Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Новая сжатая ZIP-папка (2) / СУЛМ / Основни роздили укр. мови.doc
Скачиваний:
153
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
734.21 Кб
Скачать

Додаток

Додаток – другорядний член речення, який відповідає на питання непрямих відтінків кого ? чого? кому? чому? Найчастіше він називає предмет, рідко – дію

Прямий додаток залежить від перехідного дієслова і стоїть у знахідному відмінку без прийменника, тобто відповідає на питання кого? що? (Данько розповідає дорослим свої (кого? що?) казки про далеке місто щастя)

Прямий додаток може стояти у родовому відмінку:

Якщо перед перехідним дієсловом є заперечна частка не (Треба не губити напрямку, бачити попереду верхівя гори й іти крізь хащі)

Якщо дія переходить на частку предмета, названного іменником (Узяла муки пшеничної, замісила водою)

Непрямими додатками є: виражені знахідним відмінком із прийменником або будь-яким іншим відмінком (Народ не візьмеш на макуху); повязані з іменником, прикметником, дієприкметником, прислівником (Тепло дихнула в лице пухка рілля, повна спокої і надії)

Непрямі додатки бувають:

Безприйменникові (виражені родовим, давальним або орудним відмінками) (Любові й щастя хочеться людині)

Прийменникові (виражені будь-яким непрямим відмінком із прийменником) (Ляля вслухалася в небо, ніби воно могло до неї заговорити)

Інфінитивний додаток виражений неозначеною формою дієслова (старий Кандраш загадав звечора Кайдашесі та Мелашці гребти сіно, а Лаврінові косити ячмінь)

Означення

Означення називає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? у будь-якому відмінку, а також на питання скількох? скільком? скількома? на скількох (крім називного й знахідного відмінків)

Узагальнене означення до означуваного слова приєднується звязком узгодження, тобто узгоджується з ним у роді, відмінку й числі (в гречках некошених стоїть барвистий мед, натруджено-густий, немов земля пахуча)

Неузгоджене означення до означувального слова приєднується зв’язком керування або прилягання (До мене приходить людина (яка?) середнього віку)

Безприйменникові неузгоджені означення виражаються словоформою в родовому відмінку (Голосом (яким?) любові і скорботи нам кричать румовища німі)

Прийменникові неузгоджені означення виражаються словоформами з прийменниками з (із), в (у) (На ній були чобітки з високими каблуками, спідниця в рубчик, тепла байкова кофта)

Прикладка

Прикладка – різновид означення. Вона називає ознаку предмета і водночас, будучи виражена іменником, дає йому нову назву. Відповідає на питання який? (Освітлений вогнями, підходить пароплав (який?) „Тарас Шевченко”)

Обставини

Обставини характеризують дію, стан, рідше – ознаку, називаючи їхній спосіб, міру й ступінь, місце, час, причину, мету, умову

Обставини способу дії характеризують дію або стан із погляду способу перебігу їх і відповідають на питання як7 яким способом? Вони виражаються:

Прислівниками (Тривожно і радісно злетіли сірі гуси вгору і полинули)

Дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами (Десь за ланами гомонів, затихаючи, грім)

Іменниками в орудному відмінку (переважно з порівняльним значенням) (Вона то плавала лебедем, то йшла павою, то порхала метеликом, то линули ластівкою)

Іменниками з прийменниками (Ми кожен камінь брами з бою)

Фразеологізмами (Брати жили, як то кажуть, душа в душу)

Обставини міри й ступеня вказують на кількісний або якісний вияв певної дії, стану чи ознаки і відповідають на питання наскільки? скільки разів? у скільки разів? як багато? якою мірою? Вони виражаються:

Прислівниками (як дуже, багато, трохи, ледве, вволю, дотла, надзвичайно, двічі, тричі) (Лукаш дуже молодий хлопець, гарний, стрункий)

Вищим ступенем порівняння якісних прислівників (Уже що наші братчики задумають, чи добре, чи лихе, так швидше воду в Дніпрі зупиниш, ніж їх)

Іменниками в непрямих відмінках з прийменниками (Козак за коліна вгруз у снігу)

Словами й словосполученнями з кількісним значенням (протягом дня вони кілька разів поривалися перескочити мур)

Обставини місця визначають місце дії, її напрямок, початковий або кінцевий пункт і відповідають на питання де? куди? звідки? яким шляхом? Вони виражаються:

Прислівниками (Зоря тихо тремтять угорі)

Іменниками в непрямих відмінках з прийменниками (Сідають на озеро уночі натомлені в дорозі дикі гуси)

Обставини часу позначають час дії, її тривалість, початок та кінець і відповідають на питання коли? доки? відколи? як довго? Вони виражаються:

Прислівниками (Увечері посумую, а вранці заплачу)

Дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами (Повечерявши, полягали спати)

Іменниками в непрямих відмінках (Після дощу гостріше пахнуть квіти)

Сволосполученнями (Вже другий день блукаємо по морю)

Обставини причини вказують причину дії чи виникнення ознаки і відповідають на питання чому? через що? з якої причини? Вони виражаються:

Прислівниками (тому, чому, зопалу, зозла, згарячу, спересердя, спросоння, знічев’я) (Прости мене, я згарячу забувся)

Дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами (Віста з Малушею, натомившись, загорнулись у шкуру і лягли)

Іменниками з прийменниками (через, від, з, за, завдяки, внаслідок, у зв’язку з, в силу, на підставі) (Як же ти глянеш в очі батькові старому, що згинув від одчаю через тебе?)

Обставини мети вказують на мету дії і відповідають на питання нащо? для чого? з якою метою? Вони виражаються:

Прислівниками (навіщо, навмисне, зумисне, наперекір, на зло) (Усі вулиці Вербівки ніби навмисне обсаджені вербами)

Неозначеною формою дієслова (Стомились хлопці, присіли відпочити)

Іменниками з прийменниками (для, задля, заради, по, на, з метою, в ім’я, на честь) (Чогось дівчина по воду до броду не ходить)

Обставини умови називають умову, за якої може відбутися чи відбувається дія, і відповідають на питання у якому випадку? за якої умови? вони виражаються:

Прислівниками (принагідно, безнадійно, безперечно, безумовно, безперешкодно, обов’язково, закономірно, випадково) (Вони рушили безперешкодно всі гуртом із здобиччю до корабля)

Іменниками з прийменниками (у, за, при, за умовами, у випадку) (При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний!)

Обставини допустовості називають умову, всупереч якій відбувається дія і відповідають на питання незважаючи на що? Вони виражаються іменниками або словосполученнями в поєднання з прийменниками (незважаючи на, всупереч, наперекір, попри, при і) (Незважаючи на маленький вітерець, парило й робилося душно)

Соседние файлы в папке СУЛМ