Тема 3. Літературний твір як художня цілісність. Сюжет і композиція (на матеріалі оповідання а.П. Чехова “Хамелеон”)

Мета: з’ясувати зміст понять “фабула” , “сюжет”, “композиція”;

простежити за текстом оповідання А.П. Чехова розвиток сюжету і з’ясувати ідейно-художню функцію композиції.

Термінологічний словник: фабула, сюжет, експозиція, зав’язка, розвиток дії, конфлікт, позасюжетні елементи, деталь художня, хронотоп, перипетії, ретардації, кульмінація, інтрига, епізод.

Завдання:

– законспектувати статтю О. Веселовського “Поетика сюжетів”;

– простежити взаємозв’язок розвитку сюжету, конфлікту, образів за схемою:

Епізоди (події)	Елементи сюжету	Розвиток конфлікту	Прояви характеру	Образи, мотиви, деталі
Очумелов йде базарною площею	Експозиція	Розгортання простиставлення влада – людина	Очумелов – пихатий, впевнений у силі власної влади	Комічні прізвища, “конфіскований” агрус, шинель

План

1. Фабула та сюжет як компоненти, що забезпечують цілісність художнього твору.

2. Сюжет як конкретна реалізація подієвої основи твору. Позасюжетні елементи. Типи сюжетів.

3. Елементи сюжету (експозиція, зав’язка, розвиток дії, розв’язка, кульмінація).

4. Розкриття характерів та конфлікту за допомогою сюжетних елементів.

5. Позасюжетні елементи, їх роль у структурі твору.

6. Роль композиції художнього твору.

Література

1. Ткаченко А. О. Мистецтво слова (Вступ до літературознавства): підручник для гуманітаріїв / А.О. Ткаченко. – К.: Правда Ярославичів, 1997. – 448с.

2. Веселовский А.Н. Поэтика сюжетов / А.Н. Веселовский // Введение в литературоведение. Хрестоматия. – М.: Либідь, 1975. – С.196–198.

3. Добин Е. Сюжет и действительность: Искусство детали / Е. Добин. – Л., 1981. – С.168–209.

4. Кожинов В.В. Сюжет, фабула, композиция / В.В. Кожинов // Теория литературы: основные проблемы в историческом освещении. – М.: Наука, 1964 – С.34-65.

5. Ревякин А.И. Сюжет и фабула в художественной литературе. Композиция художественного произведения / А. И. Ревякин // Ревякин А.И. Проблемы изучения и преподавания литературы. – М.: Просвещение, 1972 – С.100-118.

1.Фабула та сюжет як компоненти, що забезпечують цілісність художнього твору.

У літературі існує кілька підходів до визначення і співвіднесення таких понять (Термінів), як "сюжет" і "фабула". Різниця між ними визначається дуже по-різному, але для багатьох критиків "фабула" - Це послідовність подій, як вони відбуваються, а "сюжет" - це та послідовність, у якій їх розпорядженні автор (в якій він оповідає про них або зображує їх драматично).

Спочатку термін "фабула" мав значення - байка, баєчка, казка, тобто твір певного жанру. Надалі терміном "фабула" позначають те, що зберігається як "основа", "ядро" оповіді, міняючись по викладу.

Науковому вивчення фабули піддалися, перш за все в якості фактів поетичної традиції у світовій літературі (гол. чином стародавньої та середньовічної) і особливо - В усній народній словесності. У цій площині певна трактування традиційних фабул, процесу їх розвитку та поширення становила основний зміст послідовно змінялися фольклористичних теорій - міфологічної, міграційної, антропологічної. При цьому в російській науковій літературі до такого роду традиційним утворень застосовувався зазвичай термін "сюжет", а не фабула. Пізніше питання про фабулі і сюжеті розглядався в плані вивчення структури поетичного твору (переважно літературознавцями-формалістами). Деякі дослідники, ототожнюючи поняття сюжету і фабули, зовсім скасовують останній термін.

Тісну взаємозв'язок з "сюжетом" і "фабулою" має конфлікт твору: він є його рушійною силою і визначає головні стадії розвитку сюжету: зародження конфлікту - зав'язка, найвище загострення - кульмінація, дозвіл конфлікту - розв'язка. Зазвичай конфлікт виступає у вигляді колізії (іноді ці терміни трактуються як синоніми), тобто прямого зіткнення і протиборства між зображеними у творі діючими силами - характерами і обставинами, декількома характерами або різними сторонами одного характеру. Є чотири основні види конфлікту:

- природний або фізичний конфлікт, коли герой вступає в боротьбу з природою;

- соціальний конфлікт, коли людині кидає виклик інша людина або суспільство;

- внутрішній або психологічний конфлікт, коли бажання людини вступають у конфлікт із його совістю;

- провіденціальне конфлікт, коли людина протистоїть законам долі або якогось божества.