Складнопідрядні речення з підрядними допустовими

Підрядні допустові речення вказують на умову, всупереч якій відбувається дія, що про неї йдеться в головному реченні, і відповідає на питання обставин допустовості (незважаючи на що? В супереч чому?).

До головного речення підрядне підрядне допустове приєднується сполучниками підрядності хоч, хоч і, хоч...але, хоч...проте, хай...але, незважаючи на те що, дарма що та сполучними словами із заперечною часткою як не, скільки не, куди не, де не , коли не, хто не, що не. У головному реченні вказівних слів не буває: підрядне допустове речення відноситься до всього головного речення. Наприклад: День був душний, незважаючи на те що краплі учорашнього ранкового дощу іскрилися на траві (Морко Вовчок). Дарма що стояло тихо, сонячне безвітря, листя тріпотіло на деревах вздовж шляху (Ю. Смолич). Хоч було холодно, проте хуторяни, жаліли чобіт, прийшли босі (О. Гончар). Скільки не дивись на море, воно ніколи не набридне (В. Козаченко). Хай мокро на ниві хай тяжко орати, та я ж переверну ще гори ріллі! (С. Олійник). Нехай гримлять кайдани, але встають бійці уже нові , ідуть на штурм (В. Сосура)

Сполучник у підрядному допустовому реченні може опускатися, тоді на початку головного обов’язково ставляться протиставні сполучники а, але, однак, проте, зате, все ж Яка біда, яка чума косила! – а сила знову розцвіла (П . тичина) Ще не вдарив мороз, а вже втомлений лист в’яне (Леся Українка). За своєю структурою такі складні речення наближаються до складно сурядних.

Є два основні типи підрядних допустових речень: конкретно – допустові і узагальнено – допустові.

К о н к р е т н о - д о п у с о в і підрядні речення вказують на конкретну умову, всупереч якій відбувається дія головного речення; до головного вони приєднуються сполучниками хоч, незважаючи на те що, домра що, хай: Хоч на історії дід і не знався, та все ж із ним цікаво було побалакати (Г. Хоткевич) Хоч і не зовсім Маруся повеселіла, та все таки неначе стала потроху оживати (Г. Квітка – Основ’яненко). Тепла все ще не було, дарма що минуло кілька днів березня (П, Тичина)

У з а г а л ь н е н о - д о п у с т о в і підрядні речення вказують на крайні вияв умови, всупереч якій відбувається дія головного речення; до головного вони приєднують сполучними словами із заперечною часткою не: Скільки вони не йшли, трясовина не кінчалась (Григорій Тютюник). Які слова не були б хороші, а без діла вони полова (І. Цюпа). Міцне коріння в родючому грунті ніхто не вирве, як би не хотів (О. Ющенко). Що б там не кричало, не оглянься (Т. Шевченко). Он посіяли дві десятини кукурудзи, роботи багато, а невістка, як не є, все таки поміч (С. Олійник).

Складні сполучники незважаючи на те що , дарма що на письмі звичайно не розриваються комами: Вечорами, як верталися з поля, то, повечерявши, - дарма що й завтра як світ іти на поле, - не лягали спати, а виходили за ворота й допізна сиділи на колодках...(А. Головко). Вони наважились покинути небезпечне місце, незважаючи на те що Остапові трудно було пускатися в далеку дорогу (М. Коцюбинський). Але можуть і розриватися стаючи таким чином наголошеними й інтонаційно виділюваними: Дарма, що Вовк, а добре розсудив...(Л.Глібов). Довго співали дівчата, довго гуляли хлопці, незважаючи на те, що другого дня треба було рано вставати (І. Нечуй - Левицький)