- •Лексикологія
- •Фразеологія
- •Лексикографія
- •Граматика
- •Словотвір
- •Частини мови
- •Іменник
- •Прикметник
- •Числівник
- •Займенник
- •Дієслово
- •Дієприкметник
- •Дієприслівник
- •Прислівник
- •Прийменник
- •Сполучник
- •Синтаксис і пунктуація
- •Синтаксична словоформа
- •Словосполучення
- •Речення
- •Головні члени речення
- •Двоскладне речення
- •Односкладні речення
- •Додаток
- •Означення
- •Прикладка
- •Обставини
- •Порядок слів у реченні
- •Повні і неповні речення
- •Незакінчені речення
- •Поняття про ускладнення
- •Поняття про однорідні члени речення
- •Розділові знаки між однорідними членами речення
- •Узагальнювальні слова і розділові знаки при них
- •Особливості вживання однорідних членів
- •Відокремлені члени речення
- •Відокремлені додатків
- •Відокремлення узгоджених означень
- •Відокремлення неузгоджених означень
- •Відокремлення прикладок
- •Відокремлення обставин
- •Внесення
- •Звертання
- •Вставні слова і речення
- •Слова-речення і вигуки в реченні
- •Складне речення, його різновиди
- •Особливості побудови складних речень
- •Складносурядне речення
- •Розділові знаки в складносурядному реченні
- •Будова складнопідрядних речень
- •Види підрядних речень.
- •Складнопідрядні речення з підрядними присудковими і означальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними способу дії, міри і ступеня
- •Складнопідрядні речення з підрядними місця
- •Складнопідрядні речення з підрядним часу
- •Складнопідрядні речення з підрядними умови
- •Складнопідрядні речення з підрядними допустовими
- •Складнопідрядні речення з підрядними причини
- •Складнопідрядні речення з підрядними мети
- •Складнопідрядні речення з підрядними наслідковими і приєднувальними
- •Порівняльний зворот
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •Розділові знаки в складнопідрядному реченні
- •Складне безсполучникове речення
- •Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні
- •Складні синтактичні конструкції
- •Поняття про пряму мову й слова автора.
- •Розділові знаки при прямій мові і словах автора
- •Заміна прямої мови непрямою
- •Інші способи передавання чужого мовлення
- •Синтаксична єдність і її будова
- •Засоби зв’язку між частинами синтаксичної єдності
Відокремлення неузгоджених означень
Неузгоджені означення звичайно не відокремлюються (Настала осінь (яка?) з вітрами холодними, з дощами дрібними)
Неузгоджені означення відокремлюють, якщо хочуть підкреслювати їхню важливість у реченні (Кремезні козаки, в одних кольорових сорочках, чистили коней)
Відокремлюються неузгоджені означення, якщо вони стоять займенниками або власної назви (У становій сорочці, у полотняних штанах, він прийшов сюди першим з дружиною і дітьми)
Відокремлюються неузгоджені означення й тоді, коли виступають разом із відокремленими узгодженими означеннями (У хату ввійшов старий Джеря, високий, тонкий, з сивуватими довгими вусами, з нужденним блідим ліцем та смутними очима.)
Відокремлене неузгоджене означення, виражене неозначеною формою дієслова, на письмі виділяється тільки за допомогою тире (Якесь незвичне, незрозуміле почуття... пройняло Катрю і виповнило серце їй невиразне бажанням – розповісти йому, пожалітися)
Відокремлення прикладок
У відокремленні прикладок є багато подібного до відокремлення звичайних означень. Проте для виділення відокремлених прикладок частіше використовують тире. Якщо прикладка стоїть перед означуваним іменником і не має обставинного відтінку, то вона не відокремлюється (Великий український філософ Григорій Сковорода був сам патріотом і прищеплював та виховував у народу священне почуття любові до своєї батьківщини)
В інших випадках прикладки звичайно відокремлюються, зокрема якщо вона:
а) стосується особового займенника. I, притомлений Котигорошко, я на груди землі упаду (А. Малишко);
б) поширена й стоїть після означуваного слова: Дивлячись на людей, усміхався і мій батько – великий добрий чоловік (О. Довженко);
в) від означуваного слова відділена іншими членами речення: Боровсь Еней з своїм, сердега, горем, слізьми, бідняжка, обливавсь (І. Котляревський);
г) стоїть після означуваного іменника - власної назви : Хто винен? Овсій Колода, бригадир (В. Кучер);
д) має обставинний відтінок: Вірний син трудової поневоленої України, Шевченко став найглибшим виразником народних дум і надій (О. Гончар).
Відокремлюються прикладки зі словами на ім`я, на ймення, родом, так званий тощо: І жила в тій стороні бідна удова у земляній хатинці, і мала вона сина, на імені Івашко( С. Василенко). За шофера ми поставили тракториста Серьожу, на прізвище Півень ( Ю. Яновський) Прикладка, яка вводиться за допомогою сполучника як, звичайно не відокремлюється: Максим Рильський як перекладач зробив надзвичайно багато для розвитку української літератури. Але якщо така прикладка має причинове або уточнювальне значення, вона відокремлюється: Венера, як правдива мати, для сина рада все оддати.(І. Котляревський). Членом „Гарту” я був і сам, як книжковий ілюстратор (О. Довженко)
Прикладки виділяються на письмі за допомогою як ком, так і тире. За допомогою тире відокремлена прикладка виділяється, як правило, якщо вона:
а) має уточню вальне значення і перед нею можна поставити слова а саме: Винуватці тої катастрофи – два хлопчика літ семи восьми та п’ятиліток дівчинка, наче не чули сердитого материнського поклику (М. Коцюбинський);
б) стоїть у кінці речення і стосується іменника (це робиться ще й для того, щоб прикладка не сприймалась як однорідний член речення): Перед тобою світ – великий том розкритий (М. Рильський). Ти живеш у Києві – прекрасному й чарівному місті (Ю. Смолич).
Якщо за умовами контексту після відокремленої прикладки має стояти кома, то друге тире не ставиться: І здавалось йому, що попав він в інший світ – у чудний і невідомий храм, і в тихім, радіснім спокої спочивала душа його ( М. Івченко)