Тема 2. Методика логопедичної роботи усунення порушень темпо-ритмічної сторони мовлення План:

1. Обстеження дітей з порушеннями темпу мовлення.

2. Система лікувально-педагогічної комплексної роботи.

3. Методики логопедичної роботи.

1. Обстеження ведеться комплексно: медичне і психолого-педагогічне. Зміст обстеження включає з'ясування стану нервово-психічної сфери, інтелекту (за даними медичної документації або обстеження дитини лікарем-психоневрологом) і мовлення (на основі логопедичного вивчення).

У дітей з брадилалією і тахілалією за медичною документацією уточнюються дані, що стосуються можливих психічних захворювань неврологічної симптоматики. З'ясовуються соматичні та інфекційні захворювання в дитячому віці, травми, пухлини головного мозку та ін.

Детально вивчається анамнез за наступними напрямами: дані про мовленнєві порушення у батьків і родичів і про наявність у них нервово-психічних або хронічних захворювань; протікання вагітності і пологів матері; дані про розвиток мовлення дитини (особливо, чи не було дефектів складової структури слів, аграматизмів, повторень звуків і складів, який темп мовлення; вплив порушеного темпу мовлення на уміння в школі, на спілкування з однолітками); передбачувані причини порушеного темпу мовлення; особливості прояву брадилалії або тахілалії в різні вікові періоди, умови життя дитяти в сім'ї (режим, взаємини членів сім'ї, їх відношення до дитини); схильності, інтереси дитини, її взаємини з ровесниками, з колективом; коло ситуацій, в яких ці порушення темпу мовлення виражені у важкій формі; вираженість психічних симптомів (ставлення до свого дефекту, захисні прийоми, мовленнєве спілкування в різних ситуаціях: мовлення з батьками, на уроках, з незнайомими і так далі); вплив порушеного темпу мовлення на успішність та ін. Далі уточнюється: стан загальної і дрібної моторики (здатність до наслідування, самостійність, рухова активність, наявність супутніх рухів, тонус, темп, виразність, координація і перемиканання рухів, їх сила, точність, об'єм), виявляється наявність брадикінезії; стан міміки; стан мовленнєвої моторики, орального праксису шляхом виконання ізольованих рухів і їх серії. Фіксується наявність або відсутність руху, заміна даного руху іншим, тонус, об'єм рухів, активність, можливість утримання органів в заданому положенні, темп руху, сінкінезії; експресивне мовлення: вимова звуків, складів, слів, фраз; переказ, розповідь, бесіда, читання віршованих і прозаїчних текстів, запитально-відповідальна форма мовлення, діалог, специфічні форми мовлення (зв'язне, шепітне, ритмічне), спів. Фіксуються особливості звуковимови, можливість вимовляння багатоскладових слів, довгих фраз, зв'язного тексту; наявність інтер- і інтравербального уповільнення або прискорення; темп, ритм, наголос, інтонація, голос (сила, тембр, модуляція, порушення голосу); інші дефекти усного мовлення; письмо: списування і самостійне письмо — диктант букв, складів, довгих слів і фраз, зв'язного тексту. Швидкість і якість написання елементів і складних комплексів.

У дітей з баттаризмом і полтерн особлива увага звертається на дотримання лексики, граматичної будови мовлення, семантики: слухового немовного гнозису, сприйняття і відтворення ритмів, оптико-просторового гнозису і праксису; слухової, зорової і моторної пам'яті; мовної активності.