Новая сжатая ZIP-папка (2) / Пидсумковий контроль / укр мова_нова / 13 / АДРЕС АДРЕСА

АДРЕС – АДРЕСА. В усній мові ці слова нерідко плутають. А ти знаєш його адрес? – чуємо в побуті, коли йдеться про місце проживання когось або розташування установи. А втім, сучасна літературна норма у таких випадках вимагає вживати тільки іменник адреса, напр.: Поштарка запакувала картину, і він написав адресу та прізвище адресата (Ю. Мушкетик).

Обидва слова мають спільне походження – з французької мови, а ще глибше – з латинської. Проте слова адрес і адреса було введено в українську мову в різний час і різними шляхами. Адрес – із французької мови через російську, адреса – з німецької мови через польську. Якщо слово адреса закріпилося для позначення місця проживання людини чи розташування установи, то адрес – урочисте, переважно ювілейне привітання.

Виникнення нових значень – процес постійний. Суспільна потреба в називанні нового явища, поняття активізує розвиток мови. Науково-технічна доба стимулювала виникнення ще одного значення слова адреса. Ось приклад із наукового журналу: Елементи пам'яті машини розрізняються за номерами, які звичайно називають адресами елементів. Адреса тут — місцезнаходження інформації в цифровій обчислювальній машині».

Треба звернути увагу на правильність уживання деяких усталених висловів зі словом адреса. Українською літературною мовою кажемо: я проживаю за адресою; звертайтеся за адресою, але: я відправив повідомлення на адресу; заяви надсилайте на адресу (а не за адресою).