IkursIn18 / 9

Практичне заняття №9

ЕПОХА ВІДРОДЖЕННЯ В АНГЛІЇ

План

1.Соціально-історичний і культурний розвиток Англії в XIV-XVI ст. Періодизація літературного процесу.

2.Попередники Ренесанса в Англії (Ленгленд. „Видіння про Петра-Орача”; Д.Чосер. „Кентерберійські оповідання”)

3.Народні балади про Робіна Гуда і Вільгельма Телля (тематика, композиція, харак-теристика образів).

4.Т.Мор – перший соціаліст-утопіст („Утопія”).

5.Розвиток англійської рене-сансної літератури XVI ст. „Нова Атлантида” Ф. Бекона.

6.Марло як творець англійської ренесансної трагедії („Трагічна історія доктора Фауста”).

Завдання

1. Проаналізувати твори за варіантами:

1) в.: Д.Чосер. „Кентерберійські оповідання”.

2) в.: Т. Мор. „Утопія”.

3)в.: Ф.Бекон. „Нова Атлантида”.

4)в.: К.Марло. „Трагічна історія доктора Фауста”.

5)в.: Ленгленд. «Видіння про Петра-Орача».

6)в.: Балади про Робіна Гуда.

7)в.: Балади про Вільгельма Телля

1.Соціально-історичний і культурний розвиток Англії в XIV-XVI ст. Періодизація літературного процесу.

Англійські королі ще довго залишалися, завдяки норманським кореням, претендентами на французький трон і вели за нього довгувійну в XIV—XV століттях. Водночас Англія вела завойовницькі війни в Уельсі, Ірландії та Шотландії. У XVI столітті Англія стала могутньою морською державою й почала утворювати заморські колонії, стаючи центром майбутньої Британської імперії.

Середньоанглійський період (XI—XIV ст.)

Середньоаглійський період розвитку мови англійської народності триває з XI по XIV ст.

Період формування англійської національної мови (XV—XVI ст.)

У цей період в Англії починається розклад феодальної системи та інтенсивний розвиток товарно-грошових відносин. Внаслідок широкої міжнародної торгівлі Англії Лондонв 14 ст. стає центром країни, а лондонський діалект набуває все більшого значення в країні і, вбираючи окремі елементи з суміжних діалектів, стає основою національної мови. Інтенсивний процес формування нації сприяв поширенню й розвитку національної мови й все більшому нівелюванню діалектів. Велику роль у поширенні норм національної англійської відіграв Вільям Кекстон, який запровадив книгодрукування в Англії (1476), чим сприяв закріпленню орфографії, яка вже й на той час не цілком відповідала нормам вимови. В літературномовних пам'ятках цього періоду відбилась епоха розвитку буржуазного гуманізму, формування національної самосвідомості англійського народу. На мові цього періоду позначається вплив широких міжнародних зносин Англії — починається новий потік запозичень з італійської, грецької, іспанської та інших мов. У фонетиці визначним явищем є так званий «великий зсув голосних» і ряд інших особливостей, що посилили розбіжність між орфографією і орфоепією. У морфології триває процес відпадання флексій іменників, прикметників і дієслів; виникає новий, безсуфіксальний спосіб творення слів; усталюється єдина форма множини (-s); прикметники остаточно втрачають форми узгодження, спрощується категорія сильних і слабких дієслів. У синтаксисі спостерігаються основні риси сучасної англійської мови.

2.Попередники Ренесанса в Англії

Відродження в Англії мало обмежений характер, що найбільше відбився не в образотворчому мистецтві, а в літературі. Культура Англії підтяглася до ідей відродження з запізненням, а засвоєння ідей відродження і гуманізму збіглося з добою маньєризму і раннього бароко, що теж мали обмежений характер в країні. Тут часто використовували форми, вироблені в інших мистецьких центрах - Італії, Нідерландах, частково - Франції.

3.Народні балади про Робіна Гуда і Вільгельма Телля (тематика, композиція, харак-теристика образів).

Робін Гуд (англ. Robin Hood) — герой середньовічних англійських народних балад, ватажок лісових розбійників, який за переказами діяв зі своєю ватагою в Шервудському лісібіля Ноттінгема і боровся за справедливість - грабував багатих лицарів і священиків, віддаючи здобич біднякам.

Особистість прототипа цих балад і легенд не встановлена. Ймовірно, він жив на початку XV століття, під час правління короля Едуарда II, або навіть пізніше: в одній з балад діє королева Кетрін, яку іноді ототожнюють з Катериною Арагонською (1485-1536). Проте, наразі найбільшою популярністю користується художня версія Вальтера Скотта, згідно з якою Робін жив у другій половині XII століття (тобто був сучасником Річарда Левове Серце і Іоанна Безземельного). На користь першої версії і проти версії Скотта говорить ряд історичних деталей: так, змагання зі стрільби з лука стали проводитися в Англії не раніше XIII століття.

Ві́льгельм Те́лль (нім. Wilhelm Tell; фр. Guillaume Tell; італ. Guglielmo Tell) — легендарний народний герой Швейцарії, уродженець кантону Урі, який жив наприкінці XIII — на початку XIV ст, майстерний лучник, борець за незалежність своєї країни від Австрії та Священної Римської імперії. Довго вважався історичною особою. Зараз справжність легенди про Телля заперечується.

Легенда За переказами, Геслер, жорстокий намісник (фогт) німецького імператора в Швейцарії, повісив на площі міста Альтдорфа на жердині капелюх австрійського герцога і віддав наказ, щоб кожен приходив і кланявся капелюху. Молодий селянин Телль, відомий як зразковий стрілець, не виконав цього наказу, і Геслер як покарання змусив його стріляти у яблуко, поставлене на голову сина стрільця. Телль успішно впорався із завданням, але потім зізнався, що коли б потрапив у сина, то іншою стрілою вбив би й Геслера. Його відправили до в'язниці, однак він втік звідти у гори, підстеріг Геслера на дорозі між скелями і вбив його стрілою. Хронологічно цю подію датують 1307 роком.

4.Т.Мор – перший соціаліст-утопіст („Утопія”).

Пошук ідеального суспільства проводився не лише у спробі описання сильної держави з сильним правителем, а й у формуванні держави соціальної рівності та справедливості, яку будували у своїй уяві соціалісти-утопісти Томас Мор (1478 — 1535) і Томмазо Кампанелла (1568 -1639). Праця Мора "Утопія" та Кампанелли "Місто Сонця", незважаючи на те, що їх розділяє майже століття, мають багато спільного. Соціалісти-утопісти узяли за основу своїх творів платонівську теорію "ідеальної держави". Обидва утопісти відкидають приватну власність, ідеалізуючи власність суспільну. Незважаючи на відсутність приватної власності, люди в утопіях живуть заможно, це досягається за рахунок обов'язкової фізичної праці, яка становить на острові Утопія шість годин на добу, у місті Сонця — чотири. Відносини в обох суспільствах строго регламентовані: трудова діяльність є обов'язковою і суворо контролюється, одяг усіх людей однаковий, тільки одяг чоловіків відрізняється від одягу жінок, усі міста схожі між собою. Особливо суворо розписане життя у місті Сонця, де помешкання, їдальні, і ліжка спільні для всіх, люди ходять на роботу загонами, сім'ї не існує, начальниками контролюються шлюбні відносини, вони особисто підбирають чоловіків і дружин.

5.Розвиток англійської рене-сансної літератури XVI ст. „Нова Атлантида” Ф. Бекона.

Френсіс Бекон (1561—1626) — один із перших філософів Нового часу, засновник англійського матеріалізму. За своїми поглядами міг би бути зарахований до філософів доби Відродження: натурфілософія XVI ст. визначала його погляди на природу, а ренесансний гуманізм живив його вчення про безмежну могутність людини, про її панування над природою. Але, як уважав Ф. Бекон, досягти такої могутності людина може лише завдяки науково-технічному прогресові. І така позиція свідчить про належність філософа вже до нової епохи. Серед численних філософських питань, над якими він працював протягом життя, проблема могутності людського знання та експериментального дослідження природи посідає головне місце.

6.Марло як творець англійської ренесансної трагедії („Трагічна історія доктора Фауста”).

Крістофер Марло (1564—1593) — один із великих поетів Англії, драматург. Народився в родині кентерберійського чоботаря. Завдяки підтримці друзів зумів вступити до Кембріджського університету. Після отримання диплома магістра у 1587 році поїхав до Лондона, щоб запропонувати свої послуги театрам. Став членом гуртка сера Вальтера Ролея — вченого, філософа, історика, поета.

В гуртку обговорювали релігійну філософію, висловлювали думки з матеріалістичним та атеїстичним ухилом, критикували релігійну систему. Поліція не чіпала Ролея, оскільки він був близький до двору, але інші члени гуртка не були захищені. Найбільш небезпечним для таємної поліції вважався Марло. Для нього підготували своєрідну пастку: запросили до трактиру, а ввечері інсценували суперечку, — і вбили його, встромивши в око. Це було поліцейське провокаторське вбивство. Суд виправдав убивцю: хтось із впливових людей добився у Єлизавети повного помилування для нього.

Обробка сюжету німецької народної книги про чорнокнижника доктора Фауста, виданої Йоганном Шпісом у Німеччині 1587 р. і перекладеної невдовзі англійською мовою. Заперечення Фаустом науки – філософії, права і медицини, визнання магії, угода з дияволом заради отримання безмежного знання. Грандіозні плани Фауста і мізерність їх реалізації після отримання чарівної сили. Останній монолог Фауста: розкриття теми Часу і минущості людського життя, неможливість розкаяння для чорнокнижника. Трагедія Фауста як трагедія ренесансного індивідуалізму. Запровадження й розвиток Марло білого вірша, який став традиційним у ренесансній трагедії.