Практичне заняття № 6. Тема. Біорізноманітність і її збереження.

Мета: визначити шляхи збереження біорізноманітності, охарактеризувати структуру природно-заповідного фонду України та Полтавщини; сформувати поняття про раціональне використання рослинних та тваринних ресурсів, опрацювати.

Основні терміни та поняття: біорізноманітність, охорона природи, заповідна справа, екологічна мережа, Червона книга України, Зелена книга України, флора, фауна, природно-заповідний фонд, раритет, релікт, інтродукція, заповідник, заказник, регіональний ландшафтний парк, національний природний парк, пам’ятка природи, ботанічний сад, дендропарк, зоопарк, парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва, заповідне урочище, екологічна освіта, екологічна етика, екологічна культура.

Матеріали та обладнання: карта «Природно-заповідні території України»; Червона книга України; фотоматеріали, буклети.

Питання для обговорення:

1. Поняття генетичної, видової та екосистемної біорізноманітності. Генетичний фонд.

2. Охорона та шляхи збереження біорізноманітності.

4. Червона та Зелена книги України, їх роль в збереженні рослинного та тваринного біорізноманіття.

5.Природно-заповідний фонд України: категорії та функціональне призначення.

6. Природно-заповідна мережа Полтавщини.

Питання, винесені на самостійне опрацювання:

1. Історія розвитку заповідної справи на Україні, Полтавщині.

2. Екологічна мережа: суть, функції, рівні організації.

3. Міжнародні концепції природокористування.

4. Екологічне виховання. Екологічна освіта нині і в майбутньому.

5. Поняття про екологічну етику, джерела її виникнення, основні принципи.

Практичні завдання:

1. Опрацювати матеріали Червоної книги України, з’ясувати причини зменшення видів рослин і тварин.

2. Опрацювати буклети «Природно-заповідний фонд Машівського району (Полтавська область)», «Природно-заповідний фонд Зіньківщини (Полтавська область)», «Природно-заповідний фонд Решетилівського краю (Полтавська область)», «Природно-заповідний фонд Семенівщини (Полтавська область)», «Природно-заповідний фонд Кобеляцького краю (Полтавська область)», «Малим річкам Полтави велику турботу», «Регіональна екологічна мережа Полтавської області. Ресурси, досвід, перспективи». Дати характеристику сучасному стану природно-заповідної мережі в області, окреслити щляхи її оптимізації.

3. Опрацювати підбірку інформації періодичних видань «Охорона природи», визначити проблеми збереження біорізноманітності в області.

4. Користуючись фототекою та іншим ілюстративним матеріалом, скласти список рідкісних рослин та тварин Полтавщини із зазначенням тих, які занесені до Червоної книги України.

5. Екологічний дайджест.

Екоетюд 1: «Голос рослини» (Що розповіла б рослина, якби мала голос)

Шлях реалізації: вправа проводиться в формі розповіді студентів, які втілюючись у роль рослини ведуть діалог чи монолог, розповідаючи про свій внутрішній стан, взаємодію із середовищем існування та свої проблеми.

Пробудження екологічної думки: студенти усвідомлюють проблеми рослинного світу, співпереживають, пропонують шляхи вирішення.

Екоетюд 2: «Голоси звірів»

Шлях реалізації: розповісти про себе від імені певної (обраної студентом) тварини голосом, можливе використання пантоміми; діалогу між ними. Учасники порівнюють себе з представниками тваринного світу, втілюються у роль, демонструють їх думки.

Пробудження екологічної думки: поміркуй, чи завжди ми справедливі до «братів наших менших»?

Екоетюд 3: «Людина-тварина»

Шлях реалізації:проведення діалогу між твариною і людиною за різними темами «Права та обов’язки», «Спільне свято», «Спільне проживання» та ін. Розуміння проблем представників тваринного світу і їх сприйняття через призму із точки зору людини та тварин. З’ясування схожих та відмінних рис даних підходів.

Пробудження екологічної думки: все живе має рівні права на існування – чи так це?

Екоетюд 4: «Воля-неволя»

Шлях реалізації: студентам пропонується зобразити обраних ними тварин на волі та у неволі. Це може бути пантоміма, малюнок. Також вправа може проводитися у вигляді розповіді або діалогу.

Пробудження екологічної думки: чи завжди дії людини співзвучні з необхідністю кожної живої особини мати свій «життєвий простір».