Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
14
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
13.23 Кб
Скачать

ПРОФЕСІЯ — СПЕЦІАЛЬНІСТЬ — ФАХ. Що таке професія? За Словником української мови — це «рід занять, трудової діяльності, що вимагає певних знань і навичок і є для когось джерелом існування»: професія лікаря, будівельника, учителя, інженера. У цьому значенні вживають також слово фах: бути за фахом лікарем, будівельником, учителем, інженером.

Спеціальність — це окрема галузь науки, техніки, мистецтва та інше, це сфера чиєїсь діяльності або вивчення чого-небудь: його спеціальність — медицина, філологія, машинобудування, театрознавство та ін. У межах однієї професії, як правило, розрізняють кілька спеціальностей.

Слово професія щодо назви спеціальність найчастіше висту­пає родовим поняттям, тобто ці слова не взаємозамінні. Треба казати, наприклад: моя професія — лікар, спеціальність — тера­певт {хірург, окуліст); моя професія — будівельник, спеціаль­ність — штукатур (маляр, муляр), а не навпаки, тобто лікар, будівельник — родові поняття, а терапевт, хірург, окуліст, штукатур, маляр, муляр та ін. — видові. Переставляти родо­ву й видову назви не можна: це порушує лексичну норму.

«Словник труднощів української мови» (1989) рекомендує вживати слово фах і як родове, і як видове поняття: фах лікаря, хірург за фахом, фах учителя, учитель за фахом, історик за фахом тощо.

Синонімом до професія, спеціальність, фах виступає кваліфі­кація: набути кваліфікації лікаря (токаря, вчителя, філолога). В іншому значенні кваліфікація — «ступінь, рівень професій­ної підготовленості, необхідні для виконання роботи». Кожен працівник залежно від ступеня, рівня професійної підготовле­ності, необхідних для виконання роботи, отримує певну квалі­фікацію, тобто йому надається розряд, категорія, клас або дип­лом. Зрозуміло, добрі знання і навички працівника свідчать про його високу кваліфікацію.

У розмовній практиці слова професія, спеціальність, фах i уживаэться паралельно, коли хтось виявляє своє вміння, майстерності. і хист у певній справі, кажемо: ловити рибу (розповідати цікаві бувальщини) — це його професія (спеціальність,фах) Іменник кваліфікація в цьому значенні не вживаний.

В офіційно-діловому стилі усталився вислів перелік спеціальностей, підготовка студентів зі спеціальностей. Іменники спеціальність, професія мають форму множини, тоді як слово фах переважно вживається в однині. А як бути із назвами осіб?

Під професія утворюється назва особи професіонал — «той, хто зробив яке-небудь заняття предметом своєї постійної діяль­ні и, своєю професією»: швець-професіонал, актор-професіонал, самоучок-лікарів замінили високоосвічені професіонали; протилежне — любитель, аматор: садівник-любитель, водій-аматор. Узагалі професіоналом називаємо будь-кого, хто є знавцем своєї справи: професіонали будівельної справи (виховання хворового співу тощо).

Іменники спеціаліст, фахівець позначають особу, що володіє якоюсь спеціальністю (якимось фахом), має знання у певній галузі, науки, техніки, виробництва, мистецтва тощо. Напр.: досвід­чений спеціаліст (фахівець).

Соседние файлы в папке 12