Новая сжатая ZIP-папка (2) / Пидсумковий контроль / укр мова_нова / 12 / ПРОФЕСИЯ СПЕЦИАЛЬНИСТЬ ФАХ2

ПРОФЕСІЯ – СПЕЦІАЛЬНІСТЬ – ФАХ. Що таке професія? За Словником української мови – це «рід занять, трудової діяльності, що вимагає певних знань і навичок і є для когось джерелом існування»: професія лікаря, будівельника, учителя, інженера. У цьому значенні вживають також слово фах: бути за фахом лікарем, будівельником, учителем, інженером.

Спеціальність – це окрема галузь науки, техніки, мистецтва та інше, це сфера чиєїсь діяльності або вивчення чого-небудь: його спеціальність – медицина, філологія, машинобудування, театрознавство та ін. У межах однієї професії, як правило, розрізняють кілька спеціальностей.

Слово професія щодо назви спеціальність найчастіше виступає родовим поняттям, тобто ці слова не взаємозамінні. Треба казати, наприклад: моя професія – лікар, спеціальність – терапевт (хірург, окуліст); моя професія — будівельник, спеціальність — штукатур (маляр, муляр), а не навпаки, тобто лікар, будівельник – родові поняття, а терапевт, хірург, окуліст, штукатур, маляр, муляр та ін. –видові. Переставляти родову й видову назви не можна: це порушує лексичну норму.

«Словник труднощів української мови» (1989) рекомендує вживати слово фах і як родове, і як видове поняття: фах лікаря, хірург за фахом, фах учителя, учитель за фахом, історик за фахом тощо.

Синонімом до професія, спеціальність, фах виступає кваліфікація: набути кваліфікації лікаря (токаря, вчителя, філолога). В іншому значенні кваліфікація – «ступінь, рівень професійної підготовленості, необхідні для виконання роботи». Кожен працівник залежно від ступеня, рівня професійної підготовленості, необхідних для виконання роботи, отримує певну кваліфікацію, тобто йому надається розряд, категорія, клас або диплом. Зрозуміло, добрі знання і навички працівника свідчать про його високу кваліфікацію.

У розмовній практиці слова професія, спеціальність, фах i уживається паралельно, коли хтось виявляє своє вміння, майстерності. і хист у певній справі, кажемо: ловити рибу (розповідати цікаві бувальщини) – це його професія (спеціальність, фах). Іменник кваліфікація в цьому значенні не вживаний.

В офіційно-діловому стилі усталився вислів перелік спеціальностей, підготовка студентів зі спеціальностей. Іменники спеціальність, професія мають форму множини, тоді як слово фах переважно вживається в однині. А як бути із назвами осіб?

Від професія утворюється назва особи професіонал — «той, хто зробив яке-небудь заняття предметом своєї постійної діяльності, своєю професією»: швець-професіонал, актор-професіонал, самоучок-лікарів замінили високоосвічені професіонали; протилежне — любитель, аматор: садівник-любитель, водій-аматор. Узагалі професіоналом називаємо будь-кого, хто є знавцем своєї справи: професіонали будівельної справи (виховання хорового співу тощо).

Іменники спеціаліст, фахівець позначають особу, що володіє якоюсь спеціальністю (якимось фахом), має знання у певній галузі, науки, техніки, виробництва, мистецтва тощо. Напр.: досвідчений спеціаліст (фахівець).