька модифікацій, представлений багатьма методиками та процедурами дослідницької роботи: аналіз щоденникових записів, автобіографій та біографій, мсихобіографічний метод (3. Фройд), каузометрия (Є.І. Головаха, О.О. Кронік, К.А. Кронік), психологічна автобіографія (Є.Ю. Коржова), вчування (І. П. Маноха) та ін.

Підходи до розуміння біографічного методу

Аналіз життєвого шляху особистості Реконструкція значимих для особис­тості подій і виборів, аналіз причинно-наслідкової послідов­ності цих подій, прогноз їх впливу на подальше життя	Аналіз особистісних характеристик Вивчення (авто) біогра­фій, щоденників, біо­графічних опитувальників, свідчень тощо з метою отримання ін­формації про особистісні особливості людини	Узагальнення біографічних даних Вивчення біографій з метою виділення характерних рис, особливостей розвитку та становлення особистості певної групи осіб (вчених, художників тощо)
Ідеографічний підхід		Номотетичний підхід